ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 522/8585/22-Е
провадження № 61-6827св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Військова академія (м. Одеса),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Науменко А. В., від 10 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., від 14 березня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Військової академії (м. Одеса) про розірвання трудового контракту, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заробітної плати за фактично виконану, але неоплачену роботу, належних виплат, компенсацій, зобов`язання надати документальні підтвердження та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14 березня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
3. Суди попередніх інстанцій вказали, що позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про час, місце, дату розгляду справи, повторно не з`явились в судове засідання, а розглянути справу за наявними матеріалами неможливо.
4. Крім того, судами враховано, що позивачці неодноразово пропонувалось сформулювати остаточну редакцію позову після численних витребування документів та інформації, вказати конкретну суму заявлених до стягнення коштів та навести їх обчислення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржені судові рішення скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
6. 09 травня 2024 року ОСОБА_1 подала касаційні скарги на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 березня 2024 року.
7. Оскільки касаційні скарги подані однією особою на одні й ті самі судові рішення, Верховний Суд розглядає їх як одну касаційну скаргу.
8. Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у вересні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає порушення судами норм процесуального права при залишенні її позову без розгляду.
11. Вказує на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що їй або її представнику було надіслано до електронного кабінету повістку про виклик в судове засідання, призначене на 01 грудня 2023 року, а надісланий до її електронного кабінету "Технологічний документ для внесення дат призначення розгляду" не є судовою повісткою.
12. Наголошує, що суд, зокрема у судовій повістці про виклик на 10 січня 2024 року, не повідомив її про можливе застосування наслідків неявки в судове засідання, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
13. Вважає, що посилання у судових повістках на приписи статті 223 ЦПК України є безпідставним, оскільки справа перебувала на стадії підготовчого засідання.
14. Зауважує, що суди попередніх інстанцій належним чином не перевіряли повноваження представників сторін і до електронного кабінету не завантажили процесуальні документи, які надходили до суду не через систему Електронний суд.
15. Стверджує, що секретарем судового засідання апеляційного суду не забезпечено їй можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим створено перешкоди у доступі до правосуддя.
16. Зазначає, що повний текст постанови апеляційного суду від 14 березня 2024 року своєчасно не був складений та підписаний електронними підписами суддів лише 09 квітня 2024 року, тоді як у постанові вказано, що повний текст складено 05 квітня 2024 року. Також колегією суддів апеляційного суду не було складено, підписано та долучено до матеріалів справи скорочене судове рішення із вступною та резолютивною частиною постанови.
17. Апеляційний суд, вказавши, що судом першої інстанції справа розглядалась по суті, помилково ототожнив ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження із ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яка судом першої інстанції за результатами підготовчого засідання не ухвалювалась.
18. Вказує, що вона понесла негативні наслідки від дій та бездіяльності осіб, які фактично були уповноважені захищати її порушені права та законі інтереси за дорученням Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Зокрема представником, яка представляла її інтереси, було повторно подано клопотання про перенесення підготовчого засідання без долучення доказів поважності причин неявки, натомість суди мали дослідити докази причини неявки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У червні 2024 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що позивачка має зареєстрований електронний кабінет та мала можливість своєчасно отримувати відомості стосовно часу та дати розгляду справи.
20. Вважає, що встановивши, що позивачка була належним чином повідомлена про місце, дату і час судового засідання, проте двічі поспіль не з`явилась, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Інші процесуальні звернення, надіслані до Верховного Суду
21. У червні 2024 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому звертає увагу, що на відзив не накладено службового кваліфікованого електронного підпису. Зазначає, що була позбавлена можливості уточнити позовні вимоги у зв`язку із залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Відповідач помилково вважає, що її було належним чином повідомлено про судові засідання, призначені на 01 грудня 2023 року та 10 січня 2024 року, а наслідки неявки, зазначені у судовій повістці на 10 січня 2024 року, були шаблонними і не містили об`єктивної інформації. Зауважує, що не втратила інтерес до справи.
22. У березні 2025 року ОСОБА_1 подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розгляду її заяви щодо притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Обставини справи, встановлені судами
23. Ухвалою Приморського районного суду від 04 серпня 2022 року відкрито провадження у розглядуваній справі за позовом ОСОБА_1 . Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси.
24. Справа неодноразово призначалась до судового розгляду, зокрема на 26 жовтня 2023 року, 01 грудня 2023 року, 10 січня 2024 року.
25. У судовому засіданні, призначеному на 26 жовтня 2023 року, були присутні, зокрема позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бориченко К. В., яка вказала, що оскільки відбудеться заміна представника позивачки, остаточна позиція щодо позовних вимог буде узгоджена з новим адвокатом.
У зв`язку із цим розгляд справи 26 жовтня 2023 року судом було відкладено на 01 грудня 2023 року о 14:00 годині.
26. 21 листопада 2023 року Одеським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги видано доручення № 1289 для надання адвокатом ОСОБА_2 безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у вигляді здійснення представництва та складання процесуальних документів у справі № 522/8585/22-Е.
27. 30 листопада 2023 року о 18:41 годині представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 відправлено засобами електронної пошти та 01 грудня 2023 року зареєстровано у Приморському районному суді м. Одеси заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю видачі матеріалів справи для ознайомлення та узгодження правової позиції з клієнтом.
У зв`язку із цим розгляд справи 01 грудня 2023 року судом було відкладено
на 10 січня 2024 року о 15:00 годині.
28. 09 січня 2024 року о 12:53 годині представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 засобами електронної пошти подала до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із перебуванням в іншому судовому засіданні у Кіровоградській області.
29. У судове засідання, призначене на 10 січня 2024 року, з`явився представник відповідача, натомість позивачка та її представник не з`явились.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, після її перегляду в апеляційному порядку, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
31. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
32. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
34. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
35. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
36. За змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
37. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
38. Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див постанову Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі
№ 607/2015/17).
39. У постановах Верховного Суду: від 11 січня 2023 року у справі
№ 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
40. Підстав для відступлення від вказаних висновків Верховного Суду колегією суддів не встановлення.
41. Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
42. Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (див. постанову Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19).
43. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосувавши положення статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась в судове засідання і від неї та/або її представника не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. При цьому суд надав правильну оцінку повторній (другій поспіль) неявці належним чином повідомленої позивачки, як підставі для залишення позову без розгляду.
44. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки неявка позивачки у судове засідання, призначене на 10 січня 2024 року, є повторною, про судові засідання, призначені 01 грудня 2023 року та 10 січня 2024 року, позивачка була повідомлена.
45. Доводи касаційної скарги про відсутність доказів на підтвердження того, що позивачці було надіслано до електронного кабінету повістку про виклик в судове засідання, призначене на 01 грудня 2023 року, є безпідставними, оскільки позивачка була присутня у судовому засіданні
26 жовтня 2023 року та особисто під розписку, яка наявна в матеріалах справи, повідомлена про дату наступного судового засідання 01 грудня
2023 року.
46. У судовій повістці про виклик в судове засідання на 10 січня 2024 року, яка 13 грудня 2023 року була доставлена до електронного кабінету позивачки, наявне застереження щодо застосування наслідків неприбуття у судове засідання, у тому числі, передбачених приписами 223 ЦПК України, яке є достатнім щоб вважати позивачку обізнаною про можливість залишення позову без розгляду у разі її повторної неявки в судове засідання.
47. Відсутність у повістці посилань на приписи статті 257 ЦПК України на правильність висновків судів не впливає.
48. Доводи ОСОБА_1 щодо проведення підготовчого судового засідання є помилковими, оскільки у цій справі підготовче засідання не призначалось.
49. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня
2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
50. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (частина третя статті 279 ЦПК України).
51. Колегія суддів також звертає увагу на принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, який діє незалежно від обраної стороною форми представництва своїх інтересів.
52. Саме по собі використання стороною безоплатної правничої допомоги не передбачає застосування щодо такого учасника справи відмінних від загальних процесуальних норм чи будь-яких преференцій з боку суду.
53. Посилання ОСОБА_1 на створення апеляційним судом перешкод у доступі до правосуддя, є необґрунтованими.
54. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначено на 14 березня 2024 року. При цьому апеляційний суд роз`яснив, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
55. 14 березня 2024 року Одеським апеляційним судом було двічі долучено ОСОБА_1 до участі у відеоконференції, проте позивачка у зв`язку з технічними причинами не змогла взяти участь у відеоконференції.
56. Відповідно до частини п`ятої статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
57. Матеріали справи не містять відомостей про те, що апеляційний суд втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції, і на ці обставини не посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі.
58. Доводи ОСОБА_1 були викладені в апеляційній скарзі, а її представник, особисто брала участь у судовому засіданні в апеляційному суді 14 березня 2024 року.
59. Відповідно до приписів частини другої статті 372 ЦПК України відсутність ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду не перешкоджала розгляду справи апеляційним судом.
60. Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, у судовому засіданні 14 березня 2024 року не вказувала на відсутність в неї повноважень на представництво позивачки в апеляційному суді.
61. Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду не спростовують, на законність оскаржених судових не впливають.
62. За загальним правилом передбаченим частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
63. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі "Пономарьов проти України") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
64. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija
v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
65. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
66. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
67. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду