iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

справа № 495/7681/22

провадження № 61-10066св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Білгород-Дністровська центральна лікарня" Білгород-Дністровської районної ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Білгород-Дністровське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Крутоголова Оксана Олександрівна, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, в складі судді Шевчук Ю. В., від 13 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду, в складі колегії Стахової Н. В., Карташова О. Ю., Назарової М. В., від 13 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КНП "Білгород-Дністровська центральна лікарня" Білгород-Дністровської районної ради про визнання незаконним і скасування повторного акта розслідування нещасного випадку/гострого професійного захворювання та визнання випадку захворювання пов`язаним з виробництвом.

2. Позов мотивований тим, що матір позивачки - ОСОБА_2 працювала у відповідача лікарем-рентгенологом з 16 листопада 1992 року, а із 01 серпня 1997 року перейшла на посаду завідувача рентген-кабінету.

3. Відповідач (далі - КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ") булавнесена до переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 першої хвилі.

4. Згідно графіку робочими днями ОСОБА_2 у жовтні 2021 року були

дні 01, 04-08, 18-22 жовтня.

5. 22 жовтня 2021 року в першій половині дня було підтверджене захворювання на COVID-19 рентген-лаборанта рентген-кабінету

ОСОБА_3 . Того ж дня ОСОБА_2 здала позитивний тест на вказане захворювання, однак на той час почувала себе задовільно.

6. Проте 28 жовтня 2021 року ОСОБА_2 була госпіталізована,

а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

7. Відповідно до клінічного діагнозу смерть ОСОБА_2 настала внаслідок коронавірусної інфекції. Діагноз: 1. коронавірусна інфекція; 2. двобічна пневмонія, виражений набряк легенів і головного мозку та супутні захворювання.

8. Наказом КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ" від 30 листопада 2021 року № 57-аг (із неодноразово внесеними змінами) за фактом смерті

ОСОБА_2 призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку/гострого професійного захворювання із смертельним наслідком.

9. 30 травня 2022 року затверджено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 26 листопада 2021 року в

КНП "Білгород-Дністровський ЦРЛ", згідно з яким випадок гострого захворювання ОСОБА_2 пов`язаний з виробництвом.

10. Однак після того, як вказаний акт було направлено до Фонду соціального страхування, їй повідомили, що Акт Н-1/П від 30 травня 2022 року скасовано через виникнення сумнівів в оцінці письмових доказів та різними позиціями членів комісії під час голосування.

11. В подальшому було проведено повторне розслідування, за результатами якого складений Акт Н-1/НП від 03 серпня 2022 року, в якому наведені неправдиві, на її думку, відомості щодо того, як саме сталося виявлення події професіонального захворювання, зокрема вказано, що 22 жовтня 2022 року, після закінчення робочого дня ОСОБА_2 мала погане самопочуття, тому пройшла дослідження методом імунохроматографічного аналізу із застосуванням швидкого тесту на антиген Covid-19, тест виявився позитивним, а наступного дня потерпіла звернулася до сімейного лікаря.

12. Вважає, що вказані в акті відомості не враховують той факт, що у рентген-кабінеті, раніше ніж ОСОБА_2, захворіла ще одна людина, а крім того у новому акті відсутні показання свідків, зокрема лаборанта рентген-кабінету ОСОБА_4, які могли б підтвердити факт захворювання ОСОБА_2 на робочому місці при виконанні своїх службових обов`язків.

13. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії, викладене в Акті спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 26 листопада 2021 року КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ", складеного за формою Н-1/НП;

- визнати випадок захворювання ОСОБА_2 на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом, що стався в рентген-кабінеті

КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ", пов`язаним з виробництвом.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

14. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.

15. Суди попередніх інстанцій вказали, що відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), встановлення причинного зв`язку між захворюванням, на яке захворіла ОСОБА_2, та смертю останньої, перебуває виключно в компетенції відповідної комісії, яка призначається у встановленому порядку, а суд не може перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії, встановлювати факт і робити висновок про те, чи є причиною смерті ОСОБА_2 відповідне захворювання та чи пов`язане воно з виробництвом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. У липні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Крутоголова О. О., подала касаційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження і витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у серпні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

19. Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

20. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21,у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 214/4307/18(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга мотивована тим, що у разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин гострого професійного захворювання лише керівник Держпраці та територіального органу Пенсійного фонду України мають право вжити заходів для проведення повторного спеціального розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі й за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

22. Водночас у цій справі, підставами для проведення повторного спеціального розслідування було вказано "виникнення сумнівів під час оцінки письмових доказів та нерівномірні позиції членів комісії під час голосування".

23. Суди попередніх інстанцій не врахували, що підставою для скасування попереднього акта могли бути порушення Порядку № 337 або обґрунтоване звернення потерпілого.

24. Звертає увагу, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі

№ 227/2301/21 рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний/не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Обставини справи, встановлені судами

25. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка із 1992 року працювала у відповідача лікарем-рентгенологом, а із 01 серпня 1997 року завідувачем рентген-кабінету.

26. КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ" внесена до переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 першої хвилі.

27. Відповідно до Акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 26 листопада 2021 року в КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ"

Білгород-Дністровської районної ради від 30 травня 2022 року, завідувач,

лікар-рентгенолог рентген-кабінету КНП "Білгород-Дністровської ЦРЛ"

ОСОБА_2 працювала за графіком, затвердженим головним лікарем лікарні. Робочі дні ОСОБА_2 у жовтні 2021 року - 01, 08, 18-22 жовтня.

28. 22 жовтня 2021 року в першій половині дня було підтверджене захворювання на COVID-19 рентген-лаборанта рентген-кабінету

ОСОБА_3 . Того ж дня ОСОБА_2 здала позитивний тест на COVID-19, на той час почувала себе задовільно, а 28 жовтня 2021 року була госпіталізована.

29. Відповідно до клінічного діагнозу смерть ОСОБА_2 настала внаслідок коронавірусної інфекції. Діагноз: 1. коронавірусна інфекція; 2. двобічна пневмонія, виражений набряк легенів і головного мозку та супутні захворювання.

30. На підставі карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання (форма 357/0), висновку епідеміологічного розслідування та висновку медичного клінічного Центру професійного здоров`я ДУ "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України" від 29 грудня 2021 року № 122/15, з урахуванням причин, обставин, матеріалів розслідування гострого професійного захворювання, яке сталося 26 листопада 2021 року в КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ" із завідувачкою, лікарем-рентгенологом рентген-кабінету ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, комісія дійшла висновку, що цей випадок гострого професійного захворювання підпадає під дію абз.15 (однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів (контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань при лікуванні, догляді, надання медичної допомоги пацієнтам із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або робота з ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок яких виникло гостре професійне захворювання) п.52 до Порядку, визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-1/П (пов`язаний).

31. Відповідно до довідки від 03 листопада 2021 року № 6828/01-2, виданої Білгород-Дністровським районним відокремленим підрозділом ДУ "Одеський ОЦКПХ МОЗ", зараження ОСОБА_2 відбулося поза межами КНП "Білгород-Дністровська ЦПЛ" Білгород-Дністровської районної ради.

32. Відповідно до висновку спеціаліста від 21 грудня 2021 року № 147/147-12, виданого Медичним клінічним центром професійного здоров`я, причинно-наслідковий зв`язок між виявленою у ОСОБА_2 хворобою, що призвело до летального випадку - Гостра респіраторна вірусна хвороба Covid-19 (U07.1), відсутній.

33. Наказом від 07 червня 2022 року № 22-аг КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ" Білгород-Дністровської районної ради Акт розслідування нещасного випадку скасовано та визначено вважати його таким, що втратив чинність.

34. За результатами повторного розслідування складено Акт Н-1/НП

від 03 серпня 2022 року, в якому зазначено, що 22 жовтня 2022 року, після закінчення робочого дня ОСОБА_2 мала погане самопочуття, тому пройшла дослідження методом імунохроматографічного аналізу із застосуванням швидкого тесту на антиген Covid-19. Тест виявився позитивним. Наступного дня потерпіла звернулася до сімейного лікаря, де проходила амбулаторне лікування. Відповідно посмертного епікрізу з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 встановлений діагноз гостра респіраторна вірусна хвороба COVID-19.

35. Згідно Акта повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 26 листопада 2021 року в КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ" Білгород-Дністровської районної ради, з урахуванням причин, обставин, матеріалів розслідування гострого професійного захворювання, яке сталося із завідувачкою, лікарем-рентгенологом рентген-кабінету ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, комісія дійшла висновку, що цей випадок гострого професійного захворювання не підпадає під дію абз. 15 (однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів (контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань при лікуванні, догляді, надання медичної допомоги пацієнтам із випадками гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або робота з ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок яких виникло гостре професійне захворювання) п.52 до Порядку, визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

37. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

38. Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

39. У частинах першій та другій статті 13 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

40. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

41. Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

42. Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

43. Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

44. Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

45. Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком

№ 337.

46. Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

47. Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

48. Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою

Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

49. Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

50. Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

51. Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

52. Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

53. Зазначені положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року в справі

№ 227/2301/21).

Крім того у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13 грудня 2023 року у справі

№ 459/1639/22 про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд не наділений цими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту уповноваженими на те органами.

54. ОСОБА_1, звертаючись із позовом у цій справі просила суд:

КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ", пов`язаним з виробництвом.

55. Вирішуючи спір, суди правильно вказали, що встановлення причинного зв`язку між захворюванням ОСОБА_2, її смертю та виконанням посадових обов`язків, належить до компетенції відповідної комісії, повноваження якої не може на себе перебирати суд.

56. Такий висновок є підставою для відмови в задоволенні вимог

ОСОБА_1 про визнання випадку захворювання ОСОБА_2 на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом, що стався в рентген-кабінеті КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ", пов`язаним з виробництвом, і залишення в цій частині без змін рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року.

57. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

58. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання випадку захворювання пов`язаним з виробництвом, із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

59. Водночас, суди не врахували, що ОСОБА_1 також заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування рішення комісії, викладеного в Акті спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 26 листопада 2021 року КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ", складеного за формою Н-1/НП.

60. В пункті 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 вказано, що рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний/не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

61. Однак обґрунтованість акта повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), що стався 26 листопада 2021 року в КНП "Білгород-Дністровська ЦРЛ" Білгород-Дністровської районної ради, від 03 серпня 2022 року, складеного за формою Н-1/НП, наявність або відсутність порушень під час його складання, правомірність проведення повторного розслідування, на які посилалась ОСОБА_1, не були предметом оцінки суду першої інстанції, а апеляційний суд цих недоліків не усунув.

62. Оскільки до повноважень Верховного Суду не належить встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки зібраним у справі доказам колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії, викладеного в Акті спеціального розслідування і направлення справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.

63. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за всиновленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

................

Перейти до повного тексту