ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2025 року
м. Київ
справа № 120/11120/24
адміністративне провадження № К/990/47487/24, К/990/44059/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 (суддя-доповідач - Смілянець Е.С., судді - Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.)
та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 (суддя-доповідач - Смілянець Е.С., судді - Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.)
у справі № 120/11120/24
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання протиправним та скасування графіку особистого прийому громадян,
УСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просила визнати протиправним та скасувати графік особистого прийому громадян.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування графіку особистого прийому громадян разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
3. На вказане судове рішення позивачем подано апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Позивач повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2024.
6. Ухвалою від 30.10.2024 Сьомий апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернув особі, яка її подала.
7. При постановленні ухвал від 07.10.2024 та від 30.10.2024 суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційні скарги ОСОБА_1 підписані не позивачем, позаяк підпис, що міститься на апеляційних скаргах не відповідає підпису ОСОБА_1, що міститься в копії пенсійного посвідчення позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
8. Не погодившись із ухвалами суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвали суду апеляційної інстанції від 07.10.2024 та від 30.10.2024 скасувати, справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.
9. На обґрунтування вимог касаційних скарг скаржник вказує на передчасність висновків суду апеляційної інстанції, що апеляційна скарга підписана іншою особою. Зауважує, що підпис, який міститься на пенсійному посвідченні, належить особі, яка його видала.
Позиція інших учасників справи
10. Відповідач правом на подання відзиву на касаційні скарги не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги
11. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024.
12. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024.
13. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Оцінка Верховного Суду
14. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, виходить із такого.
16. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
17. Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
18. За правилами частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
19. З матеріалів справи встановлено, що суд апеляційної інстанції, перевіряючи апеляційні скарги ОСОБА_1, поставив під сумнів дійсність підпису ОСОБА_1, що міститься на апеляційних скаргах, та дійшов висновку про невідповідність підпису позивача на апеляційних скаргах підпису ОСОБА_1, який міститься на копії пенсійного посвідчення, долученого позивачем до матеріалів апеляційних скарг.
20. Насамперед, Верховний Суд зауважує, що на копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1 міститься підпис особи, яка видала пенсійне посвідчення, а тому незрозуміло з яких причин суд апеляційної інстанції здійснював порівняння підпису ОСОБА_1 на апеляційній скарзі з підписом, що міститься у пенсійному посвідченні.
21. Також Суд враховує, що у постанові від 28.03.2023 у справі № 120/2708/22-а Верховний Суд вказав на те, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять положень, які б зобов`язували особу, яка звертається до суду з відповідним процесуальним документом надавати суду доказ автентичності власного підпису, який міститься в такому документі.
22. За таких обставин відсутні підстави вважати, що до суду апеляційної інстанції було подано апеляційні скарги, які не були підписані саме ОСОБА_1, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційних скарг на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
23. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у даній адміністративній справі.