ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 380/25913/21
адміністративне провадження № К/990/18612/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №380/25913/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Большакової О.О., суддів - Затолочного В.С., Качмара В.Я.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) у редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні у період з 29 січня 2020 року по 24 липня 2021 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити позивачу за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2020 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5040 грн 00 коп. на місяць та окладу за військовим званням 1050 грн 00 коп. на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 21 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5040 грн 00 коп. на місяць та окладу за військовим званням 1140 грн 00 коп. на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5450 грн 00 коп. на місяць та окладу за військовим званням 1230 грн 00 коп. на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 01 лютого 2021 року по 24 липня 2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 4200 грн 00 коп. на місяць та окладу за військовим званням 1230 грн 00 коп. на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 29 січня 2020 року по 24 липня 2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів мого посадового окладу в період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року 5040 грн 00 коп. на місяць, з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року 5450 грн 00 коп. на місяць, з 01 лютого 2021 року по 24 липня 2021 року 4200 грн 00 коп. на місяць, та розміру окладу за військове звання з 29 січня 2020 року по 20 травня 2020 року 1050 грн 00 коп. на місяць, з 21 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року 1140 грн 00 коп. на місяць, з 01 січня 2021 року по 24 липня 2021 року 1230 грн 00 коп. на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; належну з урахуванням проведених раніше виплат грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв`язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 4200 грн 00 коп. та розміру окладу за військове звання 1230 грн 00 коп., визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23 липня 2021 року №158 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 24 липня 2021 року.
3. Звертав увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), а тому вважав, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
4. Указав, що на момент виключення зі списків особового складу відповідач не здійснив перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29 січня 2020 року по день виключення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови №704, та не виплатив різницю з урахуванням виплачених сум.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.
6. Суд першої інстанції зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, в пункт 4 Постанови №704 були внесені зміни, а тому, відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
7. Указав, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
8. З огляду на викладене констатував, що пункт 4 Постанови №704 в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та не підлягає застосуванню.
9. Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а з 01 січня 2021 року по 24 липня 2021 року із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", чого відповідачем зроблено не було. Суд констатував, що обчислення грошового забезпечення позивача із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року не відповідає жодному діючому на теперішній час нормативно-правовому акту.
10. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначив, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
12. Вирішив, що оскільки пункт 3розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не втратив чинності і за юридичною силою є вищим за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, то відсутні підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції чинній з 29 січня 2020 року.
15. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги зазначає, що абзацом другим пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що "до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".
16. Зауважує, що саме застосування прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного календарного року як розрахункової величини для обчислення розміру його посадового окладу та окладу за військове звання є предметом його позовних вимог.
17. Переконує, що з 29 січня 2020 року, після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №826/6453/18, пункт 4 Постанови №704 діє в попередній редакції.
Позиція інших учасників справи
18. 11 серпня 2022 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому, посилаючись на об`єктивність та обґрунтованість висновків апеляційного суду в оскаржуваному судовому рішенні, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
19. 19 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2022 року для розгляду справи №380/25913/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
21. Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі №380/25913/21 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року закінчено підготовчі дії, справу №380/25913/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
23. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника зберігання.
24. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23 липня 2021 року №158 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 24 липня 2021 року.
25. При цьому під час проходження військової служби у період з 29 січня 2020 року по день звільнення відповідач невірно встановив розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення в значно меншому розмірі.
26. У листопаді 2021 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та доплату належного за 2020-2021 роки грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
27. Проте у відповідь листом від 08 грудня 2021 року №510 позивач отримав відмову, а доплату грошового забезпечення відповідач не здійснив.
28. Вважаючи дії відповідача щодо установлення посадового окладу та окладу за військове звання у розмірах, що є меншими ніж розміри, установлені законодавством, протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.