УХВАЛА
12 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 215/2602/24
Провадження № 11-78за25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, ухвал Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2025 року та ухвали Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 215/2602/24 за її позовом до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, і
ВСТАНОВИЛА:
23 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради, у якому просила встановити відсутність компетенції відповідача при отриманні заяви від 16 серпня 2023 року С?939?П щодо витребування з Центра первинної медико-санітарної допомоги № 1 її заяв: від 05 травня 2023 року, 17 травня 2023 року, 14 червня 2023 року, 11 липня 2023 року, 21 липня 2023 року, 08 серпня 2023 року та надати копію запиту і реєстраційний номер їх отримання.
Також ОСОБА_1 просила визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і порушенням гарантій прав людини та зобов`язати відповідача надати їй запрошення для повторного розгляду заяви.
Ухвалою суду першої інстанції від 25 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 передано для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивачка не усунула у встановлений строк недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду позивачка оскаржила її до суду апеляційної інстанції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року в адміністративній справі № 215/2602/24 ? без змін.
ОСОБА_1 оскаржила ці судові рішення в касаційному порядку.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою від 22 січня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів повернув заявниці без розгляду.
Іншою ухвалою, постановленою цього ж дня, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 215/2602/24.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті до розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 215/2602/24.
17 лютого 2025 року ОСОБА_1 направила до Великої Палати Верховного суду заяву, за змістом якої висловлює незгоду з наведеними вище рішеннями судів апеляційної і касаційної інстанцій та Великої Палати Верховного Суду.
Просить скасувати ухвали суду касаційної інстанції від 22 січня 2025 року та Великої Палати Верховного Суду від та 06 лютого 2025 року, а також постановити окрему ухвалу, якою встановити порядок та механізм притягнення до адміністративної відповідальності за бездіяльність.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в прийнятті заяви ОСОБА_1 до розгляду, зважаючи на таке.
Відповідно до приписів статей 24 та 327 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Положеннями статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.
Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
КАС України передбачено касаційний перегляд судових рішень Великою Палатою Верховного Суду лише за визначених статтями 346 та 347 цього Кодексу передумов.
За правилами частин третьої - п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо:
? така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;
? така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати;
? дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Крім того, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції (частина шоста статті 346 КАС України).
Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС України, відповідно до змісту якої питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
За правилами, встановленими зазначеними нормами, питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує саме той суд, який розглядає справу в касаційному порядку, після подання учасником справи касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 331 КАС України.
У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не ухвалював рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як того вимагає частина четверта статті 347 КАС України.
У контексті наведеного слід зазначити, що положення КАС України не передбачають право учасника справи звертатися безпосередньо до Великої Палати з вимогою про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати з підстав, визначених частиною п`ятою статті 346 КАС України.
Не передбачено нормами КАС України і можливості оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції, у тому числі ухвали про повернення без розгляду заяви про відвід колегії суддів та про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки за приписами частини п`ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
Можливості повторного оскарження в касаційному порядку рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій та оскарження судових рішень Великої Палати Верховного Суду чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Також Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відповідно до приписів частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій (частина шоста статті 249 КАС України).
Положеннями частини восьмої указаної норми регламентовано, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
Таким чином, право суду на постановлення окремої ухвали пов`язане з наявністю у нього на розгляді конкретної справи.
Враховуючи те, що питання передачі на розгляд Великої Палати цієї справи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не вирішував та у провадженні Великої Палати Верховного Суду не перебуває справа, у якій заявниця просить постановити окрему ухвалу, підстав для прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 немає.
На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заява є неприйнятною та підлягає поверненню скаржниці.
Керуючись статтями 24, 248, 346, 347, 355 КАС України, Велика Палата Верховного Суду