1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року

м. Київ

справа № 380/27262/23

провадження № К/990/21024/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцуляка Тараса Романовича на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (в складі головуючого судді - Кузана Р.І.), та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (в складі: головуючого судді - Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.) у справі №380/27262/23,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. 10 листопада 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із позовом до відповідача - Військової частини НОМЕР_1, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.07.2022 № 435 "Про призначення спеціального розслідування";

визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2, який був затверджений Командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2, який був зареєстрований за вх. №4449 від 13.09.2022;

визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2022 №1606 "Про результати спеціального розслідування нещасного випадку";

визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2022 №263 в частині зазначення в ньому, що смерть ОСОБА_3 не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби;

визнати протиправною бездіяльність Комісії Військової частини НОМЕР_1 з розслідування нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3, яка полягає у неналежному розслідуванні нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289, та яка також полягає у неврахуванні під час здійснення розслідування вказаного нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3, того, що вказаний нещасний випадок є пов`язаним з виконанням ним обов`язків військової служби, та яка також полягає у нескладенні за результатами розслідування вказаного нещасного випадку актів за формами НВ-2 та НВ-3;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3, у порядку та у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, з врахуванням того, що вказаний нещасний випадок є пов`язаним з виконанням ОСОБА_3 обов`язків військової служби, та скласти за результатами спеціального розслідування вказаного нещасного випадку акти за формами НВ-2 та НВ-3, а також внести зміни до Наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2022 № 263 в частині зазначення в ньому, що смерть ОСОБА_3 є пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

2. Представником позивача разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви та поновити процесуальний строк звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що позивач з поважних причин пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з позовом. Вказує, що позивач 22.07.2022 дізнався про смерть сина і після цього тривалий час перебував в шоковому стані та глибокій депресії, подолати яку не може й дотепер; втрата рідного сина стала для позивача тяжким ударом; горе та пекучий біль, які охопили позивача, у зв`язку з цією важкою втратою, остаточно відібрали в нього спокій, радість, бажання жити та працювати, позивач втратив будь який інтерес до життя, майбутнього для нього більше не існує, а сьогодення стало сірим та похмурим назавжди. При цьому вказує, що після смерті сина командування Військової частини НОМЕР_1 взагалі не повідомляло жодним чином позивача про які-небудь розслідування за фактом смерті сина, їх результати та прийняті у зв`язку з цим рішення. Одночасно позивач, будучи в глибокій депресії та зламаним горем, не маючи жодних морально-психологічних сил, самотужки не звертався до командування Військової частини НОМЕР_1 . В даному випадку у період з 22.07.2022 по 17.01.2023 позивач виходячи з принципів належного урядування, правової (юридичної) визначеності та розумних (правомірних) очікувань, був цілком правомірно упевненим в тому, що після отримання інформації про смерть його сина ОСОБА_3 командування Військової частини НОМЕР_1 належним чином відповідно до встановленого законодавством порядку призначить та належним чином проведе ретельне розслідування нещасного випадку, а саме смерті його сина ОСОБА_3, з врахуванням та дослідженням всіх обставин та всіх документів, та за результатами вказаного розслідування складе та затвердить всі необхідні в цьому випадку документи, акти, рішення, накази.

