УХВАЛА
10 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 420/10226/24
Провадження № 11-102за25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового борг, і
ВСТАНОВИЛА:
Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 58 349 грн 50 коп.
Одеській окружний адміністративний суд рішенням від 13 червня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, позов задовольнив.
ОСОБА_1 не примирилися з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і подала касаційну скаргу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 лютого 2025 року на підставі пункту 1 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження, через те щокасаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погодилися з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і надіслали на адресу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) заяву, у якій просять їх скасувати та зупинити їх виконання до розгляду справи по суті Верховним Судом.
Зі змісту та спрямованості аргументів звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можна узагальнити, що її авторки насправді пропонують, щоб Велика Палата проревізувала і переглянула ухвалу касаційного суду від 10 лютого 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження, відкрила касаційне провадження й здійснила касаційний перегляд касаційної скарги заявників.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо
така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;
якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно зі статтею 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Доводи і аргументи заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовують правових висновків зазначених рішень.
У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі "Занд проти Австрії" (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Отже, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неприйнятною, а тому її разом з доданими до неї матеріалами треба повернути заявницям.
Керуючись статтями 24, 346, 365 КАС України Велика Палата Верховного Суду