ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002933
касаційне провадження № К/9901/3159/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби (далі - Митниця) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 (суддя Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 (головуючий суддя - Макарик В.Я., судді - Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Львівської митниці ДФС (правонаступником якої є Галицька митниця Держмитслужби) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,
УСТАНОВИВ:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості від 03.06.2019 року №UA209000/2019/000263/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.
В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач послався на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованого автомобіля, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною договору, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості від 03.06.2019 року №UA209000/2019/000263/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.
Митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Митниця зазначає, що декларантом неправильно розраховане числове значення митної вартості, оскільки у поданих документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: дані щодо включення до основи нарахування вартості витрат на перевезення транспортного засобу та вартості навантажувально-розвантажувальних робіт.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.05.2020 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.03.2025 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду на 12.03.2025.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у квітні 2019 року позивач придбав у Фірми "Boga BmbH" (Dr.Rudolf-Schieberstr.4, 73463 Westhausen Deutschland) транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель G 350 Bluetec, вживаний, дизель, oб`єм двигуна 2987 куб.см, кузов НОМЕР_1, тип кузова - універсал, колір чорний, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012, пробіг - 200050 км, примітки: існуючі пошкодження двигуна,/трансмісії, праву сторону відремонтували і пофарбували, за ціною 18000,00 Євро, що підтверджується договором купівлі-продажу №2019/04/23 від 23.04.2019.
На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем надано: рахунок-фактуру (інвойс) від 23.04.2019 № 10867, в якому вказано вартість зазначеного транспортного засобу в сумі 18000,00 Євро; платіжне доручення в іноземній валюті від 24.04.2019, згідно якого автомобіль придбано за ціною 18000,00 Євро.
22.05.2019 декларант від імені позивача в електронному вигляді подав до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209190/2019/039494 для здійснення митного оформлення імпортованого товару: "автомобіль легковий марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, вживаний, дизель, oб`єм двигуна 2987 куб.см, кузов НОМЕР_1, тип кузова - універсал, колір чорний, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012, потужність 155 kW, колісна формула - 4x4, загальна кількість місць для сидіння - 5, кількість дверей - 5". Митну вартість заявлено за 6 (резервним) методом на рівні - 18000,00 Євро.
На підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №10867 від 23.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/23297 від 13.05.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 28.11.2013; платіжне доручення від 24.04.2019; висновок експерта №2378/2379 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 20.05.2019; зовнішньоекономічний договір № 2019/04/23 від 23.04.2019; інформацію про позитивні результати державних видів контролю № 4104595 від 14.05.2019; довідку сертифікації від 17.05.2019; підтвердження отримання коштів від 25.04.2019 та інші.
03.06.2019 Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000263/2, відповідно до пункту33 якого скориговано вартість автомобіля до 35800,00 Євро.
Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 35800,00 Євро. Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість товару визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 35800,00 Євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.
У зв`язку з прийнятим рішенням, відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може