ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 336/1978/23
провадження № 61-15936 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, як осіб, які є правонаступниками ОСОБА_2, - ОСОБА_8,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Гончар М. С. від 29 жовтня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на 1/2 часту у спільному майні.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона з листопада
2014 року та на час подання позову проживала у фактичних шлюбних відносинах з
ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет.
За час їхнього спільного проживання, за їхні спільні кошти було придбано нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, площею 0,0473 кв. м, кадастровий № 2310100000:07:034:0114, на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2017 року; земельну ділянку, площею 0,0473 кв. м, розташована за вказаною адресою, кадастровий
№ 2310100000:07:034:0114, відповідно до рішення Запорізької міської ради
№ 23/29 від 07 лютого 2018 року.
Вищезазначене нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 . Будь-яких письмових або інших угод щодо права власності на вказане майно між ними, як фактичним подружжям, не укладалося.
Зазначала, що неодноразово пропонувала ОСОБА_2 вирішити питання майнових прав, проте останній не бажав займатись оформленням відповідних документів. Вважала, що за таких обставин її майнові права відповідачем
не визнаються, тому звернулась до суду з позовом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її спільного проживання разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 листопада 2014 року; визнати за нею право власності на частину майна, набутого за час спільного проживання, а саме: на 1/2 частку житлового будинку, розташованого по
АДРЕСА_1 та 1/2 частку земельною ділянки, площею 0,0473 кв. м, розташованої за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:07:034:0114.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2023 року
у складі судді Боєва Є. С. позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 листопада 2014 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майна, набутого за час спільного проживання, а саме: на 1/2 частку житлового будинку
по АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0473 кв. м, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1, кадастровий
№ 2310100000:07:034:0114.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції прийняв заяву ОСОБА_2 про визнання позову. Перевіривши її, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у фактичних шлюбних відносинах з листопада 2014 року до часу ухвалення рішення.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 24 січня 2024 року у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 залучено до участі у справі його правонаступників: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 .
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - ОСОБА_8, як осіб, які не брали участь у справі, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя
від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, правонаступниками якого залучені: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частину у спільному майні закрито.
Постановою Верховного Суду від 05 червня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - ОСОБА_8, задоволено. Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 березня 2024 року скасовано. Справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд (провадження № 61-5062св24). Мотиви суду касаційної інстанції стосувалися процесуальних підстав.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6,
ОСОБА_5, як правонаступників ОСОБА_2 - адвоката Лобікова Д. В., задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя
від 08 травня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов
ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що перебування
ОСОБА_1 з 26 січня 1991 року до 23 лютого 2023 року в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_9 унеможливлює встановлення судом факту її спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи
з 01 листопада 2014 року, оскільки вказане не відповідає нормам сімейного права, суперечить моральним засадам суспільства та вимогам статті 25 СК України.
Крім того, суд вказав, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.
Також суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду
від 29 жовтня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просять оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2023 року залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_7 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникам доплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У наданий судом строк ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05 грудня 2024 року, а саме надала докази на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 336/1978/23 із Шевченківського районного суду м. Запоріжжя та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2025року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_7 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме не враховано обов`язкову для суду заяву ОСОБА_2 про визнання позову.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 серпня
2023 року у справі № 752/875/22.
При цьому формальне перебування ОСОБА_1 в іншому зареєстрованому шлюбі не повинно перешкоджати набуття нею майна в іншому, хоча і фактичному шлюбі.
Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, так як є потреба у наданні Верховним Судом висновку з питань застосування положень статей 25, 74 СК України у взаємозв`язку з гарантованим правом на мирне володіння майном і принципом недопущення дискримінації, проголошеним у частині другій статті 36 СК України. При цьому, посилання апеляційного суду на відповідні постанови Верховного Суду є безпідставними, оскільки справи не є релевантним до цієї справи.
Суд ухвалив судове рішення про права, свободи та інтереси особи, що не була залучена до участі у справі, вказуючи, що ухвалою Запорізького апеляційного суду від 24 січня 2024 року ОСОБА_7 залучено до участі у справі як правонаступника відповідача і вона набула всього обсягу процесуальних прав учасника справи і добросовісно ними користувалася: подавала клопотання, приймала участь в судових засіданнях, мала юридичного представника, проте в день постановлення оскаржуваної постанови апеляційний суд вирішив не допускати ОСОБА_7 до участі у справі, зробив це "протокольно", без будь-якої мотивації. Заявлене ОСОБА_7 клопотання про дослідження нових доказів у справі не було розглянуто, саму заявницю було усунуто від участі у процесуальних діях.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні та у березні 2025 року представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - адвокат Лобіков Д. В., подав до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставні, суд апеляційної інстанції належним чином встановив фактичні обставини у справі, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
За ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею
35,4 кв. м, житловою площею 19,6 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,0473 га, кадастровий номер № 2310100000:07:034:0114, що підтверджується договором від 08 листопада 2017 року, засвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю. С. та зареєстрований в реєстрі за № 1794; рішенням Запорізької міської ради
від 07 лютого 2018 року № 23/39 про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0473 га, кадастровий номер № 2310100000:07:034:0114; технічним паспортом № НОМЕР_1 та витягом з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно, іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т. 1, а. с. 11-33).
04 травня 2023 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову, в якій він підтверджував, що наслідки такого визнання йому відомі. Брати участь у судових засіданнях не має можливості у зв`язку з тим, що перебуває на військовій службі, у м. Запоріжжі перебуває тільки періодично (т. 1, а. с. 52).
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2023 року у справі № 334/5274/22 розірвано шлюб, зареєстрований 26 січня 1991 року виконкомом Перещепинської селищної Ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 03 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після розірвання шлюбу
ОСОБА_1 залишено прізвище " ОСОБА_10". Ухвалено шлюб вважати припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Вказане рішення набрало законної сили 23 лютого 2023 року (т. 1, а. с. 69-70).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявники, у змісті касаційної скарги, зазначають неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
1) застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 3) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі
у справі; 4) апеляційним судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 5) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.