ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 522/18134/20
провадження № 61-13136св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач -виконуючий обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради,
відповідачі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2023 року в складі судді Чернявської Л. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І. у справі за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів дарування, скасування сертифіката, припинення права власності та звільнення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року виконуючий обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів дарування, скасування сертифіката, припинення права власності та звільнення земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 набув у приватну власність квартиру, загальною площею 52,3 кв. м, житловою - 32,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира АДРЕСА_2 ), на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1020.
Після виконання робіт з реконструкції спірної квартири АДРЕСА_2 державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" (далі - КП "Реєстраційна служба Одеської області") Махортовий І. О. прийняв рішення від 24 жовтня 2017 року, індексний номер 37730136, про державну реєстрацію змін до розділу на об`єкт нерухомого майна за № 171872051101 та змінив площу спірної квартири АДРЕСА_2, а саме загальну площу змінив з 53,3 кв. м на 150,7 кв. м, а житлову - з 32,9 кв. м на 33,2 кв. м.
Надалі за результатом поділу зазначеної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 150,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта 171872051101, державний реєстратор КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортовий І. О. здійснив реєстрацію права власності трьох нових об`єктів нерухомого майна, а саме:
1) рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37799082, державний реєстратор зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 53,3 кв. м, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390625351101);
2) рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37799418, державний реєстратор зареєстрував право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_17, загальною площею 20,4 кв. м, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390642351101);
3) рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37800074, державний реєстратор зареєстрував право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_16, загальною площею 77 кв. м, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390683851101).
Після поділу спірного об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 державний реєстраторМахортовий І. О. рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37800401, закрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 171872051101.
Надалі ОСОБА_1 здійснив відчуження спірних об`єктів - нежитлових приміщень № НОМЕР_17, загальною площею 20,4 кв. м, та НОМЕР_16, загальною площею 77 кв. м, на користь ОСОБА_2, шляхом укладання 30 листопада 2017 року договорів дарування на зазначене майно, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В. та зареєстрованих у реєстрі за № № 1654, 1657.
Позивач вважав, що реконструкція спірної квартири АДРЕСА_2 проведена незаконно шляхом збільшення площі вказаного об`єкта за рахунок земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради, яка у власність або користування для будівництва та/або експлуатації нежитлових приміщень не передавалась. ОСОБА_1 фактично не був власником відчуженого майна, що є підставою для визнання відповідних угод недійсними. Наявність незаконно зареєстрованих об`єктів нерухомості на землях комунальної власності створює реальну небезпеку порушенням прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, оскільки створює можливість отримання власником спірного об`єкта нерухомості речових прав на земельну ділянку з метою його подальшої експлуатації. Фактично, нежитлові приміщення № НОМЕР_17 та НОМЕР_16, у розумінні статті 376 ЦК України, є об`єктами самочинного будівництва, оскільки розміщені на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та збудовані без отримання дозвільних документів.
Крім того, позивач зазначав, що після набуття права власності на спірне приміщення НОМЕР_16 ОСОБА_2 здійснила його реконструкцію. Так, на підставі рішення державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Чернавської І. В. від 25 вересня 2019 року, індексний номер 48851379, внесено зміни до розділу на об`єкт нерухомого майна № 1390683851101 та змінено тип об`єкта нерухомого майна з нежитлового приміщення на квартиру, загальну площу об`єкта змінено з 77 кв. м на 173,3 кв. м, а житлову зазначено 117,1 кв. м. Також змінено адресу з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_3 .
Підставою для реєстрації вказаних змін зазначено сертифікат, зареєстрований Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 11 вересня 2019 року за № ОД 162192540266, "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_4".
