Постанова
Іменем України
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 681/1466/21
провадження № 61-17564св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.",
треті особи: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, державне підприємство "Шепетівське лісове господарство",
розглянув упорядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в складі судді: Горгулько Н. А., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року (повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року) в складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У грудні 2021 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ТОВ "А.Т.К.", треті особи: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Державне підприємство "Шепетівське лісове господарство", про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-14020-СГ від 13 червня 2018 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської Шепетівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6823680300:02:001:0149, та передано у власність ОСОБА_1 .
На підставі вказаного наказу, 01 серпня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149.
У подальшому, ОСОБА_1 вказану земельну ділянку на підставі договору оренди б/н від 19 липня 2018 року передав у оренду ТОВ "А.Т.К." строком на 15 років.
Прокурор вказував, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки на момент прийняття ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-3538-СГ від 13.06.2018 про передачу у власність ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, вона знаходилась в межах малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради, була вилучена з сільськогосподарського обороту та підлягала консервації шляхом заліснення.
Розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №477/2010-р від 24 листопада 2010 року "Про затвердження проекту консервації" на день звернення із позовною заявою не визнано незаконним та є чинним, тому земельна ділянка, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, що розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради (Полонська ОТГ) Шепетівського району Хмельницької області, знаходиться в межах Полонської територіальної громади та належить Полонській міській раді.
Прокурор, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
витребувати у ОСОБА_1 та ТОВ "А.Т.К." земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149;
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2 га, припинивши право приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку та право оренди ТОВ "А.Т.К." із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень;
скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149.
Короткий зміст судових рішень суду інстанції
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року:
в задоволенні позову керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до ТОВ "А.Т.К." про витребування земельної ділянки відмовлено;
позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, треті особи: державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, державне підприємство "Шепетівське лісове господарство", задоволено частково;
витребувано у ОСОБА_1 на користь Полонської міської ради земельну ділянку площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертого дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ "Підприємство "Житомирземлепроект", яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га;
в задоволенні інших позовних вимог прокурора відмовлено;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-3538-СГ від 13 червня 2018 року прийнято всупереч вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, земельна ділянка з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 підлягає витребуванню на користь Полонської міської ради, але лише площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року. Тобто, вимога про витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково, лише у частині витребування земельної ділянки, яка підлягає консервації;
щодо вимоги позивача про витребування земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 у тТОВ "А.Т.К.", то судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 19 липня 2018 року уклав договір оренди б/н із ТОВ "А.Т.К." про передачу на 15 років у оренду згаданої земельної ділянки. Оскільки предметом спору у справі є земельна ділянка, власником якої є фізична особа, яка в цьому випадку укладала договір оренди, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельної ділянки. Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Отже, договір оренди має характер як консенсуального, так і реального договору, є укладений стосовно земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 і тимчасовим користувачем цієї земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі - ТОВ "А.Т.К." Витребувати цю земельну ділянку у ТОВ "А.Т.К." не є можливим, оскільки фактично власником земельної ділянки є саме ОСОБА_1 . Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку;
щодо вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, то позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна (земельної ділянки) саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно. Такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такої ж правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц. У цій справі зроблено висновок, що при витребуванні майна від останнього набувача не треба оскаржувати всі проміжні рішення, договори тощо. Ці позовні вимоги не відповідають належному способу захисту, оскільки визнання недійсним чи скасування державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити;
беручи до уваги суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження територіальної громади земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадою охорони земель, заліснення та майбутнього раціонального використання, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки. Земля є основним національним багатством, що має перебувати під особливою охороною держави. Тому позовну вимогу керівника Шепетівського окружної прокуратури в інтересах держави про витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки залишити без задоволення.
Додатковим рішення Полонського районного суду Хмельницької області складі судді: Горгулько Н. А. від 13 серпня 2024 року:
позовну вимогу керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ТОВ "А.Т.К.", треті особи: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, державне підприємство "Шепетівське лісове господарство", про припинення права оренди товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." задовольнити в частині земельної ділянки, площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ "Підприємство "Житомирземлепроект", яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га;
у задоволенні позовної вимоги про одночасне припинення усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень у зв`язку з припиненням права оренди ТОВ "А.Т.К." відмовити.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в цій справі позов задоволено частково. Відповідно до даних ухвали Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2024 року, установлено, що під час проведення підготовчих дій по розгляду справи встановлено, що суд першої інстанції не ухвалив рішення стосовно позовної вимоги, а саме вимоги про припинення права оренди ТОВ "А.Т.К." земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та обтяжень;
беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги про витребування земельної ділянки, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи незалежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, тому позовну вимогу про припинення права оренди товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." слід задовольнити у частині земельної ділянки, площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у згаданому висновку експертного дослідження № 532/23, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га;
щодо вимоги щодо одночасного припиненням усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень, то проаналізувавши вимоги законодавства та практику Великої Палати Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що ця частина позовної вимоги задоволенню не підлягає у зв`язку з тим, що рішення суду про витребування з володіння відповідача ОСОБА_1 земельної ділянки та припинення права оренди товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." саме по собі є підставою для припинення усіх зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки речових прав та їх обтяжень, а також для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно. Отже, рішення суду, яким задоволено позов про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (узгоджується з позицією Верховного Суду у справі № 903/450/16 від 05 березня 2019 року). Таким чином, з цього також випливає, що позовна вимога про одночасне з припиненням права оренди і припинення усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень не відповідають належному способу захисту, оскільки не є необхідним для вирішення питання про витребування земельної ділянки, задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, а тому в задоволенні цієї частини позовної вимоги слід відмовити.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року:
апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради Хмельницької області задоволено частково;
рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки від ТОВ "А.Т.К." та додаткове рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про припинення права оренди ТОВ "А.Т.К." скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.
повідомлено прокурора, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог до ТОВ "А.Т.К." віднесений до юрисдикції господарського суду.
в іншій частині рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А тому, правильним є висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки з підстав неефективності вказаних способів захисту. У зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
суд першої інстанції допустив порушення правил юрисдикції. На підставі договору оренди землі б/н від 19 липня 2018 року ОСОБА_1 передав ТОВ "А.Т.К." земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, у платне користування строком на 15 років;
згідно зі статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ;
юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України). Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України;
відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами;
ухвалюючи рішення у справі в частині вимог до ТОВ "А.Т.К.", суд першої інстанції не врахував, що учасником спору є приватна юридична особа. Спір у частині позовних вимог пред`явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно, державної реєстрації таких прав. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині вимог в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю. Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 676/7426/19-ц, від 25 жовтня 2023 року в справі № 676/1919/20, від 22 травня 2024 року у справі № 676/180/20;
з огляду на викладене колегія суддів вважала, що рішення суду від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ "А.Т.К." необхідно скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити. Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. У зв`язку із скасуванням рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ "А.Т.К." втрачає чинність і додаткове рішення суду від 23 липня 2024 року, ухвалене щодо позовних вимог до ТОВ "А.Т.К.", відповідно, додаткове рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню.
Аргументи учасників справи
25 грудня 2024 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року (повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року), у якій просив:
скасувати рішення Полонського районного суду від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування у ТОВ "А.Т.К." земельної ділянки площею 0,7483 га, межі та конфігурація якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ "Підприємство "Житомирземлепроект", яка перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 площею 2,0000 га, та скасування прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відомостей про неї в Державному земельному кадастрі, постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 в цілому та постановити нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити;
судові витрати за подання позову, апеляційної та касаційної скарг відшкодувати на користь Хмельницької обласної прокуратури за рахунок відповідачів.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
судові рішення ухвалені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права (статей 387, 388 ЦК України, частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр") та з порушенням норм процесуального права (статті 19 ЦПК України);
судом першої інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права (статті 387, 388 ЦК України) у подібних відносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 672/362/20, від 17 листопада 2021 року в справі № 672/386/20 про можливість витребування земельної ділянки також і в орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, а відмовлено у задоволенні вказаної вимоги прокурора;
судами не враховано висновки щодо застосування норм права (стаття 79-1 ЗК України, частини третя 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр") у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі №731/264/23, від 22 травня 2024 у справі №916/1750/22, від 20 грудня 2023 року у справі № 916/1517/22 про те, що у разі часткового накладення земельних ділянок ефективним способом захисту є скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та прав на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
вказаний спір виник з приводу незаконного набуття фізичною особою ОСОБА_1 права власності на частину деградованої земельної ділянки, яка підлягала консервації, та не пов`язаний із здійсненням господарської діяльності. Вимоги щодо скасування реєстрації земельної ділянки та прав на неї є похідними. Оскільки скасування права оренди впливає на інтереси ТОВ "А.Т.К." та ОСОБА_1, який є фізичною особою, відповідно до статті 19 ЦПК України вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі № 641/5523/19 зазначає про те, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Вирішення спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог про витребування в орендаря (ТОВ "А.Т.К."), а за правилами цивільного судочинства в частині позовних вимог до власника (фізичної особи ОСОБА_1 ) порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, визначений частиною першою статті 3 ЦПК України, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що також суперечить принципу правової визначеності. Крім того, таке об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливить прийняття різних судових рішень за однакових фактичних обставин.