УХВАЛА
10 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 990/70/25
Провадження № 11-101заі25
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, і
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати:
- його право на належне виконання відповідачем зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України - законослухняність суб`єкта владних повноважень);
- протиправним та нечинним (таким, що містить дискримінаційні чинники та чинники, які порушують його право на незалежність суду) пункти 12, 13 та 14 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням ВРП від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 із змінами згідно з рішенням ВРП від 03.12.2019 №3300/0/15-19 та рішенням ВРП від 18.01. 2022 №51/0/15-22;
-протиправним та нечинним в повному обсязі рішення ВРП від 04.04.2019 №1051/0/15-19 "Про затвердження Положення про Службу судової охорони" із змінами згідно з рішенням ВРП від 03 грудня 2019 року № 3300/0/15-19 та рішенням ВРП від 18 січня 2022 року №51/0/15-22 як таке, яким введено в дію дискримінаційний акт;
- порушення діями ВРП його права на законослухняність ВРП та його права на рівні конституційні права і свободи та рівність перед законом (стаття 24 Конституції України) та незалежність суду (стаття 6 Конвенції);
- факт нанесення йому порушенням його прав з боку відповідача моральної шкоди;
- стягнути з державного бюджету України на його користь грошову суму у розмірі 10 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірним рішенням ВРП затвердила Положення про Службу судової охорони, яке, на його думку, є дискримінаційним, оскільки з огляду на повноваження надані Службі судової охорони остання може бути використана як засіб впливу на суддів шляхом залякування їх неіснуючою загрозою або загрозою життю їхнім родичам чи загрозою збереження їхнього майна, взяттям їх в заручники під виглядом нібито під захист або залякуванням їх в дійсно небезпечній ситуації залишити їх без захисту на підставі, що підзахистні нібито не виконують їх безпекових розпоряджень. Тобто відповідними пунктами Положення Службі судової охорони надані інструменти впливу на суддів, що є загрозою їхньої незалежності і порушує право позивача на незалежний суд.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2025 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, через те що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і через підсистему "Елетронний суд" подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Правила статті 296 КАС України встановлюють форму та зміст апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Скаржник судового збору не сплатив, натомість просить звільнити його від сплати цього платежу на підставі:
- частини другої статті 14 Закону України "Про засади запобігання дискримінації в Україні", оскільки судовий збір для нього є негативним наслідком реалізації права на звернення до суду за захистом від дискримінації;
- пункту 4 частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про засади запобігання дискримінації в Україні", яке зобов`язує внести доповнення пунктом 6-1 у частині першій статті 5 Закону України "Про судовий збір";
- частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) та частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Зазначає, що має скрутне матеріальне становище. На підтвердження клопотання долучає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 29 січня 2025 року за період з І по ІV квартал 2024 року, на зворотній стороні якого знаходяться Декларація про майновий стан і доходи, яка є нечитабельною, довідку та квитанцію № 2 від 11 січня 2025 про подану декларацію про майновий стан та доходи, копію рішення про відмову у призначенні пенсії від 08 листопада 2022 року № 163750020333 та скриншот з додатку Приват 24 про арешт рахунків датований 22 травня 2024 року.
Законом України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" 6 вересня 2012 року № 5207-VI (далі - Закон № 5207-VI) внесено зміни до частини першої статті 5 Закону України 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", а саме доповнено пунктом 6-1, такого змісту: "позивачі за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією". Цей закон набрав чинності з 04 жовтня 2012 року.
Разом із тим, Законом України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" статтю п`яту Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) викладено у новій редакції, в якій передбачено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Проте позивачі за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією до зазначеного кола осіб не відносяться. Це закон набрав чинності з 01 вересня 2015 року.
Таким чином у період з 04 жовтня 2012 року до 01 вересня 2015 року позивачі за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією, були звільнені від сплати судового збору.
ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2025 року звернувся у березні 2025 року.
Таким чином на момент звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою 03 березня 2025 року, Законом № 3674-VI не передбачено пільг щодо сплати судового збору для позивачів за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією.
Статтею 5 Закону № 3674-VI передбачено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, проте позивач до зазначеного кола осіб не відноситься.
Посилання ОСОБА_1 на підпункт 4 пункту другого Розділу IV Прикінцевих положень Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", як на підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставними, оскільки саме цією нормою було внесено зміни до статті 5 Закону України "Про судовий збір", які у подальшому були виключені (у зв`язку із викладенням у новій редакції цієї статті згідно Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору").
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, зважаючи на майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути довідка про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів або документ, що підтверджує дійсність арешту рахунків скаржника, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги тощо, а також інші документи, що підтверджують майновий стан скаржника.
Без пред`явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, або документів, які мають значення для виміру матеріального становища скаржника, розглянути заявлене клопотання неможливо.
На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 1453,00 грн (3028 * 0,8).
З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 1453,00 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; призначення платежу: 101 ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _____ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
З огляду на викладене та відповідно до вимог частини другої статті 298 та статті 169 КАС Україниапеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків - надати документ про сплату судового збору або документа, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати, або обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати цього платежу.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАС України).
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду