ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 320/43726/23
провадження № К/990/47785/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Голови комісії з припинення Господарського департаменту Міністерства внутрішніх справ України Балли Геннадія Олександровича
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 (суддя Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 (головуючий суддя Карпушова О.В., суддів: Епель О.В., Мєзєнцев Є.І.)
у справі №320/43726/23
за позовом Голови комісії з припинення Господарського департаменту Міністерства внутрішніх справ України Балли Геннадія Олександровича
до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації
про зобов`язання вчинити дії.
У С Т А Н О В И В:
1. У листопаді 2023 Голова комісії з припинення Господарського департаменту Міністерства внутрішніх справ України Балла Геннадій Олександрович звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, в якій просив:
- зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію, відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати запис від 08.04.2008 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в реєстраційній справі №10701100001028117 про ліквідацію Господарського департаменту Міністерства внутрішніх справ України.
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024, закрито провадження у справі.
3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки), отже не є спором у сфері публічно-правових відносин.
4. Не погодившись з ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, Голова комісії з припинення Господарського департаменту Міністерства внутрішніх справ України Балла Геннадій Олександрович оскаржив їх у касаційному порядку.
5. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми процесуального права щодо застосування положень КАС України в частині закриття провадження у справі.
6. Позивач стверджує, що ця справа не містить позовних вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (частина 3 статті 19 КАС України).
7. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло. Копія ухвали Верховного Суду від 19.12.2024 про відкриття касаційного провадження у справі направлена всім учасникам судового процесу через підсистему "Електронний Суд".
8. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.
9. Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
10. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
11. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
12. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди мають виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
13. Визначальною ознакою адміністративної справи є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
14. У справі, що розглядається, позивач просив суд зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію, відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати запис від 08.04.2008 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в реєстраційній справі №10701100001028117 про ліквідацію Господарського департаменту Міністерства внутрішніх справ України.
15. Позов обґрунтовано помилковістю вчинення реєстраційної дії щодо внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її припинення. На думку позивача відповідач замість реорганізації Господарського департаменту Міністерства внутрішніх справ України вніс помилковий запис про ліквідацію юридичної особи.
16. Позивач стверджує, що Господарський департамент МВС України на момент вчинення оскаржуваного запису (чи то на підставі цього запису) не був припинений як юридична особа.
17. До позовної заяви додано Рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі код 352256273061 від 28.08.2021, яким державний реєстратор відмовив у державній реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації у зв`язку з тим, що 08.04.2008 до ЄДР внесено запис № 10701100001028117 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації).
18. Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом вже розглядались справи, в яких поставало питання юрисдикції спорів, предметом оскарження в яких були рішення державного реєстратора щодо вчинення/відмови у вчиненні реєстраційних дій.
19. Так, у постанові від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц Велика Палата Верховного Суду розглядала спір, де правовідносини виникли між фізичною особою і державним реєстратором з приводу виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на квартиру лише з тих підстав, що у вказаних записах неправильно зазначені технічні характеристики належної йому квартири. Інших підстав для скасування записів позовна заява не містить. Спір між подружжям з приводу права власності на квартиру вирішено.
20. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що у вказаній справі виникли саме публічно-правові відносини, оскільки державний реєстратор діє як суб`єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права.
Тобто, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.
21. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів погоджується із визначеним підходом.
22. У постанові від 18.12.2019 у справі № 922/3659/18 Верховний Суд дійшов висновку, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем. Таким чином з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
23. Застосовуючи вказані підходи до обставин справи, що розглядається, суть порушених прав та інтересів позивача полягала в тому, що згідно з оскаржуваним записом в Єдиному державному реєстрі не відбулось припинення Господарського департаменту МВС України, а оскаржуваний позивачем запис перешкоджав припинити відповідну юридичну особу шляхом реорганізації, згідно з рішенням засновника.
24. Отже вказане свідчить про те, предмет спірних правовідносин не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
25. Суди попередніх інстанцій помилково вважали, що існує "спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи", який є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки), не врахувавши того, що спірні правовідносини не передбачають для позивача та відповідача наявності цивільних чи господарських прав та обов`язків під час отримання позивачем та надання відповідачем адміністративної послуги з внесення в реєстр запису з інформацією про рішення засновника (учасника) щодо припинення юридичної особи.
26. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
27. Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при постановленні ухвали про закриття провадження у справі неправильно визначили суть спірних правовідносин, Верховний Суд, дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 - скасувати із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
28. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд