У Х В А Л А
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 1-89/05
провадження № 13-14зк25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
перевірила клопотання ОСОБА_20 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 9 березня 2006 року і
встановила:
Як видно з матеріалів провадження за клопотанням та наявних у Верховному Суді даних, вироком Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115, пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України із застосуванням положень статей 70, 71 цього Кодексу до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Верховного Суду України від 9 березня 2006 року вирок щодо ОСОБА_20 у частині вирішення цивільного позову скасовано та справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без зміни.
Справа розглядалася за процедурою Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року).
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2024 року клопотання засудженого ОСОБА_20 задоволено, замінено йому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 17 років.
Засуджений ОСОБА_20 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з клопотанням, за змістом якого ставить питання про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду України від 9 березня 2006 року.
Обґрунтовуючи своє клопотання, засуджений посилається на висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях "Максименко проти України" від 20 грудня 2011 року (пункти 26-32), "Мефтах та інші проти Франції" від 26 липня 2002 року (пункт 40), "Фам Хоанг проти Франції" від 25 вересня 1992 року (пункт 39), відповідно до яких незабезпечення особи безоплатною правовою допомогою на стадії касаційного перегляду становить порушення права на захист, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Із цих підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Велика Палата, перевіривши подане клопотання з доданими до нього матеріалами, дійшла висновку, що у його прийнятті до провадження слід відмовити з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 36, п. 1. ч. 2 ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені кримінальним процесуальним законом, котрий імперативно встановлює випадки, в яких перегляд судових рішень здійснює саме Велика Палата, а також правові підстави для цього.
Станом на час надходження клопотання до Великої Палати діють норми глави 34 Кримінального процесуального кодексу України ( далі - КПК) і Велика Палата наділена повноваженнями на здійснення кримінального провадження за виключними обставинами з підстав, передбачених статтею 459 цього Кодексу.
При цьому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК підставою для перегляду вироку, ухвали за виключними обставинами визнається встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань під час вирішення судом даної справи.
Звернутися до суду з заявою про такий перегляд згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК вправі лише особа, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи.
Однак рішення ЄСПЛ, на які ОСОБА_20 посилається, обґрунтовуючи свої вимоги, безпосередньо не стосуються засудженого, адже були постановлені на користь інших осіб.
Водночас відсутні дані про те, що міжнародна судова установа приймала рішення на користь ОСОБА_20, і таких відомостей клопотання засудженого також не містить.
Зважаючи на викладене, у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_20 слід відмовити, а клопотання - повернути його авторові.
Що стосується процесуального строку звернення, то він не впливає на ситуацію в цій справі, оскільки навіть за умови його додержання не виникає підстав для прийняття клопотання до провадження.
Керуючись статтями 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата