ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10268/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача : Бірюкова О.П.
Відповідача: Слободяник І.П
Третьої особи -1: на стороні відповідача: не з`явився
Третьої особи - 2: на стороні відповідача: не з`явився
Третьої особи - 3: на стороні відповідача: не з`явився
Третьої особи - 4: на стороні відповідача: Гончаренко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024
(головуючий - Кравчук Г.А., судді Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023
(суддя - Зеленіна Н.І.)
у справі №910/10268/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрГазРесурс", 4) Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі- АТ "Українська залізниця", відповідач) про:
1) визнання неправомірними дій АТ "Українська залізниця" щодо переведення на постачальника універсальних послуг ПрАТ "Харківенергозбут":
- Відділу освіти Зміївської міської ради (код ЄДРПОУ 43946762, ЕІС-код 62Z8048637313547) з 21.03.2022;
- Комунального некомерційного підприємства Харківської міської ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №1" (код ЄДРПОУ 2002760, ЕІС-код 62Z6331957006824) з 15.03.2022;
- Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" (код ЄДРПОУ 31679569, ЕІС-код 62Z0914821835300, ЕІС-код 62Z4345695910155) з 08.03.2022;
- Приватного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" (код ЄДРПОУ 00858148, ЕІС-код 62Z7011887188893) з 21.03.2022;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (код ЄДРПОУ 40557266, ЕІС-код 62Z9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152) з 21.03.2022;
2) зобов`язання АТ "Українська залізниця" скоригувати дані комерційного обліку та перезавантажити дані про обсяги спожитої електричної енергії на платформі "Market Management System" шляхом переведення обсягів спожитої електричної енергії, а саме:
- по Відділу освіти Зміївської міської ради (код ЄДРПОУ 43946762, ЕІС-код 62Z8048637313547) за період з 21.03.2022 до 31.04.2022 включно з електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328) на електропостачальника ТОВ "Енергоінвестпроект" (код ЄДРПОУ 34633789);
- по Комунальному некомерційному підприємству Харківської міської ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №1" (код ЄДРПОУ 2002760, ЕІС-код 62Z6331957006824) з 15.03.2022 по 31.04.2022 включно з електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328) на електропостачальника ТОВ "Буденерготрейд" (код ЄДРПОУ 43452850);
- по Первомайському комунальному підприємству "Тепломережі" (код ЄДРПОУ 31679569, ЕІС-код 62Z0914821835300, ЕІС-код 6224345695910155) з 08.03.2022 по 31.04.2022 включно з електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328) на електропостачальника ТОВ "УкрГазРесурс" (код ЄДРПОУ 41427817);
- по ПрАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" (код ЄДРПОУ 00858148, ЕІС-код 62Z8564425338762, ЕІС-код 62Z7011887188893) з 21.03.2022 по 31.04.2022 включно з електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328) на електропостачальника ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" (код ЄДРПОУ 33675278);
- по ТОВ "Новакорм" (код ЄДРПОУ 40557266, ЕІС-код 62Z 9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152) з 21.03.2022 по 31.04.2022 включно з електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328) на електропостачальника ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" (код ЄДРПОУ 33675278).
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача по переведенню вказаних у повідомленні від 31.03.2022 №ЕЕЦ-17/1121 споживачів електричної енергії на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг - АТ "Харківенергозбут", є протиправними, оскільки суперечать положенням Цивільного кодексу України та Правилам роздрібного ринку електричної енергії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, у позові відмовлено.
6. Судове рішення мотивовано тим, що переведення споживачів на постачальника універсальних послуг було здійснено відповідачем на підставі наказу Міненерго від 04.03.2022 №104, який у даному випадку є регуляторним актом та підлягає обов`язковому виконанню як відповідачем, так і позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
8. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи підставу касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодекс України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували положення ст.ст. 14, 203, 640 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.8-3.1.10 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), до того ж судами не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 10.03.2023 у справі №922/1093/22, від 22.10.2020 у справі № 925/271/18, від 10.01.2024 у справі № 922/422/23.
9. Крім того, скаржник посилаючись на пункт 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії". Так, скаржник зазначає, що єдиною умовою приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, згідно з п. 3.2.6 Розділу ІІІ Правил, є подання споживачем такому електропостачальнику заяви-приєднання, отже, умови абз. 1 п. 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "оплата рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичне споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги)" можуть бути застосовані лише щодо укладених договорів із споживачами.
