ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 369/3839/19
провадження № 61-13047св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач(відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Василенко Наталії Володимирівни на постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 21 червня 2005 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
Під час шлюбу ними придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за відповідачем.
Вказувала на те, що квартира придбана під час шлюбу за спільні кошти подружжя, а тому є спільним майном подружжя.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд поділити спільне сумісне майно колишнього подружжя, залишити у його власності 92,5 % квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 7,5 % вказаної квартири.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 21 червня 2005 року між ним та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.
01 листопада 2011 року ДП НАЕК "Енергоатом" на підставі спільного рішення № 1268, прийнятого відповідно до пункту 3.7 Положення про порядок та умови надання ДП НАЕК "Енергоатом" цільових позик для поліпшення житлових умов працівникам, які перебувають у штатах Дирекції та відокремлених підрозділів компанії, розташованих у м. Києві, вирішено надати йому як працівнику ДП НАЕК "Енергоатом" для поліпшення житлових умов безвідсоткову цільову позику у розмірі 270 000,00 грн.
На підставі договору безвідсоткової цільової позики від 07 листопада 2011 року № 810/07-ВП, укладеного з ДП НАЕК "Енергоатом" строком на 189 місяців, він отримав позику у розмірі 270 000,00 грн для придбання квартири.
Також для придбання квартири він позичив 01 листопада 2011 року у ОСОБА_3 290 000,00 грн.
05 листопада 2011 року з метою придбання квартири він підписав з ОСОБА_4 попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, відповідно до якого вони домовились до 31 березня 2012 року укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (пункт 1.1 попереднього договору); орієнтовна вартість квартири - 328 082,00 грн, що еквівалентно 40 907,00 дол. США (пункт 2.1 попереднього договору);
Вказував на те, що частину позичених коштів він витратив на виконання свого зобов`язання перед ОСОБА_4, а решту коштів вклав у поліпшення та ремонт спірної квартири, що призвело до збільшення її площі до 94,0 кв. м.
11 липня 2012 року йому було видано на підставі рішення виконкому Крюківщинської сільської ради № 7/40 від 27 квітня 2012 року свідоцтво про право власності на спірну квартиру, загальною площею 94,0 кв. м, житловою площею 67,3 кв. м.
17 липня 2012 року на підставі вказаного свідоцтва зареєстровано право власності на спірну квартиру.
Зазначав, що сторони припинили проживати сім`єю, вести спільне господарство та мати спільний бюджет з листопада 2015 року, шлюб між ними було розірвано заочним рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 травня 2019 року.
Після листопада 2015 року він повертав позичені на придбання спірної квартири кошти виключно за власний рахунок.
10 жовтня 2016 року він за рахунок особистих коштів, без фінансової участі ОСОБА_1 повернув ОСОБА_3 позичені на підставі розписки від 01 листопада 2011 року 290 000,00 грн.
Крім того, на виконання вимог договору безвідсоткової цільової позики від 07 листопада 2011 року № 810/07-ВП він виплачував з грудня 2011 року до липня 2012 року щомісячно по 1 428,57 грн, із серпня 2012 року до березня 2017 року - 1 854,99 грн, з квітня 2017 року до квітня 2019 року - 2 470,50 грн, а всього разом - 177 070,50 грн.
Згідно з довідкою ВП "Управління справами" ДП НАЕК "Енергоатом" від 09 вересня 2020 року № 25/955 станом на 09 вересня 2020 року заборгованість за позикою, наданої йому за договором безвідсоткової цільової позики від 07 листопада 2011 року № 810/07-ВП, становить 53 401,50 грн.
Зазначав, що за період спільного сумісного проживання сім`єю сторонами повернуто ДП НАЕК "Енергоатом" позику у розмірі 83 773,17 грн, а залишок позичених на спірну квартиру коштів у розмірі 186 226,83 грн сплачено за рахунок його особистих коштів, без фінансової участі ОСОБА_1, а тому вважав, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 7,5 % вказаної квартири.
Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року, ухваленим у складі судді Волчка А. Я., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Поділено спільне сумісне майно колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено у власності ОСОБА_2 92,5 % квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер 37043238; визнано за ОСОБА_1 право власності на 7,5 % квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер 37043238.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, щоспірна квартира була набута ОСОБА_2 під час шлюбу сторін за рахунок позичених коштів, внаслідок чого у сторін утворились борги у розмірі 560 000,00 грн. За час спільного проживання сім`єю сторони повернули борг, який брали на придбання спірної квартири, лише у розмірі 83 773,17 грн, що становить 15 % вартості цієї квартири, а тому 15 % зазначеної квартири є спільною сумісною власністю сторін і з урахуванням рівності часток подружжя, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 право власності на 7,5 % спірного нерухомого майна. Інша частина боргу у розмірі 476 226,83 грн, що становить 85 % від загальної суми заборгованості, сплачувалась ОСОБА_2 вже після розірвання шлюбу за рахунок власних коштів, а тому 85 % спірної квартири (100 % - 15 %) є особистою приватною власністю ОСОБА_2 та не підлягають поділу.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Поділено спільне сумісне майно колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : залишено у власності ОСОБА_2 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер 37043238; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер 37043238.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбана під час перебування сторін у шлюбі, і ОСОБА_2 не спростована презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а тому спірна квартира підлягає поділу між сторонами у рівних частках.
Водночас апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до суду з вимогами до ОСОБА_1 щодо повернення сплачених ним після розірвання шлюбу коштів (позичених на придбання спірної квартири).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Василенко Н. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, щосуд апеляційної інстанції не врахував, що позику, яка отримана для придбання спірної квартири, ОСОБА_2 сплатив особистими коштами після фактичного припинення шлюбних відносин, а тому дійшов помилкового висновку про те, що спірна квартира підлягає поділу між колишнім подружжям у рівних частках.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) та у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 477/1891/14-ц (провадження № 61-5759св18), від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19), від 08 квітня 2020 року у справі № 638/9020/14 (провадження № 61-17269св18), від 12 січня 2022 року у справі № 646/7463/16-ц (провадження № 61-17601св20), від 17 січня 2024 року у справі № 522/17831/20 (провадження № 61-7951св23); необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 367/7110/14 (провадження № 61-12957св19).
Доводи інших учасників справи
У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ванджурак Р. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 червня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб.
01 листопада 2011 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 290 000,00 грн, що підтверджується розпискою від 01 листопада 2011 року.
На підставі договору безвідсоткової цільової позики від 07 листопада 2011 року № 810/07-ВП, укладеного з ДП НАЕК "Енергоатом" строком на 189 місяців, ОСОБА_2 отримав позику у сумі 270 000,00 грн.
05 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений нотаріально посвідчений попередній договір, згідно з умовами якого сторони зобов`язались до 31 березня 2012 року укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,09 кв. м (пункт 1.1 попереднього договору). Будинок має бути введений в експлуатацію до 31 грудня 2011 року. Орієнтовна вартість квартири 328 082,00 грн, що еквівалентно 40 907,00 дол. США (пункт 2.1 попереднього договору);
11 липня 2012 року ОСОБА_2 видано на підставі рішення виконкому Крюківщинської сільської ради № 7/40 від 27 квітня 2012 року свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер 37043238, загальною площею 94,0 кв. м, житловою площею 67,3 кв. м.
17 липня 2012 року за ОСОБА_2 зареєстровано права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 94,0 кв. м, житловою площею 67, 3 кв. м, на підставі свідоцтва про право власності від 11 липня 2012 року.
10 жовтня 2016 року ОСОБА_2 повернув ОСОБА_3 позичені на підставі розписки від 01 листопада 2011 року 290 000,00 грн, що підтверджується спільною розпискою від 10 жовтня 2016 року.
Згідно з довідкою ВП "Управління справами" ДП НАЕК "Енергоатом" від 22 травня 2019 року№ 05/40 на виконання вимог договору безвідсоткової цільової позики № 810/07-ВП від 07 листопада 2011 року, укладеного з ДП НАЕК "Енергоатом", ОСОБА_2 виплачував з грудня 2011 року до липня 2012 року щомісячно по 1 428,57 грн, із серпня 2012 року до березня 2017 року - 1 854,99 грн, з квітня 2017 року до квітня 2019 року - 2 470,50 грн, а всього разом - 177 070,50 грн.
Заочним рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 травня 2019 року у справі № 316/2143/18 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки ВП "Управління справами" ДП НАЕК "Енергоатом" від 09 вересня 2020 року № 25/955, станом на 09 вересня 2020 року заборгованість за позикою, наданої ОСОБА_2 за договором безвідсоткової цільової позики № 810/07-ВП від 07 листопада 2011 року, становить 53 401,50 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Василенко Н. В. не підлягає задоволенню.