1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року

м. Київ

справа №320/10183/22

адміністративне провадження № К/990/20687/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородлісбуд"

до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишгородлісбуд" (далі - позивач, ТОВ "Вишгородлісбуд") звернулося до суду з позовною заявою до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - відповідач, скаржник, Петрівська сільрада), Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - відповідач, Держгеокадастр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - третя особа, ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним в частині пунктів 1 та 2 рішення Петрівської сільради від 08 липня 2021 року №397 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області" (далі - рішення № 397);

- визнати недійсним та скасувати витяг від 16 вересня 2022 року № 26219 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17702026,25 грн, сформований Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року);

- визнати недійсним та скасувати витяг від 16 вересня 2022 року №26221 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1594777,14 грн, сформований Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року).

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірне рішення відповідача за своєю природою є регуляторним актом, а тому має бути прийняте з дотриманням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV). Однак відповідачем, з порушенням норм вказаного Закону, не оприлюднено проект оскаржуваного рішення та аналізу його регуляторного впливу; не оприлюднено вже прийняте рішення у встановленому порядку, чим також порушено вимоги статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, дані про нормативну грошову оцінку землі, які відображені у витягах у Держгеокадастру, при своєму розрахунку спираються саме на затверджений Радою технічний звіт, що у свою чергу свідчить про неправомірність застосування такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що рішення №397 має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень рішення, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельні ділянки, стосовно яких визначена нормативна грошова оцінка, станом на зараз хоч і перебувають у користуванні позивача, однак в подальшому можуть перебувати у власності інших суб`єктів, та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

5. Суд першої інстанції звернув увагу, що спірним рішенням відповідача затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із зазначенням вартості одного квадратного метра земельної ділянки у розмірі 315,86 грн/м2, що спростовує твердження відповідачів стосовно того, що спірне рішення не є регуляторним актом.

6. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оприлюднення Петрівською сільрадою проекту спірного рішення як такого, що за своїм змістом відповідає ознакам регуляторного нормативно-правового акта, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об`єднань, у спосіб, передбачений статтею 9 Закону № 1160-IV. Крім того, докази оприлюднення прийнятого рішення у спосіб, визначений статтею 13 цього Закону, відповідачем також не надано. Наведене свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень проігнорував вимоги закону щодо процедури ухвалення регуляторних актів.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 1, 36 Закону №1160-IV, статей 5, 13, 20 Закону України "Про оцінку землі" від 11 грудня 2003 року №1378-IV (далі - Закон №1378-IV), статті 26 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року №858-IV (далі - Закон №858-IV), пункту 12.3 статті 12 ПК України та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 07 жовтня 2021 року у справі №160/17179/20, від 10 грудня 2021 року у справі №0940/2301/18, від 01 лютого 2022 року у справі №160/1936/21.

9. У касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що рішення №397 є регуляторним актом та що проект цього рішення підлягав обов`язковому оприлюдненню.

10. З цього приводу відповідач зазначає, що затверджена у рішенні № 397 нормативна грошова оцінка не визначає базові розрахункові показники, які є обов`язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності, а також не має регуляторного впливу.

11. На думку відповідача, зазначені у касаційній скарзі доводи підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №0940/2301/18, де зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів ПК України і оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону №1160-IV, у зв`язку з чим цей Закон не поширює свою дію на такі рішення загалом.

12. Крім того, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі №160/17179/20, зазначено про відсутність підстав для віднесення рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель до актів регуляторного характеру, оскільки це рішення не наділено сукупністю усіх ознак, притаманних регуляторному акту, передбачених Законом №1160-IV.

13. Також, відповідач наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01 лютого 2022 року у справі №160/1936/21, у якому зазначено, що затверджена рішенням ради технічна документація з нормативної грошової оцінки земель без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв.м. землі, містить лише розрахунки (формули та коефіцієнти), які в подальшому будуть застосовуватись при розрахунках земельних платежів і тільки після впровадження нормативної грошової оцінки земель в грошовому виражені базової вартості 1 кв.м. землі. З огляду на що, це рішення не має такої обов`язкової ознаки для віднесення його до регуляторного акта, як неодноразове застосовування, фактично вичерпує свою дію з моменту впровадження нормативної грошової оцінки землі з встановленням базової вартості 1 кв. м. землі в грошовому еквіваленті, тобто рішення ради є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

14. На підставі вищезазначеного вважає, що відсутня необхідність державного регулювання затвердження нормативно грошової оцінки шляхом прийняття регуляторного акта.

15. З покликанням на роз`яснення Державної регуляторної служби України від 07 березня 2018 року стверджує, що органи місцевого самоврядування виступають лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

16. Касаційна скарга надійшла до суду 28 травня 2024 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/10183/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

18. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів на 17 грудня 2024 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5. Визнано обов`язковою явку Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області та Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

19. У судовому засіданні, що відбулося 28 січня 2025 року, з урахуванням думки учасників справи, вирішено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

20. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

21. Від ТОВ "Вишгородлісбуд" 24 червня 2024 року надійшов відзив на касаційну скаргу Петрівської сільради, де зазначено про те, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Вказане представник позивача мотивує тим, що оскаржуване рішення № 397 є за своєю суттю регуляторним актом, оскільки не містить персоніфікованого переліку осіб, до яких воно застосовується, а передбачає коло осіб, для яких воно має загальнообов`язковий характер - платники земельного податку при купівлі-продажу, міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; платники орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тощо. Крім того, вказує, що зазначеним рішенням також затверджено середню (базову) вартість 1 м.кв. земель села Лютіж, що у своїй сукупності свідчить про помилковість тверджень скаржника про те, що рішення № 397 не є регуляторним нормативно-правовим актом.

Також представник позивача наголошує, що Петрівською сільрадою не спростовано та не надано заперечень на висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18 листопада 2022 року № 24113/22-41, згідно якого затверджена рішенням № 397 технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж не відповідає вимогам нормативно-правових актів у сфері нормативної грошової оцінки земель чинних станом на 08 липня 2021 року.

Крім того, ТОВ "Вишгородлісбуд" наголошує, що відповідачем 1 порушено строки оприлюднення спірного рішення № 397, встановлені пунктом 271.2 статті 271 ПК України, а також не дотримано встановленого законодавством способу оприлюднення спірного рішення (на сайті скаржника відсутнє вкладення із текстом зазначеного рішення).

Щодо наведених у касаційній скарзі висновків Верховного Суду позивач зауважує, що останні не релевантні до справи, рішення у якій оскаржуються, оскільки правовідносини не є тотожними.

25 грудня 2024 року від Головного управління ДПС України у Київській області надійшли додаткові пояснення у справі.

Щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель третя особа вказує, що процедура розробки та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки здійснювалася відповідно до Методики № 1147 та Закону № 1378-IV. Тому, відсутність порушень процедури та відповідність Рішення № 397 законодавчим нормам свідчать про правомірність прийнятого акта, а отже, підстави для його скасування відсутні.

Щодо документів на підставі яких відбувалося та здійснюється нарахування земельного податку та орендної плати зазначено, що дані про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та її розмір, в тому числі по селу Лютіж до та після 24 квітня 2024 року визначаються згідно даних Державного земельного кадастру, відповідно до статті 15 Закону України "Про державний земельний кадастр", а також інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельними ділянками. До прийняття Рішення № 397, діючим було рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж" від 10 липня 2015 року № 508-35-VI.

Щодо втрати чинності Рішенням № 397 третя особа зазначає, що відповідно до статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

27 січня 2025 року від ТОВ "Вишгородлісбуд" також надійшли додаткові пояснення у справі.

Зі змісту вказаних пояснень, щодо наслідків втрати чинності оскаржуваного Рішення № 397, вбачається, що до введення в дію Рішення Nє397 на території громади діючим було рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж" від 10 липня 2015 року № 508-35-VI. Отже, наслідками втрати чинності оскаржуваного Рішення Nє397 з моменту набрання судовим рішенням законної сили є зокрема необхідність внесення до Державного земельного кадастру України відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що була затверджена попереднім рішенням ради та формування електронних витягів щодо нормативної грошової оцінки на підставі такого рішення.

Також, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17, зауважує, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав. На цій підставі вказує, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є похідним документом, який складається на підставі оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а отже, може бути предметом судового оскарження.

27 січня 2025 року від Петрівської сільської ради надійшли додаткові пояснення, де зазначено, що загальні правила, встановлені частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України вказують на те, що закони або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Аналогічні правила встановлені й для підзаконного нормативного акту - рішення органів місцевого самоврядування про нормативно-грошову оцінку земель (п. 271.2 Податкового кодексу України).

Таким чином, суд внаслідок розгляду справи про визнання рішення органу місцевого самоврядування "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" може винести рішення тільки на майбутнє, тобто, фактично, рішення визнається таким, що втрачає силу лише з бюджетного року, наступного за плановим.

Крім того, щодо позовних вимог про визнання недійсними та скасування витягів про нормативну грошову оцінку Петрівська сільська рада зазначає, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Тому вказує, що позивачем у цій справі було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

22. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що між Вишгородською районною державною адміністрацією та ТОВ "Вишгородлісбуд" було укладено договори оренди земельної ділянки, а саме:

- договір оренди від 01 березня 2006 року земельної ділянки 9,99 га, кадастровий номер 3221885200:20:306:0101;

- договір оренди від 12 травня 2006 року земельної ділянки 0,9 га, кадастровий номер 3221885200:06:001:0001.

23. За умовами пункту 1 укладених договорів оренди сторони погодили, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання в адміністративних межах Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

24. Відповідно до пункту 2 вказаних вище договорів визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,99 та 0,9 га відповідно.

25. Встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки 9,99 га становить 335 571,74 грн, а земельної ділянки 0,9 га - 29 204,48 грн.

26. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі і складає 33 557,74 грн (земельна ділянка 9,99 га) та 2 920,45 грн (земельна ділянка 0,9 га) в рік, відповідно.

27. Вказані договори зареєстровані у Вишгородському районному відділі №11 Київської регіональної філії ДП Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 09 березня 2006 року за №040634200001 та від 19 червня 2006 року за №040694200005 відповідно.

28. 08 липня 2021 року Петрівською сільрадою було прийнято рішення №397, яким відповідно до Земельного кодексу України, ПК України, Закону №1378-IV, Закону №858-IV, Постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №6213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" (далі - постанова КМУ № 6213), наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" (далі- Наказ № 489), керуючись статтями 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) затвердила технічну документацію нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, розрахованої станом на 01 січня 2021 року; пунктом 2 вказаного рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель села Лютіж Петрівської сільської ради розрахована станом на 01 січня 2021 року застосовується з 01 січня 2022 року.

29. В подальшому за заявою позивача Держгеокадастром було сформовано витяг №26219 від 16 вересня 2022 року (дата формування витягу 15 вересня 2022 року) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3221885200:20:306:0101 складає 17702026, 25 грн., а згідно витягу №26221 від 16 вересня 2022 року (дата формування витягу 15 вересня 2022 року) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3221885200:06:001:0001 складає 1594777,14 грн.

30. Не погоджуючись з прийнятим рішення та виданими на підставі такого рішення витягами, позивач звернувся до суду з позовом.

Позиція Верховного Суду

31. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

32. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

33. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

35. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

36. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року відповідають не повністю, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на таке.

37. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

39. Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

40. Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

41. Згідно зі частиною першою статті 206 Земельного кодексу України (далі також ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

42. Відповідно до пункту "в" частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

43. Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

44. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

45. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

46. Частиною першою статті 13 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

47. За змістом статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

48. Статтею 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

49. Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

50. За змістом статті 23 Закону № 1378-IV технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

51. Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.

52. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

53. Системний зміст наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності.

54. Водночас технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

55. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

56. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

57. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14, від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 826/11716/17, від 28 вересня 2020 року у справі № 808/995/18, від 9 лютого 2022 року у справі № № 808/1284/16 та від 1 червня 2022 року у справі № 640/13150/19.

58. Зважаючи на зміст ухвалених у цій справі судових рішень, а також враховуючи доводи касаційної скарги, колегія суддів наголошує, що у цій справі спірним є питання віднесення рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08 липня 2021 року №397 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області" до нормативно-правових регуляторних актів та, відповідно, необхідності дотримання відповідачем вимог щодо порядку розробки, оприлюднення та прийняття цього акта, визначених Законом № 1160-IV.

59. Вирішуючи зазначене, колегія суддів виходить з наступного.

60. Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

61. Пунктами 34-35 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

62. Частинами першою, другою та десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

63. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

64. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

65. Відповідно до частини дванадцятої цієї ж статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

66. Згідно із статтею 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

67. Згідно зі статтею 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

68. Правові висновки щодо застосування статті 4 КАС України та статті 1 Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в аспекті визначення ознак нормативно-правового регуляторного акта викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21, від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19, від 04 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 та від 14 листопада 2024 року у справі № 420/11571/21.

