iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 761/15647/23

провадження № 61-13880св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Петрова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: політична партія "Наш край", Чернігівська обласна організація політичної партії "Наш край",

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" на постанову Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року у складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до політичної партії "Наш край", Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до політичної партії "Наш край", Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край", у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення зборів Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" від 20 грудня 2022 року "Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою";

- визнати протиправним та скасувати рішення 35-го позачергового з`їзду політичної партії "Наш край" від 26 грудня 2022 року "Про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді Матвєєва Ю. О. ухвалою від 10 травня 2023 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що предметом цього спору є оскарження рішення політичної партії з посиланням на недотримання відповідачем процедури, що фактично свідчить про незгоду позивача із внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії.

Предмет позову не пов`язаний з діями, рішеннями чи бездіяльністю політичної партії та її регіональної парторганізації, вчиненими (прийнятими) під час виборчого процесу. Позивач не оскаржує такі дії та рішення крізь призму порушення законодавства про вибори чи референдум, натомість указує на порушення відповідачем норм Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон № 93-IV).

Отже, цей спір пов`язаний із відносинами, які відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2365-III "Про політичні партії в Україні" (далі - Закон № 2365-ІІІ) віднесені до її внутрішньої діяльності та виключної компетенції партії.

Звертаючись до суду із позовом у порядку цивільного судочинства, ОСОБА_1 посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, якою залишено без змін ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за аналогічними вимогами позивача з огляду на те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте звернення до суду із цим позовом у порядку цивільного судочинства також є помилковим, оскільки вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, законність рішень якого не може бути перевірена в судовому порядку взагалі.

Київський апеляційний суд постановою від 02 серпня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, задовольнив.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року скасував та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що ОСОБА_1 обрана депутатом Бобровицької міської ради Чернігівської області як кандидат, висунутий та зареєстрований за списком від політичної партії "Наш край", яка є відповідачем у цьому спорі. Предметом позову є оскарження рішення з`їзду політичної партії "Наш край", яким відкликано позивача за народною ініціативою.

Системний аналіз матеріалів справи та норм Закону № 2365-ІІІдає підстави для висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень відповідачів про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та про відкликання депутата місцевої ради можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, оскільки згідно з пунктом 4 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Проте відповідно до пункту 10 частини першої статті 19 КАС України ці винятки стосуються спорів, зокрема, щодо формування органів місцевого самоврядування.

Правова позиція про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори, предметом яких є оскарження рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, викладена у постановах Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 819/151/18 (адміністративне провадження № К/9901/5291/19) та від 27 червня 2023 року у справі № 380/16146/22 (адміністративне провадження № К/990/9006/23).

Водночас колегія суддів зауважила, що ОСОБА_1 вже зверталася з аналогічним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 13 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, відмовив у відкритті провадження у справі № 620/1283/23 з огляду на те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки суд адміністративної юрисдикції відмовив у відкритті провадження у справі № 620/1283/23 за позовом, поданим ОСОБА_1 до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що й у цій справі, то розгляд цього спору повинен відбуватися за правилами цивільного судочинства задля забезпечення позивачу доступу до правосуддя.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2023 року Чернігівська обласна організація політичної партії "Наш край" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якійпросить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року залишити в силі.

Касаційну скаргу Чернігівська обласна організація політичної партії "Наш край" подала на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивувала тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки рішення місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради має рекомендаційний характер та стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії, то заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього рішення не можуть бути предметом судового розгляду.

Натомість спірне рішення 35-го позачергового з`їзду політичної партії "Наш край" від 26 грудня 2022 року є остаточним рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради, а тому може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги в цій частині можуть бути предметом розгляду адміністративного суду.

Отже, правильно встановивши, що спір у вказаній частині позовних вимог повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, апеляційний суд на підставі приписів пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України мав би відхилити апеляційну скаргу позивача, а не скасовувати ухвалу суду першої інстанції.

Посилання апеляційного суду на те, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства лише тому, що позивачу має бути забезпечено доступ до правосуддя, навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1, нехтуючи власним правом на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, якою залишено без змін ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за аналогічними вимогами позивача, створила умови правової невизначеності в питанні щодо підсудності спору.

Всупереч положенням статей 82, 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції фактично вдався до спростування обставин та висновків, викладених у мотивувальних частинах ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, щодо непідсудності цього спору адміністративним судам.

Аргументи інших учасників справи

У грудні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити цю скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 02 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва.

20 грудня 2023 року справу № 761/15647/23 передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2024 року призначив справу до судового розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 23 жовтня 2024 року передав справу № 761/15647/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 380/9838/22 (адміністративне провадження № К/990/26556/23).

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 січня 2025 року повернула справу № 761/15647/23 на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з огляду на те, що у цьому конкретному випадку Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду діє в умовах юрисдикційного конфлікту, а практика Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як повноважного суду у категорії спорів, у яких оскаржуються рішення політичної партії про відкликання депутата відповідної ради за народною ініціативою, є сталою.

Фактичні обставини, з`ясовані судами

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до політичної партії "Наш край", Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край", в якому просила:

Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 лютого 2023 року у справі № 620/1283/23, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до політичної партії "Наш край", Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" про визнання протиправними та скасування рішень з огляду на те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Звертаючись у порядку цивільного судочинства до Шевченківського районного суду міста Києва з цим позовом у травні 2023 року, ОСОБА_1 просила: 1) визнати протиправним та скасувати протокольне рішення зборів Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" від 20 грудня 2022 року "Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою"; 2) визнати протиправним та скасувати рішення 35-го позачергового з`їзду політичної партії "Наш край" від 26 грудня 2022 року "Про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У пункті 7 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду повною мірою не відповідає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття "суд, встановлений законом" містить таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У частині першій статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1); спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (пункт 6); спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб (пункт 10).

У частині другій статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, протокольне рішення зборів Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" від 20 грудня 2022 року "Про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою".

Підстави, порядок і наслідки відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою регламентовано у розділі V (статті 37-49) Закону № 93-IV.

Так, у частині першій статті 38 Закону № 93-IV передбачено, що право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції) (частина дев`ята статті 38 Закону № 93-IV).

За приписами частини другої статті 39 Закону № 93-IV у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення. Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду. Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Відповідно до частини сьомої статті 41 Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (частина дев`ята статті 41 Закону № 93-IV).

За наведеного нормативно-правового регулювання у процедурі відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення відповідної пропозиції має рекомендаційний характер.

У зв`язку з цим спірне рішення зборів Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" безпосередньо не зумовлює відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою, що не дає змоги віднести вказаний спір у цій частині до спорів щодо формування складу органів місцевого самоврядування.

Крім того, спір у вказаній частині не пов`язаний з виборчим процесом та не є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, адже у спірних правовідносинах Чернігівська обласна організація політичної партії "Наш край" не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а прийняте нею рішення не є обов`язковим для органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших осіб.

З огляду на викладене вказані спірні правовідносини стосуються внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

Верховний Суд у постанові від 27 червня 2023 року у справі № 380/16146/22 (адміністративне провадження № К/990/9006/23) за схожих спірних правовідносин погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі про визнання протиправним та скасування рішення конференції (зборів) обласної партійної організації про внесення пропозиції про відкликання депутата за народною ініціативою у зв`язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/1276/22 (адміністративне провадження № К/990/3169/23) та від 19 лютого 2024 року у справі № 380/4165/22 (адміністративне провадження № К/990/22171/23).

Верховний Суд зазначає, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного / адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду як в порядку цивільного / адміністративного судочинства, так і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Оскільки оскаржуване рішення зборів Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком передбачених Законом № 2365-III випадків, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, то заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього рішення не можуть бути предметом судового розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції правильно керувався тим, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення зборів Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" про внесення пропозиції щодо відкликання за народною ініціативою депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки законність цього рішення не може бути перевірена в судовому порядку взагалі.

З огляду на викладене апеляційний суд безпідставно скасував в означеній частині ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи, що постанова апеляційного суду щодо вирішення питання про розмежування судової юрисдикції цієї справи в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції в означеній частині з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України.

Що стосується юрисдикційності розгляду справи в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення 35-го позачергового з`їзду політичної партії "Наш край" про відкликання депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 за народною ініціативою від 26 грудня 2022 року, то колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Як вже зазначалось, відповідно до пункту 10 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб.

Спірне рішення позачергового з`їзду політичної партії "Наш край" про відкликання за народною ініціативою депутата Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 є остаточним рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, що, відповідно, може мати наслідком зміну складу місцевої ради.

Отже, вказане рішення може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги в цій частині можуть бути предметом розгляду адміністративного суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 819/151/18 (адміністративне провадження № К/9901/5291/19), від 02 листопада 2023 року у справі № 460/37812/22 (адміністративне провадження № К/990/23608/23), від 31 липня 2024 року у справі № 380/9838/22 (адміністративне провадження № К/990/26556/23), у яких також зазначено, що діяльність вищого керівного органу політичної партії, зокрема, щодо формування органу місцевого самоврядування, обрання, призначення і звільнення їх посадових осіб не може бути свавільною та має допускати розумний публічний нагляд і контроль. Питання відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чітко регламентовано законодавством. Позивач, у свою чергу, має право на захист та перевірку адміністративним судом дотримання здійсненої щодо нього відповідачем регламентованої законом процедури та правил відкликання депутата за народною ініціативою.

Висновки Верховного Суду у згаданих щойно справах є однаковою мірою застосовними до фактичних обставин цієї справи в частині, що стосується оскарження позивачем рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

За своїм змістом, суттю та обов`язковістю ці висновки є достатніми, щоб визнати правильними міркування апеляційного суду про те, що до юрисдикції саме адміністративного суду слід відносити спір, пов`язаний із оскарженням рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Разом із тим, як вказує ЄСПЛ, у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що становлять єдине ціле (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Верховний Суд зауважує, що поряд із заявленим у цій справі позовом до політичної партії "Наш край", Чернігівської обласної організації політичної партії "Наш край" про визнання протиправними та скасування рішень ОСОБА_1 вже зверталася з аналогічним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 13 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, відмовив у відкритті провадження у справі № 620/1283/23 з огляду на те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (том 1, а. с. 80-84).

Зазначені судові рішення судів адміністративної юрисдикції у касаційному порядку не оскаржувалися.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Оскільки суд адміністративної юрисдикції відмовив у відкритті провадження у справі № 620/1283/23 за позовом, поданим ОСОБА_1. до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що й у цій справі, Верховний Суд вважає, що це поставило під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами.

Так, у рішенні від 09 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України" (заяви № 7714/06 та № 23654/08) ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності у заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду України розглянути касаційні скарги заявників всупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади. Крім того, ЄСПЛ вказав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (пункти 27, 28, 38, 40).

У рішенні від 21 грудня 2017 року у справі "Шестопалова проти України" (заява № 55339/07) ЄСПЛ зробив висновок, що заявник була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявника мав розглядатися в судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду позову заявника за правилами адміністративного судочинства (пункти 13, 18, 24).

За таких обставин відмова у відкритті провадження у цивільному судочинстві за аналогічними вимогами позивача про визнання протиправним і скасування рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутатамісцевої ради за народною ініціативою поставить під загрозу сутність гарантованих Конвенцією прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, оскільки непослідовність національних судів створила позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист.

З огляду на наведену аргументацію та пріоритет забезпечення принципу правової визначеності суд апеляційної інстанції правильно керувався тим, що розгляд цього спору в означеній частині має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, з огляду на існування юрисдикційного конфлікту та імперативні положення частини п`ятої статті 170 КАС України, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, що справа в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою має бути розглянута за правилами цивільного судочинства лише тому, що позивачу має бути забезпечено доступ до правосуддя, навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди до розгляду в належному (адміністративному) судочинстві виникли у зв`язку з процесуальною діяльністю суду.

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справах № 490/9823/16-ц і № 761/12676/17, від 27 березня 2019 року у справі № 766/10137/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19, а також у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 308/11052/18, від 20 січня 2021 року у справі № 278/3458/18, від 29 березня 2023 року у справі № 638/5047/21, від 08 травня 2024 року у справі № 331/3447/21.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду щодо вирішення питання про розмежування судової юрисдикції цієї справи в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативоювідповідає вимогам закону й підстави для її скасування відсутні.

................

Перейти до повного тексту