Постанова
Іменем України
(додаткова)
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 707/3423/23
провадження № 61-15789св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Луспеника Д. Д.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачки: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки і піклування міста Черкаси,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Кучер Юлія Вікторівна, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки і піклування міста Черкаси, про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки і піклування міста Черкаси, про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування міста Черкаси, ОСОБА_2, про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 22 липня 2021 року до 05 січня 2024 року в сумі 152 484, 90 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 частково.
Стягнено із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01 березня 2023 року до 05 січня 2024 року в сумі 43 157,9 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 29 січня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишено без змін.
10 лютого 2025 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Кучер Ю. В., через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_3 у суді касаційної інстанцій.
11 лютого 2025 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Постригаль Т. Л., подала до Верховного Суду заперечення на заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення, яку мотивувала тим, що згідно з частиною дев`ятою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року у цій справі попередив ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків, налагодити контакт з дочкою, брати участь у її вихованні, розвитку та піклуванні.
Тобто, спір виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_3, а тому витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
Крім того, на порушення частин другої, третьої статті 137 ЦПК України до клопотання не додано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кучер Ю. В. та акта наданих послуг.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
- стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
- судом не вирішено питання про судові витрати;
- суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення такої заяви та ухвалення додаткового судового рішення у справі.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Правничу допомогу на стадії касаційного перегляду справи № 707/3423/23 ОСОБА_3 надавала адвокат Кучер Ю. В., яка діяла на підставі ордера про надання правничої допомоги від 20 грудня 2024 року серія СА № 1107195 та договору про надання правничої допомоги від 20 грудня 2024 року № 574.
У грудні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_3, в інтересах якого діяла адвокат Кучер Ю. В., надійшов відзив на касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у якому він просив судові витрати покласти на ОСОБА_2, зазначивши, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку переглядом справи судом касаційної інстанції, становить 4 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 договору від 20 грудня 2024 року № 574 клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду у справі № 707/3423/23 про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Згідно з підпунктом 2.1 адвокат зобов`язується: якісно, добросовісно та в мінімально можливі строки здійснювати всі дії, необхідні для виконання доручень клієнта; підготувати та подати відзив на касаційну скаргу.
За правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 4 000,00 грн у день укладення цього договору (пункт 3 договору від 20 грудня 2024 року № 574).
Таким чином, у договорі про надання правничої допомоги від 20 грудня 2024 року № 574 сторони погодила фіксований розмір гонорару адвоката у розмірі 4 000,00 грн за надання ОСОБА_3 правничої допомоги під час перегляду справи судом касаційної інстанції, зокрема за подання відзиву.
Відповідно до прибуткового касового ордера від 20 грудня 2024 року б/н
ОСОБА_3 сплатив адвокату Кучер Ю. В. 4 000,00 грн.
Верховний Суд вже звертав увагу, що при обчисленні гонорару слід керуватися, зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") (див. постанову Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19).
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану ОСОБА_3 на стадії касаційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Посилання ОСОБА_2 на наявність підстав для покладення судових витрат на ОСОБА_3 відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України є безпідставними, оскільки під час касаційного перегляду цієї справи Верховний Суд не встановив ані зловживання відповідачем чи його представником процесуальними правами, ані обставин виникнення спору між сторонами внаслідок неправильних дій ОСОБА_3 .
Верховний Суд відхиляє посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а тому понесені ним витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню, оскільки учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку переглядом справи судом касаційної інстанції становить, 4 000,00 грн
Умовами укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Кучер Ю. В. договору про надання правничої допомоги від 20 грудня 2024 року № 574 визначено фіксований розмір гонорару адвоката у розмірі 4 000,00 грн, зокрема за подання відзиву.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Кучер Ю. В., дотримався вимог статей 137, 141, 270 ЦПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", його заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду