ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/4027/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБІЛД" арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф.)
у справі №904/4027/22
за заявою Акціонерного товариства "Асвіо Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБІЛД"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБІЛД" (далі - ТОВ "ПРОБІЛД"). Припинено повноваження арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича як розпорядника майна ТОВ "ПРОБІЛД". Визнано ТОВ "ПРОБІЛД" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 09.02.2024. Призначено ліквідатором ТОВ "ПРОБІЛД" арбітражного керуючого Гаращенка І.В.
2. 28.09.2023 від ліквідатора ТОВ "ПРОБІЛД" арбітражного керуючого Гаращенка І.В. до господарського суду надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, в якій ліквідатор просить суд: 1) покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "ПРОБІЛД" на його засновника ОСОБА_1 у сумі 1022909,00 грн; 2) стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ПРОБІЛД" 1022909,00 грн, що дорівнює сумі непогашених та визнаних судом кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність.
3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 заяву ліквідатора ТОВ "ПРОБІЛД" в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ПРОБІЛД" на його засновника ОСОБА_1 у сумі 1022909,00 грн задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ПРОБІЛД" 1022909,00 грн, що дорівнює сумі непогашених та визнаних судом кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність.
4. До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1, в якій він просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "ПРОБІЛД" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ПРОБІЛД" на його засновника ОСОБА_1 у сумі 1022909,00 грн та стягненні цієї суми з останнього у повному обсязі.
5. 09.12.2024 ОСОБА_1 подав до господарського суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження у справі №904/4027/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України (далі - ЗСУ) або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
6. ОСОБА_1 у клопотанні про зупинення апеляційного провадження у справі зазначає, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 28.06.2022 по теперішній час, що підтверджується довідкою №11/183, яка видана військовою частиною НОМЕР_1 15.11.2024. При цьому, він бажає брати участь у судових засіданнях у цій справі, надавати свої пояснення у судових засіданнях, оскільки справа стосується його прав та інтересів, але у зв`язку з перебуванням на військовій службі у ЗСУ не має можливості брати участь у судових засіданнях, у зв`язку з чим виникла потреба у зупиненні провадження у справі №904/4027/22 до моменту припинення його перебування у складі ЗСУ.
Стислий виклад ухвали суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі №904/4027/22 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі ЗСУ та в інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
8. Дослідивши докази, долучені скаржником до матеріалів справи, а саме довідку №11/183, яка видана військовою частиною НОМЕР_1 15.11.2024, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підтвердив обставини зазначені в п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які є процесуальним обов`язком суду, в силу імперативної дії цієї статті, для зупинення провадження у справі.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
9. Ліквідатор ТОВ "ПРОБІЛД" арбітражний керуючий Гаращенко І.В. (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 і передати справу для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду.
10. Підставою для касаційного оскарження скаржник вказує порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), зокрема, ст.ст. 207, 227, 229 ГПК України.
11. Також у касаційній скарзі скаржник зазначає як підставу касаційного оскарження п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.02.2023 у справі №380/7845/21, від 31.05.2023 у справі №160/1543/21 про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
12. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.03.2023 у справі №756/3462/20, від 14.02.2024 у справі №466/8799/22 щодо застосування ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України", п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
13. На думку скаржника, безпідставне зупинення апеляційного провадження у справі №904/4027/22 призведе до порушення розумних строків розгляду справи про банкрутство ТОВ "ПРОБІЛД", чим порушуються, зокрема, права кредиторів ТОВ "ПРОБІЛД".
14. Також скаржник звертає увагу на те, що клопотання про зупинення апеляційного провадження ліквідатору ТОВ "ПРОБІЛД" не направлялася, право на надання пояснень на зазначене клопотання ліквідатору не надавалося.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
15. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
16. 24.02.2025 до Верховного Суду від адвоката Когана Р.В. надійшла заява, в якій вказується про те, що адвокат Коган Р.В. представляв інтереси ОСОБА_1 у справі №904/4027/22, але строк дії договору про надання правової (правничої) допомоги №15/03 від 15.03.2024, який було укладено між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Аукторітас" в особі адвоката Когана Р.В. закінчився 31.12.2024, і строк його дії сторонами не було продовжено. Адвокат Коган Р.В. зауважує, що Соловей О.О., який перебував на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій у складі ЗСУ, на зв`язок з адвокатом не виходить.
Касаційне провадження
17. Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "ПРОБІЛД" арбітражного керуючого Гаращенка І.В. на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №904/4027/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.02.2025. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/4027/22.
18. Матеріали справи №904/4027/22 надійшли до Верховного Суду 18.02.2025. Однак, суддя Картере В.І. перебував у відрядженні з 19.02.2025 до 06.03.2025 відповідно до наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025 №277/0/6-25 та перебував у відпустці з 07.03.2025 по 10.03.2025 згідно з наказом голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2025 №247/0/6-25.
19. З огляду на викладені обставини касаційний перегляд справи №904/4027/22 здійснюється у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановлення ухвали про зупинення апеляційного провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
21. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами ст.ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
22. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
23. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №914/2150/18).
24. Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
25. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
26. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
27. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.
28. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжений до цього часу.
29. Згідно з п. 2 наведеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
30. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
31. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
32. Статтею 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
33. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
34. Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (ст. 1 Закону України "Про оборону України").
35. Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
36. З`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров`я громадян та об`єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
37. Структура Збройних Сил України визначена ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", відповідно до якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
38. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Збройні Сили України" особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
39. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
40. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
41. До основних засад господарського судочинства віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін (ч. 3 ст. 2 ГПК України).
42. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
43. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
44. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що документами, які підтверджують призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, крім військового квитка, можуть бути: довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
45. У цьому зв`язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що довідкою №11/183, яка видана військовою частиною НОМЕР_1 15.11.2024, підтверджується факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 28.06.2022 по теперішній час.
46. Виходячи зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
47. Аналогічні норми закріплені і в Цивільному процесуальному кодексі України (далі - ЦПК України), і в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
48. Так, у постановах Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21, від 31.05.2023 у справі №160/1543/21 (на які посилається скаржник) висловлено позицію про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №756/3462/20, від 14.02.2024 у справі №466/8799/22 висловлено правову позицію про те, що згідно з п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
49. Верховний Суд також враховує, що у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі №461/5209/19, від 17.01.2023 у справі №501/1699/17, від 09.05.2023 у справі №96/5671/21, висловлено позицію щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Таких же висновків дійшов і КАС України (застосування п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України), зокрема, у постанові від 25.04.2024 у справі №852/2а-1/24.
50. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
51. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення апеляційного провадження, оскільки не вбачається обставин щодо переведення військової частини на воєнний стан відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
52. До того ж, Верховний Суд враховує, що в період перебування ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1, в суді апеляційної інстанції його інтереси представляв адвокат Коган Р.В., зокрема, шляхом подання апеляційної скарги від 22.03.2024 та шляхом подання клопотань про витребування доказів від 22.03.2024, про долучення доказів до матеріалів справи від 28.03.2024, заяви про виправлення недоліків апеляційної скарги від 29.04.2024, уточненої апеляційної скарги від 29.04.2024.
53. Крім того, 06.12.2024 до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі, яке підписав ОСОБА_1 особисто.
54. При цьому, в матеріалах справи наявні дві копії довідок про перебування ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 від 23.03.2024 №3/186 та від 15.11.2024 №11/183. У довідці від 23.03.2024 №3/186 вказано про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 25.09.2022 по теперішній час (на дату видачі довідки), а у довідці від 15.11.2024 №11/183 вказано про те, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 28.06.2022 по теперішній час (на дату видачі довідки).
55. Однак, зупиняючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції оцінки наведеним суперечливим даним у довідках не надав, а також не встановив достовірних доказів, які б підтверджувалися належними доказами, на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
56. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки зроблені без врахування правових висновків у постановах Верховного Суду, на які в тому числі посилається скаржник.