ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2025 року
м. Київ
справа № 947/6748/20
провадження № 61-9588св24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року у складі судді Салтан Л. В., постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2024 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у складі колегії суддів:Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК" (далі - ПАТ "МТБ БАНК") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 26 червня 2008 року між ПАТ "МТБ БАНК" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 00605/R2, згідно з умовами якого позичальник отримала у кредит грошові кошти у розмірі 114 248,78 дол. США, термін погашення заборгованості до 23 червня 2029 року.
На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 26 червня 2008 року укладений договір поруки № 00418r2, згідно з умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання позичальником. Надалі до договору поруку неодноразово укладалися додаткові угоди.
Позивач зазначав, що позичальник не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18 березня 2020 року становить 14 158,64 дол. США та 206 220,86 грн і складається із: 6 189,31 дол. США - простроченої заборгованості за основним боргом; 7 969,33 дол. США - простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами; 110 476,05 грн - пені за неповернення основного боргу; 95 744,81 грн - пені за несплату відсотків за користування кредитом.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку прострочену заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 14 158,64 дол. США, та 206 220,86 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року позов ПАТ "МТБ БАНК" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" прострочену заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 14 158,64 дол. США та 206 220,86 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" судовий збір у розмірі по 4 267,66 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала належним чином, та, враховуючи забезпечення цих зобов`язань порукою ОСОБА_2 згідно з договором поруки, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним кредитним договором.
У січні 2021 року представник ПАТ "МТБ БАНК" звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі, в якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "МТБ БАНК" судовий збір у розмірі 16 525,46 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" судовий збір у розмірі 16 525,46 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "МТБ БАНК" про ухвалення у справі додаткового судового рішення.
Виправлено описку в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року, а саме: вказано вірно другий, третій, четвертий абзаци резолютивної частини рішення суду: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" прострочену заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" судовий збір у розмірі по 16 525,46 грн з кожного.
Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "МТБ БАНК" про ухвалення у справі додаткового судового рішення, суд першої інстанції керувався відсутністю підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки суд розглянув усі заявлені вимоги позовної заяви, а представник позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення просив розглянути уточнену позовну заяву, за якою фактично змінились лише суми, які представник позивача просив стягнути.
Водночас суд першої інстанцій дійшов висновку про необхідність виправлення описки у рішенні Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року, оскільки у вказаному судовому рішенні помилково вказана сума заборгованості за кредитним договором.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року залишено без змін.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2021 року скасовано в частині виправлення описки.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів простроченої заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 14 158,64 дол. США та 207 419,24 грн і відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині виправлення описки, апеляційний суд керувався тим, що суд першої інстанції, виправляючи описку в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року, фактично змінив зміст вказаного судового рішення.
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "МТБ БАНК" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 454,00 грн.
Суд апеляційної інстанції мотивував додаткове судове рішення тим, що у заяві про розподіл судових витрат ОСОБА_1 просила стягнути із ПАТ "МТБ БАНК" на свою користь 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, проте апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково (на 50 %), а саме скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині виправлення описки від 18 січня 2021 року. Урахувавши наявність клопотання позивача про зменшення розміру правничої допомоги та беручи до уваги складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, критерій необхідності вчинення процесуальних дій та їх значимість, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи інших учасників справи
У липні 2024 року ПАТ "МТБ БАНК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2024 року із врахуванням заперечень на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2021 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову банку.
Касаційна скарга мотивована тим, що 30 вересня 2020 року у підготовчому судовому засіданні у суді першої інстанції представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку достроково заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2, яка утворилась станом на 05 вересня 2020 року у сумі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн, з яких: 56 389,29 дол. США - заборгованість за кредитом; 15 691,52 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 97 684,16 грн - пеня за неповернення основного боргу; 81 790,41 грн - пеня за сплату відсотків за користування кредитом; 27 944,67 грн - штраф за невиконання прийнятих зобов`язань. У зв`язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог, позивач доплатив судовий збір.
Суд першої інстанціїдійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором, однак у резолютивній частині рішення допустив описку, а саме неправильно зазначив розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачів - 14 158,64 дол. США та 206 220,86 грн, замість правильної - 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення.
Виправляючи описку у рішенні суду, суд першої інстанції правильно врахував збільшені позовні вимоги за заявою позивача про збільшення позовних вимог; правильно зазначив суми, які підлягають стягненню з відповідачів, включаючи як розмір заборгованості за кредитним договором, так і розмір стягнення з відповідачів судових витрат - сума судового збору з кожного з відповідачів з урахуванням збільшених позовних вимог.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про виправлення описки, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що місцевий суд не приймав до розгляду збільшені позовні вимоги, не врахував, що суд першої інстанції не повернув позивачу заяву про збільшення позовних вимог, тобто фактично прийняв її, однак при ухваленні рішення помилково зазначив розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачів на користь банку.
Крім того, поза увагою апеляційного суду залишився висновок експерта від 31 серпня 2023 року № 22-6898/6899 судової економічної експертизи, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (ОНДІСЕ), який наданий на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року про призначення судово-економічної експертизи.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У жовтні 2024 року ПАТ "МТБ БАНК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судових витрат, оскільки остання порушила строки та порядок звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката. Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Юшинської І. Є. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат надійшло до Одеського апеляційного суду 12 червня 2024 року, тобто, із пропуском строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, неможливість своєчасного подання доказів щодо оплати судових витрат на правову допомогу заявником обґрунтована не була, а тому апеляційний суд мав залишити вказане клопотання без розгляду.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У листопаді 2024 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат Юшинська І. Є. подала відзив на касаційну скаргуПАТ "МТБ БАНК" на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, щододаткова постанова апеляційного суду прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги про те, що заявник порушив строки та порядок звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, є безпідставними, оскільки під час судового засідання, яке відбулось 29 травня 2024 року, наголошувалось на витратах, які пов`язанні з наданням правової допомоги і зазначено, що докази розміру витрат, які понесла сторона на правову допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення апеляційним судом рішення у справі. Водночас 31 травня 2024 року до суду направлено поштою клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу є доведеними та обґрунтованими.
Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПАТ "МТБ БАНК" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2024 рокуприйнято до провадження касаційну скаргу ПАТ "МТБ БАНК" на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 червня 2008 року між ПАТ "МТБ БАНК" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 00605/R2, згідно з умовами якого (зі змінами та доповненнями) банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 114 248,78 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути кредит згідно з графіком платежів не пізніше 23 червня 2029 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,2 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 26 червня 2008 року між ПАТ "МТБ БАНК" та ОСОБА_2 укладений договір поруки.
Згідно з розрахунком, наданим банком, станом на 18 березня 2020 року, заборгованість позичальника за кредитним договором становить 14 158,64 дол. США та 206 220,86 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 6 189,31 дол. США, простроченої заборгованості за відсотками - 7 969,33 дол. США; пені за основним боргом - 110 476,05 грн; пені за несплату відсотків - 95 774,81 грн.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо касаційної скарги ПАТ "МТБ БАНК" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2024 року
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно керувався тим, що згідно з наявними у справі доказами станом на час розгляду справи в суді зобов`язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконала, та враховуючи забезпечення цих зобов`язань порукою ОСОБА_2 згідно з договором поруки, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 264 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями частини шостої статті 367 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд правильно керувався тим, що суд першої інстанції розглядав позовні вимоги ПАТ "МТБ БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 саме у розмірі 14 158,64 дол. США, та 206 220,86 грн.
Апеляційна скарга відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містила доводів про те, що суд першої інстанції у судовому засіданні безпідставно не розглянув заяву про збільшення позовних вимог банку про стягнення заборгованості у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн.
Навпаки, вимоги апеляційної скарги відповідачів зводились до недоведеності вимог банку про стягнення заборгованості у розмірі 14 158,64 дол. СШАта 206 220,86 грн і того, що місцевий суд не розглядав позовні вимоги банку про стягнення заборгованості у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн.
Банк не подавав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року і не заявляв, що при розгляді справи місцевий суд безпідставно не розглянув збільшені позовні вимоги.
Отже, суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, в межах тих позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Щодо касаційної скарги ПАТ "МТБ БАНК" на постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2024 року із врахуванням заперечень на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2021 року
У касаційній скарзі ПАТ "МТБ БАНК" посилається на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором, однак суд першої інстанції у резолютивній частині рішення допустив описку, а саме неправильно зазначив розмір заборгованості за кредитним договором. За таких обставин місцевий суд із дотриманням вимог процесуального законодавства постановив ухвалу, якою виправив описку у рішенні суду, а саме стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" прострочену заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що банк пред`явив заяву про збільшення розміру заборгованості, яку суд першої інстанції помилково не зазначив у рішенні суду.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.
Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20) зазначено, що: "описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23 (провадження № 11-240заі24) зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Звертаючись до суду з позовом у березні 2020 року,позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку прострочену заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 станом на 18 березня 2020 року в розмірі 14 158,64 дол. США, та 206 220,86 грн (а. с. 1-6, т.1).
За цією позовною заявою ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2020 року відкрито провадження, де зазначено загальний розмір заборгованості - 569 021,85 грн (а. с. 81, т.1).
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 саме на цю позовну заяву подали відзиви (а. с. 106, 217, т.1).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року позов ПАТ "МТБ БАНК" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" прострочену заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 14 158,64 дол. США та 206 220,86 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" судовий збір у розмірі по 4 267,66 грн з кожного.
Зі змісту рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року вбачається, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги ПАТ "МТБ БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 саме у розмірі 14 158,64 дол. США, та 206 220,86 грн.
Матеріали справи містять заяву ПАТ "МТБ БАНК" від 30 вересня 2020 року про збільшених позовних вимог, які були пред`явленні ПАТ "МТБ БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 станом на 05 вересня 2020 року у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн (а. с. 98 - 101, т. 2).
Даних про те, що суд першої інстанції прийнявдо розгляду збільшені позовні вимоги ПАТ "МТБ БАНК", отримав позицію відповідачів про стягнення з них заборгованості у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн та розглянув їх по суті при ухваленні рішення матеріали справи не містять.
Так, зокрема, ухвала суду від 11 листопада 2020 року про закриття підготовчого провадження у справі містить відомості про те, що предметом розгляду є стягнення заборгованості саме у розмірі 569 021,85 грн і не зазначено про збільшення позовних вимог (а. с. 159, т. 2).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "МТБ БАНК" про ухвалення у справі додаткового судового рішення.
Виправлено описку в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року, а саме: вказано вірно другий, третій, четвертий абзаци резолютивної частини рішення суду: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" прострочену заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 00605/R2 у розмірі 72 080,81 дол. США та 207 419,24 грн; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" судовий збір у розмірі по 16 525,46 грн з кожного.
Аналіз змісту оскаржених судових рішень свідчить, що суд першої інстанції ухвалою від 18 січня 2021 року змінив резолютивну частину рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь банку (замість 14 158,64 дол. США вказано 72 080,81 дол. США, та в частині розподілу судових витрат.
Зазначені виправлення не відповідають змісту ухваленого судового рішення, змінюють його та не носять характер виправлення механічних помилок (неточностей).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що суд першої інстанції ухвалою про виправлення описки фактично змінив зміст рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року.
Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2021 року в частині виправлення описки.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права в цій частині.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.