ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 824/145/24
провадження № 61-299ав25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
секретаря судового засідання - Пилипчук І. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан),
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (Україна), Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛОМ" (Україна),
за участю:
представника Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" Регелюка С. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року у складі судді Олійника В. І. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 за позовом Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛОМ" (Україна) про стягнення заборгованості та витрат зі сплати арбітражного збору,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП, Арбітражний суд) рішенням від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 позов Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан?Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) (далі - АТ "Дочірній банк "Казахстан?Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан)) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (Україна) (далі - ТОВ "ІК АКТИВ), Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛОМ" (Україна) (далі - ТОВ "АЛОМ") задовольнив частково.
Стягнув солідарно з ТОВ "ІК АКТИВ" (Україна), ТОВ "АЛОМ" на користь АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) заборгованість у розмірі 4 747 201,72 доларів США, з яких: основний борг - 4 115 254,19 доларів США; проценти - 538 902,99 доларів США; пеня - 64 149,74 доларів США; витрати зі сплати арбітражного збору - 28 894,80 доларів США.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Арбітражний збір у сумі 17 567,34 доларів США поклав на позивача.
05 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ТОВ "ІК АКТИВ" про скасування рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023.
Заяву мотивовано тим, що рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 суперечить публічному порядку України та арбітражна процедура не відповідала угоді сторін.
Заявник вважав, що Арбітражний суд допустив порушення засадничих принципів процесуального права, що є частиною публічного порядку України, а саме принципів диспозитивності, змагальності та рівності сторін судового процесу.
На думку заявника, порушення Арбітражним судом зазначених принципів полягає у такому.
Арбітражний суд ухвалою від 07 червня 2024 року, керуючись статтею 57 Регламенту, зобов`язав, зокрема, відповідачів надати свої зустрічні розрахунки сум заборгованості за договором банківської позики, проте ТОВ "ІК АКТИВ", не маючи первинних бухгалтерських та фінансових документів, жодним чином не може здійснити зустрічні розрахунки.
Представник ТОВ "ІК АКТИВ" 06 червня 2024 року подав клопотання про призначення експертизи фінансово-кредитних операцій, мотивуючи тим, що розрахунки за договором банківської позики проводились саме між позивачем та ТОВ "АЛОМ", а ТОВ "ІК АКТИВ" є поручителем, у нього відсутні первинні бухгалтерські та фінансові документи.
Арбітражний суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "ІК АКТИВ" про проведення експертизи фінансово-кредитних операцій та витребування кредитної справи у позивача, у зв`язку з чим виконати зобов`язання суду про надання зустрічного розрахунку ТОВ "ІК АКТИВ" не мало можливості, тому звернулося до суду з клопотанням про витребування доказів, яке Арбітражний суд відхилив.
Посилався на те, що Арбітражний суд не витребував первинні документи у позивача, при цьому в рішенні суд визнав, що для перевірки розрахунків не вистачає щонайменше формул. Тобто ТОВ "ІК АКТИВ" було позбавлене права на отримання документів, необхідних для здійснення власних розрахунків або перевірки розрахунків, наданих банком.
Зазначав, що Арбітражний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення експертизи, мотивуючи затягуванням строків, не врахував, що арбітражний розгляд повинен бути проведений з метою забезпечення ефективного вирішення спору.
Представник заявника був позбавлений можливості висловлювати свою позицію з приводу пояснень позивача від 24 червня 2024 року та додатково наданих позивачем документів.
Також вважав, що клопотання представника ТОВ "ІК АКТИВ" про відкладення розгляду справи з поважної причини (перебування представника на стаціонарному лікуванні) від 10 липня 2024 року Арбітражний суд відхилив безпідставно.
На думку заявника, Арбітражний суд порушив приписи статті 18 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частину першу статті 36 та частину першу статті 42 Регламенту МКАС при ТПП, чим порушив принципи змагальності та рівності сторін. Змагальність сторін у судовому процесі дає змогу досягти справедливих та об`єктивних рішень, а суддя виступає як гарант рівності сторін у процесі.
Посилаючись на викладене, ТОВ "ІК АКТИВ" просило суд задовольнити заяву, якою скасувати рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 за позовом АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) до ТОВ "ІК АКТИВ", ТОВ "АЛОМ" про стягнення заборгованості та витрат зі сплати арбітражного збору.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції і мотиви його прийняття
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 листопада 2024 року у задоволенні заяви ТОВ "ІК АКТИВ" про скасування рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 за позовом АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) до ТОВ "ІК АКТИВ", ТОВ "АЛОМ" про стягнення заборгованості та витрат зі сплати арбітражного збору відмовив.
Рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 за позовом АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) до ТОВ "ІК АКТИВ", ТОВ "АЛОМ" про стягнення заборгованості у розмірі 7 587 380,18 доларів США та витрат зі сплати арбітражного збору залишив без змін.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано таким.
Суд керувався тим, що законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване. Такі підстави визначені частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Суд першої інстанції вважав, що заявник не довів порушення оскаржуваним рішенням арбітражного суду публічного порядку, зокрема засадничих, фундаментальних принципів (засад) українського права, насамперед конституційних, основ правопорядку в Україні, а також основних засад цивільного права.
Також виснував, що заявник не надав до суду доказів на підтвердження того, що оскаржуване арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або таке рішення заподіє шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна.
Інші доводи заявника не є підставами для скасування рішення МКАС при ТПП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2025 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "ІК АКТИВ", подана представником Самозван К. А., на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, в якій остання просить скасувати оскаржувану ухвалу й ухвалити нове судове рішення про скасування рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Арбітражний суд допустив порушення засадничих принципів процесуального права, які є частиною публічного порядку України, а саме принципів диспозитивності, змагальності та рівності сторін судового процесу.
Так, Арбітражний суд відмовив у призначенні експертизи за клопотанням ТОВ "ІК АКТИВ", також відмовив у витребуванні первинних документів від позивача за договором банківської позики від 25 травня 2018 року № 2000045/10/18, чим позбавив права на отримання документів, необхідних для здійснення власних розрахунків або перевірки розрахунків, наданих банком. Також суд відмовив у проведенні експертизи фінансово-кредитних операцій, яка б вирішила ряд питань, запропонованих ТОВ "ІК АКТИВ" поставити на дослідження експерта.
Заявник вважає, що вказаними діями Арбітражний суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які імперативно встановлені статтею 18 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", а також у частині першій статті 36 "Загальні засади арбітражного розгляду" Регламенту МКАС при ТПП.
Отже, ТОВ "ІК АКТИВ" було позбавлене Арбітражним судом можливості підготувати зустрічний розрахунок, а представник Самозван К. А. позбавлена можливості висловлювати свою позицію з приводу пояснень позивача від 24 червня 2024 року та додатково наданих позивачем документів.
Зазначає також, що клопотання представника ТОВ "ІК АКТИВ" про відкладення розгляду справи з поважної причини (перебування представника на лікуванні) від 10 липня 2024 року Арбітражний суд безпідставно відхилив.
Посилається на те, що представник ТОВ "ІК АКТИВ" Самозван К. А. 24 липня 2024 року зверталася до Голови МКАС при ТПП Миколи Селівона із заявою в порядку статті 44 Регламенту МКАС при ТПП про недотримання його положень під час арбітражного розгляду, який відбувся у МКАС при ТПП. У вказаній заяві просила поновити слухання у справі № 538/2023, усне слухання проводити за участю представника ТОВ "ІК АКТИВ", надавши стороні можливість скористатися своїми правами, передбаченими Регламентом МКАС при ТПП. Також просила усне слухання справи здійснювати за допомогою технічних засобів запису.
Водночас листом від 31 липня 2024 року у задоволенні заяви фактично було відмовлено та роз`яснено, що відповідно до статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторона має право оспорити арбітражне рішення, подавши в компетентний суд (Київський апеляційний суд) клопотання про скасування арбітражного рішення.
З огляду на викладене, на думку заявника, наведені доводи обґрунтовують те, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін та що оскаржуване арбітражне рішення суперечить публічному порядку України, а Київський апеляційний суд під час дослідження доказів неправильно надав їм оцінку.
Позиція інших учасників справи
У січні 2025 року до Верховного Суду від представника АТ "Дочірній банк "Казахстан?Зіраат Інтернешнл Банк" Регелюка С. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у її задоволенні.
Позивач вважає, що твердження заявника про те, що оскаржуване рішення МКАС при ТПП порушує публічний порядок України та що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін, є необґрунтованими.
ТОВ "ІК АКТИВ" було надано право подати свої розрахунки та відповідні фінансові документи, що підтверджено ухвалою МКАС при ТПП від 07 червня 2024 року. При цьому відповідно до статті 12 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітри мають право, а не обов`язок, вимагати від сторін подання додаткових документів та доказів для забезпечення змагальності процесу.
Відмова Арбітражного суду у проведенні експертизи не може бути підставою для скасування рішення МКАС при ТПП.
Вважає, що ТОВ "ІК АКТИВ" не обґрунтувало порушення Арбітражним судом принципів диспозитивності, змагальності та рівності сторін в арбітражному процесі, оскільки вказаний відповідач був учасником спору, мав право надати свої зустрічні розрахунки, проте не скористався ним.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, заявник зазначає, що порушення публічного порядку є крайнім випадком, який застосовується лише за наявності порушень засад правопорядку та справедливості. На стадії визнання або виконання арбітражного рішення суд не вправі втручатися в сутність спору або здійснювати переоцінку доказів, що були предметом розгляду арбітражного суду.
На думку позивача, заява про скасування арбітражного рішення є затягуванням провадження у справі про визнання та надання дозволу на виконання цього рішення та не може бути задоволена судом.
Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи
Представник АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" Регелюк С. В. надав усні пояснення у справі, надав відповіді на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Провадження у суді апеляційної інстанції
У частині другій статті 24 ЦПК України визначено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2025 року відкрив апеляційне провадження у справі. Витребував з Київського апеляційного суду цивільну справу № 824/145/24 за заявою ТОВ "ІК АКТИВ" про скасування рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 за позовом АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) до ТОВ "ІК АКТИВ", ТОВ "АЛОМ" про стягнення заборгованості та витрат зі сплати арбітражного збору.
17 січня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2025 року закінчив підготовчі дії у справі, призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 лютого 2025 року о 10:00 годині за адресою: проспект Повітряних Сил, 28, місто Київ, з повідомленням учасників справи.
Всі учасники справи були належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання, призначеного на 13 лютого 2025 року, за допомогою підсистеми "Електронний суд", що підтверджується повідомленнями про доставлення електронного листа від 27 січня 2025 року.
Для участі у судовому засіданні 13 лютого 2025 року з`явився представник АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" Регелюк С. В.
12 лютого 2025 року від представника ТОВ "ІК АКТИВ" Самозван К. А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю з`явитися у судове засідання за станом здоров`я.
Інший учасник справи (ТОВ "АЛОМ") був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання за допомогою підсистеми "Електронний суд", проте причин своєї неявки суду не повідомив.
Верховний Суд ухвалою від 13 лютого 2025 року клопотання представника ТОВ "ІК АКТИВ" Самозван К. А. про відкладення розгляду справи задовольнив. Відклав розгляд справи на 06 березня 2025 року на 10 год 00 хв, про що повідомив учасників справи.
Всі учасники справи були належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання, призначеного на 06 березня 2025 року, за допомогою підсистеми "Електронний суд", що підтверджується повідомленнями про доставлення електронного листа від 18 лютого 2025 року.
Для участі у судовому засіданні 06 березня 2025 року з`явився лише представник АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" Регелюк С. В.
05 березня 2025 року від представника ТОВ "ІК АКТИВ" Самозван К. А. надійшло клопотання про визнання причини неявки у судове засідання 06 березня 2025 року поважною та відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано неможливістю адвоката Самозван К. А. з`явитися у судове засідання 06 березня 2025 року у зв`язку з її участю у іншій справі у Саксаганському районному суді міста Кривого Рогу в цей день.
Інший учасник справи (ТОВ "АЛОМ") був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання за допомогою підсистеми "Електронний суд", проте причин своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини другої статті 372, частини другої статті 457 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що Верховний Суд у попередньому судовому засіданні задовольнив клопотання представника ТОВ "ІК АКТИВ" Самозван К. А. та вже відкладав розгляд справи, надавши учасникам достатньо часу для підготовки до участі в судовому розгляді справи, врахувавши думку учасника справи, який з`явився у судове засідання, колегія суддів вирішила клопотання представника ТОВ "ІК АКТИВ" Самозван К. А. про визнання причини неявки у судове засідання поважною та відкладення розгляду справи на іншу дату залишити без задоволення, продовжити розгляд справи за відсутності усіх учасників справи, що не з`явилися.
Фактичні обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що 05 травня 2018 року АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (банк) уклав з ТОВ "АЛОМ" (позичальник) договір банківської позики № 2000045/10/18.
Відповідно до пункту 1.2 договору банківської позики банк надає позичальнику позику у сумі 7 000 000 доларів США. Термін позики - до 25 травня 2023 року на умовах забезпеченості, терміновості, платності, повернення та використання за цільовим призначенням (пункт 1.3 договору банківської позики). Надання банком позики здійснюється шляхом перерахування грошей з транзитного рахунку через систему SWIFT переказу на поточний рахунок позичальника після реєстрації договору в Національному банку України (далі - НБУ). Додаток № 1 до договору містить форму графіка виплат. Графік виплат буде узгоджений сторонами станом на дату надання позики після реєстрації договору НБУ. Узгоджений сторонами графік виплат має переважне значення перед положеннями договору лише при розрахунку строку для нарахування відсотків за використання позики та їх суми (пункт 1.8 договору банківської позики у редакції додаткової угоди від 08 червня 2018 року № 1-ИЗМ до договору). Датою надання позики вважається дата надходження коштів до обслуговуючого банку через систему SWIFT (пункт 1.4 договору банківської позики у редакції додаткової угоди від 08 червня 2018 року № 1-ИЗМ до договору).
05 червня 2018 року НБУ зареєстрував договір банківської позики № Z000045/10/18 під реєстраційним номером А5290 .
07 червня 2018 року позивач здійснив переказ коштів у розмірі 7 000 000 доларів США на транзитний рахунок, зазначений у пункті 1.17 договору позики. Відповідно до умов договору зазначена дата є датою видачі позики.
Банк та позичальник у пункті 2.1 договору (у редакції додаткової угоди від 13 жовтня 2020 року № 6-ИЗМ до договору банківської позики) визначили, що позичальник здійснює повернення позики та належні банку відсотки у встановлені строки та у розмірах, передбачених договором та додатком № 1/4 до нього, який є його невід`ємною частиною, через систему SWIFT переказу на транзитний рахунок на підставі договору.
У пункті 1.10 договору банківської позики сторони погодили, що метод погашення позики ануїтетний, з щомісячною сплатою відсотків та пільговим періодом з виплати основного боргу на перший рік, та з подальшою сплатою основного боргу та відсотків на щомісячній основі, згідно з графіком виплат, який підписується сторонами, є невід`ємною частиною договору та є додатком № 1 до договору банківської позики.
Відповідно до пункту 1.6 договору банківської позики нарахування відсотків за користування позикою відбувається на основну суму позики у валюті отриманої позики. Сплата позичальником відсотків, нарахованих за поточний місяць, відбувається щомісяця (до 30-го/31-го числа кожного місяця у валюті отриманої позики).
Відповідно до пункту 1.9 договору банківської позики спосіб погашення позики - безготівкове перерахування згідно з реквізитами, зазначеними у договорі у розділі "Реквізити Сторін", через систему SWIFT-переказу.
У додатковій угоді № 6-ИЗМ до договору банківської позики банк та позичальник погодили остаточний графік виплат заборгованості, складений 13 жовтня 2020 року.
