Постанова
Іменем України
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 643/11256/20
провадження № 61-18139св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, ОСОБА_2, Державне підприємство "Сетам",
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Малахова Галина Іванівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича і Державного підприємства "Сетам" на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року у складі судді Цвіра Д. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, і касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Болоховцева Євгенія Олексійовича постанову Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О. В., ОСОБА_2, Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "Сетам"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Малахова Галина Іванівна, про визнання недійсними електронних торгів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період шлюбу за спільні кошти вона з чоловіком придбали майно, зокрема і чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу від 19 травня 1998 року серії ААК № 990536, його дублікат серії ВМС № 522179 від 29 квітня 2009 року, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 29 квітня 2009 року).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2018 року у справі № 638/5172/17 позовні вимоги ОСОБА_3 (стягувач) задоволено частково та присуджено до стягнення з її чоловіка - ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 25 795 510,80 грн та судовий збір - 8 810,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог, в тому числі і до позивача ОСОБА_1 як відповідача - 2 у вказаній справі, відмовлено.
У провадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О. В. перебуває на виконанні виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите 04 грудня 2019 року з примусового виконання виконавчого листа від 02 грудня 2019 року № 638/5172/17, що видав Дзержинський районний суд м. Харкова.
Відповідно до заяви представника стягувача він просить частково стягнути суму боргу з ОСОБА_4 в розмірі 19 000 000,00 грн.
03 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О. В. у відкритому 02 грудня 2019 року виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виніс постанови про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4, зокрема і квартири АДРЕСА_2, та передав його на зберігання представнику стягувача.
У подальшому відповідно до звіту, складеного в межах процедури виконавчого провадження за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012" від 17 лютого 2020 року, визначено вартість чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 в сумі 1 838 000,00 грн станом на 18 лютого 2020 року, яку, відповідно до заявки приватного виконавця Ярмоленка О. В. від 03 березня 2020 року № 1190 передано на реалізацію ДП " СЕТАМ".
Згідно з протоколом організатора електронних торгів ДП "СЕТАМ" від 05 червня 2020 року № 478551 торги відбулися, лот (квартира) № 420711 був проданий ОСОБА_2 за 1 387 000,00 грн, які він вніс в повному обсязі.
Після цього приватний виконавець Ярмоленко О. В. склав і видав покупцю акт від 19 червня 2020 року про проведені електронні торги, на підставі якого 23 червня 2020 року приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Малахова Г. І. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; право власності за покупцем зареєстровано 23 червня 2020 року відповідно до статті 182 ЦК України в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_1 зазначала, що указана квартира, яка була придбана за спільні кошти подружжя у 1998 році та була спільною сумісною власністю, придбана у період шлюбу, відчуження належної позивачу ОСОБА_1 частки у ній на електронних торгах без її згоди є порушенням її прав як співвласника вказаного майна. Не будучи стороною виконавчого провадження, про такі дії позивач дізналась нещодавно від нового титульного власника квартири, що стало підставою звернення до суду.
Враховуючи викладене, позивач просила визнати недійсними:
електроні торги, проведені ДП "Сетам" 05 червня 2020 року з реалізації арештованого майна за лотом № 420711, а саме чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
протокол від 05 червня 2020 року № 483496 проведення електронних торгів реалізації арештованого майна (лот № 420711);
акт від 19 червня 2020 року про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна (лот № 420711), затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О. В.;
свідоцтво, видане 23 червня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г. І. про право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на підставі акта про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 19 червня 2020 року, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О. В., та державну реєстрацію 23 червня 2020 року права власності ОСОБА_2 на цю квартиру.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року позов задоволено.
Визнано недійсними:
електронні торги, проведені ДП "Сетам" 05 червня 2020 року з реалізації арештованого майна за лотом № 420711, а саме чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
протокол від 05 червня 2020 року № 483496 проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна за лотом № 420711;
акт від 19 червня 2020 року про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна за лотом № 420711, затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О. В.;
свідоцтво, видане 23 червня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г. І. про право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на підставі акта про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 19 червня 2020 року, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О. В., та державну реєстрацію 23 червня 2020 року права власності ОСОБА_2 на цю квартиру.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на електронних торгах в рахунок погашення боргових зобов`язань ОСОБА_4 відчужено нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а тому під час продажу спірного майна на електронних торгах було порушено право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів також підлягають визнанню недійсними протокол від 05 червня 2020 року № 483496 про проведення цих електронних торгів, акт від 19 червня 2020 року про проведені електронні торги, свідоцтво від 23 червня 2020 року, видане на ім`я ОСОБА_2, та державна реєстрація 23 червня 2020 року права власності на ім`я ОСОБА_2 як похідні.
Постановою Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року в частині визнання недійсними протоколу від 05 червня 2020 року № 483496; акта від 19 червня 2020 року; свідоцтва від 23 червня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що на електронних торгах в рахунок погашення боргових зобов`язань ОСОБА_4 було відчужено нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсними електронних торгів від 05 червня 2020 року, проведених ДП "СЕТАМ" з примусової реалізації спірної квартири, з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.
Водночас апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та протоколу електронних торгів, оскільки такі вимоги є неналежними (неефективними) способами захисту, а тому відмовив у їх задоволенні з цієї підстави.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
18 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
У грудні 2023 року ДП "Сетам" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У січні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, від 20 липня 2022 року у справі
№ 703/2284/19, від 26 січня 2022 року у справі № 362/423/21, від 19 травня 2020 року у справі № 361/2822/17, від 02 травня 2020 року у справі
№ 910/10136/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, від 02 листопада 2021 року у справі
№ 925/1351/19, постановах Верховного суду України від 18 листопада
2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі
№ 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 13 квітня
2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справі
№ 6-370цс16, від 29 червня 2016 року у справі № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає порушення судом норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження ДП "Сетам" зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження приватний виконавець Ярмоленко О. В. зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14, від 04 березня 2020 року у справі № 753/15957/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 686/12991/17-ц, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 03 червня 2020 року у справі № 318/89/18, від 19 травня 2020 року у справі № 361/2822/17, від 20 липня 2022 року у справі № 703/2284/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, суд встановив обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзивів на касаційні скарги не надходило.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зміст касаційних скарг з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судові рішення у цій справі оскаржені тільки в частині задоволених вимог позову, а тому переглядаються лише в цій частині.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційних скарг, дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.