ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 759/1001/24
провадження № 61-15905св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє його представник - адвокат Чернецька Ганна Миколаївна,на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовані ОСОБА_1 тим, що 28 травня 2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., реєстровий № 798.
Відповідно до пункту 1 договору позики він як позикодавець передав ОСОБА_2 як позичальнику у власність грошові кошті у розмірі 2 290 496,00 грн, що за курсом НБУ на момент укладення цього договору становило еквівалент 83 200,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти до 28 вересня 2022 року.
Позичальником повернуто позикодавцеві суму позики, яка еквівалентна 3 600,00 дол. США.
При таких обставинах основна сума боргу позичальника перед позикодавцем за договором позики складає 79 600,00 дол. США (83 200,00 - 3 600,00), що за курсом НБУ становить 2 910 860,56 грн.
Крім того, 28 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., реєстровий № 796.
Згідно пункту 1.1 договору поруки цим договором забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики, укладеним 28 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченим Тарасовою Ю. П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. У відповідності до цього договору порукою забезпечуються всі зобов`язання позичальника, які випливають із основного договору та можуть виникнути у майбутньому.
У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики від 28 травня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., у загальному розмірі 2 910 860,56 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28 травня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., у загальному розмірі 2 910 860,56 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було підтверджено первісну суму боргу, зазначено суму заборгованості як різницю між первісним боргом та сумою, яка була повернута і яка не була спростована відповідачем, суму заборгованості в національній грошовій одиниці відповідно до умов договору було обраховано за сумою боргу та встановленим НБУ курсом гривні до долара США.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29 листопада 2024 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Чернецька Г. М.,звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року, в якій просить скасувати вказане судове рішенняі передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Також заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 14 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Столяр О. І. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
12 грудня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 28 травня 2021 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., реєстровий № 798.
Відповідно до пункту 1 договору позики позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошті у розмірі 2 290 496,00 грн, що за курсом НБУ на момент укладення цього договору становило еквівалент 83 200,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти до 28 вересня 2022 року.
Своїм підписом під цим договором позичальник підтверджує факт отримання ним грошових коштів у розмірі 2 290 496,00 грн, що за курсом НБУ на момент укладення цього договору становило еквівалент 83 200,00 дол. США, від позикодавця (пункт 4 договору позики).
Цього ж дня, 28 травня 2021 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. П., реєстровий № 796.
Згідно пункту 1.1 договору поруки цим договором забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики, укладеним 28 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченим Тарасовою Ю. П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. У відповідності до цього договору порукою забезпечуються всі зобов`язання позичальника, які випливають із основного договору та можуть виникнути у майбутньому.
Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед позикодавцем за виконання зобов`язань по основному договору (пункт 1.2 договору поруки).
Поручитель відповідає за повернення заборгованості за основним договором у тому ж обсязі, що і позичальник (пункт 1.3 договору поруки).
Позичальником повернуто позикодавцеві лише частину суму позики, яка еквівалентна 3 600,00 дол. США.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.