1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/2810/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." - Воронцова Ю.Б., адвокат (ордер від 30.01.2025),

відповідача - Антимонопольного комітету України - Данилов К.О., в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву (з доповненням до неї) товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В."

про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 910/2810/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." (далі - ТОВ "Басф Т.О.В.")

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет)

про визнання недійсним рішення.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Басф Т.О.В." звернулося до суду з позовом до АМК про визнання недійсним рішення від 22.12.2022 № 55-р/тк у справі № 128-26.13/25-22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Справа розглядалася судами неодноразово.

За результатом нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2024 зі справи № 910/2810/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 зі справи рішення суду першої інстанції скасовано; ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано недійсним Рішення АМК. Здійснено новий розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 20.02.2025 зі справи касаційне провадження у справі № 910/2810/23, відкрите за касаційною скаргою АМК на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), - закрито. В іншій частині касаційну скаргу АМК залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі № 910/2810/23 залишено без змін.

До прийняття згаданої постанови ТОВ "Басф Т.О.В." у відзиві на касаційну скаргу просило Суд вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за наслідками касаційного перегляду справи, докази на підтвердження понесення яких (витрат) будуть подані протягом п`яти днів після постановлення Верховним Судом у справі судового рішення.

Через підсистему "Електронний Суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 24.02.2025 та 25.02.2025 (у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) від ТОВ "Басф Т.О.В." надійшла заява (з доповненням до неї) про ухвалення додаткового рішення по справі про розподіл судових витрат.

Заява обґрунтована приписами статей 123, 124, 126, 129 ГПК України та договором від 26.01.2023 про надання правової допомоги, який укладений позивачем з адвокатським об`єднанням "Еверлігал", з додатковою угодою від 29.02.2024 № 1 до нього, підписаним актом від 20.02.2025 № 6 приймання-передачі юридичних послуг/правової допомоги, ордером про надання правничої допомоги від 30.01.2025 серії АІ № 1811059, який виданий адвокатським об`єднанням "Еверлігал" на ім`я адвоката Воронцової Ю.Б., рахунком на оплату за надання правової допомоги у суді касаційної інстанції від 07.01.2025 № 7 на суму 263 454,60 грн з ПДВ та платіжною інструкцією від 21.02.2025 № 00318 на суму 263 454,60 грн, рядом роздруківок рейтингу юридичних компаній.

У доповненні до заяви ТОВ "Басф Т.О.В." просило Суд, окрім стягнення з АМК заявлених витрат на правничу допомогу у розмірі 263 454,60 грн, стягнути також 2 440 525,68 грн - "гонорар успіху" за отримання фінального судового рішення у справі № 910/2810/23 на користь ТОВ "Басф Т.О.В.", що не підлягає оскарженню. До доповнення до заяви додано, зокрема договір від 26.01.2023 про надання правової допомоги, який укладений позивачем з адвокатським об`єднанням "Еверлігал", акт від 20.02.2025 № 7 приймання-передачі юридичних послуг/правової допомоги (підписаний зі сторони адвокатського об`єднання), рахунок на оплату за надання правової допомоги (гонорар за виграш у суді) від 20.02.2025 № 41 на суму 2 440 525,68 грн з ПДВ.

Від АМК через підсистему "Електронний Суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 06.03.2025 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 0 грн. (аналогічне клопотання 10.03.2025 надійшло до Суду засобами поштового зв`язку).

Від заявника 05.03.2025 через підсистему "Електронний Суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи належним чином засвідченої копії двосторонньо підписаного акта від 20.02.2025 № 7 приймання-передачі юридичних послуг та врахування його під час розгляду заяви.

Також від заявника 10.03.2025 через підсистему "Електронний Суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли заперечення на клопотання АМК про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Розглянувши заяву позивача з доповненням та доданими документами, клопотання відповідача про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги, з урахуванням заперечень позивача на нього, Верховний Суд вважає, що заява (з доповненням) позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається відповідно до таких етапів: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Окрім наведеного, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з наданим позивачем договором від 26.01.2023 про надання правової допомоги, який укладений позивачем, як замовником з адвокатським об`єднанням "Еверлігал", як виконавцем, сторони цього договору домовилися, що замовник доручає виконавцю надавати замовникові правову допомогу у зв`язку з оскарженням замовником Рішення АМК № 55-р/тк від 22.12.2022 на умовах, які наведені в додатку до цього договору.

Правова допомога надається адвокатами виконавця та їхніми помічниками, а також іншими адвокатами, залученими виконавцем до виконання договору (пункт 1.3 договору).

Сторони погодили вартість надання послуг за цим договором у додатку 1 до цього договору (пункт 2.1 договору).

Розрахунки за цим договором повинні здійснюватися відповідно до офіційного курсу євро до гривні, встановленого НБУ на дату виставлення виконавцем відповідного рахунку. Вартість послуг у вигляді фіксованої суми або погодинної ставки вказана без урахування ПДВ або інших податків, які будуть додатково включені до рахунку у випадку їх застосування. Рахунки за послуги виставляються у гривнях (пункти 2.2, 2.3 договору).

Оплата вартості послуг за цим договором здійснюється замовником на основі рахунку протягом 30 робочих днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.4 договору).

Відповідно до додатка 1 до договору "Погоджена форма винагороди" послуги включають надання правової допомоги у зв`язку з представництвом та захистом прав та законних інтересів замовника в АМК та його територіальних органах, усіх судах України, у тому числі, у Верховному Суді, з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законодавством учасникам справи та третім особам, у зв`язку з оскарженням у суді, зокрема касаційної інстанції замовником Рішення АМК № 55-р/тк від 22.12.2022.

Згідно з пунктом 3.1 додатка 1 до договору сторони погодилися, що замовник повинен сплатити за послуги, вказані в пункті 1 цього додатка № 1 гривневий еквівалент 15 000 євро (з розрахунку 5 000 євро за послуги у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій відповідно).

У разі отримання замовником фінального рішення суду, що не підлягає оскарженню, на користь замовника, замовник зобов`язується сплатити виконавцю гонорар за виграш у суді (гонорар успіху) (пункт 3.3 додатка 1 до договору).

Згідно з додатковою угодою від 29.02.2024 № 1 до договору сторони погодили надання правової допомоги у справі № 910/2810/23 у зв`язку з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди № 1 до договору сторони погодилися, що замовник повинен сплатити за послуги, вказані у цій додатковій угоді, гривневий еквівалент 15 000,00 євро без урахування ПДВ, відповідно до офіційного курсу євро до гривні, встановленого НБУ на дату виставлення відповідного рахунку (з розрахунку 5 000 євро за послуги у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій відповідно).

За послуги, зазначені у додатковій угоді № 1 до договору, замовник повинен сплатити виконавцю відповідно до договору авансовий платіж у розмірі гривневого еквіваленту 5 000 євро без ПДВ до початку надання виконавцем послуг у касаційній інстанції відповідно до офіційного курсу євро до гривні, встановленого НБУ на дату виставлення відповідного рахунку, протягом 30 робочих днів після його виставлення (пункт 2.3 додаткової угоди № 1 до договору).

Позивачем до заяви та доповнення до неї додано підписаний сторонами договору від 26.01.2023 про надання правової допомоги акт від 20.02.2025 № 6 приймання-передачі юридичних послуг, відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв юридичні послуги, надані відповідно до договору від 26.01.2023 про надання правової допомоги та додаткової угоди від 29.02.2024 № 1 до нього, а саме: аналіз мотивів касаційної скарги АМК у справі № 910/2810/23, аналіз мотивів клопотання АМК від 27.12.2024 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; підготовка та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу; підготовка та подання до Верховного Суду заперечень на клопотання АМК від 27.12.2024 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; підготовка та подання до Верховного Суду в інтересах замовника клопотання від 06.01.2025 про ознайомлення з матеріалами електронної справи у підсистемі "Електронний суд"; представництво інтересів замовника у Верховному Суді під час судового засідання 20.02.2025 під час розгляду касаційної скарги АМК по суті та клопотання АМК про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; підготовка та подання до Верховного Суду в інтересах замовника клопотання від 20.02.2025 про видачу належним чином засвідченої копії повного тексту постанови Верховного Суду від 20.02.2025 у справі; підготовка заяви до Верховного Суду в інтересах замовника про розподіл судових витрат у справі за розгляд справи в суді касаційної інстанції (після нового розгляду справи судами попередніх інстанцій). Загальна вартість послуг складає 263 454,60 грн з ПДВ.

Отже, сторонами договору від 26.01.2023 про надання правової допомоги погоджено плату за надану правову допомогу у судовій справі № 910/2810/23 у суді касаційної інстанції у фіксованому розмірі, у тому числі, погоджено оплату гонорару успіху.

Також до доповнення до заяви додано акт від 20.02.2025 № 7 приймання-передачі юридичних послуг (підписаний лише зі сторони адвокатського об`єднання), за змістом якого за наслідками надання виконавцем юридичних послуг замовнику відповідно до договору від 26.01.2023 про надання правової допомоги, який укладений позивачем з адвокатським об`єднанням "Еверлігал", з додатковою угодою від 29.02.2024 № 1 до нього, було досягнуто позитивний результат, передбачений підпунктом 3.3 пункту 3 додатку № 1 до договору, а саме отримано фінальне рішення, що не підлягає оскарженню, на користь замовника. Гонорар за виграш справи в суді (гонорар успіху) становить 10% від суми штрафу, накладеної АМК на замовника відповідно до Рішення АМК від 22.12.2022 № 55-р/тк. Загальна вартість наданих послуг (гонорар за виграш справи в суді [гонорар успіху]) складає 2 440 525,68 грн з ПДВ.

У межах визначеного частиною восьмого статті 129 ГПК України строку (п`ять днів після ухвалення рішення суду) від заявника не надходило підписаного обома сторонами договору від 26.01.2023 про надання правової допомоги акта від 20.02.2025 № 7 приймання-передачі юридичних послуг.

Так, частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона.


................
Перейти до повного тексту