iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

справа № 363/2731/21

провадження № 61-4974св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -

Луспеника Д. Д.,

суддів:

Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року у складі судді Свєтушкіної Д. А. та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури Корнієнко Є. в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської областізвернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у якому просив суд:

- усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської областіправа користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 0,6 га, які розташовані в адміністративних межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 26 квітня 2021 року № 57870138 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0906; від 26 квітня 2021 року № 57869227 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0907; від 26 квітня 2021 року № 57869899 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0908; від 26 квітня 2021 року № 57869681 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0909; від 26 квітня 2021 року № 57868379 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0910.

- усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської областіправа користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 0,6 га з кадастровими номерами: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0910, шляхом їх повернення на користь Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської областіз незаконного володіння ОСОБА_6 .

Позовну заяву мотивував тим, що прокурори Вишгородської окружної прокуратури Київської області за результатами опрацювання Публічної кадастрової карти, яка є офіційним відображенням даних Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021112330000008 виявлено порушення вимог земельного законодавства під час виділення земельної ділянки на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Наказом ГУ Держгеокадаструу Київській області від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 0,6000 га згідно з додатком: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0906; ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0907; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0908; ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 3221884000:33:020:0909; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0910.

На підставі вищезазначеного наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Надалі зазначені земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу перейшли у власність ОСОБА_6 .

Стверджував, що наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг виданий з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню з огляду на таке.

Спірні земельні ділянки із кадастровими номерами: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0910, накладаються на землі водного фонду, а саме: на 100-метрову прибережну захисну смугу обвідного каналу Київського водосховища. Обвідний канал є невід`ємною складовою частиною гідротехнічної системи Київського водосховища, межа прибережної захисної смуги якої складає 100 м, а у зв`язку з тим, що крутизна берегового схилу перевищує 3° (градуси), розмір прибережної захисної смуги подвоюється і становить 200 метрів (стаття 88 Водного кодексу України, далі - ВК України).

Спірні земельні ділянки фактично розташовані в межах прибережної захисної смуги обвідного каналу Київського водосховища р. Дніпро, належать до категорії земель водного фонду та не можуть бути передані у приватну власність громадян.

ГУ Держгеокадаструу Київській області, не будучи законним розпорядником земель водного фонду, на порушення вимог статей 20, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), змінило цільове призначення спірних земель водного фонду на землі для індивідуального садівництва.

Переконував, що з огляду на викладене, наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг суперечить вимогам статей 58, 60, 61 ЗК України, статей 86, 88, 89 ВК України, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Наголошував на тому, що наказом порушено інтереси держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, як власника та розпорядника земельних ділянок водного фонду, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду, які не могли бути передані у власність, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені у статті 14 Конституції України та статті 5 ЗК України.

Тому запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю (у цьому випадку на земельну ділянку водного фонду) за особою, яка протиправно його набула у приватну власність, є перешкодою у реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Також вказував, що правильним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є пред`явлення негаторного позову про усунення перешкод у здійсненні Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської областіправа користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду площею 0,6 га, які розташовані в адміністративних межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, шляхом їх повернення на користь держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської областіз незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним припиненням права приватної власності відповідачів на спірні земельні ділянки. Однак Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської областіненалежно виконувала свої повноваження щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду.

Зазначав, що з огляду на викладене, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", він був вимушений звернутися до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року у задоволенні позову заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської областівідмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурор не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки накладаються на землі водного фонду, а тому підстав для визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Київській області від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг та задоволення решти позовних вимог немає.

Водночас суд першої інстанції виходив із того, що розмір прибережної захисної смуги дренажного каналу Київської ГЕС становить 25 м, а при крутизні схилів більше трьох градусів - 50 м;

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належними доказами нормативного розміру прибережної захисної смуги вздовж дренажного каналу Київської ГЕС є листи Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра, відповідно до яких нормативний розмір прибережної захисної смуги вздовж дренажного каналу Київської ГЕС повинен становити 25 м від урізу води в меженний період, оскільки саме ці організації входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України, на яке законодавством покладено функцію обліку поверхневих вод, ведення водного кадастру в цій частині, та саме Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра відповідно до нормативно закріплених за ним завдань узагальнює та аналізує результати державного обліку використання водних ресурсів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги про незаконність наказу від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг ГУ Держземагентства у Київській області з тих підстав, що спірні земельні ділянки накладаються на землі водного фонду.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку про те, що питання накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу обвідного каналу Київського водосховища, у цій справі варто вирішувати з урахуванням нормативних розмірів прибережних захисних смуг, які визначені статтею 88 ВК України.

Крім того, апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що розмір прибережної захисної смуги дренажного каналу Київської ГЕС становить 25 м, оскільки в Управлінні водних ресурсів у місті Київ та Київській області (Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра) відсутня інформація щодо існування проектної документації по встановленню прибережної захисної смуги вздовж дренажного каналу Київського водосховища (лист від 06 лютого 2012 року № ІС/8-156, лист від 19 жовтня 2021 року № 01-12/1496) та відсутні повноваження для визначення категорії земель та віднесення земель до земель водного фонду, а також для кваліфікації обвідного (дренажного) каналу Київського водосховища за своїми гідрологічними характеристиками як малої річки та встановлення у зв`язку з цим 25-метрової прибережної захисної смуги.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У квітні 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 04 вересня 2019 року у справі № 363/2170/15-ц, від 22 травня 2020 року у справі № 469/1203/15-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 15 травня 2020 року у справі № 372/2180/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, від 30 травня 2020 року у справі № 469/1393/16, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц, від 488/6211/14-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

Крім того, заявник зазначає, що суди не дослідили всі зібрані у справі докази, а також встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- дійшли помилкового висновку про недоведеність прокурором належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду;

- проігнорували, що позов у цій справі спрямований на захист суспільно-значимих прав територіальної громади, пов`язаних із обов`язком держави щодо захисту земель водного фонду - прибережної захисної смуги, що є надбанням Українського народу та яка забезпечує екологічну безпеку населення, охорону поверхневих вод від забруднення, засмічення й збереження водності.

Також касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- безпідставно відхилив як доказ лист Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 11 серпня 2021 року № 991-002-1429/991-08 та не врахував, що дані, які викладені у цьому листі щодо розташування обвідного каналу Київського водосховища у заплавній частині р. Дніпро і те, що канал є його складовою частиною, надані відповідно до компетенції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського;

- помилково вказав на відсутність у матеріалах справи доказів звернення прокурора до Держводагентства України для встановлення розмірів прибережної захисної смуги обвідного каналу Київського водосховища;

- необґрунтовано послався на невідповідність викопіювання з топографічної карти стану місцевості на 1982 рік із схемою накладення земельних ділянок і не взяв до уваги зазначене викопіювання за відсутності доказів будь-яких змін у розташуванні спірних об`єктів на місцевості;

- безпідставно поставив вимоги до оформлення топографічних матеріалів, станом місцевості на 1982 рік, які прийняті Законом України від 23 грудня 1998 року "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність";

- не врахував, що докази щодо того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Київського водосховища та що обвідний канал є невід`ємною складовою частиною гідротехнічної системи Київського водосховища та є складовою частиною р. Дніпро, є очевидними та узгоджуються між собою з більшою вірогідністю аніж дані листа Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 06 лютого 2012 року.

Крім того, у касаційній скарзі прокурор виклав клопотання щодо повідомлення Київської обласної прокуратури про дату, час і місце судового засідання у справі та розгляд справи здійснювати за участю прокурора Офісу Генерального прокурора.

Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 квітня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Вишгородського районного суду Київської області матеріали справи № 363/2731/21; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

У червні 2024 року матеріали справи № 363/2731/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд справи з викликом сторін. Справу № 363/2731/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг відповідно до статей 15-1, 116, 118, 121, 122, 186 ЗК України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 07 вересня 2020 року № 354), затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України, на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, для ведення індивідуального садівництва, згідно із додатком.

Надано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 0,6000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення індивідуального садівництва, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, згідно із додатком.

