iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/7945/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Кирилюка Т.Ю.

від 26.09.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Майданевича А.Г., Суліми В.В., Гаврилюка О.М.

від 28.10.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро"

до Державного підприємства "Гарантований покупець",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";

3. Кабінет Міністрів України;

4. Міністерство енергетики України

про стягнення 44 948 780, 08 грн

за участю представників:

від позивача: Чуміна К.Г.,

від відповідача: Прохоров Ю.Г.,

від третьої особи-1: не з`явилися,

від третьої особи-2: не з`явилися,

від третьої особи-3: Борискевич Ю.В.,

від третьої особи-4: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) 50 536 187,92 грн, з яких: 35 427 512,40 грн основного боргу, 8 784 792,19 грн пені, 835 725, 00 грн трьох процентів річних, 3 022 086,82 грн інфляційних втрат та 2 466 071,51 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1340/01/20 від 05.05.2020 щодо повноти та своєчасності розрахунку за відпущену (передану) електричну енергію.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

05.05.2020 ТОВ "Аякс Дніпро" (продавець за "зеленим" тарифом) та ДП "Гарантований покупець" (Гарантований покупець) укладено договір №1340/01/20 (далі- договір).

Відповідно до п.1.1 договору відповідач зобов`язався купувати всю відпущену позивачем електроенергію, вироблену за "зеленим" тарифом, та оплачувати її вартість відповідно до умов цього договору і законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел.

Пунктом 2.5 договору №1340/01/20 від 05.05.2020 визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії або глави 6 Порядку продажу електричної споживачам на підставі тарифів, встановленої НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Пунктом 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019, встановлено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцю із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Пунктом 4.5 договору №1340/01/20 від 05.05.2020 встановлено обов`язок відповідача купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію та у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

09.02.2021 між Гарантованим покупцем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" (продавець за "зеленим" тарифом) була укладена додаткова угода №315/01/21 до договору від 05.05.2020 року №1340/01/20.

Відповідно до п. 21 додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21 остання набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками та, згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021.

Договір і додаткова угода підписані уповноваженими особами та скріплені печатками; у встановленому порядку договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовою пункту 4.6 (у редакції додаткової угоди №315/01/21 від 09.02.2021), укладеного сторонами у справі договору, гарантованому покупцю нараховується пеня у розмірі 0,1% від неоплаченої суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. Крім того, з гарантованого покупця додатково може стягуватись штраф у розмірі 7% при простроченні оплати у понад 30 днів.

За твердженням позивача відповідачем на час звернення до суду не проведено розрахунок у повному обсязі за придбану у позивача електричну енергію в період часу з лютого 2022 року по червень 2022 року.

Відповідно до підписаних представниками сторін у справі актів купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2022 на суму 54 541 115,92 грн, від 31.03.2022 на суму 16 812 495,89 грн, від 30.04.2022 на суму 16 895 127,90 грн, від 31.05.2022 на суму 16 523 552,82 грн та від 30.06.2022 на суму 52 779 183,48 грн, загалом відповідач мав сплатити позивачу 157 551 476,01 грн.

Водночас, відповідно до підписаних представниками сторін актів приймання передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії позивач мав сплатити відповідачу:

- за лютий 2022 року (акт від 16.03.2022 на суму 65 638,25 грн, з урахуванням акту коригування від 16.02.2023 на суму 1 999,28 грн) 67 637,53 грн;

- за березень 2022 року (акт від 10.06.2022 на суму 264 362,42 грн, з урахуванням акту коригування від 30.09.2022 на суму - 25 172,24 грн) 239 190,18 грн;

- за квітень 2022 року (акт від 24.05.2022 на суму 1 511 404,20 грн, з урахуванням акту коригування від 17.02.2023 на суму - 115 870,10 грн) 1 395 534,10 грн;

- за травень 2022 року (акт від 04.07.2022 на суму 1 301 978,24 грн, з урахуванням акту коригування від 16.03.2023 на суму - 51 685,96 грн) 1 250 292,28 грн;

- за червень 2022 року (акт від 19.07.2022 на суму 567 745,79 грн, з урахуванням акту коригування від 20.03.2023 на суму - 7 190,24 грн) 560 555,55 грн.

Таким чином, за період часу з лютого по червень 2022 року позивач загалом мав сплатити відповідачу 3 513 209,64 грн.

За наслідками здійснення позивачем односторонніх правочинів заліку зустрічних однорідних вимог, загальну суму грошового зобов`язання відповідача за період часу з лютого 2022 року до червня 2022 року зменшено до 154 038 266,37 грн.

Відповідно до платіжних доручень відповідач частково оплатив отриману електричну енергію:

- за лютий 2022 року відповідно до платіжних доручень №206909 від 15.02.2022 на суму 19 526 765,78 грн, №2115292001W/123 від 24.02.2022 на суму 19 381 064,72 грн та №225967 від 08.06.2022 на суму 11 675 961,96 грн загалом сплачено 50 583 792,46 грн;

- за березень 2022 року відповідно до платіжних доручень №215614 від 29.03.2022 на суму 8 957 968,07 грн та №217460 від 07.04.2022 на суму 605 328,91 грн загалом сплачено 9 563 296,98 грн;

- за квітень 2022 року відповідно до платіжних доручень №218314 від 15.04.2022 на суму 2 997 023,50 грн, №219206 від 25.04.2022 на суму 2 789 332,54 грн та №220997 від 06.05.2022 на суму 3 823 943,74 грн загалом сплачено 9 610 299,78 грн;

- за травень 2022 року відповідно до платіжних доручень №223155 від 25.05.2022 на суму 713 159,98 грн та №225068 від 07.06.2022 на суму 8 685 780,18 грн загалом сплачено 9 398 940,16 грн;

- за червень 2022 року відповідно до платіжних доручень №226558_6F01S/384 від 15.06.2022 на суму 9 552 849,83 грн, №228366_6R079/350 від 27.06.2022 на суму 10 150 020,23 грн, №229248 від 30.06.2022 на суму 7 003 064,84 грн, №230110 від 07.07.2022 на суму 7 845 790,45 грн та №235916 від 29.07.2022 на суму 6 800 203,61 грн, загалом сплачено 41 351 928,96 грн.

Позивачем додатково у заяві в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України зазначено про отримання ним грошових коштів у розмірі 4 072 388,36 грн відповідно до платіжного доручення відповідача від 25.08.2022, копія якого відсутня у матеріалах справи.

Таким чином, підтвердженою є часткова оплата вартості отриманої протягом лютого-червня 2022 року електричної енергії у розмірі 124 580 646,7 грн.

Відповідно, документально підтверджена різниця між грошовим зобов`язанням відповідача та оплаченою ним частиною цього зобов`язання складає 29 457 619,67 грн (154 038 266,37 - 124 580 646,7 = 29 457 619,67).

Водночас, відповідно до наданої суду позивачем 01.08.2023 заяви про зменшення позовних вимог, позивач стверджує про наявність основного простроченого зобов`язання відповідача за лютий-червень 2022 року у розмірі 35 427 512,40 грн.

Різниця між документально підтвердженим розміром заборгованості відповідача та вимогою позивача у цій частині позову склалася у результаті самостійного перерахування ставки "зеленого" тарифу та надбавки на підставі оприлюдненої 12.09.2022 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1117 від 09.09.2022 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Регулятора 12.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем, зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.

Отже, останнім днем оплати Гарантованим покупцем електричної енергії, відпущеної ТОВ "Аякс Дніпро" за лютий - червень 2022 року, є 15.09.2022.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд міста Києва рішенням від 26.09.2023 позов задовольнив частково.

Стягнув з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" 29 457 619,67 грн основного боргу; 694 877,00 грн 3 % річних; 2 563 080,01 грн інфляційних втрат та 490 733,65 грн витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідно до підписаних представниками сторін у справі актів купівлі-продажу електроенергії, відповідач мав сплатити позивачу 157 551 476,01 грн. За наслідками здійснення позивачем односторонніх правочинів заліку зустрічних однорідних вимог загальну суму грошового зобов`язання відповідача за період часу з лютого 2022 року до червня 2022 року зменшено до 154 038 266,37 грн.

Відповідно до платіжних доручень відповідачем частково оплачено отриману електричну енергію за лютий - червень 2022 року загалом у розмірі 124 580 646,7 грн.

Документально підтвердженим грошовим зобов`язанням відповідача є 154 038 266,37 грн (157 551 476,01 грн відповідно до підписаних сторонами у справі актів купівлі-продажу за лютий-червень 2022 року - 3 513 209,64 грн загальної суми заліків зустрічних однорідних вимог, вчинених позивачем).

Різниця між документально підтвердженим розміром заборгованості відповідача та вимогою позивача у цій частині позову склалась у результаті самостійного перерахування ставки "зеленого" тарифу та надбавки на підставі оприлюдненої 12.09.2022 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1117 від 09.09.2022 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять підписаних сторонами актів коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії у лютому-червні 2022 року.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач чи відповідач звертався до свого контрагента для коригування визначеної актами купівлі-продажу за лютий-червень 2022 року інформації, у тому числі в частині вартості придбаної енергії.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає частковому задоволенню у підтвердженому належними доказами розмірі 29 457 619,67 грн. Відповідачем факт наявності боргу не спростовано.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що відповідачем построчено грошове зобов`язання з оплати електричної енергії за лютий-червень 2022 року відповідно до вимог пункту 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019.

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1117 від 09.09.2022 була оприлюднена 12.09.2022. Відповідно, відповідач був зобов`язаним протягом трьох робочих днів (не пізніше 15.09.2022) сплатити позивачу повну вартість отриманої у лютому-червні 2022 року електричної енергії.

Проте, зазначений обов`язок відповідачем не виконано.

Судом встановлено наявність права позивача на отримання пені у розмірі 8 784 792,19 грн та штрафу у розмірі 2 466 071,51 грн за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості придбаної електроенергії, які встановлені пунктом 4.6 укладеного сторонами у справі договору №1340/01/20 від 05.05.2020, з урахуванням доведеності належними доказами суми основного боргу.

Водночас, вирішуючи спір у цій частині заявлених у позові вимог, з урахуванням ступеню виконання зобов`язання відповідачем (80,9%) та причин його невиконання у повному обсязі, суд встановив наявність розумної необхідності скористатись наданим статтями 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України правом та відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу з відповідача.

Суд також не погодився з наданим позивачем розрахунком позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за період часу з 16.09.2022 до 30.06.2023.

З урахуванням часткового доведення позивачем заявленої до стягнення суми основного боргу суд частково задовольнив позовні вимоги про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а саме: 694 877,00 грн трьох процентів річних (період часу з 16.09.2022 по 30.06.2023); 2 563 080,01 грн інфляційних втрат (період часу з жовтня 2022 року по червень 2023 року).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва 26.09.2023 у справі № 910/7945/22 скасовано частково в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Прийнято в цій частині нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" 35 427 512 грн 40 коп. основного боргу; 835 725 грн 00 коп. 3% річних; 3 022 086 грн 82 коп. інфляційних втрат та 589 279 грн 86 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" 147 819 грн 32 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

Згідно з постановою НКРЕКП від 03.11.2023 №2057 "Про встановлення на ІІ квартал 2022 року "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" регулятор переглянув ставки "зеленого" тарифу на ІІ квартал (квітень-червень) 2022 року. Зокрема для ТОВ "Аякс Дніпро" "зелений" тариф на електричну енергію із урахуванням надбавки встановлено у розмірі 489,10 коп./кВт*год.

І хоча у справі, яка розглядається, позов подано ТОВ "Аякс Дніпро" у серпні 2022 року, а заява про зменшення позовних вимог - у серні 2023 року, із розрахунків ціни позову, доданих до цих процесуальних документів вбачається, що ставка розрахованого позивачем "зеленого" тарифу на ІІ квартал 2022 року становить 489,10 коп./кВт*год, що відповідає постанові НКРЕКП від 03.11.2023 №2057, яка прийнята після винесення судом першої інстанції у цій справі рішення від 26.09.2023, однак, до винесення постанови апеляційним судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що немає підстав стверджувати, що позивач при розрахунку суми основного боргу застосував неправильну та/або завищену ставку "зеленого" тарифу, адже висновки Верховного Суду у справах № 640/13467/22 та № 500/3045/22 свідчать, що п. 1 постанови №363 не відповідав ні положенням статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", ні Постанові № 1817, а строк дії тарифу, встановлений постановою №3024 діяв до 31.03.2022 включно.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у аналогічній справі № 910/1703/23.

Суд апеляційної інстанції погодився із розрахунком суми основної заборгованості, зробленим позивачем.

Враховуючи часткове виконання відповідачем зобов`язання з оплати у сумі 124 580 646,70 грн, а також проведені заліки зустрічних однорідних вимог у сумі 3 513 209,64 грн, основна заборгованість складає 35 427 512,40 грн.

Об`єднана палата у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/21 в аналогічних правовідносинах, зазначала, що аналіз п. 10.1, 10.4 Порядку № 641 дає підстави для висновку, що гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи: (1) до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 п. 10.1); (2) до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 п. 10.1); (3) протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (п. 10.4).

Судом першої інстанції встановлено, що в межах виконання договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу в лютому - червні 2022 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

09.09.2022 НКРЕКП постановою №1117 (опублікована на сайті НКРЕКП 12.09.2022) затвердила розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за лютий - червень 2022 року відповідно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у строк до 15.09.2022 (включно) і такі висновки відповідають позиції Об`єднаної палати, викладеній у постанові від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21 (між тими ж сторонами про стягнення боргу за поставлену електроенергію за тим же договором, однак у період січень-серпень 2021 року), згідно з якою грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електроенергії мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення постанови НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Внаслідок прийняття постанови НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023 змінюється тільки розмір ставки "зеленого" тарифу, обсяг відпущеної електроенергії протягом квітня-червня 2022 року є незмінним, він погоджений сторонами в актах купівлі-продажу за квітень від 30.04.2022 року, за травень від 31.05.2022, за червень від 30.06.2022.

Водночас, НКРЕКП постановою №2057 від 03.11.2023 привів у відповідність до закону розміри ставок "зеленого" тарифу на ІІ квартал 2022 року, що підтверджує правомірність розрахунку ТОВ "Аякс Дніпро".

Матеріали справи не містять жодного доказу, що позивач чи відповідач звертався до свого контрагента для коригування визначеної актами купівлі-продажу за лютий-червень 2022 року інформації. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що в матеріалах справи наявна вимога позивача з пропозицією здійснити перерахунок вартості електричної енергії, відпущеної ТОВ "Аякс Дніпро" протягом ІІ кварталу 2022 року, з урахуванням перерахованої відповідно до вимог ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та постанови НКРЕКП від 30.08.2019 №1817 ставки "зеленого" тарифу та надбавки до "зеленого" тарифу та сплатити неоплачену вартість електричної енергії, прийнятої ДП "Гарантований покупець" від ТОВ "Аякс Дніпро" у ІІ кварталі, яка направлена на адресу Гарантованого покупця та НКРЕКП і отримана останніми.

Відповідач лише частково виконав взяті на себе зобов`язання за договором, сплативши вартість електроенергії частково, у зв`язку з чим, на час звернення до суду першої інстанції з позовом у останнього виникла заборгованість за договором у сумі 35 427 512,40 грн, яка підтверджена належними та допустимими доказами та не спростована відповідачем.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень відповідача у суді першої інстанції щодо наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат та ненадання ним контррозрахунку, суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок позивача за період прострочення (16.09.2022 - 30.06.2023), з урахуванням доведеної позивачем заявленої до стягнення суми основного боргу, дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 835 725,00 грн 3 % річних та 3 022 086,82 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Також суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення 8 784 792,19 грн пені та 2 466 071,51 грн штрафу є такими, що не підлягають задоволенню, однак з тих підстав, що у суду відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, враховуючи приписи п.16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, оскільки позивачем здійснено нарахування за період, що входить у період дії воєнного стану.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 910/7945/22, у якій просило їх скасувати у частині, в якій задоволено позов та передати в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 2 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у касаційній скарзі зазначив, що підставою касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є таке:

- судом не було взято, до уваги позицію викладену в постановах Верховного Суду від 07.04 2023 у справі № 910/15867/21, від 21.06.2024 у справі № 910/4439/22 щодо того, що строк виконання передбачений п. 10.4 Порядку 641 настає після затвердження послуги НКРЕКП;

- не враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 903/91/21, суди не надали обґрунтованої відповіді, чому вони відхиляють документи первинного бухгалтерського обліку та не надано обґрунтованого розрахунку задоволених позовних вимог та з чого суд виходив застосовуючи інший "зелений" тариф ніж той, що зазначений в актах купівлі- продажу;

- не було враховано висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4439/23 від 21.06.2024, згідно з якими "...Разом з цим об`єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206.

Пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України обґрунтовано необхідністю відступу від висновків Верховного Суду, викладеного в постановах від 03.10.2024 по справі №910/1703/23 та від 21.06.2024 по справі №910/4439/23.

Зазначив, що Верховним Судом у постанові від 03.10.2024 по справі №910/1703/23 не було враховано алгоритму розрахунків передбаченого Порядком №641, тобто, як і в цій справі так і в справі №910/1703/23 не були враховані висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справах № 910/15867/21, № 910/4439/22.

У справі №910/1703/23 розглядався період липень-серпень 2022 року. Коригування послуги за цей період відбулося згідно з постановою НКРЕКП від 12.06.2024 №1118. Тобто судами в тому числі і Верховним Судом не було враховано строк оплати за відкориговану послугу.

Верховний Суд у справі №910/1703/23 не врахував строки, передбачені п. 10.4 Порядку №641 та висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №910/15867/21 та №910/4439/22.

Суд апеляційної інстанції посилаючись на правові висновки викладені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4439/23 від 21.06.2024 року дійшов висновку про наявність порушеного зобов`язання з боку відповідача та наявність підстав для застосування наслідків, передбачених ст. 625 ЦК України.

Однак, в цій постанові Верховний Суд дійшов висновків, що накази №140 та №206 розповсюджуються на дані правовідносини та ДП "Гарантований покупець" повинен був ними керуватися при здійсненні розрахунків з виробниками ВДЕ. Крім того в цій постанові зазначено, що виробники за зеленим тарифом мають право на стягнення 100% оплати за договором, але при цьому Верховний Суд не дав висновку, що це є порушенням зобов`язання.

Отже, для застосування наслідків передбачених ст. 625 ЦК України, необхідна наявність простроченого зобов`язання, проте об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4439/23 від 21.06.2024 не надано відповіді на це питання, а лише залишено в цій частині касаційну скаргу без задоволення.

З метою конкретизацій висновків Верховного Суду просив відступити від постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 щодо застосування наслідків передбачених ст. 625 ЦК України.

Пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України обґрунтовано тим, що з мотивувальної частини рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції не врахував належних та допустимих доказів. Фактично суд апеляційної інстанції всупереч підписаних сторонами актів купівлі-продажу та обсягу затвердженої послуги вийшов за межі господарських зобов`язань. Отже, судами не було враховано належні та допустимі докази щодо обсягу зобов`язання відповідача та розміру виконаного зобов`язання. Судами не наведено належних мотивів на підставі яких було прийняте рішення та на підставі яких доказів. Власний розрахунок розміру "зеленого" тарифу здійснений позивачем не є належним та допустимим доказом.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. В задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити через необґрунтованість.

Кабінет Міністрів України у відзиві на касаційну скаргу просив продовжити строк на його подання, касаційну скаргу відповідача задовольнити. Враховуючи, що третьою особою обгрунтовано неможливість надання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк з об`єктивних причин, суд вважає за необхідне продовжити строк на подання відзиву до 11.02.2025 та приймає поданий відзив на касаційну скаргу.

Розгляд клопотань.

У прохальній частині касаційної скарги відповідачем викладено клопотання про передачу справи № 910/7945/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Згідно зі статтею 13 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З наведених положень чинного процесуального законодавства вбачається, що саме учасники справи, які наділені певною процесуальною ініціативою, при зверненні до суду з заявами визначають свої вимоги (в межах яких і відбувається розгляд цих заяв судом) та несуть ризик настання або ненастання наслідків, пов`язаних з вчиненням відповідних процесуальних дій.

Однак, зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона не містить жодного обґрунтування наявності передбачених, зокрема, частинами третьою - шостою статті 302 ГПК України, підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Отже, Верховний Суд позбавлений можливості висновку щодо питань, які на думку відповідача підлягають передачі для вирішення Великою Палатою Верховного Суду.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що питання застосування норм матеріального та процесуального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди враховують висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах касаційних судів, а не лише Великої Палати Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом спору у справі що переглядається є стягнення з ДП "Гарантований покупець" заборгованостi за електричну енергiю, вiдпущену позивачем протягом лютого-червня 2022 року, 3 % річних та інфляційних втрат у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. В іншій частині рішення судів не оскаржуються, тому не переглядаються.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, частиною другою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідач у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначивши про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21, від 21.06.2024 у справі № 910/4439/22 щодо того, що строк виконання, передбачений п. 10.4 Порядку 641, настає після затвердження послуги НКРЕКП.

Відповідач зазначив, що за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплату виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отриманими коштами від ОСП (НЕК "Укренерго"):

- до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1 Порядку №641),

- до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1 Порядку №641),

- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку № 641).

У пункті 3.3. договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4. Порядку № 641.

При цьому окрім строку затвердження послуги, слід враховувати сам механізм їх затвердження. Отже, для здійснення оплати зі збільшеним розміром тарифів, затверджених постановою НКРЕКП від 03.11.2023 № 2057 "Про встановлення на 2 квартал 2022 року "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання", на думку відповідача, слід пройти знову процедуру за якою необхідно: скласти та підписати акти корегування з виробниками ВАД; підписати акт корегування з НЕК "Укренерго"; затвердити відкориговану послугу за відповідних період НКРЕКП, і лише після затвердження відкоригованої послуги НКРЕКП настає строк оплати.

Однак, наведені скаржником постанови Верховного Суду від 07.04 2023 у справі № 910/15867/21, від 21.06.2024 у справі № 910/4439/22 не містять подібних висновків, яким обґрунтовуються доводи відповідача.

Верховний Суд у постанові від 07.04 2023 у справі № 910/15867/21 (пункти 32) зазначив, що "…з огляду на приписи статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку №641, пункту 3.3 Договору та статті 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за періоди січень-серпень 2021 року мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці".

У зв`язку з цим у пункті 35 цієї постанови Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не правильно визначено момент прострочення боржника, оскільки необхідно було встановити, коли Регулятор оприлюднив своє рішення щодо затвердження вартості послуг за періоди січень-серпень 2021 року, і у зв`язку з цим встановити коли саме у відповідача, з урахуванням умов пункту 10.4 Порядку №641 та пункту 3.3 Договору, виникло зобов`язання з оплати електричної енергії за відповідні розрахункові періоди.

У цій справі № 910/7945/22 судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.05.2020 між ТОВ "Аякс Дніпро" (продавець за "зеленим" тарифом) та ДП "Гарантований покупець" (Гарантований покупець) укладено договір №1340/01/20 за яким відповідач зобов`язався купувати всю відпущену позивачем електроенергію, вироблену за "зеленим" тарифом, та оплачувати її вартість відповідно до умов цього договору і законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел.

Пунктом 2.5 договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії або глави 6 Порядку продажу електричної споживачам на підставі тарифів, встановленої НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 (далі - Порядок № 641, в редакції станом на період вiдпуску електроенергії), після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, пункт 10.4 Порядку № 641 пов`язує виникнення у гарантованого покупця обов`язку здійснити з виробником остаточний розрахунок з оплатою повної вартості електричної енергії саме з фактом прийняття постанови НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяця (а не з фактом внесенням змін щодо розміру вартості послуги).

Так, згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 (в редакції станом на період вiдпуску електроенергії) пiсля отримання вiд продавця акта купiвлi-продажу протягом трьох робочих днiв з дати оприлюднення рiшення Регулятора щодо затвердження розмiру вартостi послуги iз забезпечення збiльшення частки виробництва електричної енергiї з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому мiсяцi, гарантований покупець здiйснює остаточний розрахунок з продавцем iз забезпеченням йому 100 % оплати вiдпущеної електричної енергiї попереднього розрахункового перiоду (мiсяця) з урахуванням авансових платежiв.

У разi необхiдностi оплати продавцем спожитої електричної енергiї продавець здiйснює таку оплату протягом двох робочих днiв з дати отримання вiд гарантованого покупця пiдписаного КЕП уповноваженої особи акта купiвлi-продажу.

