ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 420/22302/23
адміністративне провадження № К/990/15705/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/22302/23 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", третя особа - Одеська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року (головуючий суддя Свида Л.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді Кравченка К.В., суддів - Джабурії О.В., Ступакової І.Г.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У серпні 2023 року заступник керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації з позовом до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність КП "ЖКС "Фонтанський" у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди №57110, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, Спиридонівська, 18/24, до використання за призначенням;
- зобов`язати КП "ЖКС "Фонтанський" вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №57110, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, Спиридонівська, 18/24, з метою використання її за призначенням у відповідність до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ №579 від 09 липня 2018 року.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що фактично КП "ЖКС "Фонтанський" як балансоутримувачем указаної захисної споруди, не виконуються покладені на нього законодавством обов`язки щодо утримання споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням. У свою чергу, така бездіяльність в умовах воєнної агресії проти України, введення воєнного стану, ракетних ударів по м.Одесі та Одеській області, використання дронів-камікадзе утворює загрозу, так як сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення, що зумовило прокурора звернутися до суду із даним позовом.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, позовні вимоги задоволено повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України "Про прокуратуру" повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.
5. Суди урахували, що органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій законодавством не наділені повноваженнями на звернення з позовом про спонукання суб`єктів господарювання до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту, а також взяли до уваги правову позицію з цього питання, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №820/4717/16, згідно з якою спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України "Про прокуратуру" повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.
6. Суди зауважили, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
7. Суди вважали, що у випадку встановлення факту незадовільного технічного стану захисної споруди цивільного захисту прокурор зобов`язаний вжити всі надані йому повноваження, в тому числі і шляхом звернення до суду, з метою усунення такого порушення, яке за своєю суттю порушує інтереси держави, так як створює загрозу реалізації громадянами України свого право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, яке передбачено пунктом 2 частини першої статті 21 Кодексу цивільного захисту України.
8. З огляду на викладене суди дійшли висновку, що оскільки цей позов направлений на захист інтересів держави, то він має бути розглянутий адміністративним судом по суті.
9. Суди установили, що на момент вирішення спору, в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту №57110, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Спиридонівська, 18/24, приведена у готовність до використання за призначенням, та здатна забезпечити захист цивільного населення.
10. Оскільки матеріалами справи доведено факт знаходження укриття №57110 у непридатному до використання за призначенням стані, то суди вирішили, що відповідач порушує приписи статті 32 КЦЗ України, що створює реальні ризики для життя і здоров`я жителів м. Одеси в умовах військової агресії проти України держави, яка володіє ядерною зброєю.
11. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій вирішили, що має місце протиправна бездіяльність КП "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", як балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту №57110, у вигляді забезпечення готовності до використання цієї захисної споруди за призначенням, що, в свою чергу, надає суду підстави для задоволення позову прокурора шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту №57110 з метою використання її за призначенням у відповідність до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись із такими судовими рішенням Одеська міська рада звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким залишити позов без розгляду.
13. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування чинної (на момент звернення до суду з цим позовом) редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України у взаємозв`язку зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах.
14. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом, а саме приписами статей 67 та 68 Кодексу цивільного захисту України, якими передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.
15. Переконує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ДСНС звертатися до суду із пред`явленими [як у цій справі] позовними вимогами у якості позивача, а тому заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеса в інтересах держави в особі органу ДСНС також немає права на звернення до суду з такими вимогами.
16. Додатково указує, що суди попередніх інстанцій не досліджували питання наявності повноважень в Одеської обласної військової адміністрації, в особі якої подано цей позов, на звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності балансоутримувача щодо утримання захисної споруди цивільного захисту в належному технічному стані та зобов`язання привести її у належний технічний стан.
Позиція інших учасників справи
17. Від позивача та відповідача відзивів на касаційну скаргу Одеської міської ради не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
18. 23 квітня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга Одеської міської ради.
19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року для розгляду справи №420/22302/23 визначено колегію суддів у складі головуючої судді - Губської О.А., суддів - Мацедонської В.Е., Білак М.В.
20. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №420/22302/23.
21. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2024 року задоволено клопотання заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси, зупинено провадження у справі №420/22302/23 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №260/4199/22.
22. У зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А (відповідно до Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року №16) проведено повторний автоматизований розподіл у справі №420/22302/23.
23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2024 року для розгляду справи №420/22302/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
24. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року справу №420/22302/23 прийнято до провадження та поновлено провадження у ній.
25. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року справу №420/22302/23 призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
26. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської міської ради про передачу справи №420/22302/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
27. Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) сховища №57110 від 14 січня 2016 року сховище за адресою: м.Одеса, вул. Спиридонівська, 18/24 загальною площею 102,8 кв. м місткістю на 80 осіб вбудовано в 5-ти поверхову будівлю та введено в експлуатацію у 1958 році.
28. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 травня 2016 року №147 "Про передачу комунальним підприємствам житлово-комунального сервісу захисних споруд цивільного захисту" передано Комунальному підприємству "ЖКС "Фонтанський" на баланс та закріплено за ним на праві господарського відання захисну споруду цивільного захисту за адресою: вул. Спиридонівська, 18/24 (№57110).
29. З метою визначення стану готовності зазначеної споруди за участю представників Муніципальної безпеки ОМР та управління ДСНС України в Одеській області проведено її комісійне обстеження, за результатом якого виявлено ряд недоліків та порушень, складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 28 травня 2021 року, згідно з яким споруда цивільного захисту №57110 оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням.
30. Висновок про можливість приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням упродовж 12 годин (згідно з планом) - споруду неможливо привести у готовність упродовж 12 годин.
31. Окрім того, згідно акту оцінки стану готовності споруди цивільного захисту сховища №57110 від 23 травня 2022 року, захисна споруда цивільного захисту - сховище №57110 станом на 23 травня 2022 року оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням.
32. Також, у межах кримінального провадження №42023163030000043 від 29 червня 2023 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, 06 липня 2023 року прокурором окружної прокуратури - процесуальним керівником у кримінальному провадженні за участі представників ДСНС, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та представника Комунального підприємства "ЖКС "Фонтанський" проведено огляд споруди цивільного захисту №57110 за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 18/24, про що складено протокол огляду місця події.
33. Згідно з протоколом огляду місця події від 06 липня 2023 року в указаній споруді цивільного захисту відсутні вентиляційна система, система протипожежного захисту, металеві лавки, первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники), щільникові резинки на коробках дверей, герметичні клапани. Наявні двоє з чотирьох захисних дверей, аварійний лаз без захисних дверей, наявні ознаки вологості, відсутнє обладнання для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних осіб.
34. Також, згідно акту оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 06 липня 2023 року захисна споруда цивільного захисту - сховище №57110, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Спиридонівська, 18/24 станом на 06 липня 2023 року не придатне для укриття населення.
35. З метою підтвердження підстав для представництва Приморською окружною прокуратурою м.Одеси на адресу Головного управління ДСНС України в Одеській області надіслано лист від 05 липня 2023 року №52-6825 ВИХ-23, у якому повідомлено про встановлені порушення з боку балансоутримувачів законодавства у сфері цивільного захисту населення, а також про необхідність вжиття заходів щодо поновлення порушених прав держави, у тому числі шляхом звернення до суду з позовами.
36. Листом від 12 липня 2023 року №60 01.3-4954/6010 Головне управління ДСНС України в Одеській області повідомило прокуратуру про те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13 березня 2022 року "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". На підставі вищевикладеного, підпорядкованими підрозділами Головного управління не здійснювались заходи державного нагляду (контролю) з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту стосовно захисних споруд цивільного захисту, вказаних у листі. Окрім того, Головне управління не зверталось до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування стосовно захисних споруд цивільного захисту, указаних у листі прокуратури.
37. Також, листом від 11 липня 2023 року №52-7044ВИХ-23 Приморська окружна прокуратура м.Одеси повідомила Одеську обласну військову адміністрацію про встановлення порушень вимог діючого законодавства з боку Комунального підприємства "ЖКС "Фонтанський" та про необхідність вжиття заходів реагування для поновлення прав та інтересів держави.
38. Листом від 11 серпня 2023 року №9438-23 Одеська обласна військова адміністрації повідомила позивача про те, що на адресу адміністрації не надходила інформація щодо обстеження та оцінки стану готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту (сховища) обліковий номер 57110, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Спиридонівська, 18/24, балансоутримувач Комунальне підприємство ЖКС "Фонтанський". Відповідно заходи за результатами перевірки, у тому числі в судовому порядку, до балансоутримувача не вживалися.
39. Приморською окружною прокуратурою м.Одеси 15 серпня 2023 року №52-8456ВИХ-23 Головному управлінню ДСНС України в Одеській області та 15 серпня 2023 року №52-8457ВИХ-23 Одеській обласній військовій адміністрації направлені повідомлення про порушення з боку Комунального підприємства ЖКС "Фонтанський" діючого законодавства та про звернення прокурора до суду з позовною заявою.
40. Факт невиконання КП ЖКС "Фонтанський" вимог щодо приведення сховища №57110 до належного технічного стану, став підставою для звернення Приморської окружної прокуратури міста Одеси до суду із цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
41. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
43. При вирішенні цього спору, перш за все слід з`ясувати наявність повноважень у ДСНС та Одеської обласної військової адміністрації повноважень на звернення до суду із позовом про зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у готовність до використання за призначенням.
44. Підставою касаційного оскарження судових рішень Одеська міська рада зазначила пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування чинної (на момент звернення до суду з цим позовом) редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України у взаємозв`язку зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах.
45. Колегія суддів зауважує, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України у взаємозв`язку зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", який викладено, зокрема, у постановах від у постановах від 24 січня 2025 року у справі №520/13228/23 та у справі №520/30126/23, від 30 січня 2025 року у справі №400/4928/22 та у справі №560/17801/23 та інших.
46. Практика Верховного Суду щодо застосування указаної норми права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і далі зазначає таке.
47. Так, відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
48. Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
49. Згідно із частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
50. Отже, прокурор, у визначених законом випадках, наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
51. У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
52. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
53. Системне тлумачення указаних приписів дозволяє дійти висновку про те, що стаття 53 КАС України вимагає указувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
54. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
55. Згідно із частиною третьою статті 23 указаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
56. Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
57. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
58. "Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.
59. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
60. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на установлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
61. Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
62. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
63. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16.
64. Своє право на звернення до суду з цим позовом заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації, яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.
65. Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктами владних повноважень, які мали би бути позивачами у цій справі, є ГУ ДСНС в Одеській області та Одеська обласна військова адміністрація. Але, з огляду на їх бездіяльність, інтереси держави ними не захищаються, тому із цим позовом звертається саме прокурор.
66. У контексті наведеного слід з`ясувати чи наділені ГУ ДСНС в Одеській області та/або Одеська обласна військова адміністрація належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивачів у цій справі.
67. Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
68. Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).
69. Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
70. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).
71. Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138).
72. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579 (далі - Наказ №579).
73. Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).
74. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) установлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
75. Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:
1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
76. Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС згідно з покладеними на неї завданнями, зокрема:
- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;
- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;
- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;
- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;
- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
77. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки".
78. Одночасно, указаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту", згідно з пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:
- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;
- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
79. Пізніше, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності" від 06 жовтня 2022 року пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту змінено та викладено у такій редакції:
"…48) звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом."
80. Суд зазначає, що на відміну від попередньої редакції, законодавець у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту, передбачив право на звернення до суду цього органу також і з інших підстав, визначених законом.
81. Аналіз цього положення дає змогу зробити висновок про те, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту окреслена прив`язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.
82. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
83. Тож саме прокурор мав довести правові підстави звернення до суду із цим позовом як у частині компетенції ГУ ДСНС в Одеській області, так і своїх повноважень на звернення до суду в інтересах держави.
84. Водночас, прокурор у тексті позовної заяви, а суди попередніх інстанцій у текстах оскаржуваних судових рішень, не зазначають норму Закону, яка б наділяла ГУ ДСНС в Одеській області правом на звернення до суду з таким позовом.
85. Аналіз чинних законодавчих положень щодо обсягу повноважень ДСНС дає змогу дійти висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.
86. Щодо обсягу повноважень Одеської обласної військової адміністрації слід зазначити, що зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
87. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
88. На виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану", для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, Президентом України видано Указ від 24 лютого 2022 року №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", згідно із пунктом 1 якого утворено Одеську обласну військову адміністрацію.
У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
89. Статтею 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено повноваження військових адміністрацій.
90. Частиною першою статті 15 указаного Закону передбачено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
91. Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із: прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.
92. Колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 15 указаного Закону містить вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям. З урахуванням викладеного Суд констатує, що законодавець не наділив обласну військову адміністрацію правом на звернення до суду із позовом про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту.
93. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2025 року №420/22304/23, від 27 лютого 2025 року у справі №440/11428/23 та у справі №440/10984/23.
94. За таких обставин Одеська обласна військова адміністрація не є тією особою, якій належить право вимоги за позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту та про зобов`язання вчинити відповідні дії.
95. Колегія суддів зауважує, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про наявність/відсутність повноважень у прокурора на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації жодним чином не проаналізували наявність/відсутність відповідних повноважень у цього органу.
96. У контексті порушеного питання варто також зауважити, що відповідно до частини шостої статті другої Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, зокрема, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині додержання вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному та/або його відповідності критеріям сталості, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, державного нагляду (контролю) у сфері державних резервів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
97. Частина четверта статті 4 указаного Закону визначає, що виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
98. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
99. Указані норми також визначають прямий зв`язок між законодавчим положенням та повноваженням контролюючого органу здійснювати той чи інший вид державного нагляду за діяльністю суб`єктів господарювання.
100. До того ж, відповідно до чинної редакції частини чотирнадцятої статті 32 КЦЗ України, на момент виникнення спірних правовідносин, особливості оренди захисних споруд цивільного захисту визначаються типовим договором оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
100.1. Розірвання договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється шляхом письмового повідомлення орендаря про таке розірвання не пізніш як за 24 години до розірвання договору.
100.2. У такому разі орендар зобов`язаний звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) протягом 24 годин з моменту повідомлення про розірвання договору.
100.3. Істотною умовою договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, є умова щодо розірвання такого договору в односторонньому порядку у разі:
1) порушення порядку використання у мирний час захисної споруди цивільного захисту (її частини) для задоволення господарських, культурних і побутових потреб;
2) невиконання орендарем вимог частини шістнадцятої цієї статті.
101. Частина п`ятнадцята цієї статті визначає, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.
102. Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може передбачати необхідність звільнення такого об`єкта від майна третіх осіб. У разі відмови орендаря звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) у зазначений строк чи неможливості встановити його місцезнаходження здійснюється доступ до такої захисної споруди без отримання згоди її користувача (несанкціонований доступ) для приведення захисної споруди у готовність до прийому населення. Такий доступ здійснюється відповідно до положень статті 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (частини шістнадцята статті 32 КЦЗ України).
103. Тобто, указаними законодавчими положеннями передбачався також механізм застосування інших видів реагування на недотримання орендарями вимог з утримання в належному стані укриттів цивільного захисту, який міг бути застосований суб`єктом нагляду для урегулювання спірних правовідносин.
104. Підсумовуючи слід зауважити, що КАС України у статті 4 чітко визначає сторін адміністративного процесу.
105. Так, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8 частини першої статті 4 КАС України); відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС України).
106. Тобто відповідачем у адміністративних справах здебільшого є суб`єкти владних повноважень і лише у чітко окреслених процесуальним законом випадках - інші суб`єкти (фізичні чи юридичні особи).
107. Частиною п`ятою статті 46 КАС України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
108. У цій справі відповідачем визначено юридичну особу - КП ЖКС "Фонтанський", яка не є суб`єктом владних повноважень та не визначена у переліку частини п`ятої статті 46 КАС України, що також вказує на помилковість визначеного кола учасників процесу у цій справі.
109. На підставі наведених вище законодавчих норм колегія суддів констатує, що оскільки законом не передбачено право ГУ ДСНС в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації на звернення до суду із заявленими позовними вимогами, ці органи не можуть бути позивачами у цій справі.
110. Отже, прокурор у позовній заяві визначив органи, в особі яких він звернувся до суду та захищає інтереси держави, які не мають самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не можуть набути статусу позивача. Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про передчасність вирішення судами попередніх інстанцій спору по суті без належного аналізу повноважень органів, в особі яких звернувся до суду прокурор.