ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1778/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
за участю представників:
позивача: Бондаренко О.О.,
відповідача: Дядюк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024
у складі колегії суддів: Россолов В.В. - головуючий, Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.
та рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2024
суддя: Рильова В.В.
у справі № 922/1778/24
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С"
про стягнення 2 976 057,74 грн,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С" (далі - ТОВ "Арес-С", відповідач) суми авансового платежу у розмірі 2 485 830,00 грн, пені у розмірі 397 732,80 грн, інфляційних втрат - 59 893,89 грн та 3% річних - 32 601,05 грн.
2. Позов мотивовано невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок повернути позивачеві авансовий платіж та сплатити інфляційні втрати, 3% річних та пеню.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
1. Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі № 922/1778/24 частково задоволено позов, присуджено до стягнення з ТОВ "Арес-С" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" суму авансового платежу у розмірі 2 485 830,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 37 287,45 грн. У частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 397 732,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 59 893,89 грн, 3% річних у розмірі 32 601,05 грн - відмовлено.
2. Рішення мотивовано тим, що у ТОВ "Арес-С" виник обов`язок повернути авансовий платіж у розмірі 2 485 830,00 грн, отриманий від ПрАТ "НЕК "Укренерго" за укладеним договором, оскільки відповідач не виконав роботи, на які було спрямовано зазначені кошти, у строки, встановлені договором.
3. Крім того, суд зазначає, що незважаючи на припинення строку дії спірного договору - 31.01.2024, фінансові зобов`язання сторін, що виникли між сторонами до закінчення строку дії цього договору, не є припиненими (обов`язок підрядника повернути невикористану суму авансу, обов`язок замовника оплатити виконані роботи), тобто зобов`язання сторін, передбачені спірним договором, зокрема фінансові, не були припинені.
4. Також суд наголошує на тому, що договір передбачає обов`язок повернення авансу протягом трьох банківських днів з дня отримання відповідної вимоги замовника.
5. Місцевий господарський суд, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанову Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 вказує, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
6. Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "Арес-С" отримало відповідний аванс на підставі договору, при цьому така підстава отримання зазначених коштів не перестала існувати, а тому відповідна сума авансу підлягає поверненню в силу положень Цивільного кодексу України, що регулюють відносини підряду, та самого договору.
7. Крім того, відмовляючи позивачеві в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції зазначив про відсутність доказів отримання відповідачем листа позивача з вимогою про повернення суми авансового платежу, встановленого періоду (3 дні з дня отримання відповідної вимоги) зі спливом якого настає прострочення виконання зобов`язання щодо повернення авансового платежу, тому здійснення перевірки розрахунків заявлених позивачем вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних не вбачається можливим.
8. Суд визнав наявність у відповідача форс-мажорних обставин.
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі № 922/1778/24 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі № 922/1778/24 в частині стягнення з ТОВ "Арес-С" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми авансового платежу у розмірі 2 485 830,00 грн, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.
10. Постанова мотивована відсутністю обов`язкових умов для повернення авансу, передбачених п. 3.6 та п. 18.11 договору, а саме наявністю вини з боку підрядника та факту розірвання договору.
11. Суд апеляційної інстанції зазначає, що закінчення строку дії договору 31.01.2024 не є підставою для припинення зобов`язань сторін, оскільки відповідно до чинного законодавства такі зобов`язання припиняються лише у випадку їх належного виконання, розірвання договору або настання інших підстав, передбачених договором чи законом.
З огляду на це, невиконані зобов`язання, включаючи проведення землевпорядних робіт та виконання фінансових зобов`язань, продовжують залишатися чинними, а правовідносини між сторонами врегульовуються умовами договору навіть після завершення строку його дії. Наявність форс-мажорних обставин, підтверджених відповідними документами, унеможливлює виконання робіт у визначені строки та виключає вину відповідача за затримку виконання зобов`язань. Зобов`язання за договором зберігають свою чинність, а їх виконання можливе лише після усунення форс-мажорних обставин, які наразі унеможливлюють проведення підрядних робіт на об`єкті.
