ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 146/775/24
провадження № 61-1354св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 січня 2025 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 62 472,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Томашпільський районний суд Вінницької області рішенням від 17 грудня 2024 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 62 472,00 грн, яка складається із суми заборгованості: за кредитним договором № 2296845 в розмірі 48 872,00 грн, з яких: 14 900,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 33 972,00 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 15860-09/2021 в розмірі 13 600,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 9 600,00 грн - заборгованості за відсотками. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Місцевий суд мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2. який діє від імені ОСОБА_1, 21 січня 2025 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану від імені ОСОБА_1, на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2024 року повернув без розгляду.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що ОСОБА_2 всупереч вимогам пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України не надав визначених процесуальним законом документів, що посвідчують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 в апеляційному суді.
Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи
У січні 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду дві касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 січня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення вказував порушення судом апеляційної інстанції положень статей 185, 357 ЦПК України, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).
Касаційні скарги мотивовані неврахуванням апеляційним судом того, що довіреність, видана в електронній формі, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника в суді.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 лютого 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, гарантованого національним законом, оскільки це є порушенням права на справедливий судовий розгляд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Вимоги до оформлення апеляційної скарги передбачені статтею 356 ЦПК України.
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).
До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися (пункт 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частин третьої, четвертої, сьомої, восьмої статті 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
<