10. Також, скаржник посилаючись на положення п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказує на неналежне дослідження судами обставин справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (далі - ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок", третя особа - 4) подало суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
12. Скаржник у поясненнях на відзив третьої особи-4 заперечив доводи відзива.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ "Харківенергозбут" здійснює діяльність із постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 19.06.2018 №505 "Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ "Енергогазрезерв", ТОВ "Одесенерготрейд" та ПрАТ "Харківенергозбут".
14. Відповідно до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" на ПрАТ "Харківенергозбут" покладено виконання спеціальної функції постачальника "універсальної послуги" на території міста Харкова та Харківської області.
15. АТ "Українська залізниця" є оператором системи розподілу та діє відповідно до ліцензії на право на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 08.11.2018 №1395.
16. Між ПрАТ "Харківенергозбут" (постачальник) та АТ "Українська залізниця" (ОСР) було укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір), у новій редакції публічного договору, затвердженого наказом філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" від 11.10.2021 №138, який опубліковано на офіційному веб-сайті ОСР АТ "Українська залізниця": https://www.uz.gov.ua/, що підтверджується позивачем листом відповідача від 12.10.2021 №ЕЕЦ-15/811 (вх.№10913 від 13.10.2021).
17. Відповідно до пункту 1.2 договору його умови є однаковими для всіх постачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами) (далі - ПРРЕЕ).
18. Пунктом 2.1 договору передбачено, що на підставі цього Договору ОСР забезпечує недискримінаційний доступ постачальника до мереж ОСР з метою реалізації постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР. ОСР надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться ОСР в електронному вигляді. ОСР забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії.
19. За змістом пункту 2.2 договору постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 (Ціна договору, оплата послуг з розподілу електричної енергії) цього Договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника та послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника згідно з Додатком 2 "Порядок розрахунків", який є невід`ємною частиною цього Договору.
20. Відповідно до глави 4 договору сторони взяли на себе зобов`язання, серед яких:
ОСР зобов`язався, зокрема: виконувати умови цього Договору та надавати постачальнику недискримінацій доступ до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР з метою постачання електричної енергії споживачам; відображати інформацію, передбачену главою 3 цього Догоовру, та суми, що підлягають сплаті за надання послуг з розподілу електричної енергії постачальником, на особовому рахунку споживача постачальника; надавати постачальнику інформацію про послуги, пов`язані з розподілом електричної енергії, та про терміни обмежень і відключень; повідомляти постачальника про зміну споживачем електропостачальника електричної енергії (пункт 4.1 Договору);
Постачальник зобов`язався: виконувати умови цього Договору; здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього Договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору, протягом п`яти робочих днів з дня отримання рахунку, якщо інший строк не зазначено в Додатку 2 "Порядок розрахунків"; надавати перелік споживачів постачальника (у вигляді реєстру з зазначенням очікуваного об`єму постачання за кожним споживачем, за формою встановленою ОСР додаток 5 до цього Договору), які обрали комерційну пропозицію щодо здійснення оплати за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником ОСР (пункт 4.2 Договору).
21. За приписами пункту 4.3 договору сторони виконують інші обов`язки, передбачені ліцензійними умовами та ПРРЕЕ.
22. За умовами пункту 5.2 договору обов`язку ОСР повідомляти постачальника про зміну споживачем електропостачальника електричної енергії кореспондує право постачальника про отримання інформації щодо ініціювання зміни електропостачальника споживачем.
23. Зміни до цього договору вносяться шляхом розміщення їх тексту на офіційному веб-сайті ОСР. Якщо енергопостачальник не ініціював розірвання цього Договору протягом 1 місяця з моменту зміни, вважається що він погодився із зміненим Договором. Зміни набирають чинності з дати, визначеної у таких змінах (пункт 10.1 договору).
24. Взаємовідносини не врегульовані цим Договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства (пункт 10.2 договору).
25. 04.03.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та №65/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" Міністерством енергетики України видано наказ №104 "Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії" (далі - наказ №104).
26. Пунктом 1 зазначеного наказу № 104 установлено, що тимчасово на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану споживачі електричної енергії, які станом на 01.03.2022 не перебували на постачанні постачальника "останньої надії" та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, переводяться на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг (пункт 1 наказу).
27. Згідно з пунктом 2 наказу №104 зобов`язано електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг, здійснювати постачання електричної енергії такому споживачу з дня наступного за днем припинення постачання попереднім постачальником.
28. Відповідно до пункту 4 наказу №104 переведення споживача на постачальника універсальних послуг здійснює оператор системи розподілу шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.
29. За змістом пункту 6 наказу №104 на споживачів електричної енергії, які станом на 01.03.2022 перебували на постачанні постачальника "останньої надії", норми цього наказу не поширюються.
30. Як стверджує позивач, від відповідача, як оператора системи розподілу, надійшло повідомлення від 31.03.2022 №ЕЕЦ-17/1121 про те, що відповідно до пунктів 1, 2 наказу №104 до позивача, як постачальника електричної енергії універсальних послуг, переводяться наступні споживачі:
-Відділ освіти Зміївської міської ради (ЕІС-код 62Z8048637313547) з 21.03.2022;
-Комунальне некомерційне підприємство Харківської міської ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №1" (ЕІС-код 62Z6331957006824)з 15.03.2022;
-Первомайське комунальне підприємство "Тепломережі" (ЕІС-код 62Z091482183530, ЕІС-код 62Z4345695910155) з 08.03.2022;
-Приватне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський" (ЕІС-код 62Z8564425338762, ЕІС-код 62Z7011887188893) з 21.03.2022;
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (ЕІС-код 62Z9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152) з 21.03.2022;
-Комунальне підприємство "Харківводоканал" (ЕІС-код 62Z9630658002597, ЕІС-код 62Z452924997847А) з 14.03.2022.
31. Позивачем на виконання наказу №104 за вищезазначеними точками комерційного обліку укладено договір лише з КП "Харківводоканал", оскільки станом на 14.03.2022 вказаний споживач знаходився у статусі "Дефолтний".
32. Щодо переведення інших споживачів, вказаних у повідомленні відповідача, на постачання електричної енергії до позивача, останній заявив свої заперечення (не погодився), про що повідомив АТ "Українська залізниця" листом від 01.04.2022 за №01-01-ВС/132.
33. У відповідь на заперечення позивача відповідач направив лист від 04.04.2022 №ЕЕЦ-17/1129, в якому зазначив, що відповідно до положень наказу №104 припинення постачання електричної енергії споживачу в період дії воєнного стану є достатньою підставою для переведення такого споживача на постачання до енергопостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг. Додатково, посилаючись на лист Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", відповідач вказав, що у даних спірних правовідносинах необхідно керуватися наказом №104, який є спеціальним та має перевагу щодо загального нормативно-правового акта Правил.
34. ПрАТ "Харківенергозбут" неодноразово зверталося до відповідача щодо питання зміни електропостачальника на підставі повідомлення від 31.03.2022 №ЕЕЦ-17/1121, вважаючи її безпідставною, що підтверджується листами від 11.04.2022 №01-01-ВС/163, від 18.04.2022 №01-01-ВС/522, від 06.05.2022 №01-01-ВС/829, від 11.05.2022 № 01-01-ВС/851 (з доповненням від 18.05.2022 за №01-01-ВС/871).
35. Крім того, на адресу відповідача позивач листами від 21.04.2022 №01-01-ВС/705, від 17.05.2022 №б/н, від 24.05.2022 №01-01-ВС/997 направляв складені ним Акти прийому-передачі наданих послуг за березень і квітень 2022 року, з урахуванням заперечень, викладених в Актах про порушення від 21.04.2022 та від 24.05.2022.
36. Сторонами Акти прийому-передачі наданих послуг за березень та квітень 2022 року у порядку, встановленому договором, не підписані.
37. У зв`язку з недосягненням між сторонами договору згоди у спірному питанні, позивач 12.04.2022 та 16.05.2022 звертався з відповідними листами до НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку (АКО), у порядку вимог пункту 10.1.4 розділу Х Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311.
38. НЕК "Укренерго" за результатами розгляду звернень направило заявнику листи від 29.04.2022 №01/16576 та від 21.05.2022 №01/19708 з рішенням АКО, в яких вказало, що пунктом 1 наказу №104 не передбачено будь-яких підстав для постачальників електричної енергії щодо припинення зобов`язань з постачання електричної енергії у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.
39. Як убачається з матеріалів справи, НЕК "Укренерго", як адміністратор комерційного обліку, в подальшому неодноразово розглядав звернення позивача щодо заперечень до даних врегулювання за березень та квітень 2022 року, які були опубліковані АР у системі Market Management System (далі - MMS), та повідомляв про свої рішення (від 26.08.2022 №01/36406, від 30.09.2022 № 01/43263, від 01.02.2023 №01/5890), в яких зазначалося, що відповідно до пункту 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" (зі змінами) у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
40. Між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2022, при цьому, з боку позивача цей Акт підписано з розбіжностями, пояснення щодо яких надано у супровідному листі №01-09/3605 від 29.06.2022.
41. У супровідному листі позивач зазначив про те, що розбіжність склала 556 206,89 грн, оскільки, АТ "Українська залізниця" у березні та квітні 2022 року безпідставно внесено до реєстру постачальника - ПрАТ "Харківенергозбут" споживачів, яким не здійснювалося постачання електричної енергії, у зв`язку з чим виникли розбіжності за розподіл електричної енергії, обсяг яких становить:
1) у березні - 226 663 кВт/год на загальну суму 241 964,56 грн (з ПДВ) по споживачам:
- Відділ освіти Зміївської міської ради, ЕІС-код 62Z8048637313547 - 0;
- Комунальне некомерційне підприємство Харківської міської ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №1", ЕІС-код 62Z6331957006824 - 0;
- Первомайське комунальне підприємство "Тепломережі", ЕІС-код 62Z0914821835300 - 104 233 кВт/год, ЕІС-код 62Z4345695910155 - 0;
- Приватне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський", ЕІС-код 62Z8564425338762 - 113 760 кВт/год, ЕІС-код 62Z4701188893 - 0;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм", ЕІС-код 62Z9051774702881 - 5 260 кВт/год, ЕІС-код 62Z9069663840636 - 0, ЕІС-код 62Z7561688385152 - 3 410 кВт/год;
2) у квітні - 294 370 кВт/год на загальну суму 314 242, 33 грн (з ПДВ) по споживачам:
- Приватне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський", ЕІС-код 62Z8564425338762 - 236 040 кВт/год, ЕІС-код 62Z701188893 - 38 160 кВт/год;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм", ЕІС-код 62Z9051774702881 -14 440 кВт/год, ЕІС-код 62Z9069663840636 - 0, ЕІС-код 62Z7561688385152 - 5 730 кВт/год.
42. Наявними у справі копіями платіжних документів підтверджується, що за надані відповідачем послуги з розподілу електричної енергії за договором позивачем проведена оплата у погоджених ним розмірах, а саме: за березень 2022 року в сумі 2 422 367,68 грн (платіжна інструкція №3884 від 23.05.2022) та за квітень 2022 року в сумі 2 180 157,71 грн (платіжна інструкція №7719 від 30.06.2022).
Позиція Верховного Суду
43. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи - 4, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладенні у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою, поданою з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно закрити, з підстав касаційного оскарження передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
44. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
45. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
46. Так, самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.
47. За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
48. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
49. За приписами ч. 12 ст. 2 Закону рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.
Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.
За принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію. Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити: до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу; до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу. Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.
50. Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі - Кодекс) визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії (п. 1.1.1 Кодексу).
51. Пунктом 1.1.2. Кодексу визначено, що дія цього Кодексу поширюється на відносини у сфері забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також усіх учасників ринку електричної енергії, адміністратора комерційного обліку та постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - ППКО).
52. У Кодексі терміни вживаються в таких значеннях, зокрема:
- автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - різновид автоматизованої системи, що складається із засобів вимірювальної техніки, а також з устаткування, що забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації, засобів зв`язку та синхронізації часу, функціонально об`єднаних для забезпечення комерційного обліку електричної енергії;
- адміністратор точок комерційного обліку (АТКО) - функція (роль), що виконує ППКО у процесі адміністрування даних щодо комерційного обліку у реєстрі точок комерційного обліку;
- адміністрування точок комерційного обліку - процес реєстрації, внесення змін та видалення в базах даних точок комерційного обліку, пов`язаних засобів комерційного обліку, областей комерційного обліку та сторін;
- дані комерційного обліку електричної енергії (дані комерційного обліку) - дані, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії, а також дані про стан засобів комерційного обліку, що використовуються для здійснення розрахунків та проведення аналізу на ринку електричної енергії;
53. Відповідно до п. 3.1.7 Кодексу АКО повинен забезпечувати оприлюднення на власному веб-сайті інформації про реєстрацію чи анулювання реєстрації ППКО не пізніше наступного робочого дня з моменту її здійснення.
54. Підключення до електричних мереж та експлуатація електроустановок, призначених для передачі, розподілу, виробництва, споживання електричної енергії та зберігання енергії, без організації приладового комерційного обліку електричної енергії та реєстрації відповідних ТКО в реєстрі АКО забороняється (крім випадків, передбачених цим Кодексом) (п. 4.1.1 Кодексу).
55. АКО створює і постійно підтримує функціонування реєстру ТКО, що повинен містити блоки ідентифікації, параметризації та технічний блок. Внесення змін до реєстру ТКО, зокрема реєстрація ТКО, вилучення ТКО, а також будь-які інші зміни повинні виконуватись одразу після отримання ППКО (у ролі ATKO) відповідної інформації або звернення заінтересованого учасника ринку. ППКО (у ролі ATKO) зобов`язані вносити інформацію до реєстру ТКО та вести належну документацію, у якій фіксуються підстави внесення всіх змін до реєстру ТКО, а також надавати за зверненням користувача системи відповідну інформацію, яка міститься в реєстрі ТКО (пункти 4.2.1, 4.2.6, 4.2.7 Кодексу).
56. Відповідно до п. 67 та п. 93 ч. 1 ст. 1 Закону постачальник універсальної послуги (ПУП) - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги. Універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
57. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюють Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП №312 (далі - Правила, у редакції, чинній на час виникнення спору).
58. Електропостачальник має право, зокрема: 1) на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; 2) звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України; 5) при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника отримувати від оператора системи інформацію про споживачів, приєднаних до його системи, яким електропостачальник планує здійснювати продаж електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених цими Правилами; 15) проведення попередніх переговорів з потенційним споживачем (у випадку нового приєднання до електричних мереж або зміни електропостачальника) для перевірки можливості постачання електричної енергії, під час яких отримує: від споживача - ідентифікаційні дані та ЕІС-код точки комерційного обліку; від адміністратора комерційного обліку - у вигляді електронного документа інформацію про стан підключення споживача та історію його споживання електричної енергії. У разі отримання електропостачальником від адміністратора комерційного обліку електронного документа з інформацією про невідповідність наданих ідентифікаційних даних споживача зазначеному EIC-коду точки комерційного обліку для продовження процедури зміни електропостачальника споживач має уточнити свої персональні дані через постачальника послуг комерційного обліку або оператора системи; 16) за наявності боргу в розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, розірвати договір про постачання електричної енергії споживачу згідно з його умовами; 27) у процесі зміни споживачем електропостачальника забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору до припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу; (п. 5.2.1 Правил).
59. Постачальник універсальних послуг зобов`язаний, зокрема: надавати універсальні послуги виключно за місцем провадження господарської діяльності (п. 5.3.2 Правил).
60. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки (об`єкти) яких розміщені на території здійснення його діяльності, в укладенні договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги (п. 5.3.3 Правил).
61. Постачальник "останньої надії", крім прав, визначених п. 5.2.1 глави 5.2 цього розділу, має право: 1) після завершення строку (який не може перевищувати 90 днів) припинити електропостачання споживачу шляхом надання оператору системи розподілу повідомлення про припинення електропостачання споживачу. Таке припинення відбувається без додаткового попередження споживача (п. 5.4.1 Правил).
62. Частиною 1 ст. 59 Закону унормовано, що зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.
63. До припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору. Регулятор здійснює моніторинг практики зміни електропостачальника (ч. 4 ст. 59 Закону).
64. Наказом Міністерства енергетики України від 04.03.2022 № 104 "Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії" (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства енергетики № 125 від 17.03.2022)(далі - наказ № 104) визначено, що тимчасово на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану споживачі електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником "останньої надії" та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, переводяться на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг (пункт 1); електропостачальнику, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг здійснювати постачання електричної енергії такому споживачу з дня наступного за днем припинення постачання попереднім постачальником (пункт 2); переведення споживача на постачальника універсальних послуг здійснює оператор системи розподілу шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії (пункт 4); постачання електричної енергії зазначеним у пункті 1 цього наказу споживачам (незалежно від величини договірної потужності їх електроустановок) здійснюється електропостачальником, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг, за ціною, встановленою на рівні ціни універсальної послуги для малих непобутових споживачів (пункт 5); на споживачів електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року перебували на постачанні постачальником "останньої надії", норми цього наказу не поширюються. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу на весь період дії воєнного стану та впродовж 30 днів після його припинення (пункт 6).
65. Пунктом 4 ч. 1 ст. 64 Закону встановлено, що постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником.
66. Постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до ст. 63 цього Закону або іншими електропостачальниками. У разі банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника або закінчення строку дії ліцензії електропостачальника на провадження діяльності з постачання електричної енергії, її зупинення або анулювання, а також в інших випадках, передбачених цим Законом, на період зміни електропостачальника постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками "останньої надії" відповідно до статті 64 цього Закону (абз. 3, 4 ч. 5 ст. 72 Закону).
67. Водночас, відповідно до пункту 11.5.12 Кодексу систем розподілу електропостачальник має право звернутися до ОСР щодо припинення електроживлення користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами роздрібного ринку електричної енергії. У випадках, не передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ОСР має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення.
68. За приписами п. 3.2.15 Правил передбачено, що у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.
69. Отже, судами вірно вказано, що зазначена норма Правил містить обов`язок електропостачальника щодо направлення повідомлення про припинення постачання електроенергії, розірвання договору споживачеві, оператору (операторам) систем, постачальника "останньої надії" на території діяльності якого розташовані електроустановки споживача і не містить повноважень, прав інших учасників постачання електричної енергії, зокрема і ОСР, щодо перевірки, надання оцінки на предмет законності вказаному повідомленню електропостачальника про припинення дії договору із споживачем.
70. Водночас, судами встановлено, що на відповідача, як оператора системи розподілу, наказом № 104 було покладено обов`язки з переведення споживачів на постачальника універсальних послуг. Таке переведення відбувається за дотримання умови припинення енергопостачання споживачу поточним постачальником та не перебування споживачів, станом на 01.03.2022 року, на постачанні постачальником "останньої надії". Переведення відбувається шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.
71. З урахуванням зазначеного судами встановлено, що відповідачем, повідомленням від 31.03.2022 проінформовано позивача про те, що відповідно до пунктів 1, 2 наказу №104 до позивача, як постачальника електричної енергії універсальних послуг, переводяться наступні споживачі: Відділ освіти Зміївської міської ради з 21.03.2022; Комунальне некомерційне підприємство Харківської міської ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №1" з 15.03.2022; Первомайське комунальне підприємство "Тепломережі" з 08.03.2022; Приватне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський" з 21.03.2022; Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм" з 21.03.2022; Комунальне підприємство "Харківводоканал" з 14.03.2022.
72. Крім того, судами встановлено, що повідомлення відповідача від 31.03.2022 сформовано на підставі листів надісланих на адресу відповідача попередніми електропостачальниками.
73. Водночас, з урахуванням положень п.п. 3.2.15, п.2.2.2 Кодексу, судами обгрунтовано, відхилено доводи позивача про нездійснення відповідачем перевірки неможливості постачання електроенергії споживачам попередніми електропостачальниками. Так, судами зазначено, що вказаними положеннями не передбачено права оператора системи розподілу, в процесі припинення дії договору між постачальником та споживачем, втручання у взаємовідносини за договором попереднього постачальника, чи здійснення правової оцінки взаємовідносин за договором, щодо якого він не є стороною чи оскаржувати правомірність його розірвання, визнавати дії щодо припинення/розірвання договору про постачання електроенергії незаконними. Порядок розірвання таких договорів (між попередніми електропостачальниками і споживачами) міг би бути оскаржений кожним із зазначених споживачів, як стороною такого договору в окремому процесі. Проте, позивачем таких доказів до матеріалів справи не надано.
74. Крім того, судами вірно зазначено, що відповідач не мав повноважень на вчинення дій у вигляді відмови третім особам (попереднім постачальникам) зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку їхніх споживачів та переведенні цих споживачів на постачання електричної енергії на позивача як електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг.
75. Отже, суди зробили обґрунтований висновок про правомірність дій відповідача щодо переведення споживачів, зазначених у повідомленні від 31.03.2022, на постачальника універсальних послуг, оскільки таке переведення було здійснено на підставі наказу №104, який у даному випадку є регуляторним актом та підлягає обов`язковому виконанню як відповідачем, так і позивачем.
76. Таким чином суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
77. Не погоджуючись з такими висновками судів попередніх інстанцій позивач, посилаючись на п. 1 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували положення ст.ст. 14, 203, 640 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 14 Закону, п. 3.1.8-3.1.10 розділу ІІІ Правил, до того ж судами не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 10.03.2023 у справі №922/1093/22, від 22.10.2020 у справі № 925/271/18, від 10.01.2024 у справі № 922/422/23.
78. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та правові висновки, викладені Верховним Судом у вказаних скаржником постановах, касаційний суд зазначає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, щодо підстав касаційного оскарження визначених у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зважаючи на наступне.
79. За змістом пункту 1 частини 2 ст. 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
80. Отже, під час вирішення питання обґрунтованості доводів скарги про неврахування судами правового висновку Верховного Суду щодо питань застосування тих чи інших норм права, процесуальний закон також передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.
81. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
82. До того ж, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
83. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
84. Як вбачається із змісту судових рішень:
- у справі № 322/1178/17 предметом спору у справі були вимоги про зобов`язання повернення земельної ділянки переданої за договором оренди;
- у справі № 922/1093/22 предметом спору були вимоги про стягнення заборгованості, що складається з оплати вартості отриманого товару, інфляційних втрат та 3% річних;
- у справі № 925/271/18 предметом спору є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсною редакції статуту;
- у справі № 922/422/23 предметом спору були вимоги про стягнення заборгованості згідно виставлених рахунків по оплаті послуг за врегулювання небалансів електричної енергії та рахунків.
85. Таким чином проаналізувавши судові рішення у справах на які посилається скаржник, в обґрунтування п. 1. ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційний суд зазначає, що неврахування правових висновків Верховного Суду у вказаних справах не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки, правовідносини у справі, що розглядається Судом та у справах на які вказує скаржник, є різними за встановленими судами обставинами справи та матеріально - правовим регулюванням правовідносин.
86. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
87. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу, вважає за необхідне закрити касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, щодо підстави, передбаченої п.1 ч. 2 статті 287 ГПК України.
88. Щодо доводів касаційної скарги із посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.
89. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
90. Положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
91. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно встановити відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також, наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
92. Проаналізувавши доводи, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 статті 287 ГПК України, Суд зазначає таке.
93. У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії". Так, скаржник зазначає, що єдиною умовою приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, згідно з п. 3.2.6 Розділу ІІІ Правил, є подання споживачем такому електропостачальнику заяви-приєднання, отже, умови абз. 1 п. 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "оплата рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичне споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги)" можуть бути застосовані лише щодо укладених договорів із споживачами.
94. У п. 7 постанови НКРЕКП № 312 вказано, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
95. Пунктами 2.1.1., 2.1.2 Правил визначено, що результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку. Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
96. Додатком 7 до Правил є Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - Споживач) до цього Договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник) Споживачу, у разі, якщо обраний Споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання Споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим Договором випадках. Цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.
97. Водночас, пунктом 2.1.3 Правил визначено, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
98. Частиною 8 ст. 64 Закону визначено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
99. Разом з цим, як зазначалось, переведення споживачів на енергопостачальника універсальних послуг виконувалось відповідачем на виконання наказу № 104, шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії. Судами встановлено, що таке переведення відбулось з урахуванням вимог Закону та наказу № 104. Тоді як, з урахуванням п. 2.1.3 Правил ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.
100 Таким чином, Верховний суд констатує, що судами було правильно застосовано положення вищезазначеного законодавства, зважаючи на предмет і підстави позову, суди зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
101. Верховний Суд у контексті доводів касаційної скарги, якими обґрунтовано підстави касаційного оскарження передбачені п.3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про відсутність підстав для викладення правового висновку щодо застосування положень п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
102. Щодо доводів касаційної скарги позивача, з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про неналежне дослідження доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд зазначає наступне.
103. Відповідно до ч. 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
104. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
105. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, наведені позивачем у касаційній скарзі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів встановлення обставин справи відхиляються судом касаційної інстанції. До того ж, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також зводяться до незгоди позивача із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.
106. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, щодо підстави касаційного оскарження передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, водночас, касаційна скарга, подана на підставі п. 3, 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.