Згідно з додатком до зазначеного наказу надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0910, ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0907, ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0906, ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0909, ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0908.

На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених 26 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою І. Г., відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_6 купив земельні ділянки площею 0,12 га кожна, кадастрові номери: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0910, що розташовані на території Лебедівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, що станом на 16 червня 2021 року власником земельних ділянок, кадастрові номери: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0910, на підставі договорів купівлі-продажу від 26 квітня 2021 року № 641, 643, 644, 645, 646 є ОСОБА_6 .

Листом від 14 червня 2021 року № 21 ДП "Державний картографо-геодезичний фонд України" на запит Київської обласної прокуратури надало викопіювання топографічних матеріалів, а саме з топографічної карти масштабу 1:10 000 станом місцевості на 1982 рік із схемою накладення земельних ділянок згідно із запитом на землі водного фонду на території Вишгородського району Київської області.

У листі зазначено, що земельні ділянки кадастрові номери: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0910, повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на прибережну захисну смугу обвідного каналу Київського водосховища. Обвідний канал є невід`ємною складовою частиною гідротехнічної системи Київського водосховища, межа прибережної захисної смуги якої складає 100 метрі, а у зв`язку з тим, що крутизна берегового схилу перевищує 3° (градуси) розмір прибережної захисної смуги подвоюється і становить 200 метрів (стаття 88 ВК України) та вказана площа накладення у таблиці.

Відповідно до скріншоту з вебсайту: https://map.land.gov.ua надана інформація про земельну ділянку, кадастровий номер 7422083900:21:316:0005, площею 85,4949 га.

У листі Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 11 серпня 2021 року № 991-002-1429/991-08 зазначено, що земельні ділянки, кадастрові номери: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0910, розташовані між обвідним каналом Київського водосховища та річкою Дніпро. Канал розташований у заплавній частині р. Дніпро, є його складовою частиною і не має водозбірної площі. Річка Дніпро має загальну площу водозбору 504 000,00 кв. км, довжину - 2 201,00 км. Річка Дніпро належить до великих річок. Щодо розмірів прибережної захисної смуги каналу, варто звернутись до Держводагентства України.

Філія "Каскад Київських ГЕС і ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго" на лист прокурора Вишгородської окружної прокуратури щодо надання викопіювання з виконавчих креслень та інших матеріалів, які засвідчують фактичні межі та місце розташування відвідного каналу Київського водосховища та його складових, надала технічну документацію ПП "Експертиза-Центр" із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ПАТ "Укргідроенерго" філія "Каскад Київських ГЕС і ГАЕС" для встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області та креслення "Схематичний план варіантів траси земляної греблі, дамби і дренажних каналів" Київської ГЕС на річці Дніпро № 173-10-23, виконане інститутом "Гідропроект" імені С. Я. Жука у серпні 1961 року.

Також у листі філія "Каскад Київських ГЕС і ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго" від 12 серпня 2021 року № 14/738 зазначила, що до складу основних споруд Київського гідровузла входять земляні греблі та дамби.

Дренування греблі і захист території нижнього б`єфу від підтоплення вирішується комплексно за допомогою полегшеного дренажу і головної глибокої дрени каналу-кар`єру. Дренаж низового клина греблі закритий трубчатий Д=0,4-0,8 м і з 2-х шаровими щебеневими зворотними фільтрами. Дренаж закладений на глибині від 1 м від природної поверхні землі. Робочий периметр дренажу не менше 2,0 м. Трубчастий дренаж виконується на ділянках греблі з кріпленими бетонними укосами. На закритому дренажі через 100 м передбачені оглядові колодязі. Вода з закритого дренажу відводиться в канал-кар`єр водовідводами улаштованими через 600-10000 м.

Земельні ділянки, кадастрові номери: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0910 та частково 3221884000:33:020:0907, межують із земельною ділянкою філії "Каскад Київських ГЕС і ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго", кадастровий номер 322:1884000:33:022:0108, на якій розташований водовипуск № 14.

