ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 580/2826/24
адміністративне провадження № К/990/38802/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Мандрика Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року (суддя: Трофімова Л.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (судді: Файдюк В.В., Карпушова О.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, у розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 12 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 20 липня 2022 року, з 04 серпня 2022 року по 08 серпня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період 12 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 20 липня 2022 року, з 04 серпня 2022 року по 08 серпня 2022 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2, правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 . У зазначені періоди він безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Краматорськ. Цей факт підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 22 серпня 2022 року № 1641/4504. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану",
військовослужбовці, які виконують бойові завдання або заходи з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць. Проте відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу зазначені кошти, що порушує його законні права та інтереси.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що підставою для отримання військовослужбовцями Збройних Сил України додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн на місяць є підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідно до архівного витягу Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, 21 липня 2022 року сержант ОСОБА_1 був виведений у район виконання бойових завдань. Запис за 28 липня 2022 року підтверджує його виведення в район виконання бойових завдань. У записі за 08 серпня 2022 року зазначено, що він вибув із зони виконання завдань, а саме з АДРЕСА_1 . Згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_2, періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони визначено з 21 липня 2022 року по 31 липня 2022 року (наказ від 11 серпня 2022 року № 213) та з 01 серпня 2022 року по 03 серпня 2022 року (наказ від 22 вересня 2022 року № 281).
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 648, на підставі наказу військової частини НОМЕР_2 № 213, за липень 2022 року за 11 днів безпосередньої участі у бойових діях позивачу нараховано 24 446,13 грн. Аналогічно, згідно з розрахунково-платіжною відомістю № 740, на підставі наказу № 281, за серпень 2022 року за 3 дні безпосередньої участі у бойових діях йому нараховано 6 672,58 грн.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції оцінив як необґрунтовані доводи позивача щодо невиплати йому в спірному періоді додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, указавши, що такі твердження спростовуються установленими у справі обставинами.
Покликання позивача на довідку військової частини НОМЕР_2 від 22 серпня 2022 року № 1641/4504, як підставу для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за період з 12 червня 2022 року по 08 серпня 2022 року, суд першої інстанції оцінив критично, зазначивши, що довідка не належить до переліку первинних документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях, або заходах, вона видана з метою встановлення статусу учасника бойових дій та не є самостійною і достатньою підставою для підтвердження обставин участі військовослужбовця у бойових діях у спірний період.
Суд апеляційної інстанції додатково наголосив, що позивач не надав достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за періоди з 12 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 20 липня 2022 року, з 04 серпня 2022 року по 08 серпня 2022 року.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Адвокат Мандрик Владислав Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, мотивуючи її порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу подано на підставі пункту 1 та пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у взаємозв`язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу, а суд апеляційної інстанції переглянув її без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Зокрема, йдеться про постанови Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі №240/8480/23, від 20 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 11 квітня 2024 року у справі 560/3153/23 та від 02 липня 2024 року №500/714/23.
У постанові Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі №240/8480/23 сформульовано висновок про те, що: "у вимірі обставин справи, з яких виник спір, суди попередніх інстанцій мали б з`ясувати: 1) які завдання/заходи і де виконував/здійснював позивач упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.; 2) чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі.".
Постанова Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі 560/3159/23 містить висновок про те, що: "порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.".
У постанові Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі 560/3153/23 наголошено, що: "зміст документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.".
Постанова Верховного Суду від 02 липня 2024 року №500/714/23 містить висновок про те, що: "надаючи оцінку поданим до суду доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або відповідних заходах у спірний період, суди попередніх інстанцій повинні витребувати, дослідити й з`ясувати зміст розпоряджень, на підставі яких позивач вибував у відрядження з метою виконання завдань за призначенням.".
З урахуванням зазначених правових позицій Верховного Суду скаржник наполягає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином докази у справі, не вжили всіх передбачених законом заходів для з`ясування обставин, необхідних для правильного вирішення спору. Також суди у справі не урахували, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений у статті 2 та частині четвертій статті 9 КАС України, покладає на суд обов`язок встановити дійсні обставини справи незалежно від позиції сторін.
Позиція інших учасників справи
Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 28 жовтня 2024 року (судді: Губська О.А., Жук А.В., Мартинюк Н.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Мандрика Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 580/2826/24.
Розпорядженням від 10 грудня 2024 року № 1377/0/78-24 заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 10 грудня 2024 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 12 березня 2025 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 22 серпня 2022 року № 1641-4504 ОСОБА_1 у період з 12 червня 2022 року по 08 серпня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у м. Краматорськ.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 648 на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за липень 2022 року, на підставі наказу військової частини НОМЕР_2 № 213 від 11 серпня 2022 року, позивачу було нараховано 24 466,13 грн за період безпосередньої участі в бойових діях з 21 липня 2022 року по 31 липня 2022 року (11 днів). Виплата зазначеної суми була здійснена 26 вересня 2022 року шляхом перерахування на картковий рахунок у АТ "ПриватБанк".
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 740 на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за серпень 2022 року, на підставі наказу військової частини НОМЕР_2 № 281 від 22 вересня 2022 року, позивачу було нараховано 6 672,58 грн за період безпосередньої участі в бойових діях з 01 серпня 2022 року по 03 серпня 2022 року (3 дні). Виплата зазначеної суми проведена 31 жовтня 2022 року шляхом перерахування на картковий рахунок у АТ "ПриватБанк".
Уважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди за період з 12 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 20 липня 2022 року, з 04 серпня 2022 року по 08 серпня 2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", позивач звернувся з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 цієї постанови (в редакції станом на 07 березня 2022 року) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII "Про Збройні Сили України" (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29.
У пункті 1 окремого доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цього окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 5 цього окремого доручення Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 зазначеного окремого доручення).