ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025року
м. Київ
справа № 607/26888/18
провадження № 51-544 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 27 грудня 2018 року частково задовольнив подання начальника Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 та продовжив і змінив ОСОБА_6 адміністративний нагляд терміном на шість місяців із застосуванням таких обмежень: заборона виходу з дому (квартири) за місцем проживання (реєстрації) в період з
22:00 до 05:00; реєстрація два рази на місяць (1-й та 3-й четвер місяця) з 19:00 до 20:00 в службовому кабінеті інспектора поліції; заборона виїзду за межі м. Тернополя без дозволу працівників поліції. У задоволенні інших вимог, викладених у поданні, суд відмовив.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, на підставі
статей 395, 399 КПК України, відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2018 року, а його апеляційну скаргу повернуто.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування посилається, що строк на апеляційне оскарження підлягав поновленню, оскільки він та адвокат ОСОБА_8 отримали копію постанови суду першої інстанції лише 09 листопада 2023 року, тому, на переконання ОСОБА_6, наведена причина пропуску строку є поважною, а зазначений строк таким, що підлягає поновленню.
Зазначає, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводу сторони захисту про те, що ОСОБА_6 не брав участі в судовому засіданні 27 грудня 2018 року, оскільки не був повідомлений про нього, та не отримував копії постанови. У матеріалах справи відсутній журнал судового засідання, дані про повідомлення ОСОБА_6 про призначення судового розгляду та про направлення йому копії судового рішення. Вказує, що судом апеляційної інстанції, при повторному розгляді цього провадження, не були враховані вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 14 червня 2024 року.
З урахуванням наведеного стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Від захисника ОСОБА_9 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі та участі ОСОБА_6 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно матеріалів провадження адвокат ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_6, 16 листопада 2023 року звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови міськрайонного суду від 27 грудня 2018 року та в обґрунтування зазначав, що ОСОБА_6 дізнався про існування вказаної постанови лише 09 листопада 2023 року.
Разом з тим, як слідує з оскаржуваної ухвали, під час апеляційного розгляду в своїх поясненнях ОСОБА_6 не заперечував факту своєї участі в судовому засіданні місцевого суду 27 грудня 2018 року, а лише пояснив, що не пригадує саме цього судового засідання, при цьому зазначив, що під час виконання заходів по адміністративному нагляду працівники поліції неодноразово перевіряли його присутність за місцем проживання в нічний час, в тому числі навесні 2019 року, тобто в період дії постанови суду першої інстанції від 27.12.2018. За правовою допомогою до адвоката ОСОБА_10 він звернувся у 2023 році з приводу дій працівників поліції по іншим справам та в ході надання правової допомоги адвокат ініціював оскарження даної постанови суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов належного висновку, що твердження захисника про те, що ОСОБА_6 не брав участі в судовому засіданні 27.12.2018 є непереконливими, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, при цьому були враховані вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 14 червня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За сталою практикою Верховного Суду під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Таким чином, апеляційний суд розглянув клопотання у межах наведених захисником доводів та за відсутності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України обґрунтовано, з достатнім мотивуванням своїх висновків, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення цього строку та повернув апеляційну скаргу.
Крім цього, ст. 393 КПК України визначено перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року (справа
№ 304/1035/20, провадження № 13-58 ск23) зазначила, що хоча захисник і діє в інтересах підзахисного, однак він є самостійним учасником кримінального провадження із власною правосуб`єктністю, і його юридичне становище не є тотожним становищу особи, захист якої він здійснює.
Таким чином, ОСОБА_6 (засуджений, щодо якого вирішувалося питання про адміністративний нагляд) та його захисник ОСОБА_8 є самостійними суб`єктами звернення до суду апеляційної інстанції для оскарження постанови суду від 27.12.2018.
У цьому провадженні апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження подав захисник ОСОБА_8 на підставі договору з ОСОБА_6 про надання правової допомоги від 29 вересня 2023 року, тобто він набув необхідних повноважень уже після спливу строку, про поновлення якого поставив питання. З огляду на це також не було підстав для поновлення захиснику ОСОБА_8 указаного строку, оскільки не встановлено наявності у нього у період перебігу відповідного строку права на оскарження постанови міськрайонного суду.
Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з позицією апеляційного суду, що самі по собі доводи апеляційної скарги про недотримання судом першої інстанції процесуальних вимог щодо порядку фіксування судового засідання 27 грудня 2018 року, є неналежними для обґрунтування причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки при вирішенні питання про поновлення такого строку апеляційний суд не перевіряє доводи щодо дотримання процесуальних норм під час розгляду справи судом першої інстанції. Оцінка законності судового рішення, в тому числі дотримання місцевим судом процесуальних норм щодо порядку підготовки, проведення і фіксації судового засідання, може бути дана тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті, а вирішення питання про поважність пропуску строку і його поновлення передує стадії апеляційного розгляду. На етапі розгляду клопотання про поновлення строку має бути визначено лише чи були дотримані процесуальні строки і чи є обґрунтовані підстави для їх поновлення та подальшої реалізації процесуальних прав сторін або учасників справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави, передбачені ст. 438 КПК України, для скасування оскарженого судового рішення та задоволення касаційних вимог ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд