ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 1309/7139/12
провадження № 61-12794св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Білик Павло Богданович,
на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 25 квітня 2024 року
у складі судді Теслюка Д. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду
від 15 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 (далі - боржник) на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - головний державний виконавець),
ухвалив постанову про таке:
І. Короткий зміст скарги
1. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Шевченківського ВДВС).
2. Скарга обґрунтована тим, що:
3. 09 лютого 2024 року головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС Осадець М. О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1309/7139/12, виданого 30 березня 2023 року Сихівським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з нього та інших осіб на користь потерпілої 29 675,01 грн матеріальної шкоди та 1 200 000,00 грн моральної шкоди;
- 04 березня 2024 року він звернувся до виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій та зняття арешту з банківського рахунку з тої підстави, що він призваний на військову службу в Збройні сили України. Вказана обставина у відповідності до статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"
від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) є підставою для зупинення виконавчих дій. Окрім цього, в межах вказаного виконавчого провадження, з його зарплатного банківського рахунку знято 50 998,82 грн, а на рахунок накладено арешт відповідною постановою;
- вважає накладений арешт незаконним, а списані кошти такими, що підлягають поверненню, оскільки ці кошти є зарплатою, а у відповідності до
Закону № 1404-VIII накладення арешту на зарплатний рахунок не допускається, відтак арешт із такого рахунку підлягає скасуванню. З цих підстав він звернувся до державного виконавця, однак 21 березня 2024 року на свою електронну скриньку отримав відповідь про відмову у задоволенні його заяви;
- вважає, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність у виконавчому провадженні та діє всупереч засад, з дотриманням яких воно повинно здійснюватись.
4. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Осадець М. О. винести постанову про:
- зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні;
- зняття арешту із зарплатного банківського рахунку ОСОБА_1 та коштів на ньому;
- повернення заявнику коштів, стягнутих згідно з постановою, на банківський рахунок заявника в розмірі 50 998,82 грн;
- скасування постанови від 12 лютого 2024 року про передачу виконавчого документа на виконання до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25 квітня 2024 року, залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року, в задоволенні скарги відмовлено.
6. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив з того, що:
- постанову про арешт коштів боржника було винесено державним виконавцем у відповідності до Закону № 1404-VIII для забезпечення реального виконання боржником рішення;
- заявник не довів, що рахунок, на який державним виконавцем накладено арешт, є рахунком із спеціальним режимом використання, оскільки банк його таким не визнав, тому державний виконавець не мав підстав згідно з частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII зняти арешт;
- ОСОБА_1 не доведено, що у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди неможливо проводити виконавчі дії (звернення стягнення на доходи боржника) згідно з умовами його військової служби. Такий спосіб виконання боржником судового рішення не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для проходження ним військової служби.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення скарги.
8. Касаційна скарга містить таке обґрунтування:
- арешт, який був накладений державним виконавцем і подальше стягнення коштів було незаконним, оскільки заборонено накладення арешту на рахунки боржника, на які отримується заробітна плата. Однак, суд апеляційної інстанції проігнорував такі доводи та ухвалив судове рішення без врахування таких правових висновків Верховного Суду;
- крім того, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII);
- вважає, що відсутність накладеного арешту на зарплатний рахунок жодним чином не створює перешкод органу державної виконавчої служби для утримання частини заробітної плати боржника в порядку статті 70 Закону № 1404-VIII і спрямування таких коштів на користь стягувача.
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. 18 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик П. Б. звернувся з касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження.
11. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 27 листопада 2024 року.
12. Інший учасник не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
V. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. На виконанні у Шевченківському ВДВС перебувало ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 1309/7139/12, виданого 30 березня 2023 року Сихівським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та інших осіб на користь потерпілої ОСОБА_2 29 675,01 грн матеріальної шкоди та 1 200 000,00 грн моральної шкоди.
15. Відповідно до постанови головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Осадець М. О. від 27 березня 2024 року у ВП № НОМЕР_5, виконавчий документ, а саме виконавчий лист №1309/7139/12, виданий Сихівським районним судом м. Львова про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 29 675,01 грн матеріальної шкоди та
1 200 000,00 грн моральної шкоди, передано на виконання до Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
16. Дана постанова учасниками виконавчого провадження не оскаржувалась.
17. В межах ВП № НОМЕР_5 державним виконавцем 09 лютого 2024 року винесено постанови: про відкриття ВП; 09 лютого 2024 року - постанову про арешт майна боржника (в межах суми 1 353 492,51 грн); 09 лютого 2024 року - про арешт майна коштів (в межах суми 1 353 062,51 грн); 12 травня 2024 року на підставі заяви боржника від 12 лютого 2024 року винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою визначено для боржника ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для здійснення видаткових операцій на суму розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року; 12 лютого 2024 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано до в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України (яка не повернута без виконання до органу ДВС); 19 березня 2024 року - про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано до в/ч НОМЕР_3 (яка не повернута без виконання до органу ДВС); 27 березня 2024 року виконавчий документ передано на виконання до Самбірського ВДВС Самбірському районі Львівської області ЗМУ МЮ, який прийнято до виконання постановою від 04 квітня 2024 року; 04 квітня 2024 року - про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано до в/ч НОМЕР_4 .
18. Згідно із довідкою № 1064 від 24 лютого 2024 року, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).
19. З витягу із наказу від 05 лютого 2024 року № 35дск убачається, що ОСОБА_1 уважається таким, що вибув у службове відрядження до ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2" для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
20. Відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк" від 23 лютого 2024 року ОСОБА_1 має в АТ КБ "ПриватБанк" картку, на яку отримує зарплатні виплати. Також, на вказану карту (рахунок) може бути нарахована будь-яка виплата (переказ).
VІ. Позиція Верховного Суду
21. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)), Верховний Суд зазначає таке.
22. Спір пов`язаний з оскарженням дій державного виконавця, зокрема
в скарзі ОСОБА_1 просив суд (див. пункт 4) зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Осадець М. О. винести постанову про:
- зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні;
- зняття арешту із зарплатного банківського рахунку ОСОБА_1 та коштів на ньому;
- повернення заявнику коштів, стягнутих згідно з постановою, на банківський рахунок заявника в розмірі 50 998,82 грн;
- скасування постанови від 12 лютого 2024 року про передачу виконавчого документа на виконання до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Щодо зупинення виконавчих дій та скасування постанови про передачу виконавчого документа на виконання до військової частини
23. Стаття 129 Конституції України передбачає, що обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства.
24. Особливості примусового виконання судових рішень визначені Законом № 1404-VIII.
25. У пункті 9 частини першої статті 2 Закону 1404-VIII визначено, що забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією з засад виконавчого провадження.
26. Відповідно до статті 447 ЦПК, частини першої статті 19 Закону 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.
27. Разом із цим згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону
№ 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
28. Права та обов`язки виконавців визначено в статті 18 Закону № 1404-VIII, згідно з якою державний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
29. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу (пункт 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII).
30. Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення "якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе" застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником "або". Натомість, сполучник "чи" якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник "або", законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби.
31. Таким чином, конструкція норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII полягає у тому, що як до першої підстави, так і до другої, застосовується умова "якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе" (див. висновок Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/23 (адміністративне провадження № К/990/15420/23).
32. Отже, результат аналізу наведеної правової норми свідчить, що нею передбачено три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе, або
2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе, чи
3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
33. Суди встановили, що на виконанні у Шевченківського ВДВС перебувало ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 1309/7139/12, виданого 30 березня 2023 року Сихівським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та інших осіб на користь потерпілої ОСОБА_2 29 675,01 грн матеріальної шкоди та 1 200 000,00 грн моральної шкоди. ОСОБА_1 є військовослужбовцем, але ним не доведено, що у даному виконавчому провадженні абсолютно неможливо проводити виконавчі дії згідно з умовами його служби.
34. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 не доведено, що у ВП № НОМЕР_5 неможливо проводити виконавчі дії згідно з умовами його служби, оскільки вчинення таких виконавчих дій (звернення стягнення на доходи боржника) у ВП про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, не потребує його безпосередньої участі, постійної присутності або систематичної явки, такі дії не можуть перешкоджати проходженню військової служби ОСОБА_1 .
35. Разом з цим відсутні підстави для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 у частині вимог про зобов`язання державного виконавця про скасування постанови про передачу виконавчого документа на виконання до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не містила відповідних доводів, на що обґрунтовано звернув увагу апеляційний суд, а отже судове рішення суду першої інстанції в цій частині не було предметом апеляційного перегляду, тому, в силу положень частини другої статті 17 ЦПК, не підлягає перегляду і в суді касаційної інстанції.
Щодо накладення арешту на кошти на рахунках боржника
36. Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
37. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
38. За змістом абзацу 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
39. Арешт коштів боржника може накладатися на будь-які рахунки, за винятком коштів, щодо яких накладення арешту заборонено законом (наприклад, рахунки із спеціальним режимом використання, соціальні виплати, зарплатні кошти тощо). Банк зобов`язаний перевірити статус коштів на рахунку боржника та у разі виявлення коштів, на які накладення арешту заборонено, повідомити виконавця і повернути постанову без виконання. Виконавець може самостійно зняти арешт з рахунку, якщо отримає документальне підтвердження, що кошти мають спеціальний режим або їх арешт заборонений законом (див. постанову Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 127/16144/24 (провадження № 61-13589св24)).
40. У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21)).
41. Таким чином, оскільки саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону
№ 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
42. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
43. Передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
44. Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.
45. Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
46. Коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
47. Отже, звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад встановлені Законом розміри заборонено, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII, зокрема й на підставі повідомлення боржника.
48. Залишення в силі арешту на кошти, які складають заробітну плату, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів заробітної плати як єдиного джерела доходів та порушує його конституційне право на отримання винагороди за працю (див. постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 444/2503/17 (провадження № 61-14767св24)).
49. Суди встановили, що 09 лютого 2024 року постановою державного виконавця накладено арешт майна коштів (в межах суми 1 353 062,51 грн); 12 травня 2024 року на підставі заяви боржника від 12 лютого 2024 року винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою визначено для боржника ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для здійснення видаткових операцій на суму розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року; 12 лютого 2024 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано до в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України (яка не повернута без виконання до органу ДВС); 19 березня 2024 року - про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
50. У березні 2024 року ОСОБА_1, подав державному виконавцю заяву про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 (в АТ КБ "ПриватБанк") та надав підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є заробітною платою боржника, які розміщена на рахунку, призначеному для зарахування заробітної плати.
51. Державний виконавець у порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII питання про зняття арешту з грошових коштів не вирішив, а суди попередніх інстанцій не перевірили існування підстав для застосування частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII, яка встановлює випадки, коли не може бути накладений арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника. Відповідні аргументи є одними із ключових у скарзі ОСОБА_1, але в судових рішеннях мотиви їх відхилення не наведені.
52. Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає.
53. При цьому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
54. З урахуванням того, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення, судами не встановлені, оскаржувані судові рішення в частині вимог про зняття арешту з коштів на рахунку боржника не відповідають вимогам ЦПК щодо законності й обґрунтованості, у зв`язку із чим їх слід
в наведеній частині скасувати, та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.