ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05березня 2025 року
м. Київ
справа № 372/1631/17
провадження № 61-10081св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство "Київське лісове господарство", ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області в складі судді Висоцької Г. В. від 21 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А., від 05 червня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: ДП "Київське лісове господарство", ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, про витребування земельних ділянок.
Позов мотивований тим, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000148 від 23 січня 2013 року за ознаками злочинів, передбачених частинами 3, 4 статті 358, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 209, частинами 2, 3 статті 358, частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366, частиною 1 статті 255 КК України.
При цьому, проведеним досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні установлено порушення вимог земельного та лісового законодавства при укладенні договорів купівлі-продажу ОСОБА_16 (продавець) та ОСОБА_12 (покупець), ОСОБА_16 (продавець) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_14 (покупці).
Також, прокурор вказував, що оскільки рішення про виділення земельних ділянок із державної власності відсутні, а державні акти є підробленими, всі договори щодо спірних земельних ділянок є нікчемними.
Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України просив витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння:
ОСОБА_1 - земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0031 загальною площею 0,5000 га;
ОСОБА_2 - земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0032 загальною площею 0,5000 га;
ОСОБА_15 - земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0026 загальною площею 0,5000 га;
ОСОБА_3 та ОСОБА_10 - земельні ділянки загальною площею по 1,0000 га; ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,5000 га, яка є 1/2 часткою земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0005 загальною площею 1,0000 га;
ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,5000 га, яка є 1/2 часткою земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0005 загальною площею 1,0000 га;
ОСОБА_7 - земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:012:0012 загальною площею 0,5000 га; ОСОБА_8 - земельну ділянку із кадастровим номером 3223155400:06:012:0026 загальною площею 0,5000 га;
ОСОБА_9 - земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:012:0025 загальною площею 0,5000 га.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є недоведеними. Відповідачі не були учасниками правовідносин з приводу вибуття спірних земельних ділянок із державної власності, придбали нерухоме майно шляхом укладення нотаріально посвідчених угод, тому не повинні нести цивільно-правову відповідальність за наявності обставин, зазначених прокурором як обґрунтування позову. Підстави для позбавлення відповідачів об`єктів права власності на нерухоме майно не підпадають під дію статей 387, 388 ЦК України, оскільки не відносяться до виключного кола обставин, які можуть слугувати підставою для витребування майна від добросовісного набувача, такі вимоги прокурора не ґрунтуються на нормах національного та міжнародного законодавства, становлять непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачі є добросовісними набувачами спірних земельних ділянок, оскільки придбали їх у третіх осіб на підставі чинних правочинів у передбачений законом спосіб, при цьому не допускали будь-якої неправомірної поведінки. Оцінивши кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається прокурор як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого повного підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, при цьому заперечення відповідачів та третьої особи ґрунтуються на законі та письмових доказах, в тому числі на чинних судових рішеннях, які спростовують аргументи позивача про неправомірність вибуття спірних земельних ділянок з державної власності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що під час розгляду спорів про витребування майна суди мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо. У разі встановлення того, що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.
Позовна давність за позовом прокурора в інтересах відповідного органу обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме позивач, а не прокурор. На такі позови поширюються положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності; позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
В оскаржених рішеннях суди при відмові у задоволенні позовних вимог про витребування майна суди послалися на: 1) недоведеність позовних вимог, а саме факту, що земельні ділянки вибули з володіння власника поза його волею; 2) наявність преюдиційного рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 червня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року у справі № 372/1988/15-ц, яким відмовлено у задоволенні позову прокурора про визнання недійсними правочинів, витребування земельних ділянок, визнання недійсними державних актів, визнання відсутнім права; 3) пропуск прокурор позовної давності за вимогами про витребування земельних ділянок; 4) відсутність підстав для витребування земельних ділянок, оскільки відповідачі є добросовісними набувачами і повернення земельної ділянки державі становить непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном; 5) недоведеність прокурором підстав для представництва інтересів КМ України. Тобто суди відмовили у задоволенні позову із взаємовиключних підстав.
За таких обставин суди зробили передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2023 року Кабінет Міністрів України, в інтересах якого пред`явлено наведенням обґрунтування.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено частково.
Витребувано на користь держави в особі КОДА з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,5 га із кадастровим номером 3223155400:06:012:0020, розташовану за адресою: смт Козин Обухівського району Київської області, набуту на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2010 року № 954.
Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_10 частину земельної ділянки загальною площею 0,5 га, розташовану за адресою: смт Козин Обухівського району Київської області, із кадастровим номером 3223155400:06:012:0020, набуту на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2010 року № 958.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані обґрунтованістю вимог прокурора. Встановлено, що відповідачі неправомірно набули право власності на спірні земельні ділянки.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння: ОСОБА_1 - земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:011:0031 загальною площею 0,5000 га; ОСОБА_2 - земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:011:0032 загальною площею 0,5000 га; ОСОБА_15 - земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:011:0026 загальною площею 0,5000 га; ОСОБА_4 - земельної ділянки площею 0,5000 га, яка є 1/2 часткою земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0005 загальною площею 1,0000 га; ОСОБА_5 - земельної ділянки площею 0,5000 га, яка є 1/2 частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0005 загальною площею 1,0000 га; ОСОБА_7 - земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0012 загальною площею 0,5000 га; ОСОБА_8 - земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:06:012:0026 загальною площею 0,5000 га; ОСОБА_9 - земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0025 загальною площею 0,5000 га, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звернувшись до суду з позовом у червні 2017 року, прокурор пропустив строк позовної давності щодо пред`явлених вимог до позивачів, які звернулися до суду із заявою про застосування строку позовної давності, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
Для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом порушених прав суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.
Про порушення інтересів держави внаслідок незаконного вибуття у жовтні 2007 року з її володіння спірних земельних ділянок прокурору стало відомо ще в 2007-2008 роках під час порушення прокуратурою Київської області кримінальної справи № 47-976 за фактом підроблення державних актів на право власності на землю, про що свідчать, зокрема, лист ДКЛГУ Київського обласного управління Лісового та мисливського господарства від 07 грудня 2007 року (т. 1, а. с. 88), лист ДП "Київське лісове господарство" від 07 грудня 2007 року (т. 1, а. с. 90), лист Прокуратури Київської області від 06 травня 2008 року (т. 1, а. с. 119), лист ДП "Київське лісове господарство" від 05 березня 2008 року (т. 1, а. с. 123).
Оскільки з позовом до суду прокурор звернувся лише у червні 2017 року, правильним є висновок суду першої інстанції про пропуск ним позовної давності щодо пред`явлених до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 позовних вимог про витребування земельних ділянок та відповідно залишення без задоволення позовних вимог в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
10 липня 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, у якій просив суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 359/9716/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 310/4139/13, від 01 березня 2018 року у справі № 911/2049/16, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 303/5411/17, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована наступним.
В контексті позовної давності можливість довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, слід розуміти як передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо відчуження земель, а тому до моменту виявлення відповідними правоохоронними органами обставин незаконного оформлення права власності на спірні земельні ділянки йому не було відомо про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів щодо розпорядження та користування належною державі землею лісового фонду.
Згідно з усталеною практикою розгляду подібних справ, неправильними є висновки судів про обізнаність держави через утворені нею органи з фактом правопорушення з моменту його вчинення, оскільки закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи порушення, а з часом, коли в дійсності стало відомо про порушення закону та у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів (зокрема після проведення перевірки).
Строк позовної давності має відліковуватись не з моменту винесення органом державної влади розпоряджень, що порушують права позивача, а з моменту, коли дані про порушення були або об`єктивно могли бути виявлені. При цьому у органів виконавчої влади відсутня законодавча можливість самостійного встановлення факту порушення інтересів держави, у зв`язку з чим вказане у позові порушення вимог законодавства і на даний час залишається неусунутим.
Будь-яких рішень компетентних органів про припинення права постійного користування ДП "Київське лісове господарство" на земельні ділянки в кварталах № 10, 14, 15, 18, 19, 20, 24 Козинського лісництва як і подальших рішень будь-якого органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про відведення спірних земельних ділянок на користь перших набувачів - фізичних осіб, які в силу вимог статті 116 ЗК України могли б бути законною підставою вибуття спірних земель з власності держави, не приймалось.
Зважаючи на це, Кабінету Міністрів України про вказані порушення не було відомо до звернення прокурора з даним позовом.
Разом з цим, обізнаність будь-якої іншої особи або органу про наявність порушення прав держави не може свідчити про початок перебігу строку позовної давності, оскільки останні не мають права на позов у його матеріальному розумінні та не можуть звернутись до суду з метою відновлення чи захисту порушеного цивільного права держави або її законного інтересу.
Не є виключенням у даному випадку і прокурор, який користується лише процесуальними правами на подання позову в інтересах держави.
При цьому про факт незаконного набуття права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення стало відомо за результатом опрацювання матеріалів кримінального провадження № 12013000000000148 від 2013 року та висновку компютерно-технічної експертизи від 22 грудня 2016 року № 302/2, проведеної в рамках вказаного провадження.
Суди попередніх інстанцій порушили вимоги статей 76, 264, 265 ЦПК України, неправильно застосували до спірних правовідносин статтю 261 ЦК України.
Відзиви на касаційну скаргу відповідачі та треті особи до суду не подавали
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 14 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 жовтня 2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 укладено низку договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які розташовані в смт. Козин Обухівського району Київської області та посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., а саме: площею 0,5000 га із кадастровим номером 3223155400:06:011:0023; площею 0,5000 га із кадастровим номером 3223155400:06:011:0030; площею 0,5000 га із кадастровим номером 3223155400:06:011:0028; площею 0,5000 га із кадастровим номером 3223155400:06:011:0029; площею 0,5000 га із кадастровим номером 3223155400:06:011:0025; площею 0,5000 га із кадастровим номером 3223155400:06:011:0027; площею 0,5000 га із кадастровим номером 3223155400:06:011:0024.
На підставі вказаних договорів купівлі-продажу та за результатами об`єднання ОСОБА_12 земельних ділянок сформовано земельну ділянку із кадастровим номером 3223155400:06:012:0020 загальною площею 3,5000 га та отримано державний акт на право власності серії ЯЕ № 954894 від 02 листопада 2007 року.
10 червня 2008 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області та посвідчена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., зареєстровано в реєстрі за № 4066, а саме: площею 1,0000 га із кадастровим номером 3223155400:06:012:0020.
У подальшому, ОСОБА_13 сформовано земельну ділянку загальною площею 1,0000 га, якій присвоєно кадастровий номер 3223155400:06:012:0005 та 23 липня 2008 року отримано державний акт серії ЯЖ № 239179 на право власності на вказану земельну ділянку.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 77739317 від 04 січня 2017 року ОСОБА_13 на підставі договору дарування № 4011 від 21 жовтня 2015 року, відчужено 1/2 частину (0,5000 га) від земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0005 на користь ОСОБА_4 та, згідно з договором дарування від 21 жовтня 2015 року № 4009, 1/2 частину (0,5000 га) цієї ж земельної ділянки на користь ОСОБА_5 .
Вказані договори посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком О. А. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25446032 від 21 жовтня 2015 року, номер запису про право власності 11685917 від 21 жовтня 2015 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25445532 від 21 жовтня 2015 року, номер запису про право власності 11685659 від 21 жовтня 2015 року).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 77739219 від 04 січня 2017 року ОСОБА_12 (продавець), на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2010 року № 954, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., відчужено частину (0,5000 га) від земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0020 на користь ОСОБА_3 (покупець). Вказаний договір внесено до єдиного державного реєстру державним реєстратором приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т. М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28334950 від 19 лютого 2016 року, номер запису про право власності 13336145 від 19 лютого 2016 року). Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку не видавався.
04 липня 2008 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., зареєстровано в реєстрі за № 4816, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0020.
ОСОБА_7 сформовано земельну ділянку загальною площею 0,5000 га, якій присвоєно кадастровий номер 3223155400:06:012:0012 та 28 серпня 2008 року отримано державний акт серії ЯЖ № 678167 на право власності на вказану земельну ділянку.
29 листопада 2007 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., зареєстровано в реєстрі за № 15598, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0020.
Після цього, ОСОБА_8 сформовано земельну ділянку загальною площею 0,5000 га, якій присвоєно кадастровий номер 3223155400:06:012:0026 та 20 грудня 2007 року отримано державний акт серії ЯЕ № 956730 на право власності на вказану земельну ділянку.
09 листопада 2007 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., зареєстровано в реєстрі за № 14638, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0020.
ОСОБА_9 сформовано земельну ділянку загальною площею 0,5000 га, якій присвоєно кадастровий номер 3223155400:06:012:0025, та 20 грудня 2007 року отримано державний акт серії ЯЕ № 956750 на право власності на вказану земельну ділянку.
23 квітня 2010 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., зареєстровано в реєстрі за № 958, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0020.
23 жовтня 2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., зареєстровано в реєстрі за № 13930, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0031.
ОСОБА_1 сформовано земельну ділянку загальною площею 0,5000 га, якій присвоєно кадастровий номер 3223155400:06:011:0031 та 02 листопада 2007 року отримано державний акт серії ЯД № 946152 на право власності на вказану земельну ділянку.
24 жовтня 2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., зареєстровано в реєстрі за № 14077, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0032.
24 жовтня 2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., зареєстровано в реєстрі за № 13962, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0026.
ОСОБА_14 сформовано земельну ділянку загальною площею 0,5000 га, якій присвоєно кадастровий номер 3223155400:06:011:0026 та 02 листопада 2007 року отримано державний акт серії ЯЕ № 956702 на право власності на вказану земельну ділянку.
26 березня 2016 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в смт. Козин, Обухівського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є. А., зареєстровано в реєстрі за № 396, а саме: площею 0,5000 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0026, у зв`язку з чим нотаріусом за № 13995705 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_15 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28977311 від 28 березня 2016 року).
Як зазначено у договорах купівлі-продажу земельних ділянок, укладених між ОСОБА_11 (продавець) та ОСОБА_12 (покупець), між ОСОБА_11 (продавець) та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_14 (покупці), продавець є власником земельних ділянок на підставі державних актів на право власності серії ЯБ № № 794419, 794420, 794413, 794410, 794418, 794415, 794416, 794412, 794414, 794411 від 12 квітня 2004 року, виданих на підставі договорів купівлі-продажу № № 2762, 2758, 2772, 2752, 2764, 2768, 2766, 2756, 2770, 2754 від 24 березня 2004 року.
За фактом службового підроблення державних актів на право власності на земельні ділянки в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 366 КК України, на підставі постанови заступника прокурора Київської області від 31 березня 2008 року порушено кримінальну справу № 47-976 (т. 3, а. с. 72-74).
Постановою слідчого в ОВС прокуратури Київської області Попова А. О. від 31 листопада 2008 року кримінальну справу № 47-976 було закрито за відсутністю складу злочину. 10 липня 2010 року прокурором СВ прокуратури Київської області Мезеновим Є. В. було скасовано зазначену постанову слідчого ОСОБА_17 від 31 липня 2008 року про закриття кримінальної справи. Після додаткового розслідування постановою слідчого в ОВС прокуратури Київської області Бозовуляка М. І. від 06 грудня 2010 року кримінальну справу № 47-976 було вдруге закрито за відсутністю складу злочину. Повторно постанови про закриття цієї кримінальної справи виносилися 25 травня 2011 року та 12 жовтня 2012 року.
Згідно вказаних постанов слідчих у ході розслідування кримінальної справи
№ 47-976 у 2008 та 2010 роках слідство запитувало від ДП "Київське лісове господарство" необхідні документи та інформацію, були допитані колишні та чинні на той час керівники цього підприємства.
26 жовтня 2017 року представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_9 - адвокат Свистович Р. С., представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_13 - адвокат Корнієнко В. І., подали до суду першої інстанції заяви про застосування строку позовної давності (т. 3, а. с. 136-151, 167-181).
Представник відповідача ОСОБА_18 - адвокат Штепан Н. В. в судовому засіданні 26 жовтня 2017 року просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності.