ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18583/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Об`єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Собранецька 140" - не з`явився,
Фонду державного майна України - не з`явився,
Регіонального відділення Фонду
державного майна України по
Львівській, Закарпатській та Волинській областях - не з`явився,
Приватного підприємства "Укрелектробуд" - не з`явився,
Ужгородського відділу комплексного
проектування Українського державного
інституту по проектуванню садів та
виноградників "Укрдіпросад"
Міністерства аграрної політики України - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Укрелектробуд"
про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат
у справі № 910/18583/23
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Собранецька 140"
до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватного підприємства "Укрелектробуд",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Ужгородського відділу комплексного проектування Українського державного інституту по проектуванню садів та виноградників "Укрдіпросад" Міністерства аграрної політики України,
про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними результатів електронного аукціону та визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2025 касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Собранецька 140" (далі - ОСББ "Собранецька 140") залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/18583/23 залишено без змін.
Приватного підприємства "Укрелектробуд" (далі - ПП "Укрелектробуд") у відзиві на касаційну скаргу надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які товариство понесло і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.
24.02.2025ТОВ ПП "Укрелектробуд" подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 8 235,00 грн та докази на їх підтвердження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2025 призначено до розгляду заяву ПП "Укрелектробуд" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/18583/23 у відкритому судовому засіданні на 05.03.2025.
28.02.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання ПП "Укрелектробуд" про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу без участі його представника.
Учасники справи у в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, наявність клопотання ПП "Укрелектробуд" про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі його представника, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за відсутності представників учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у заяві доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Як свідчать матеріали справи, 28.02.2020 між Адвокатським об`єднанням "Греца і Партнери" (виконавець) та ПП "Укрелектробуд" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору (пункт 1.1 договору).
У пункті 2.1 договору встановлено перелік послу, які надаються виконавцем.
За змістом пункту 5.1 договору за надані послуги клієнт сплачує виконавцю гонорар у формі погодинної оплати.
Надані послуги оформлюються актами виконаних робіт, що готуються виконавцем (пункт 5.2 договору).
В подальшому, між тими ж сторонами 01.12.2023 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 28.02.2020, відповідно до умов якої сторони дійшли спільної згоди викласти пункт 5.1 договору в наступній редакції: " 5. 1 За послуги згідно з цим договором клієнт сплачує виконавцю гонорар в розмірах: 1 800,00 грн за одну годину роботи старшого партнера об`єднання; 1 500,00 грн за одну годину роботи партнера; 1 200,00 грн за одну годину роботи адвоката; 1 000,00 грн за одну годину роботи помічника адвоката".
Представництво інтересів ПП "Укрелектробуд" у суді касаційної інстанції здійснював адвокат Олійник Р. Б. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 11.01.2024 № 1112379.
ПП "Укрелектробуд" у відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Собранецька 140", поданому адвокатом Олійником Р. Б., навело орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Подавши заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції ПП "Укрелектробуд" уточнило розмір таких витрат, який склав 8 235,00 грн та надало докази на їх підтвердження, а саме: детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, від 24.02.2025; копії рахунків та актів виконаних робіт від 09.01.2025 № 004827, 19.02.2025 № 004966; копії документів про оплату правничої допомоги, а саме, платіжні інструкції від 14.01.2025 № 174439, від 21.02.2025 № 174770.
Відповідно до актів виконаних робіт від 09.01.2025 № 004827, 19.02.2025 № 004966 до договору про надання правової допомоги від 28.02.2020 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.12.2023, складених Адвокатським об`єднанням "Греца і Партнери" та ПП "Укрелектробуд", виконавцем було надано послуги на загальну суму 8 235,00 грн, а саме: підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСББ "Собранецька 140" у справі № 910/18583/23 (3,75 год. - 1 500,00 грн/год.)- 5 625,00 грн; участь у судовому засіданні 29.01.2025 у справі № 910/18583/23 у суді касаційної інстанції (0,25 год. - 1 800,00 грн/год.) - 450,00 грн; участь у судовому засіданні 19.02.2025 у справі № 910/18583/23 у суді касаційної інстанції (0,50 год. - 1 800,00 грн/год.) - 900,00 грн; підготовка заяви про прийняття додаткової постанови у справі № 910/18583/23 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції (0,84 год. - 1 800,00 грн/год.) - 1 260,00 грн.
Аналогічна інформація щодо наданих послуг також міститься у наданому ПП "Укрелектробуд" детальному описі робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, від 24.02.2025.
Верховний Суд зауважує, що ОСББ "Собранецька 140" клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому частиною 5 статті 126 ГПК України, не заявляло.
Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 виснувала, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, понесених стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
З огляду на викладене, витрати ПП "Укрелектробуд" на підготовку заяви про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 1 260,00 грн не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Ураховуючи наведене, дослідивши та оцінивши надані ПП "Укрелектробуд" докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції Верховний Суд, враховуючи критерії обґрунтованості, пропорційності, співмірності та розумності їх розміру, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ПП "Укрелектробуд" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ОСББ "Собранецька 140" на користь ПП "Укрелектробуд" вказаних витрат у розмірі 6 975,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 301, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд