ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 460/12108/24
адміністративне провадження № К/990/6338/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів Білоуса О.В., Яковенка М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління у Рівненській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2025 року (судді Бруновська Н. В., Хобор Р. Б., Шавель Р. М.)
у справі за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі також - ГУ ДПС, Позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - Відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просило стягнути до бюджету податковий борг в загальній сумі 23 065,59 грн.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року задоволено адміністративний позов: стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг на загальну суму 23065,59 грн зі сплати земельного податку з фізичних осіб (18010700) з перерахуванням на рахунок: UA238999980334109813000017415, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/отг с.Смига/18010700, МФО 899998.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення: розстрочено виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/12108/24 від 12 листопада 2024 року строком на один рік, шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 1922,13 грн щомісяця, починаючи з дня ухвалення рішення.
Не погоджуючись з ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року ГУ ДПС подало апеляційну скаргу.
Встановивши, що до апеляційної скарги Позивачем не додано документа про сплату судового збору, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 січня 2025 року залишив скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області без руху та встановив п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 460/12108/24 повернуто особі, яка її подала, оскільки не було усунуто недоліки апеляційної скарги.
17 січня 2025 року Восьмим окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання Позивача, в якому він просив врахувати, що податковий орган звільнений від сплати судового збору. Позивач покликався на те, що відповідно до пункту 2 частини другої 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" № 2719-XI від 03 листопада 2022 року (далі - Закон № 2719-XI), внесено зміни та доповнено пунктом 27 частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 рік, № 14, сторінка 87 із наступними змінами). Відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
1.3. Доводи учасників справи
ГУ ДПС не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Позивач покликається на те, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають висновкам суддів судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка при вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою органу ДПС, виходить з того, що пункт 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору застосовується до касаційних скарг податкових органів у випадках оскарження судових рішень, постановлених за результатами розгляду власне заяв податкового органу з грошовими вимогами до боржника у справах про банкрутство (ухвали Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі №922/4359/19, від 26 січня 2023 року у справі №922/2654/21, від 6 лютого 2023 року у справі № 910/15023/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9/10).
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
За положеннями пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої означеної статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України (який в силу положень частини другої статті 298 КАС України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Верховний Суд в постанові від 21 червня 2023 року у справі № 160/460/23 зазначив: "Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо сплати судового збору, - апеляційна скарга залишається без руху.
Суд зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом саме з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі підставою повернення апеляційної скарги зазначив те, що Позивачем не було усунуто її недоліки, визначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, оскільки ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду справи на ухвалу про повернення апеляційної скарги.
Восьмий апеляційний адміністративний суд, залишаючи апеляційну скаргу Позивача ухвалою від 10 січня 2025 року без руху та в подальшому повертаючи її, виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Позивач в касаційні скарзі покликається на те, що він звільнений від сплати судового збору в цій справі на підставі пункті 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює розміри ставок судового збору у розрізі найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору, а частина перша статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Так, Законом № 2719-XI (який набрав чинності 25 листопада 2022 року) частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), яка містить перелік суб`єктів, яких звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, доповнено новим суб`єктом: " 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Отже, з урахуванням унесених до Закону України "Про судовий збір" змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу.
В постанові від 16 березня 2023 року у справі № 9/10, на яку, зокрема, покликається Позивач, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначив наступне: "при вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою органу ДПС виходять з того, що пункт 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору застосовується до касаційних скарг податкових органів у випадку оскарження судових рішень, постановлених за результатами розгляду власне заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (справа № 922/4359/19 (ухвала від 12.01.2023), справа № 922/2654/21 (ухвала від 26.01.2023), справа № 910/15023/21 (ухвала від 06.02.2023)".
Таким чином, Позивач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу.
Варто зважити й на те, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону № 2719-XI цей законопроект, серед іншого, розроблений саме з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку, Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях, незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду судового рішення, оскільки визначальним є не вид судового рішення, яке оскаржується, а саме наявність у Позивача як контролюючого органу пільги від сплати судового збору, закріпленої в Законі, у тих справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу. При цьому позивач має безумовну пільгу зі сплати судового збору та у нього відсутній обов`язок з його справляння у разі звернення до суду з позовами, переліченими в пункті 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Аналогічний підхід до тлумачення статті 5 Закону України "Про судовий збір" застосовано у постановах Верховного Суду від 2 травня 2023 року у справі №160/300/23 та від 31 травня 2023 року у справі №160/3080/23, від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/1499/23, від 14 березня 2024 року у справі № 807/1863/16
Апеляційний суд наведеного не врахував та безпідставно поклав на податковий орган обов`язок зі сплати судового збору та передчасно повернув апеляційну скаргу.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.