ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 752/6521/24
провадження № 61-16602св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - ОСОБА_2,
на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у складі колегії судів: Ящук Т. І., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (далі - відповідач, ТОВ "Українські фінансові операції") про стягнення безпідставно набутих коштів,
ухвалив постанову про таке:
І. Вступ
1. У березні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів.
2. Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
4. Апеляційний суд повернув позивачу апеляційну скаргу.
5. Позивач оскаржив судове рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди порушили норми процесуального права при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги.
6. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку з чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
7. У цій справі позивач просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті кошти у розмірі 26 502,28 грн, які було стягнуто з позивача та перераховано відповідачу в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом.
II.Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 частково задоволено, стягнено з ТОВ "Українські фінансові операції" на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані кошти у розмірі
23 396,40 грн, у решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
ІІІ. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
10. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
- довіреність, яка додана ОСОБА_2 до апеляційної скарги, не посвідчена нотаріально та не входить до переліку довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а тому вона не є належним документом на підтвердження повноважень ОСОБА_2, як представника ОСОБА_1
в суді апеляційної інстанції;
- можливість подання сформованої у підсистемі "Електронний Суд" довіреності фізичної особи без нотаріального посвідчення ЦПК не передбачено;
- матеріали справи не містять інших документів, які визначені статтею 62 ЦПК, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів ОСОБА_1 ;
- оскільки ОСОБА_2 не надав відповідних документів згідно
з вимогами частини четвертої статті 62 ЦПК на підтвердження його повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені позивача, а тому згідно
з пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. У касаційній скарзі позивач просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
12. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
- судом апеляційної інстанції порушено частину сьому статті 62 ЦПК, яка передбачає, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності представника позивача, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі "Електронний Суд", що призвело до винесення помилкової ухвали про повернення апеляційної скарги.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
13. У грудні 2024 року представник позивача звернувся із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції.
14. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
15. 17 лютого 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
17. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VІ. Позиція Верховного Суду
18. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає наступне.
19. У цій справі підлягає перевірці обґрунтованість повернення апеляційної скарги особі, яка її подала та застосування положень статті 357 ЦПК.
20. В контексті дотримання права на справедливий суд, яке гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує
в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції,
з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду [1].
21. "Право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним непрямим шляхом, особливо коли йдеться про умови прийнятності апеляції [2].
22. Далі Верховний Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
23. Поряд із цим сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника
(частина перша статті 58 ЦПК).
24. Верховний Суд звертає увагу, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина п`ята статті 131-2 Конституції України).
25. Згідно з частинам першою-другою статті 60 ЦПК представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають
з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
26. У цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність [3].
27. Верховний Суд підкреслює, що процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом) в малозначних спорах.
28. У цій справі представництво Шинжирбаєвим М. Т. вінтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності допускається, оскільки ціна позову становить 26 502,28 грн,
а тому дана справа відноситься до категорії малозначних справ.
29. Частиною сьомою статті 62 ЦПК передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
30. Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування відповідних норми права у правовідносинах щодо підтвердження повноважень представника у цивільному процесі, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
31. Так, у користувачів підсистеми "Електронний Суд" відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком. Отже, розміщення відмітки про нотаріальне посвідчення на такій довіреності є неможливим [4].
32. Верховний Суд вже звертав увагу на те, що законодавець передбачив у межах процесуального представництва конструкцію "довіреність в електронній формі", яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), тому довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді [5].
33. Як встановлено судом апеляційної інстанції, до апеляційної скарги, поданої представником через підсистему "Електронний Суд", була додана електронна довіреність від 15 квітня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, яка надані законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
34. При цьому, суд апеляційної інстанції не врахував, що до апеляційної скарги, поданої через підсистему "Електронний Суд", додано довіреність в електронній формі, яка є належним документом, що підтверджує повноваження представника у апеляційному суді, тому зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги.
35. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 січня 2025 року у справі № 753/16269/23 (провадження № 61-8527св24)[6].
36. Повернення апеляційної скарги не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. пункти 24-25), оскільки це не ґрунтується на нормах закону (див. пункт 33), сталій практиці його застосування (див. пункти 34-36, 38) та немає розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти.
37. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про повернення апеляційної скарги. Тому оскаржену ухвалу апеляційного суду належить скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.