Водночас договір станом на момент розгляду спору не розірвано, а тому умови п. 18.11 договору, які передбачають повернення невикористаного авансу у разі розірвання договору, не можуть бути застосовані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
12. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі № 922/1778/24, в якій просить Суд скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
13. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
14. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права (ст. 209, 530, 631, 1212, 875, 625 Цивільного кодексу України) без урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах:
- Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 (не зважаючи на припинення строку дії спірного договору, фінансові зобов`язання сторін, що виникли між сторонами до закінчення строку дії цього договору, не є припиненими (обов`язок генпідрядника повернути невикористану суму авансу, обов`язок замовника оплатити виконані роботи);
- Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 (аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося);
- Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 (аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося);
- Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18 (безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання);
- Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19, від 03.04.2020 у справі №
920/653/19 (сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові);
- Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18: "Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування на суму боргу трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції було прийняте вірне рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних витрат і 3% річних, а судом апеляційної інстанції - вірне рішення в частині відмови в задоволенні позову повністю (у тому числі щодо стягнення авансу).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16. 16 жовтня 2020 року між ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Замовник) та ТОВ "Арес-С" (Підрядник) укладено договір № 01-078361-20, за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника (Додаток № 1 до договору ) роботи з реконструкції ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська, Луганська та Донецька області (роботи), з передачею Замовнику результату робіт (закінчені роботи), а Замовник зобов`язується здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт на умовах договору. Предмет закупівлі: "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Реконструкція ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська, Луганська та Донецька області" Інв. № 1116000 45454000-4 Реконструкція".
17. Відповідно до п. 2.2 договору загальна ціна договору розрахована відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, становить 56 000 000,00 грн без ПДВ, крім того, ПДВ (20%) - 11 200 000,00 грн, всього 67 200 000,00 грн з ПДВ, та складається з:
- вартості робіт із землеустрою, земельно-кадастрових робіт, яка відповідно до договірної ціни та локальних кошторисів до неї (Додаток № 2 до договору) становить 4 143 050,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 828 610,00 грн, що разом становить 4 971 660,00 грн з ПДВ;
- вартості будівельних робіт, яка відповідно до договірної ціни та локальних кошторисів до н (Додаток № 2 до договору) становить 46 545 982,93 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 9 309 196,59 грн, що разом становить 55 835 179,52 грн з ПДВ;
- вартості обладнання (устаткування), яка відповідно до договірної ціни та локальних кошторисів до неї (Додаток № 2 до договору) становить 4 176 389,16 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 835 277,83 грн, що разом становить 5 011 666,99 грн з ПДВ.
18. Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату на наступних умовах: аванс не більше 50% від загальної вартості робіт та не більше 20% від вартості устаткування протягом 25 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури. Подальша оплата здійснюється Замовником за умови прийняття Замовником робіт/устаткування на всю суму авансового платежу. Замовник здійснює оплату протягом 25 банківських днів з дати підписання Сторонами двох примірників відповідних актів, зокрема:
- актів приймання-передачі виконаних робіт із землеустрою;
- актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в);
- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3);
- актів приймання-передачі змонтованого устаткування, та за наданим Підрядником (після підписання Замовником зазначених актів) рахунком-фактурою.
19. Згідно з п. 3.6 договору у разі порушення договірних зобов`язань з вини Підрядника, всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок підрядника незалежно від того, припинені зобов`язання за договором на дату отримання вимоги замовника чи ні.
20. Відповідно до п. 3.7 замовник здійснює попередню оплату (аванс) за умови надання підрядником забезпечення авансового платежу у формі безвідкличної та безумовної банківської гарантії на суму авансового платежу.
21. Під безумовною гарантією сторони розуміють банківську гарантію, за якою гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
22. Пунктом 3.7.2 договору передбачено, що у разі ненадання Замовнику забезпечення на авансовий платіж на момент отримання Замовником рахунку-фактури підрядника, вважається, що підрядник відмовився від порядку розрахунків на умовах авансового платежу. У такому разі відповідні положення цього договору щодо сплати авансу не застосовуються до взаємовідносин між сторонами, а розрахунки за договором здійснюються на умовах після оплати.
23. Згідно з п. 3.7.3 договору встановлено, що забезпечення на авансовий платіж не повертається підряднику у разі порушення підрядником зобов`язань за договором, зокрема: - невиконання Підрядником зобов`язань на суму авансового платежу; - неповернення Підрядником авансового платежу у випадках, передбачених договором.
24. Крім того, відповідно до п. 4.1.9 договору обов`язком підрядника є - передати замовнику у порядку, передбаченому чинним законодавством України та договором, закінчені роботи (результат робіт).
25. Згідно з пп. 1 п. 8.11 договору станом на дату укладення договору визначено залучення субпідрядників, зокрема, для виконання робіт із землеустрою - ФОП Скопіча Олексія Васильовича.
26. У пункті 12.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов`язань (виконання робіт, поставки устаткування/матеріальних ресурсів тощо), Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості зобов`язань, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
27. Відповідно до п.12.5 договору у разі невиконання договірних зобов`язань з вини Підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню Замовнику (протягом трьох банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника) з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника.
28. Згідно п.12.11 договору для вимог про стягнення з Підрядника штрафних санкцій застосовується строк позовної давності три роки.
29. Відповідно до п.16.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення форс-мажору.
30. Форс-мажор означає надзвичайні та невідворотні обставини (техногенного, природного / соціально-політичного / військового характеру / обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів / установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання Договору)), які не існували під час укладення договору, виникли поза волею сторін та об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань сторонами (п.16.2 договору).
31. Згідно п. 16.3 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії форс-мажору, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
32. Пунктом 16.4 договору встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.
33. Положеннями п. 16.5 договору передбачено, що доказом дії форс-мажору є документи (оригінали), видані Торгова промисловою палатою України / регіональними торгово-промисловими палатами, іншим компетентним органом / установою, який має право видавати такі документи.
34. У пункті 16.6 договору закріплено, що у разі дії обставин форс-мажору понад 30 календарних днів, кожна із сторін вправі в установленому порядку розірвати договір.
35. Відповідно до п. 18.2.1 договору зміни до істотних умов договору можуть вноситись, зокрема, у разі продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робі, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
36. Пунктами 18.10 - 18.11 договору передбачено, що сторони домовились, що надсилання повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку здійснюється в письмовій формі. Сторона, на адресу якої відправлено повідомлення про розірвання договору, вважається повідомленою про розірвання договору після спливу 10 денного строку з дати направлення письмового повідомлення іншою стороною. У разі розірвання договору підрядник повинен протягом 3 днів з дати розірвання договору повернути замовнику невикористаний ним аванс.
37. Судами встановлено, що сторонами до договору укладались додаткові угоди, зокрема щодо: строків виконання робіт, дії договору та банківської гарантії, договірної ціни та локального кошторису, проєктної документації, уповноважених представників замовника.
38. Листом № 02/23 від 11.01.2023 ТОВ "АРЕС-С" звернулось до ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо розгляду можливості зменшення обсягів робіт по фарбуванню, у зв`язку з тим, що частина лінії ПЛ 500кВДонська-Донбаська знаходиться в зоні бойових дій, а частина в тимчасовій окупації, на даний момент стан лінії невідомий, а оформлення документів на встановлення земельних сервітутів залишити без змін.
39. Позивач листом від 23.01.2023 № 01/4349 запропонував ТОВ "АРЕС-С" направити йому проєкт додаткової угоди з новою договірною ціною.
40. Листом від 24.01.2023 № 08/23 ТОВ "АРЕС-С" просило позивача про продовження терміну виконання робіт із землеустрою, земельно-кадастрових робіт до 31.12.2023, у зв`язку з тим, що частина лінії ПЛ 500кВДонська-Донбаська знаходиться в зоні бойових дій, а частина в тимчасовій окупації.
41. Додатковою угодою № 6 від 31.01.2023 до договору у зв`язку із зменшенням обсягів роботи, сторони погодили внести зміни до договору, а саме: викласти додаток № 2 до договору "Договірна ціна та локальні кошториси до неї" в новій редакції. Зазначеною угодою п. 2.2 договору викладено в новій редакції та змінено загальну ціну договору, вартість робіт із землеустрою, земельно-кадастрових робіт, будівельних робіт, вартості обладнання (устаткування), строк виконання робіт - 31.12.2023, строк дії договору - 31.01.2024.
42. Листом від 27.09.2023 № 01/48457 ПрАТ "НЕК "Укренерго" у відповідь на пропозицію призупинити дію договору від 16.10.2020 повідомило ТОВ "АРЕС-С", що неможливість виконання зобов`язань субпідрядником не є підставою для внесення змін до договору та невиконання зобов`язань сторонами у строк, передбачений умовами договору. У разі розгляду питання подовження терміну дії договору або його розірвання, підставою для цього може бути оригінал документу виданого Торгово-промисловою палатою України/регіональними промисловими палатами, іншим компетентним органом/установою, який має право видавати такі документи.
43. На лист підрядника від 03.10.2023 № 064/23 з пропозицією призупинення договору (або змінити строк виконання робіт) на термін до звільнення з окупації і припинення бойових дій на територіях розташування повітряної лінії Донська-Донбаська, була надана відповідь, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" не погоджується на дану пропозицію та може розглянути можливість подовження термінів виконання робіт та дії договору у разі надання підрядником підтверджуючих документів щодо неможливості вчасного виконання зобов`язань.
44. Листом від 10.01.2024 №01/24 підрядник повідомив ПрАТ "НЕК "Укренерго" про неможливість додержання строку виконання земельних робіт, у зв`язку необхідністю проведення робіт із землеустрою/земельно-кадастрових робіт на місці їх виконання (роботи по встановленню меж ділянок в натурі, погодження меж із суміжними землекористувачами) неможливістю з боку замовника забезпечити в цій частині надання доступу до об`єктів в порядку п. 4.3.1 договору, виконання робіт до усунення дій непереборної сили є неможливим. Підрядник повідомив замовника про звернення за сертифікатом до Торгово-промислової палати.
45. Судами встановлено, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" за умовами договору здійснено авансовий платіж на користь ТОВ "АРЕС-С" у розмірі 2 485 830,00 грн з ПДВ, на забезпечення якого АТ "Комерційний індустріальний банк" було видано банківські гарантії від 27.10.2020 № G8529/20 та від 09.12.2020 № G8728/20.
46. На забезпечення авансового платежу АТ "Комерційний індустріальний банк" було видано банківську гарантію № G8529/20 від 27.10.2020 на суму 15 960 460,28 грн. При цьому, відповідно до зміни № 4 від 06.03.2023 до банківської гарантії № G8529/20 від 27.10.2020, станом на 06.03.2023 сума гарантії становить 994 332,00 грн.
47. Відповідно до гарантії виконання зобов`язань № G8728/20 від 09.12.2020 Акціонерним товариством "Комерційний Індустріальний Банк" прийнято на себе зобов`язання заплатити бенефіціару (ПрАТ "НЕК "Укренерго") грошову суму у розмірі 1 491 498,00 грн протягом 3 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, що містить твердження про те, що принципал не виконав або неналежно виконав зобов`язання на суму авансового платежу або не виконав вимоги бенефіціара щодо повернення авансового платежу у випадках та на умовах, передбачених договором, гарантія набирає чинності 09.12.2020 та діє до 10.02.2022.
48. Згідно зі зміною № 2 до Банківської гарантії № G8728/20 термін дії гарантії було продовжено до 10.02.2024.
49. Листом від 26.03.2024 301/18115 позивач звернувся до відповідача про повернення суми авансового платежу, з огляду на припинення дії договору та невиконання робіт підрядником на суму авансового платежу.
50. Оскільки станом на 25.04.2024 ТОВ "АРЕС-С" роботи із землеустрою, земельно- кадастрові роботи, визначені умовами договору, не виконані, авансовий платіж у розмірі 2 485 830,00 грн з ПДВ не повернуто ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернувся з відповідним позовом до суду.
Позиція Верховного Суду
51. Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
52. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
53. Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
54. Статтею 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
55. Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
56. Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
57. Умовами п. 3.3 договору передбачено, що замовник здійснює оплату на наступних умовах: аванс не більше 50% від загальної вартості робіт та не більше 20% від вартості устаткування протягом 25 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури.
58. Судами встановлено, що сторонами в договорі, в редакції додаткової угоди № 6 від 31.01.2023, визначені обсяги робіт, передбачені до виконання, ціна таких робіт та кінцевий термін виконання таких робіт (до 31.12.2023 (включно)). Строк дії договору - до 31.01.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання.
59. Також судами встановлено перерахування позивачем відповідачу авансового платежу на суму 2 485 530,00 грн.
60. Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
61. Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
62. Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
63. Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
64. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначив, що одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, що виникли у сторін такого договору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, від 18.11.2019 № 910/16750/18.
65. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 зробила такий висновок: "задоволення вимоги про розірвання Інвестиційного договору, який вже є припиненим за домовленістю сторін, не тільки не поновить порушені права територіальної громади міста Києва, але є неможливим як таке. Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про розірвання Інвестиційного договору". Тобто, Велика Палата Верховного Суду виснувала щодо недоцільності розірвання договору, який є нечинним на час звернення до суду.
66. Як зазначалося вище, відповідно до п. 17.1, 17.2 договору, в редакції додаткової угоди № 6, підрядник повинен виконати роботи до 31.12.2023 (включно). Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.01.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання.
Листом від 26.03.2024 301/18115 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми авансового платежу, у зв`язку із закінченням дії договору та незакриттям відповідними актами виконаних робіт авансового платежу на суму 2 485 530,00 грн.
67. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем підтверджується факт отримання такого листа.
68. Згідно з п. 3.6 договору у разі порушення договірних зобов`язань з вини Підрядника, всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок підрядника незалежно від того, припинені зобов`язання за договором на дату отримання вимоги замовника чи ні.
69. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначила, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
70. Оскільки закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, зобов`язання сторін, передбачені договором в частині розрахунків не є припиненими.
71. Крім того, слід зазначити, що прострочення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати не пов`язано з датою закінчення строку дії договору (31.01.2024), оскільки відсутні підстави ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання підрядником обов`язку повернути суму попередньої оплати (п. 3.6 договору), а згідно з приписами п. 17.2 договору останній в частині розрахунків діє до їх повного виконання.
72. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у ТОВ "Арес-С" виник обов`язок щодо повернення авансового платежу в сумі 2 485 830,00 грн та правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача попередньої оплати.
73. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду вказав на те, що договір станом на момент розгляду спору не розірвано, а тому умови п. 18.11 договору, які передбачають повернення невикористаного авансу у разі розірвання договору, не можуть бути застосовані. Крім того, вказує на відсутність обов`язкової умови для повернення авансу, передбаченої п. 3.6 та п. 18.11, а саме наявність вини з боку підрядника та факт розірвання договору.
74. Водночас судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
75. Крім того, наявність форс-мажорних обставин, які підтверджують відсутність вини особи в порушенні договірних зобов`язань, є підставою уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання, а саме відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період форс-мажорних обставин (нарахування пені, штрафу тощо) та не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку повернути авансовий платіж, на вимогу позивача, у зв`язку із закінченням дії договору.
76. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що в цьому випадку підтвердилися наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував норми матеріального права та не врахував висновки Верховного Суду, на які обґрунтовано посилається скаржник у касаційні скарзі.
77. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
78. У статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
79. Тобто у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
80. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
81. Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням дії договору, виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (авансу), є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватись інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
82. Водночас, як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази направлення листа ПрАТ "Укренерго" № 01/18115 від 26.03.2024 з вимогою про повернення авансового платежу, у зв`язку із закінченням дії договору, що унеможливлює встановлення дати початку перебігу строку (3 дні з дня отримання відповідної вимоги), зі спливом якого настає прострочення виконання грошового зобов`язання (повернення авансового платежу).