У листі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів середнього Дніпра від 17 серпня 2021 року № 01-12/1075 у відповідь на лист Вишгородської окружної прокуратури Київської області щодо статусу водного об`єкта, який розташований поряд зі спірними земельними ділянками, зазначено, що відповідно до Публічної кадастрової карти та GISFile Карти, спірні земельні ділянки знаходяться поряд з дренажним каналом Дніпровсько-Деснянського захищеного масиву. Земельні ділянки, кадастрові номери: 322188400:33:020:0906, 322188400:33:020:0907, 322188400:33:020:0910, частково перебувають у 25-метровій смузі відведення дренажного каналу (стаття 88 ВК України).

У листі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 06 лютого 2012 року № ІС/8-156 вказано, що в Управлінні відсутня документація щодо смуги відведення дренажного каналу Київської ГЕС. За своїми гідрологічними характеристиками дренажний канал Київської ГЕС належить до малих річок, для яких статтею 88 ВК України встановлюється прибережна захисна смуга розміром 25 м.

Згідно з інформацією, зазначеною в листі Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 2017 року № 08-12/445, дренажний канал відноситься до комплексу споруд Дніпровсько-Деснянського захисного масиву біля Київського водосховища та забезпечує відведення поверхневих стоків. Відповідно до рекомендацій Дніпровського басейнового управління смуга відведення дренажного каналу повинна бути шириною 25 м у зв`язку з тим, що за своїми гідрологічними характеристиками дренажний канал може бути віднесений до категорії малих річок (стаття 79 ВК України) для яких ширина прибережної захисної смуги передбачена 25 м (стаття 88 ВК України).

Листом Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів середнього Дніпра від 19 жовтня 2021 року № 01-12/1496 на адвокатський запит повідомлено, що дренажний канал відноситься до комплексу споруд Дніпровсько-Деснянського захисного масиву біля Київського водосховища та забезпечує відведення поверхневих стоків. Враховуючи, що за своїми гідрологічними характеристиками дренажний канал Київської ГЕС належить до малих річок - нормативний розмір прибережної захисної смуги вздовж нього повинен становити 25 м від урізу води в меженний період.

Інформація щодо розміру прибережної захисної смуги дренажного каналу Київської ГЕС, викладена у листі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 06 лютого 2012 року № ІС/8-156 та листі Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області Державного агентства водних ресурсів України № 08-12/445, відповідає дійсності та є актуальною.

А також у вказаному листі окремо повідомлено, що в управлінні відсутня інформація щодо існування проектної документації щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж дренажного каналу Київського водосховища.

Відповідно до листа фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 від 09 листопада 2021 року, останнім проведений комплекс топографо-геодезичних і картографічних робіт (зйомка урізу води та нанесення меж спірних земельних ділянок згідно з координатами з Державного земельного кадастру та із зазначенням відстані від урізу води, розташованих поруч водних об`єктів до найближчих меж зазначених земельних ділянок).

За результатами проведених робіт встановлено, що згідно зі схемою розташування земельних ділянок, кадастрові номери: 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0910, відстань від урізу води (дренажного каналу Київського водосховища) до найближчої із зазначених земельних ділянок складає 66 м. До листа додана відповідна схема розташування земельних ділянок.

Разом з тим у матеріалах справи відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надання у власність громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельних ділянок, який затверджений оскаржуваним наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг, прокурором до матеріалів справи не наданий.

Звертаючись з цим позовом, прокурор вказував, що наказ ГУ Держгеокадаструу Київській області від 23 лютого 2021 року № 10-780/15-21-сг виданий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірні земельні ділянки накладаються на землі водного фонду, а саме: на 100-метрову прибережну захисну смугу обвідного каналу Київського водосховища. Обвідний канал є невід`ємною складовою частиною гідротехнічної системи Київського водосховища, межа прибережної захисної смуги якої складає 100 м, а у зв`язку з тим, що крутизна берегового схилу перевищує 3° (градуси), розмір прибережної захисної смуги подвоюється і становить 200 метрів (стаття 88 ВК України), у зв`язку з чим наказ підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

................

Перейти до повного тексту