Позивач вважав, що оскільки площа спірного нежитлового приміщення збільшена з 77 кв. м до 173,1 кв. м, то ОСОБА_2 внесла недостовірні дані до зазначеного сертифіката. Оскільки у ОСОБА_2 як у обдаровуваної не виникло повноважень власника майна, а також враховуючи те, що зазначений сертифікат від 11 вересня 2019 року за № ОД 162192540266 виданий з порушенням вимог чинного законодавства у сфері містобудування, то він підлягає скасуванню.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
1) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортого І. О. про державну реєстрацію змін до розділу на об`єкт нерухомого майна за № 171872051101 від 24 жовтня 2017 року, індексний номер 37730136;
2) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортового І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37799082, щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 53,3 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390625351101), та припинити право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомого майна;
3) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортового І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37799418, щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_17, загальною площею 20,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390642351101), та припинити право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомого майна;
4) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортового І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37800074, щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення НОМЕР_16, загальною площею 77 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390683851101), та припинити право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомого майна;
5) визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення № НОМЕР_17, загальною площею 20,4 кв. м, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1654 від 30 листопада 2017 року, припинити право власності ОСОБА_2 на зазначений об`єкт нерухомого майна;
6) визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення НОМЕР_16, загальною площею 77 кв. м, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В. та зареєстрований за № 1657 від 30 листопада 2017 року, припинити право власності ОСОБА_2 на зазначений об`єкт нерухомого майна;
7) скасувати сертифікат, зареєстрований Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 11 вересня 2019 року за № ОД 162192540266, "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_4";
8) припинити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 173,3 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390683851101);
9) зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів, а саме нежитлових приміщень № НОМЕР_17, загальною площею 20,4 кв. м, та НОМЕР_16, загальною площею 173,3 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 24 листопада 2023 року відмовив у задоволенні позовних вимог виконуючого обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачами спірні об`єкти нерухомості є частинами багатоквартирного будинку АДРЕСА_4, збудованого на спеціально відведеній земельній ділянці площею 4 300,00 кв. м, призначеній для розташування та обслуговування цього багатоквартирного будинку. При цьому одночасно з проведенням державної реєстрації прав власності відповідачів на майно, безпосередньо з актів цивільного законодавства, у останніх виникло право на землю багатоквартирного будинку. Відповідачі не мали обов`язку отримувати дозвіл Одеської міської ради на проведення реконструкції власної нерухомості у багатоквартирному будинку, тому що ця реконструкція провадилась у межах власного об`єкта, та не призвела до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку й не порушила санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Врахувавши усталену судову практику, суд дійшов висновку, що прокурор не має законодавчого права звертатися до суду із вимогою про скасування сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта, оскільки вказаний акт є актом індивідуальної дії, право на оскарження якого законодавством надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів, якої він безпосередньо стосується. Крім того, з огляду на те, що на підставі сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта, з яким пов`язується закінчення будівництва об`єкта, зареєстровано право власності відповідача ОСОБА_2, такий сертифікат вичерпує свою дію фактом виконання і виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного в силу його узаконення.
Крім того, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 здійснила реконструкцію власного майна у багатоквартирному будинку без зміни геометричних розмірів фундаменту у плані, що спростовує доводи прокуратури про існування факту захоплення земельної ділянки, та факту здійснення будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, а отже, виключає можливість кваліфікації об`єкта за адресою: АДРЕСА_4, як об`єкта самочинного будівництва згідно зі статтею 376 ЦК України. Суд також встановив, що після здійснення реконструкції будівля є двоповерховою з горищем. Висота першого поверху - 3,60 м від підлоги до стелі, висота другого поверху - 3,0 м від підлоги до стелі. Висота горища - перемінна (від 1,39 м до 2,30 м). Фактичний вигляд об`єкта після здійснення реконструкції цілком відповідає проєктним рішенням та отриманому дозволу на виконання будівельних робіт від 11 червня 2019 року № ОД 11291621902.
Одеський апеляційний суд постановою від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнив частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеса від 24 листопада 2023 року змінив у мотивувальній частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, однак не погодився з мотивами такої відмови. Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Одеської обласної прокуратури про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів дарування, скасування сертифіката, припинення права власності, апеляційний суд керувався тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання за власний рахунок звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинних збудованих об`єктів, апеляційний суд керувався тим, що такі вимоги пред`явлені до ОСОБА_1, який є колишнім власником таких об`єктів та є неналежним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у позові. Вимог до ОСОБА_2, яка на момент подання позову (16 жовтня 2020 року) була власником спірних нежитлових приміщень та яка набула усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому є належним відповідачем за вказаними вимогами, прокурор не заявив.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
24 вересня 2024 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасуватирішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (статтю 16, частину першу статті 21, статей 375, 376, 382, 383, 391 ЦПК України) та порушили норми процесуального права (статті 76-80, 263 ЦПК України);
- суди не врахували правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23 червня 2020 року в справі № 680/214/16, від 27 червня 2018 року в справі № 814/104/17, Верховного Суду, викладених у постановах від 18 липня 2022 року в справі № 330/1009/19, від24 березня 2021 року в справі № 495/10972/17, відповідно до яких у разі будівництва об`єкта на земельній ділянці, яка не була для цього відведена, без належних дозволів на будівництво та без належно затвердженого проєкту, у межах території, на якій заборонене будівництво, повинно мати наслідком скасування реєстрації декларації судом;
- наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування частини четвертої статті 376 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17, від 30 вересня 2022 року у справі № 201/2471/20, від 15 березня 2023 року у справі № 205/213/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 199/6251/18, від 31 березня 2023 року у справі № 201/4483/20, про те, що належним відповідачем за вимогами про знесення самочинно збудованого майна має бути чинний власник, а не особа, якою здійснено самочинне будівництво.
Заявник не погоджується з висновками апеляційного суду про обрання позивачем неналежного способу захисту. Зазначає, що ОСОБА_1 здійснив реконструкцію спірної квартири АДРЕСА_2, яка належала йому на праві приватної власності, за результатом якої збудовано два нові об`єкти нерухомості (нежитлові приміщення № НОМЕР_17 та НОМЕР_16), а також здійснив їх державну реєстрацію. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірної квартири АДРЕСА_2, прийняті державним реєстратором з порушенням вимог чинного законодавства, за відсутності належних документів, зокрема без документа, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів реконструкції чи будівництва, у зв`язку з чим підлягають визнанню незаконними та скасуванню. Також позивач зазначав, що реконструкція спірної квартири АДРЕСА_2 здійснена без дозволу на виконання будівельних робіт та на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, що свідчить про те, що спірні нежитлові приміщення є самочинним будівництвом.
Суди не взяли до уваги, що рішення щодо передання у власність чи користування земельної ділянки на АДРЕСА_4 Одеська міська рада не приймала. Інформація про реєстрацію за фізичними та юридичними особами земельної ділянки за вказаною адресою у Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області відсутня. Отже, спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, будь-яким особам у власність або користування не надавалася, а отже, забудова, проведена відповідачами без правових на те підстав.
Позивач вважає, що оскільки рішення про державну реєстрацію змін до запису про право власності від 24 жовтня 2017 року № 37730135, прийняте державним реєстратором Махортовим І. О., є незаконним, то подальші рішення цього державного реєстратора від 27 жовтня 2017 року, індексні номери 37799082, 37799418, 37800074, які прийняті щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно в результаті поділу спірної квартири АДРЕСА_2, суперечать встановленому Порядку реєстрації, оскільки прийняті за відсутності передбачених чинним законодавством документів, тому також мають бути визнані незаконними та скасовані.
Також позивач зазначав, що оскільки ОСОБА_1 порушив порядок набуття права власності на спірні об`єкти - нежитлові приміщення № № НОМЕР_17, 5/2, то всі наступні договори, укладені щодо цього майна, є недійсними.
Щодо підстав для скасування сертифіката, зареєстрованого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 11 вересня 2019 року за № ОД 162192540266, "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_4", позивач зазначав таке.