69. Згідно із правовим висновком, сформованим та застосованим у зазначених справах, нормативно-правові акти - це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

70. Господарський кодекс України (далі також ГК України) у статті 1 визначає господарських відносин як відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між суб`єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

71. Водночас під господарською діяльністю відповідно до частини першої статті 2 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

72. Відповідно до статей 42 та 52 ГК України визначено наступні види господарської діяльності: підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється для досягне економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку; некомерційна господарська діяльність - це господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

73. Зі змісту наведених норм права вбачається, що державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб`єктів господарювання.

74. Основними засобами регулюючого впливу держави є, зокрема:

правила та процедури щодо входження на ринок і виходу з нього суб`єктів господарювання, їх створення та ліквідації;

ліцензування певних видів господарської діяльності;

дозвільна система на провадження певного виду господарської діяльності; правила та процедури, що регламентують певні види господарської діяльності, які не підпадають під дозвільну систему на провадження певного виду господарської діяльності;

правила щодо обсягу та процедур подачі обов`язкової звітності; тарифне і нетарифне регулювання;

організація державного контролю за господарською діяльністю; отримання погоджень від органів державної влади або третіх осіб.

75. Таким чином, регулюючий вплив держави на діяльність суб`єктів господарювання поширюється на всі правовідносини між суб`єктами господарювання, які мають місце в законодавчо регульованій сфері, а також охоплює собою адміністративні відносини між ними та органами влади під час реалізації прав та обов`язків, передбачених актами законодавства, нормативними та нормативно-правовими актами.

76. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 826/15456/17, від 13 грудня 2019 року у справі № 461/1824/15-а, від 31 травня 2021 року у справі № 826/16053/16 та від 5 липня 2023 року у справі № 160/3064/22.

77. Також Верховний Суд у постанові від 5 липня 2023 року у справі № 160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.

78. 3окрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб`єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.

79. Отже, лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

80. Питання стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, неодноразово вирішувалися Верховним Судом.

81. У постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/7868/13 Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

82. Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 428/7176/14-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18, від 6 березня 2019 року у справі № 803/417/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 1940/1662/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 615/1182/15-a, від 29 квітня 2020 року у справі № 161/6580/16-а, від 10 червня 2021 року у справі № 823/902/17, від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а, від 16 грудня 2021 року у справі № 826/8114/17, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 1 червня 2022 року у справі № 280/5928/19, від 2 лютого 2023 року у справі № 807/125/18, від 4 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17, від 10 листопада 2023 року у справі № 140/304/23, від 04 липня 2024 року у справі № 520/16250/23 та від 14 листопада 2024 року у справі № 420/11571/21.

83. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вищезазначеної сталої практики, сформованої Верховним Судом.

84. Також колегія суддів враховує правий висновок Верховного Суду у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 823/902/17, за змістом якого відсутність безпосередньо в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування норми щодо встановлення зокрема базової вартості м2, не може бути підставою для невизнання такого акта регуляторним, оскільки відповідне положення міститься у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та в розумінні наведеного вище припису статті 3 Закону № 1160-IV є достатнім для визнання такого акта регуляторним.

85. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів встановлено, що 08 липня 2021 року Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області прийняла рішення № 397 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області".

Цим Рішенням № 397 вирішено: затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади, виконану ТОВ "КИЇВЗЕМ" та розрахованої станом на 01 січня 2021 року; встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади розрахована станом на 01 січня 2021 року застосовується з 01 січня 2022 року.

86. За такого правого регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спірне рішення № 397 є нормативно-правовим регуляторним актом та, відповідно, на процедуру його розробки, оприлюднення та прийняття поширюються вимоги Закону № 1160-IV.

87. Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1160-IV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

88. Частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1160-IV передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

89. Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

90. Статтею 36 Закону № 1160-IV передбачено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

91. Зі встановлених судами попередніх обставин вбачається, що відповідачем не надано доказів доведення до відома населення у визначені законодавством строки рішення про скликання сесії ради та не здійснено до проведення пленарного засідання опублікування проекту спірного рішення № 397 в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб, що позбавило зокрема позивача права на участь в процесі прийняття цього рішення, надання зауважень і заперечень; Петрівською сільрадою не спростовані наведені обставини щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення.

92. На цій підставі, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 461/8220/13-а, відповідно до якої порушення процедури прийняття регуляторного акта є підставою для визнання нечинним такого акта, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та нечинним рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08 липня 2021 року №397 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в частині пунктів 1 та 2.

