ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 420/9048/23
адміністративне провадження № К/990/42847/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 (головуючий суддя - Хом`якова В.В.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 (головуючий суддя - Бітов А.І., судді - Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.)
у справі № 420/9048/23
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті,
Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.04.2023 № 355895 про застосування на підставі абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу на суму 17 000 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваної постанови, оскільки така винесена на позивача, як власника транспортного засобу, а не на автомобільного перевізника, у якого транспортний засіб перебував в оренді відповідно до договору оренди. Також позивач посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням передбаченої законом процедури габаритно-вагового контролю. Позивач зауважує про відсутність у постанові суті порушення з посиланням на норми закону, яка порушена.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.04.2023 № 355895 про застосування до Фізичної-підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 17 000 грн.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що у спірних правовідносинах позивач є автомобільним перевізником, що виключає можливість застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
Короткий зміст касаційної скарги та її обґрунтування
5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державною службою України з безпеки на транспорті подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з приводу механізму реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень щодо визначення відповідальної особи за порушення, передбачені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі ненадання всіх документів, передбачених цією ж статтею, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта.
7. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, з посиланням на відомості товарно-транспортної накладної та наданого на розгляд справи договору оренди транспортного засобу, дійшли помилкового висновку, що позивач не є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт". За позицією скаржника, наданий позивачем до суду договір оренди транспортного засобу не є достатнім доказом на підтвердження передачі транспортного засобу позивача, оскільки доказів реєстрації ним такого транспортного засобу (тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб) до суду не надано.
Позиція інших учасників справи
8. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційних скарг
9. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті.
10. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області 24.02.2023 на автодорозі Н-16 39 км+800 "Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань" був складений акт № 349819 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано порушення пункту 22.5 ПДР України водієм ОСОБА_2, який керував транспортним засобом марки "SCANIA R420" (2007 рік випуску), номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, та здійснював перевезення вантажу згідно ТТН № 68 від 24.02.2023.
12. Згідно вказаного акту під час перевірки виявлено перевезення вантажу (кукурудзи) з перевищенням встановленого законодавством вагових норм на 12,87% на одиночну вісь (12,98 т при нормі 11,5 т).
13. Позивач прибув на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті та надав усні пояснення, на що йому було запропоновано надати письмову претензію.
14. Позивачем 03.04.2023 подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті письмову претензію на акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.02.2023 № 349819 та документи, на підтвердження доводів, наведених у претензії.
15. Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті 10.04.2023 прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 355895 у сумі 17 000 грн.
16. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
18. Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
19. Згідно із статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
20. Частиною першою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
21. Відповідно до частини другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
22. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").
23. Частиною другою статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
24. Згідно із підпунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.