Так, державний реєстратор Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Чернавська І. В. 25 вересня 2019 року прийняла рішення від 25 вересня 2019 року, індексний номер 48851379, про державну реєстрацію змін до розділу на об`єкт нерухомого майна за № 1390683851101 та змінила тип об`єкта з нежитлового приміщення на квартиру, загальну площу об`єкта змінила з 77 кв. м на 173,3 кв. м, житлову - зазначила 117,1 кв. м та адресу змінила з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_3 . Підставою для реєстрації вказаних змін державний реєстратор зазначила оскаржуваний сертифікат ДАБІ.
Оскільки, загальна площа нежитлового приміщення НОМЕР_16 до реконструкції становила 77 кв. м, а після реконструкції становить 173,1 кв. м, що свідчить про збільшення площі на 96,1 кв. м, то прокурор вважає, що відповідач внесла недостовірні дані до оскаржуваного сертифіката ДАБІ. Оскільки у ОСОБА_2 як у обдаровуваної за договором дарування від 30 листопада 2017 року не виникло повноважень власника майна, то оскаржуваний сертифікат ДАБІ, на думку позивача, виданий з порушення вимог чинного законодавства України у сфері містобудування, його реєстрація підлягає скасуванню.
Також позивач вважає, що визнання недійсною та скасування первісної реєстрації права власності за ОСОБА_1 тягне за собою скасування сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації, що є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно незаконної державної реєстрації змін до розділу на об`єкт нерухомого майна за № 1390683851101 (індексний номер рішення 48851379 від 25 вересня 2019 року).
Також позивач не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинних збудованих об`єктів, оскільки такі вимоги пред`явлені до неналежного відповідача. Зазначає, що суд не врахував те, що реконструкція спірної квартири АДРЕСА_2 проведена саме ОСОБА_3 шляхом збільшення площі вказаного об`єкта за рахунок земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради, яка у власність або в користування для будівництва не передавалась. Спірні нежитлові приміщення є об`єктами самочинного будівництва. Тому саме ОСОБА_1 є належним відповідачем.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2024 року адвокат ОСОБА_2. Доніна Л. А. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та обґрунтованість висновків судів про відмову у задоволенні позовних вимог.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою від 25 жовтня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали справи із Приморського районного суду м. Одеси.
У листопаді 2024 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою від 19 лютого 2025 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
Будинок АДРЕСА_4 є пам`яткою архітектури - Готель "Біржа", який збудований у 1887 році та реконструйований у 1896 році за проєктом архітекторів Сгібнєва В. О., Кабіольського В. М., охоронний номер 59-Од, взятий під охорону як пам`ятка містобудівництва і архітектури місцевого значення згідно з рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 15 серпня 1985 року № 480, наказом Міністерства культури і туризму України від 27 серпня 2007 року № 983/0/16-07.
Територія об`єкта: площа земельної ділянки - 4 300 кв. м; площа забудови -1 795 кв. м; опис меж території об`єкта - ділянка об`єкта обмежена зі східного боку червоною лінією АДРЕСА_3, з південного - червоною лінією АДРЕСА_15, із західного - прибудинковою територією сусідньої будівлі АДРЕСА_5, з північного - прилеглою територією будинку на АДРЕСА_6 .
Відповідно до висновку експерта від 01 листопада 2021 року № ЕС-2502-1-1833.21 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у цій справі будинку АДРЕСА_4 на розі АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 складається з фасадного триповерхового флігелю та внутрішньо дворового двоповерхового флігелю; досліджуваний будинок є об`єктом культурної спадщини місцевого значення, фасади якого зі сторони АДРЕСА_4 декоровані ліпниною та іншими декоративними елементами; фасади зі сторони двору без декоративного оздоблення; фактично будинок використовується як житловий з розташованими у нижніх поверхах нежитловими приміщеннями; у триповерховій частині будинку АДРЕСА_4 розташовані: на першому та другому поверхах магазин одягу та взуття "ІНФОРМАЦІЯ_1" (фото № № 16-21), вхід до якого здійснюється як з головного входу на розі АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 по сходах ганку (фото № № 2-4), так і зі сторони АДРЕСА_4 (фото № № 5, 6, АДРЕСА_8 ); на третьому поверсі - житлові квартири, зокрема АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13 та інші, у тому числі кладові, вхід до яких здійснюється зі сходової клітинки та загального коридору третього поверху, при цьому вхід до сходової клітинки здійснюється з арки (фото № № 22, 23); у двоповерховій частині будинку АДРЕСА_4 розташовані житлові квартири, вхід до яких здійснюється з внутрішньої дворової прибудинкової території (фото № № 9-14).
Щодо прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 (фото № № 56-86): вхід до внутрішньої дворової прибудинкової території здійснюється через арку, влаштовану в триповерховому флігелі, зі сторони АДРЕСА_4, яка укріплена металевими каркасами; внутрішньо дворова прибудинкова територія обмежена будинком АДРЕСА_4 (триповерховим та двоповерховим флігелями), будинками АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15 ; на прибудинковій території розташовані будівлі та споруди, які в цілому зосереджені у центральній частині двору та у плані мають форму літери "О", а також вздовж будинку АДРЕСА_15 та одна одноповерхова будівля розташована вздовж будинку АДРЕСА_14 ; на прибудинковій території розташовані такі будівлі та споруди: у центральній частині двору паралельно у два ряди та перпендикулярно ним розташовані кам`яні (цегляні, з каменя-черепашника) гаражі та сараї, у тому числі двоповерхові, при цьому на частині сараїв відсутнє оздоблення, наявні тріщини у стінах та вивітрювання розчину з кладки, будівлі обвили зелені насадження, над частиною сараїв відсутнє перекриття, демонтована частина стін, у зв`язку з чим на території двору влаштоване каміння від розбирання стін (фото № № 61-63, 65-70, 77-86); територія між зазначеними будівлями створює замкнений контур, вхід / в`їзд до якої здійснюється через металеві ворота, огороджений майданчик вільний від забудови (фото № № НОМЕР_1, 78); вздовж будинку АДРЕСА_15 розташована двоповерхова будівля / квартира АДРЕСА_16 (фото № № 61-65), біля якої зліва розташовані: одноповерховий гараж та двоповерхова будівля (фото АДРЕСА_17 ), далі одноповерхові сараї (кам`яний та металевий), при цьому будівлі обвили зелені насадження (фото № № 59, 64); вздовж будинку АДРЕСА_14 розташована одноповерхова будівля (фото № № 72-76); до будинку АДРЕСА_4 наявна одноповерхова прибудова (фото № 8).
Враховуючи надані на дослідження матеріали, а також те, що фактично до складу будинку АДРЕСА_4 входить більше, ніж три квартири, керуючись вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва, експерт дійшов висновку, що будинок АДРЕСА_4 є багатоквартирним (окремий том "докази", а. с. 1-27).
04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 набув у приватну власність спірну квартиру АДРЕСА_18, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1020.
Після виконання робіт з реконструкції спірної квартири АДРЕСА_2 державний реєстратор КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортовий І. О. прийняв рішення від 24 жовтня 2017 року, індексний номер 37730136, про державну реєстрацію змін до розділу на об`єкт нерухомого майна за № 171872051101 та змінив площу спірної квартири АДРЕСА_2, а саме загальну площу змінив з 53,3 кв. м на 150,7 кв. м, а житлову - з 32,9 кв. м на 33,2 кв. м.
Надалі, за результатом поділу вказаного об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_2, загальною площею 150,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта 171872051101, державний реєстратор КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортовий І. О. здійснив реєстрацію права власності трьох нових об`єктів нерухомого майна, а саме:
1) рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37799082, державний реєстратор зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 53,3 кв. м, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390625351101) (т. 1, а. с. 14, 15);
2) рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37799418, державний реєстратор зареєстрував право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_17, загальною площею 20,4 кв. м, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390642351101) (т. 1, а. с. 199);
3) рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37800074, державний реєстратор зареєстрував право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_16, загальною площею 77 кв. м, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1390683851101) (т. 1, а. с. 207).
