ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2025 року
м. Київ
справа № 560/14914/23
адміністративне провадження № К/990/19372/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року
у справі № 560/14914/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області; відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі- ГУ ПФ України у Київській області; відповідач-2), в якому просив:
- зобов`язати відповідача-1 зарахувати до страхового стажу період роботи стропальником на Хмельницькій механізованій дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт Укрзалізниці з 08.07.1992 по 12.10.1992;
- зобов`язати відповідача-1 зарахувати до страхового стажу періоди зайняття ним підприємницькою діяльністю, за які сплачувався єдиний податок, а саме, період з 28.03.1997 по 30.11.1997 та період з 01.01.1998 по 30.06.1998;
- зобов`язати ГУ ПФ України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з часу встановлення групи інвалідності до часу звернення з заявою про призначення пенсії по інвалідності з 16.02.2021 по 17.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України у Київській області від 25.01.2023 №222650004791 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності за його заявою від 17.01.2023;
- зобов`язати відповідача-1 призначити пенсію по інвалідності 3 групи з 18.05.2021 за його заявою від 17.01.2023.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 16.02.2021 призначено третю групу інвалідності загального захворювання на строк до 01.03.2024.
3. 17.01.2023 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
4. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.01.2023 №222650004791 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності.
5. У рішенні зазначено, зокрема, що страховий стаж позивача становить 12 років 04 місяці 02 дні (необхідний стаж становить 13 років).
Вказано, що до страхового стажу не зараховано період з 08.07.1992 по 12.10.1992 за записами трудової книжки, оскільки запис не завірено печаткою організації. Для зарахування вказаного періоду необхідно надати довідку про періоди роботи, видану організацією, в якій працював заявник, на підставі первинних документів за періоди роботи.
6. Про рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.02.2023.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Позивач покликався на те, що на час звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності, з врахуванням незаконно незарахованого органами Пенсійного фонду України страхового стажу, у нього було 15 років 9 місяців 12 днів відповідного стажу, зокрема (12 років 4 місяці 2 дні зарахованого Пенсійним органом страхового стажу та незараховані періоди з 08.07.1992 по 12.10.1992 (3 місяці і 4 дні), з 28.03.1997 по 30.11.1997 (8 місяців і 2 дні), період з 01.01.1998 по 30.06.1998 (5 місяців і 29 днів), а також період з 16.02.2021 по 25.01.2023 (1 рік 11 місяців 9 днів).
Особою з інвалідністю позивача визнано 16.02.2021. Якщо врахувати незараховані періоди, то на цю дату у позивача був страховий стаж 13 років 2 місяці 23 дні.
Позивач зазначав також, що до страхового стажу мало бути зараховано період встановлення групи інвалідності, тому в нього було 13 повних років страхового стажу, а отже були наявні підстави для призначення пенсії згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки у позивача був відсутній необхідний стаж роботи, передбачений ст. 32 Закону №1058-ІV.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, позов задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 08.07.1992 по 12.10.1992 стропальником Хмельницької виробничої дільниці Хмельницької механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10. Суди дійшли висновку, що навіть з урахуванням спірного періоду роботи (стосовно якого суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання зарахування - з 08.07.1992 по 12.10.1992) загальний страховий стаж позивача не становить 13 років (враховуючи самостійно визначений пенсійним органом страховий стаж позивача тривалістю 12 років 04 місяці 02 дні), що є умовою для призначення позивачу пенсії по інвалідності.
Тому рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу є правомірним та не підлягає скасуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 в частині незадоволення позовних вимог, та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
12. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що:
- суди віддали перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України та проігнорували вимоги ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки саме вона регулює питання призначення і виплати пенсій по інвалідності при відсутності достатнього стажу роботи;
- суди попередніх інстанцій протиправно відмовили у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоду з часу встановлення групи інвалідності до часу звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності з 16.02.2021 по 17.01.2023. Суди застосували абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подібних правовідносинах.
13. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1, п.3 ч. 4 ст. 328 КАС України, пп. "а", "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
14. Відповідачі відзивів на касаційну скаргу не подали. Ухвали про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області 27.05.2024.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
16. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
18. З 01.01.1992 постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.
19. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
20. Положеннями статті 25 Закону №1788-XII передбачено, що пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються при наявності такого стажу роботи на час настання інвалідності - від 51 року до досягнення 56 років - 13 років.
21. Відповідно до статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення" інвалідам внаслідок загального захворювання, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (стаття 25), призначається пенсія по інвалідності при неповному стажі роботи в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної групи інвалідності (стаття 94).
22. Пунктом "б" частини 1 статті 94 Закону №1788 визначено, що інвалідам ІІІ групи соціальна пенсія призначається у розмірі 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
23. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
24. У відповідності до вимог статті 30 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
25. За змістом статті 32 Закону №1058-ІV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
26. Пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
27. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
28. Враховуючи зазначене вище нормативно-правове регулювання, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки виходячи зі змісту пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" можуть застосовуватись лише для визначення права на пенсію за вислугу років (за умови, що особа на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мала вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії). У всіх інших випадках призначення та нарахування пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
29. Щодо зарахування до страхового стажу періоду з часу встановлення групи інвалідності до часу звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності, колегія суддів зазначає наступне.
30. Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону №?1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
31. Отже, додатковий страховий стаж, передбачений абзацом другим частини першої статті 24 Закону №?1058-IV, зараховується лише після досягнення застрахованою особою віку, визначеного частиною першою статті 26 цього Закону (а не статтею 32), не пов`язує з моментом звернення і впливає виключно на збільшення розміру пенсійних виплат (підвищуючи загальну тривалість страхового стажу у формулі розрахунку), а не на саме виникнення права на пенсію.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу на час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою за призначенням пенсії по інвалідності (17.01.2023) виповнилось 54 роки, що не підпадає під визначений ст. 26 Закону № 1058-IV вік (60 років).
33. Крім того, положення абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону 1058-IV не передбачають зарахування додаткового стажу з часу встановлення групи інвалідності до часу звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності, а пов`язують із досягненням особою віку, визначеного ч. 1 ст. 26 цього Закону.
34. Щодо врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17, а саме, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, а тому застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, то такі не є релевантними до спірних правовідносин.
35. Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди з такими рішеннями.
36. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-