У період з липня 2018 року до червня 2020 року позичальник здійснював платежі за договором банківської позики. Наступні двадцять дев?ять платежів згідно з графіком за період з лютого 2021 року до листопада 2023 року станом на дату подання позовної заяви позичальник не здійснив.
27 листопада 2019 року позивач уклав із ТОВ "ІК АКТИВ" (поручителем) договір поруки.
У пункті 1.1 договору поруки від 27 листопада 2019 року № Q000112/10/19 банк та поручитель погодили, що цей договір укладено з метою забезпечення поручителем належного виконання позичальником своїх зобов?язань за договором банківської позики від 25 травня 2018 року № Z000045/10/18, та встановили термін дії поруки до повного виконання позичальником своїх зобов?язань.
У зв?язку з порушеннями позичальником строків погашення позики та відсотків за договором банківської позики банк неодноразово надсилав повідомлення про погашення простроченої заборгованості на адресу позичальника та поручителя.
06 вересня 2021 року банк направив на адресу позичальника повідомлення про погашення простроченої заборгованості № 1599 з вимогою погасити основний борг, відсотки за позикою, відсотки за основним простроченим боргом і штраф за прострочення основного боргу. Пізніше банк направив на адресу позичальника та поручителя повідомлення про погашення простроченої заборгованості, невиконання зобов?язань та повернення суми позики від 21 жовтня 2021 року № 1976 та повідомлення про погашення простроченої заборгованості від 11 серпня 2022 року № 987.
Станом на дату подання позовної заяви позичальник не погасив прострочену заборгованість за договором банківської позики.
Поручитель також не зробив жодних дій щодо погашення простроченої заборгованості позичальника перед банком.
Обґрунтовуючи компетенцію МКАС при ТПП з розгляду цього спору, позивач послався на арбітражне застереження, що міститься в пункті 5.2 договору поруки від 27 листопада 2019 року № Q000112/10/19, укладеного між банком (позивачем), позичальником (ТОВ "АЛОМ") та поручителем (ТОВ "ІК АКТИВ"), згідно з яким:
"5.2. Будь-який спір, розбіжність, вимога чи протиріччя, що виникають у зв?язку з цим Договором, у разі неможливості вирішення шляхом переговорів, мають бути передані на вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (м. Київ) на вибір Кредитора.
Сторони погоджуються, що в процесі розгляду та вирішення спору буде застосовуватись Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Судовий розгляд проводитиметься на англійській та/або російській мовах. Кількість арбітрів має дорівнювати трьом. Розгляд спору буде здійснюватись у м. Києві, Україна. Рішення арбітражного суду буде остаточним та обов?язковим для Сторін".
МКАС при ТПП рішенням від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 позов АТ Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (Республіка Казахстан) до ТОВ "АЛОМ" та ТОВ "ІК АКТИВ" задовольнив частково.
Стягнув солідарно з ТОВ "ІК АКТИВ" та ТОВ "АЛОМ" на користь АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" 4 115 254,19 доларів США основного боргу, 538 902,99 доларів США процентів, 64 149,74 доларів США пені та 28 894,80 доларів США у відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 4 747 201,72 доларів США.
В іншій частині позову відмовив.
Арбітражний збір у сумі 17 567,34 доларів США поклав на позивача.
Позиція суду апеляційної інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї (стаття 367 ЦПК України).
У частинах першій, другій, четвертій статті 454 ЦПК України визначено, що сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право: 1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу (частина шоста статті 457 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд як суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Застосовані норми права та мотиви, якими керується апеляційний суд під час прийняття постанови
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У частині першій статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути ухвалено лише за наявності (доведеності) хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 ЦПК України.
Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Аналіз положень статті 459 ЦПК України та статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
Під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 лютого 2023 року в справі № 824/47/22, від 29 серпня 2024 року в справі № 824/72/24.
У заяві про скасування рішення МКАС при ТПП від 30 серпня 2024 року у справі № 538/2023 ТОВ "ІК АКТИВ" як на підставу його скасування посилалося на підпункт "г" пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України (сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін) та підпункт "б" пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України (суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України).