Після поділу спірного об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 державний реєстраторМахортовий І. О. рішенням від 27 жовтня 2017 року, індексний номер 37800401, закрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 171872051101.
Надалі ОСОБА_1 здійснив відчуження спірних об`єктів - нежитлових приміщень № НОМЕР_17, загальною площею 20,4 кв. м, та НОМЕР_16, загальною площею 77 кв. м, на користь ОСОБА_2 шляхом укладання 30 листопада 2017 року договорів дарування на вказане майно, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В. та зареєстрованих у реєстрі за № 1654 та за № 1657 (т. 1, а. с. 153).
Після набуття права власності спірного приміщення НОМЕР_16 ОСОБА_2 як замовник звернулась до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із заявою від 29 травня 2019 року № 01-10/1154д/д про видання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4" (т. 1, а. с. 209в, 209г).
Проєктну документацію щодо об`єкта "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4" розроблено Генеральним проєктувальником - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 .
У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельно-технічна експертиза" надало позитивний експертний висновок від 29 березня 2019 року № 7-003-19-ЕП/ОО щодо відповідності вказаної вище проєктної документації вихідним даним на проєктування з дотриманням вимог міцності, надійності і довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради рішенням від 09 серпня 2018 року № 01-07/237 затвердило містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4".
Суд першої інстанції оглянув письмові докази, а саме (т. 1, а. с. 208-212):
- копію заяви ОСОБА_2 від 29 травня 2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про видання дозволу на виконання будівельних робіт - реконструкцію нежитлового приміщення під житлову квартиру, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4, приміщення 5/2;
- дозвіл від 11 червня 2019 року № ОД 112191621902 на виконання будівельних робіт, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, замовнику ОСОБА_2, генеральному підряднику Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСТУ-СПЕЦБУД" (ідентифікаційний код юридичної особи 41320851, серія, номер ліцензії 2013045215) "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4", місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_3, проектна документація розроблена фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, експертиза проєкту будівництва проведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська будівельно-технічна експертиза" (ідентифікаційний код юридичної особи 39190177, головний експерт Стьопічев А. М., кваліфікаційний сертифікат серія АЕ, № 004839);
- містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані", затверджені наказом управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 09 серпня 2018 року № 01-07/237;
- експертний звіт від 29 березня 2019 року № 7-003-19ЕП/ОО щодо розгляду проєктної документації щодо робочого проєкту "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_4", затверджений заступником директора ТОВ "Українська будівельно-технічна експертиза" Калініченко А. І. (із додатком до експертного звіту щодо розгляду проєктної документації щодо робочого проєкту);
- технічний паспорт на спірне нежитлове приміщення НОМЕР_16;
- завдання на проєктування від 29 жовтня 2018 року "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4", погоджене головним інженером проєкту;
- заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та виданя сертифіката від 04 вересня 2019 року, яка подана ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про прийняття в експлуатацію та видання сертифіката, найменування об`єкта - "Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_4";
- акт готовності об`єкта до експлуатації від 30 серпня 2019 року.
Відповідно до вказаних доказів будівля, яка підлягала реконструкції, представляла собою одноповерхову споруду без підвалу, загальною площею 77,0 кв. м та розмірами у плані 10,30 м х 8,07 м.
Після проведення відповідачем ОСОБА_2 реконструкції, що здійснювалась на підставі затвердженого проєкту та відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, будівля в плані має форму наближену до прямокутної з максимальними розмірами 10,30 м х 8,07 м.
Суд першої інстанції також встановив, що після здійснення реконструкції будівля є двохповерховою з горищем. Висота першого поверху - 3,60 м від підлоги до стелі, висота другого поверху - 3,0 м від підлоги до стелі. Висота горища - перемінна (від 1,39 м до 2,30 м). Фактичний вигляд об`єкта після здійснення реконструкції цілком відповідає проєктним рішенням та отриманому дозволу на виконання будівельних робіт від 11 червня 2019 року № ОД 11291621902.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.