3. Представник позивача зазначав, що 17.01.2023 між позивачем та адвокатом Яцуляком Тарасом Романовичем був укладений Договір про правову допомогу №б/н. Зазначений Договір про правову допомогу був укладений позивачем в межах строку звернення з даним позовом до адміністративного суду. Адвокатом Яцуляком Т.Р. було розпочато збір матеріалів по даній справі, зокрема, було здійснено приватні поїздки в м. Лозова Харківської області, в м. Полтаву, в м. Краматорськ, в м. Слов`янськ. Також 09.03.2023 адвокатом Яцуляком Т.Р. було надіслано до Військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира полковника ОСОБА_2 адвокатський запит №2023/03/09-001 щодо отримання документів. У зв`язку з неотриманням відповіді на попередній адвокатський, представник позивача повторно звернувся до відповідача із адвокатським запитом. На повторний адвокатський запит відповідь також тривалий час не надходила. Адвокат Яцуляк Т.Р. протягом липня-вересня 2023 року вісім разів особисто звертався до Військової частини НОМЕР_1 з приводу виконання вказаних адвокатських запитів і щоразу отримував взаємопротилежні пояснення та обіцянки: "зараз військовий час і жодні документи не надаються", "прийдіть через два тижні, бо в нас відповідального працівника відрядили в штаб", "почекайте, ми повинні зібрати документи", "почекайте, до десяти днів надамо", "почекайте, нема кому підписати відповідь", "почекайте, завтра надішлемо поштою". На вказаний адвокатський запит тільки 10.11.2023 адвокат отримав відповідь листом Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2023 № 690/73/108/з. Проте, матеріали розслідування вказаного нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_3, оскаржувані Акт та Накази надані не були взагалі, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В результаті адвокат Яцуляк Т.Р. отримав аж тільки 14.11.2023 лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2023 №2699 разом з завіреними копіями документів. Таким чином в період з 14.11.2023 по 19.11.2023 представником позивача - адвокатом Яцуляком Т.Р. було підготовлено та скеровано до суду цей позов.

4. Сторона позивача вважає, що наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку на подання до суду вказаного позову; причини, з яких позивач пропустив строк на подання даного адміністративного позову є об`єктивними, незалежними від його волі, виникли та існували у період часу, що включається у строк на подання позову до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 4 294,40 грн або докази звільнення від сплати судового збору.

6. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

7. Від Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду першої інстанції 26.02.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив залишити позов без розгляду. В обґрунтування підстав для залишення позову без розгляду представник відповідача зазначив, що наведені причини, які на думку позивача є поважними для пропуску процесуального строку зі зверненням до суду, є необ`єктивними; здійснення приватних поїздок адвокатом у м. Лозову Харківської області, у м. Полтаву, м. Краматорськ, м. Слов`янськ після 17.01.2023 не підтверджене документально, як і не обґрунтована їх мета (потреба). Згідно з вимогами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено 5-ти денний термін розгляду адвокатського запиту, але жодних заходів адвокатом для реагування встановленим порядком на ненадання відповідей Військовою частиною НОМЕР_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09.03.2023 не вживалося. Натомість, фактично через 2 місяці - 05.05.2023 адвокатом повторно направлено запит у Військову частину НОМЕР_1 про витребування документів. Доводи представника позивача щодо того, що відсутність запитуваних документів об`єктивно унеможливила звернення до суду з позовом відповідач вважав недостовірним, адже наведені в цих документах відомості та факти не оспорюються; підтвердження отримання відповідей на адвокатські запити тільки у листопаді 2023 року позивачем не надано, тобто не доведено; ба більше, в адвокатському запиті адвоката Яцуляка Т.Р. від 09.03.2023 №2023/03/09-007 до КНП ЛОР "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи" зазначається наступне: "Слід зазначити, що…. отримані сержантом ОСОБА_3 17.06.2022 та 29.06.2022 поранення… могли знаходитися у причинно-наслідковому зв`язку із раптовим розвитком у нього гіпертрофічної кардіоміопатії…", тобто констатація позовних вимог вже була присутня з березня 2023 року. Водночас представник відповідача зазначає, що усі запитувані у КНП ЛОР "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи" медичні документи про хід лікування Кириченка П.С. отримані адвокатом за запитом 15.03.2023.

8. Таким чином, представник відповідача вважав, що позивачем об`єктивно не підтверджено поважність причин пропуску процесуального строку звернення до суду, тому відповідне клопотання вважає необґрунтованим та таким, що не підлягало задоволенню.

9. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду; клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позов залишено без розгляду.

10. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що представником позивачем належним чином не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, представник позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №380/27262/23, та ухвалити нове рішення, яким клопотання та заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом задовольнити повністю, а в клопотанні представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити повністю; визнати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку на подання цього позову; поновити позивачу процесуальний строк на подання до суду цієї позовної заяви; передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

12. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неповно та невсебічно з`ясували всі обставини по справі та належно не дослідили і не врахували всіх наявних у справі доказів та обставин, проявивши формальний підхід до вирішення питання про поновлення процесуального строку звернення до суду.

13. Представник позивача повторно зазначає, що у період з 22.07.2022 по 17.01.2023 позивачу не було відомо та не могло бути відомо про те, що розслідування вказаного нещасного випадку було проведено з грубими та кричущими порушеннями законодавства, без врахування і дослідження всіх обставин та документів, всупереч вимог Інструкції №332, і що акт за формою НВ-3 не був складений та не був затверджений. Вказує, що Лист Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2023 № 690/73/108/з датований "07.06.2023 року", однак реально вказаний Лист з додатками надійшов до адвоката Яцуляка Т.Р. тільки 10.11.2023 простим поштовим відправленням; при цьому адвокатський запит є не виконаний в повному обсязі.

14. Скаржник зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях безпідставно, без посилання на будь-які докази, зазначають про те, що відповідь на повторний адвокатський запит від 05.05.2023 №2023/05/05-001 була надана відповідачем разом з копіями документів представнику позивача - адвокату Яцуляку Тарасу Романовичу 07.06.2023 року за №690/73/108/з; при цьому відповідачем не надано до суду і в даній справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували те, що представником позивача було отримано саме 07.06.2023 від відповідача Лист за №690/73/108/з разом з копіями документів у відповідь на адвокатський запит від 05.05.2023 №2023/05/05-001, зокрема, не надано розписки про вручення.

15. Паралельно, як зазначає скаржник, адвокатом Яцуляком Т.Р. було надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_1 запит від 09.03.2023 №2023/03/09-008, який отримано простим поштовим відправленням лише 14 листопада 2023 року; при цьому, в матеріалах даної справи відсутні докази того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2023 року №2699 був надісланий та отриманий позивачем чи його представником раніше, ніж 14 листопада 2023 року.

16. На переконання позивача, клопотання та заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом є підставні та підлягають задоволенню.

17. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень, в силу положень частини четвертої статті 338 КАС України.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

18. Касаційна скарга представника позивача до Верховного Суду надійшла 30.05.2024.

19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 для розгляду касаційної скарги у зазначеній адміністративній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бевзенко В.М., судді: Шарапа В.М., Тацій Л.В..

20. На підставі службової записки судді-доповідача Бевзенка В.М. від 11.06.2024 № 23596/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Тацій Л.В. (наказ від 20.05.2024 № 327-кв) та Шарапи В.М. (наказ від 10.06.2024 №379-кв), які перебувають у складі колегії суддів, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2024 №638/0/78-24, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: - Бевзенко В.М., судді: Бучик А.Ю., Чиркін С.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2024 задоволено заяви суддів Бевзенка В.М., Бучик А.Ю., Чиркіна С.М. про самовідвід, відведено цих суддів від участі у розгляді касаційної скарги у справі №380/27262/23, передано матеріали касаційної скарги №К/990/21024/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 у зазначеній справі визначено колегію у складі: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2024 зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору.

24. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцуляка Т.Р. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №380/27262/23.

25. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2025 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

28. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке

29. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, тощо.

30. За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

31. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

32. З аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

33. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої і другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

34. За змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

35. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).

36. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

37. Як убачається із матеріалів справи, при відкритті провадження у справі суд першої інстанції не вирішував питання про поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду із цим позовом і не розглядав заявленого в позовній заяві клопотання та окремо поданої заяви про поновлення строку звернення до суду.

38. Оцінивши в судовому засіданні 13 березня 2024 року подані стороною відповідача докази та задовольнивши клопотання відповідача, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою залишив позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

39. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем укладено угоду з адвокатом Яцуляком Т.Р. 17.01.2023, адвокатські запити до Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім Ю.Липи", Головного управління Національної поліції у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1, Військової частини НОМЕР_1 про надання документів, пов`язаних зі смертю ОСОБА_3, проходженням ним служби та лікування, скеровувались адвокатом 09.03.2023; тобто, представник позивача почав вживати заходи для підготовки позовної заяви лише через півтора місяці після укладення угоди про надання правової допомоги.

40. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на момент звернення з адвокатськими запитами представнику позивача були відомі загальні обставини проходження ОСОБА_3 військової служби, отримання поранення, лікування та встановлену причину його смерті; відповіді на адвокатські запити з копіями частини запитуваних документів отримані представником позивача протягом березня 2023 року; повторний адвокатський скерований представником позивача на адресу військової частини НОМЕР_1 лише 05.05.2023, відповідь на який разом з копіями документів надана відповідачем 07.06.2023 за №690/73/108/з.

41. Здійснення приватних поїздок адвокатом у м. Лозову Харківської області, у м. Полтаву, м. Краматорськ, м. Слов`янськ після 17.01.2023, як зауважили суди попередніх інстанцій, не підтверджене жодними доказами, як і не обґрунтована їх мета (потреба); тобто, ця обставина не вказує на наявність обґрунтованих перешкод для звернення позивача до суду протягом встановленого законодавством строку.

42. Крім цього, суди не взяли до уваги посилання представника позивача на неотримання оскаржуваних акту та наказів в період 23.01.2023 по 10.11.2023 та погодилися із доводами відповідача з цього приводу, викладеними у відзиві на позовну заяву. Суди попередніх інстанцій зазначили, що представником позивача не надано доказів вжиття адвокатом заходів реагування на ненадання відповідей Військовою частиною НОМЕР_1 і ІНФОРМАЦІЯ_3 з 09.03.2023.

43. Суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не взяв також до уваги аргументи представника позивача про те, що відсутність запитуваних документів об`єктивно унеможливила звернення до суду з позовом, адже наведені в цих документах відомості та факти не оспорюються. Суд першої інстанції звернув увагу, що доказів на підтвердження отримання відповідей на адвокатські запити від березня 2023 року лише у листопаді 2023 року позивачем не надано.

44. Повертаючись до матеріалів даної справи, колегія суддів констатує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву разом із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду не було долучено жодного доказу, який міг би підтвердити наведені у відзиві докази. Зокрема, це стосується факту отримання стороною позивача відповідей на адвокатські запити.

45. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

46. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина третя статті 79 КАС України).

47. Згідно з частиною першою статті 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

48. Таким чином, беручи до уваги заявлені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи, зокрема, про отримання стороною позивача відповідей на адвокатські запити, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження таких доводів.

49. Колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, оскільки зміст частини третьої статті 123 КАС України передбачає залишення позову без розгляду в обох можливих окремих випадках, а саме: 1) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; 2) або ж якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

50. Разом з тим, виходячи з системного аналізу положень статті КАС України висновується, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

51. Статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

52. Верховний Суд у справі №640/5645/19 (постанова від 23.09.2020), щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

53. Аналогічні висновки були висловлені також у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 у справі №826/2098/18.

54. Матеріалами справи встановлено, що суд першої інстанції не надав можливості стороні позивача скористатися правом повторно подати заяву/клопотання, в якій би пропонувалось вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду у відповідь на заявлені відповідачем додаткові обставини.

55. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі №480/9116/23).

56. Суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.

57. Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

58. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

59. Повноваження суду касаційної інстанції визначені статтею 349 КАС України, відповідно до якої суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті.

60. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

61. Беручи до уваги, що заявлені представником позивача вимоги касаційної скарги в частині вирішення клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду першої інстанції з цим позовом не можуть бути вирішені судом касаційної інстанції, виходячи із положень частини другої статті 341, статей 349, 353 КАС України, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

62. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність розгляду справи на цій стадії судового провадження.

63. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 5, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -


................
Перейти до повного тексту