83. Позивач у позові просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних, інфляційні втрати за порушення строків виконання землевпорядних робіт, визначених умовами договору, в редакції додаткової угоди № 6.
84. Відповідно до п. 12.3 договору за порушення строків виконання зобов`язань (виконання робіт, поставки устаткування/матеріальних ресурсів тощо), підрядник сплачує замовнику пеню згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості зобов`язань строк виконання яких порушений, за кожен день прострочення.
85. Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
86. Згідно з ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
87. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
88. Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 зазначив, що:
"Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Водночас у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".
89. Як зазначалося вище, згідно з п. 16.3 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії форс-мажору, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Пунктом 16.4 договору встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.
Положеннями п. 16.5 договору передбачено, що доказом дії форс-мажору є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України / регіональними торгово-промисловими палатами, іншим компетентним органом / установою, який має право видавати такі документи.
У пункті 16.6 договору закріплено, що у разі дії обставин форс-мажору понад 30 календарних днів, кожна із сторін вправі в установленому порядку розірвати договір.
90. Суд першої інстанції встановив, що відповідач вчасно повідомив позивача про форс-мажорні обставини листом від 10.01.2024. Також суд врахував, що матеріали справи містять інше листування відповідача з позивачем з приводу неможливості дотримання строків виконання робіт у зв`язку з перебуванням територій, на яких слід провести вказані роботи, в окупації чи проведення активних бойових дій.
Крім того, відповідачем надано сертифікат Харківської торгово-промислової палати № 6300-24-0573 від 21.03.2024 про форс-мажорні обставини, зі змісту якого вбачається, що у ТОВ "Арес-С" з 24.02.2022 по 31.01.2024 були наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
91. Верховний Суд зазначає, що посилання на наявність форс-мажорних обставин використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання, а саме відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період форс-мажорних обставин (нарахування пені, штрафу тощо).
92. Позивачем здійснено розрахунок пені за порушення відповідачем строків виконання землевпорядних робіт, водночас ураховуючи встановлені судом першої інстанції форс-мажорні обставини, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
93. Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за порушення відповідачем строків виконання землевпорядних робіт, однак, з огляду на те, що статтею 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення саме будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), та враховуючи, що виконання підрядних робіт не є грошовим зобов`язанням відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
94. З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.
95. Верховним Судом відхиляються посилання скаржника в касаційній скарзі на постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки в зазначених справах викладено загальні висновки щодо застосування ст. 625 ЦК України, які застосовуються судами з урахуванням встановлених фактичних обставин у конкретній справі.
96. Також Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18 (щодо ст. 1212 ЦК України), оскільки об`єднана палата в зазначеній постанові, на яку посилається скаржник, вказала на те, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
97. Водночас, як у справі № 913/703/20, та і у справі, що розглядається судами встановлено, що не зважаючи на припинення дії договору фінансові зобов`язання не є припиненими.
98. Крім того, Верховний Суд враховує, що:
- у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції вказав на те, що після розірвання договору у ПАТ "НАК "Надра України" виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
- у постанові від 23.04.2019 у справі № 918/47/18 Верховний Суд, ураховуючи встановлений судами факт розірвання договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом дитячого садочка від 27.04.2007 № 689 з вини саме Університету, вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про стягнення з Рівненської міської ради збитків в сумі 1 887 574,00 грн;
- у постанові від 01.04.2019 у справі № 904/2448/18 Верховний Суд погодився з доводами судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ "Маспо-В" на користь ТОВ "Даніелі Хеві Машінері Інжинірінг" коштів як безпідставно набутих на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на встановлені судами обставини щодо отримання житлово-комунальних послуг, які надавалися згідно з умовами договору та після його припинення, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
99. Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені в зазначених постановах прийняті за інших фактичних обставин, встановлених судами.
100. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню в частині скасування рішення місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 2 485 830,00 грн та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в позові, а рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позову - залишенню в силі, в іншій частині рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.