ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 440/6273/24
адміністративне провадження № К/990/50840/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І. Л.,
суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілпласт" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року (судді: Русанова В. Б., Жиглій С. П., Перцова Т. С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілпласт" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілпласт" (далі - ТОВ "Стілпласт", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач), в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 26.02.2024 № 00026460704, яким ТОВ "СТІЛПЛАСТ" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2023 року на суму 516209,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 26.02.2024 № 00026450704, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2023 року на суму 95896,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 26.02.2024 № 00026470704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 1032418,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач при ухваленні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не врахував того, що господарські операції з постачання частин вогнепальної зброї та боєприпасів до неї мають статус звільнених від оподаткування в силу приписів абзацу "ї" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року позов задоволено.
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно зменшено ТОВ "Стілпласт" розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за спірними господарськими операціями, застосовано штрафні санкції та відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ, оскільки реалізовані позивачем товари оборонного призначення звільнені від оподаткування ПДВ на підставі абзацу "ї" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нову постанову, апеляційний суд послався на правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем у порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 194, пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 516 209 грн, в т. ч. за жовтень 2023 року на суму 516 209 грн, за рахунок реалізації частини вогнепальної зброї та боєприпасів (Магазин МАК-74 СП.0001.00.000) без податку на додану вартість Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), які не є державними замовниками та для яких постачання товарів оборонного призначення не підлягає звільненню від оподаткування податком на додану вартість.
Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Зазначає, що висновки контролюючого органу про те, що товари оборонного призначення можуть бути реалізованими без податку на додану вартість лише державними замовниками є помилковими, оскільки положеннями ПК України визначено чіткий перелік товарів що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД які звільнені від оподаткування податком на додану вартість під час дії правового режиму воєнного стану.
Вказує, що податковий орган невірно тлумачить вказані вище норми права посилаючись на абзац "ї" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України стосовно звільнення від оподаткування товарів оборонного призначення, які закуповуються виключно державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
В той час, як зазначена норма визначає перелік, характер та призначення товарів, які мають найвищий пріоритет для держави в особливий період (і саме тому такі товари звільнюються від оподаткування ПДВ), а не встановлює суб`єкта, який має право на придбання таких товарів з преференціями.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін як законне й обґрунтоване, а скаргу позивача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходив апеляційний суд при ухваленні рішення.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "Стілпласт" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 44131548), яка здійснює свою господарську діяльність, зокрема у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі та є платником ПДВ.
ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Стілпласт" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 18 січня 2024 року № 647/16-31-07-02/44131548, в якому зафіксовано порушення: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту "а" пункту 193.1 статті 193, пункту 194.1 статті 194, пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) чим занижено податкове зобов`язання на суму в розмірі 516209,00 грн, в т.ч. за жовтень 2023 року в розмірі 516209,00 грн, за рахунок реалізації частини вогнепальної зброї та боєприпасів (Магазин МАК -74 СП.0001.00.000) без податку па додану вартість Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради та ФОП ОСОБА_1, які не є державними замовниками та для яких постачання товарів оборонного призначення не підлягає звільненню від оподаткування податком на додану вартість.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2024 року:
- № 00026450704, яким відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ в сумі 95896,00 грн;
- № 00026470704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1032418,00 грн з ПДВ;
- № 00026460704, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за жовтень 2023 року на 516209,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, за результатами якого вищий контролюючий орган спірні податкові повідомлення-рішення залишив без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.
Положеннями пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Положеннями підпункту "а" пункту 193.1 статті 193 ПК України визначено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.
Відповідно до пункту 194.1