ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 120/3812/23
адміністративне провадження № К/990/44684/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Мартинюк Н.М.,
Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (головуючий суддя - Маслоід О.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді - Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.)
у справі № 120/3812/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілана НВП"
до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області,
про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілана НВП" звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.11.2022 № 337731 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8 500 грн та стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілана НВП" за рахунок коштів Державного бюджету України 8500 грн на відшкодування адміністративно-господарського штрафу, сплаченого на підставі постанови від 08.11.2022 № 337731.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вказане порушення встановлено актом перевірки на підставі відомостей товарно-транспортної накладної, в якій автомобільним перевізником вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілана НВП". Позивач наголошує, що він не видавав указану товарно-транспортну накладну, не здійснював відправлення вантажу згідно з даною товарно-транспортною накладною, не укладав жодних правочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС-ЗЕРНО", в тому числі з перевезення вантажів, не має договірних відносин з власником та водієм перевіреного відповідачем транспортного засобу, не має права власності на перевірений транспортний засіб та не має жодного відношення до даної господарської операції. Все наведене, за позицією позивача, свідчить про факт підроблення товарно-транспортної накладної та її незаконного використання, що стало підставою для звернення позивача до органу поліції із заявою про вчинення злочину. Позивач переконує, що не є автомобільним перевізником у даній господарській операції та не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023, позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.11.2022 № 337731 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надання позивачеві статусу автомобільного перевізника у спірній ситуації лише на підставі відомостей, зазначених в товарно-транспортній накладній № 7 від 15.09.2022 за відсутності будь-яких інших доказів, які б підтверджували перевезення спірного вантажу саме позивачем, здійснено відповідачем передчасно та без належного з`ясування усіх обставин справи. Під час розгляду справи судами враховано відсутність в матеріалах справи доказів, які б визначали за позивачем статус автомобільного перевізника під час перевезення вантажу, та доказів, які б підтверджували господарсько-правові відносини між позивачем та власником транспортного засобу, щодо якого здійснювалась перевірка, та/або між позивачем та водієм такого транспортного засобу.
5. Оскільки постанова, на підставі якої позивачем сплачено адміністративно-господарський штраф скасована в судовому порядку, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачені позивачем кошти підлягають поверненню позивачу за поданням відповідача, на підставі вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. За відсутності звернення позивача до відповідача із відповідною заявою та подання відповідача, позовні вимоги про стягнення на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України 8500 грн на відшкодування адміністративно-господарського штрафу, сплаченого на підставі постанови від 08.11.2022 № 337731, визнано судом першої інстанції передчасними.
Короткий зміст касаційної скарги та її обґрунтування
6. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державною службою України з безпеки на транспорті подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
7. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та не врахування висновків Верховного Суду у справах № 240/22448/20, № 120/554/23, де суд висловив позицію щодо документу, який під час вантажних перевезень підтверджує особу перевізника та наявність якого обов`язково повинна надаватись під час проведення рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки. Скаржник наголошує, що на момент проведення рейдової перевірки водієм було надано товарно-транспортну накладну, в графі автомобільного перевізника якої вказано позивача. Вказаний документ, за позицією скаржника, є підтвердженням факту надання послуг з перевезення саме позивачем.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.
Рух касаційних скарг
9. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті.
10. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області 16.09.2022 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, з напівпричепом KOGEL реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 .
12. За результатами проведеної перевірки уповноваженими особами складено акт № 339726 від 16.09.2022 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
13. Під час перевірки виявлено порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме при нормативному навантаженні на одиночну вісь 11,50 тон фактичне навантаження становило 12, 41 тон, що підтверджується довідкою № 0063113 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та актом № 0056219 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
14. В акті № 339726 зафіксовано пояснення водія щодо виявленого порушення, зокрема, ним зазначено про те, ним здійснювалось перевезення сипучого вантажу, а тому відбулось його переміщення.
15. Відповідачем 08.11.2022, у відповідності до положень Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, проведено розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту № 339726 від 16.09.2022.
16. Розгляд справи відбувся за участі представника позивача.
17. За наслідками проведеного розгляду справи, винесено постанову від 08.11.2022 № 337731 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
18. Хмільницьким відділом державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16.01.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з виконання постанови відповідача від 08.11.2022 № 337731.
19. Позивач сплатив штраф у розмірі 8500 грн, виконавчий збір у розмірі 850 грн та мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 166 грн 08.02.2023, що підтверджується платіжним документом № 69 від 08.02.2023.
20. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
22. Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
23. Частиною першою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
24. Відповідно до частини другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
25. Частиною другою статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
26. Згідно із підпунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.