93. При цьому, Суд критично оцінює покликання скаржника на правові позиції Верховного Суду, у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 0940/2301/18, оскільки предмет спору стосується оскарження рішення про встановлення ставок земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, а учасники спірних правовідносин, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин та їх правове регулювання є відмінними, це виключає подібність спірних правовідносин у цих справах зі справою, що переглядається.

94. Крім того, Суд також відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 07 жовтня 2021 року у справі №160/17179/20 та від 01 лютого 2022 року у справі №160/1936/21, де Суд вказав, що рішення Кам`янської міської ради від 09 липня 2020 року №1975-44/VII "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020" не має регуляторного впливу, з огляду на те, що останні висловлені Судом з урахуванням наявності ще одного рішення органу місцевого самоврядування (рішення Кам`янської міської ради від 18 грудня 2020 року №41-03/VІІІ "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020".), яким остаточно вирішено питання стосовно проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Кам`янське, уведення її в дію (впровадження) на території цієї адміністративно-територіальної одиниці та встановлення показника базової вартості одного квадратного метра землі.

95. Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на лист Державної регуляторної служби, оскільки він не є джерелом права та має рекомендаційний характер.

96. Щодо позовних вимог про визнання недійсними та скасування витягу від 16 вересня 2022 року № 26219 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17702026,25 грн, сформований Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року) та витягу від 16 вересня 2022 року № 26221 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1594777,14 грн, сформований Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року), Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

97. Відповідно до положень статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

98. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон № 3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

99. Згідно з частиною другою статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

100. Аналогічні положення містяться також у пункті 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489), згідно якого за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

101. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

102. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року №15 (далі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

103. Згідно з підпунктом 29 пункту 4 Положення про Держгеокадастр, останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

104. У постанові від 24 листопада 2021 року у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

105. Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми, Суд доходить висновку, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

106. На цій підставі, враховуючи викладені у цій постанові висновки про те, що Рішення № 397 є нечинним з огляду на порушення Петрівською сільрадою процедури його прийняття, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача про визнання нечинними витягів № 26219 від 16 вересня 2022 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17702026,25 грн та № 26221 від 16 вересня 2022 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1594777,14 грн, сформовані Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року), є похідними, а відповідні витяги - підлягають скасуванню.

107. Водночас, щодо моменту, з якого оскаржувані витяги необхідно скасувати, Суд вказує таке.

108. Як зазначено вище, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки формується Держгеокадастром на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру. Ці відомості, у свою чергу, ґрунтуються, зокрема, на рішенні органу місцевого самоврядування про затвердження відповідної технічної документації і лише фіксують вже затверджені дані. Відтак чинність рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель безпосередньо впливає на чинність витягів, виданих на його підставі.

109. Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або частково з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

110. Так, в процесі розгляду цієї справи Судом встановлено, що Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2024 року у справі № 320/10212/22 залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, яким визнано протиправним та нечинним рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08 липня 2021 року №397 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в частині пунктів 1 та 2.

111. Суд зауважує, що судове рішення у справі № 320/10212/22 було винесене раніше (26 березня 2024 року), ніж аналогічне рішення у справі № 320/10183/22 (24 квітня 2024 року), тому, оскільки обидва рішення стосуються одних і тих самих правовідносин, а саме - визначання нечинними пунктів 1, 2 Рішення №397, правові наслідки першого судового рішення вважаються такими, що вже настали, а інше судове рішення лише додатково їх підтверджує і не створює нових правових наслідків. Відповідно, будь-яке застосування Рішення №397 після 26 березня 2024 року є юридично некоректним і суперечить загальним принципам адміністративного судочинства.

112. Таким чином, оскільки оскаржуване у цій справі Рішення № 397 залишається чинним та підлягає застосуванню до моменту втрати ним чинності, тобто до набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/10212/22 (до 26 березня 2024 року), тому витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який ґрунтується на відповідному рішенні про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, також зберігає свою чинність до моменту втрати чинності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

113. Враховуючи вказане, а також те, що скасування витягу безпосередньо пов`язане з нечинністю відповідного рішення, Суд доходить висновку про необхідність визнання нечинними витягів від 16 вересня 2022 року № 26219 від 16 вересня 2022 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17702026,25 грн та №26221 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1594777,14 грн, сформованих Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року) з 26 березня 2024 року. З моменту їх видачі та до зазначеного часу (26 березня 2024 року) відповідні витяги залишаються чинними та підлягають застосуванню.


................
Перейти до повного тексту