ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2025 року
м. Київ
справа № 600/565/24-а
адміністративне провадження № К/990/6244/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року (суддя Кушнір В. О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року (судді Сторчак В. Ю., Матохнюк Д. Б., Граб Л. С.) у справі № 600/565/24-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправними дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов`язати нарахувати індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року включно;
- зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року у розмірі 4 387 грн 11 коп. на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що всупереч вимогам Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), відповідачем у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення у розмірі, що визначена чинним законодавством, з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
3. На думку позивача, відповідачем не вірно визначено місяць для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення у зазначений вище період, що порушує майнові права позивача.
4. Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено його право на отримання індексації-різниці за час фактичного перебування на грошовому забезпеченні у відповідача за період із березня 2018 року по дату звільнення, оскільки величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по березень 2018 року має становити 253,30%. При цьому, оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, її виплата повинна здійснюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
5. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що полягає у не нарахуванні та невиплаті індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
6. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, указав, що з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року по справі № 380/5811/21.
7. Чернівецький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року і зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи місяць підвищення доходу січень 2008 року.
8. Вирішуючи позов в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності військової частина НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року суд першої інстанції зазначив, що з огляду на пункт 1, абзаци 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 12 квітня 2023 року у справі № 560/13302/21. Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
9. Чернівецький окружний адміністративний суд звернув увагу, що відповідно до вимог Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII) та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці), покладається безпосередньо на роботодавця. Відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року, фактично врахував лише норми абзаців 1 та 2 пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача в період з березня 2018 року по травень 2021 рік.
10. При цьому суд першої інстанції зазначив, що визначення факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, як і розрахунок конкретного розміру заборгованості з індексації грошового забезпечення, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
11. За висновком Чернівецького окружного адміністративного суду відповідач не врахував вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача, а тому суд не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень, здійснювати замість нього відповідні розрахунки та вираховувати суму заборгованості. Відтак, суд першої інстанції зазначив, що наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по травень 2021 року з урахуванням положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
12. Щодо позовних вимог про виплату індексації одночасно з компенсацією сум податків з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44), суд першої інстанції зазначив, що відповідачем наразі не приймалось будь-якого рішення щодо невиплати компенсації сум податків з доходів фізичних осіб. При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а відтак права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними і відповідно задоволенню не підлягають.
13. Переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, Сьомий апеляційний адміністративний суд указав, що підтримує позицію суду першої інстанції, що визначення факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, як і розрахунок конкретного розміру заборгованості з індексації грошового забезпечення, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум, адже відповідач не врахував вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача, тому суд не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень, здійснювати замість нього відповідні розрахунки та вираховувати суму заборгованості. Відтак, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по травень 2021 року з урахуванням положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
14. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що позовні вимоги про виплату індексації одночасно з компенсацією сум податків з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 є передчасними і відповідно задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
15. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, на обґрунтування якої зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме не застосовано положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та не вжито заходів щодо оцінки та дослідження доказів, які мали суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме щодо підтвердження або спростування факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року сумі індексації у березні 2018 року та як наслідок встановлення або спростування права позивача на отримання індексації, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 шляхом порівняння доходу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 03 травня2023 року у справі № 160/10790/22, від 09 травня 2023 року у справі № 560/13302/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21, а головне у постановах від 22 червня 2023 року у справі № 240/23550/21, від 21 березня 2024 року у справі № 380/14057/22, від 20 червня 2024 року у справі № 620/14086/23, від 10 жовтня 2024 року у справі № 500/8015/23, внаслідок чого безпідставно відмовлено позивачу у зобов`язанні відповідача нарахувати та виплатити індексацію різницю в конкретних розрахованих сумах.
16. На думку скаржника, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевіряти обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні указувати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати і виплатити. Водночас, невизначення в ухваленому судовому рішенні конкретної суми індексації, яка належить до нарахування та виплати відповідачем, не вносить юридичної визначеності в ці спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача. Отже, скаржник вважає, що судами попередніх інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2028 року по 25 травня 2021 року включно в конкретно визначеній сумі, помилково вважаючи, що повноваження відповідача щодо нарахування та виплати суми індексації-різниці є дискреційними.
17. Скаржник також зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення пунктів 2-4 Порядку № 44 у правовідносинах, які виникли при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення відповідно до Закону № 1282-ХІІ, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22, від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі 320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі № 160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 360/700/23, від 27 червня 2024 року у справі № 580/602/22, від 10 жовтня 2024 року № 500/8015/23.
18. На переконання скаржника, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород на інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання. Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантів щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на їх нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ. Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 порядку № 44. Проте, судами попередніх інстанції проігноровано правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме положення пунктів 2-4 Порядку № 44 у подібних правовідносинах.
19. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в частині відмовлених позовних вимог із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
20. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця (який звільнив позивача). Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевіряти правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У зв`язку з цим, суд не може стягувати фіксовану суму індексації обраховану позивачем.
21. Військова частина НОМЕР_1 також указала, що висновки Верховного Суду, що викладені в його постанові від 14 липня 2021 року у справі № 240/12040/19, на які посилається позивач, не можуть буть релевантними для справи № 600/565/24-а, оскільки справа № 240/12040/19 стосується перерахунку та виплати пенсії і визначення розміру доходу з якого призначається пенсія, а справа № 600/565/24-а стосується визначення розміру збільшеного доходу для визначення права та отримання індексації-різниці грошового забезпечення. Посилання позивача на висновки Верховного Суду, що викладені в його постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а не мають значення для вирішення даної справи, оскільки в справі № 200/9297/19-а суд виснував, що місячна додаткова грошова винагорода не належить до доходів, що має одноразовий характер виплати. Але зазначене не заперечується відповідачем, щомісячна додаткова грошова винагорода врахована відповідачем при розрахунку доходів для обрахунку можливої суми індексації-різниці. Висновки у справі № 520/6243/22 (постанова Верховного Суду від 22 червня 2023 року) також не можуть бути релевантними, оскільки в цій справі не розглядалось питання в доходах якого місяця має обліковуватись щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачена в поточному місяці.
22. Крім того, на переконання військової частини НОМЕР_1, судовому захисту підлягає лише порушене право. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Відповідно дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Наразі між сторонами наявний спір щодо виплати індексації грошового забезпечення, то є очевидним висновок про відсутність між сторонами спору стосовно питання виплати позивачу компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
23. У зв`язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
Рух касаційної скарги
24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 600/565/24-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, та витребував із Чернівецького окружного адміністративного суду справу № 600/565/24-а.
25. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року справу № 600/565/24-а призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
26. ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) у період з 01 січня 2015 року по 25 травня 2021 року, де отримував грошове забезпечення, що підтверджується архівними відомостями особової картки грошового забезпечення.
27. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 25 травня 2021 року № 146-ОС позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 25 травня 2021 року.
28. Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 27 січня 2022 року № 47, у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року позивачу нараховувалася індексації грошового забезпечення з врахуванням базового місяця "травень 2015 року", а з 01 березня 2018 року "березень 2018 року". За період з 01 січня 2015 року по 25 травня 2021 року загальний розмір нарахованої індексації склав 23 146 грн 23 коп. (6424 грн 29 коп.+16 721 грн 94 коп.).
29. Вважаючи дії відповідача протиправними щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за період з 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року включно, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
30. Відповідно до частини першої статті Перейти до повного тексту