Iз вказаної норми слiдує, що єдина обставина, з якою пов`язано момент виникнення обов`язку гарантованого покупця здiйснити повну сплату вартостi електроенергiї є прийняття НКРЕКП постанови щодо затвердження розмiру вартостi послуги iз забезпечення збiльшення частки виробництва електричної енергiї з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому мiсяцi.

Така постанова була прийнята НКРЕКП 09.09.2022 за № 1117, а вiдтак саме з цього моменту у починається строк для здiйснення повної оплати з боку гарантованого покупця.

Змiна розмiру вартостi послуги гарантованого покупця (чи необхiднiсть такої змiни) згiдно з п. 10.4 Порядку № 641 (в редакцiї станом на період вiдпуску) не визначено як пiдставу для змiни строку для здiйснення остаточного розрахунку Гарантованого покупця iз виробником.

З роздiлу 10 Порядку №641 (в редакцiї станом на дату затвердження постанови НКРЕКП №2057 вiд 03.11.2023) слiдує, що законодавець допускає виникнення необхiдностi коригувань окремих показникiв актiв приймання-передачi послуги (мiж Гарантованим покупцем та ОСП) - однак i в цьому випадку Порядок №641 не встановлює правило про необхiднiсть прийняття постанови про внесення змiн до первiсної постанови про затвердження розмiру вартостi послуги гарантованого покупця для виникнення строку для здiйснення доплати (остаточного розрахунку) по вартостi електроенергiї з урахуванням коригованих показникiв.

Тобто, доводи касацiйної скарги про неврахування судами відсутності передумов для настання строку для здiйснення Гарантованим покупцем повної оплати електричної енергiї свого пiдтвердження не знаходять.

Вiдповiдно до ч. 7 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" "зелений" тариф для суб`єктiв господарювання, якi виробляють електричну енергiю з бiомаси, встановлюється на рiвнi роздрiбного тарифу для споживачiв другого класу напруги на сiчень 2009 року, помноженого на коефiцiєнт "зеленого" тарифу для електричної енергiї, виробленої з бiомаси.

Роздрiбний тариф для споживачiв другого класу напруги на сiчень 2009 року складає 58,46 коп. за 1 кВт•год без ПДВ (затверджено постановою НКРЕКП вiд 23.12.2008 р. № 1440 та зафiксовано у постановi НКРЕКП вiд 30.08.2019 №1817).

Частиною 22 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" встановлено коефiцiєнт "зеленого" тарифу для електроенергiї, виробленої з бiомаси на рiвнi 2,30.

Згiдно з ч. 29 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" для суб`єктiв господарювання, приватних домогосподарств i споживачiв, у тому числi енергетичних кооперативiв, якi виробляють електричну енергiю з використанням альтернативних джерел енергiї, "зелений" тариф встановлюється до 1 сiчня 2030 року. Фiксований мiнiмальний розмiр "зеленого" тарифу для суб`єктiв господарювання, приватних домогосподарств i споживачiв, у тому числi енергетичних кооперативiв, встановлюється шляхом перерахування в євро "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 сiчня 2009 року за офiцiйним валютним курсом Нацiонального банку України на зазначену дату.

Згiдно ч. 30 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" "зелений" тариф для об`єктiв електроенергетики, введених в експлуатацiю до 31 грудня 2024 року, та приватних домогосподарств i споживачiв, у тому числi енергетичних кооперативiв, договiр про купiвлю-продаж електричної енергiї з якими укладено до 31 грудня 2024 року, не може бути меншим за фiксований мiнiмальний розмiр "зеленого" тарифу, який на дату останнього у кожному кварталi засiдання Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, перераховується у нацiональну валюту за середнiм офiцiйним валютним курсом Нацiонального банку України за останнiх 30 календарних днiв, що передують датi такого засiдання.

Вiдповiдно до ч. 31 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" до "зеленого" тарифу на електричну енергiю, вироблену з альтернативних джерел енергiї (крiм доменного та коксiвного газiв, а з використанням гiдроенергiї - лише мiкро-, мiнi- та малими гiдроелектростанцiями) на об`єктах електроенергетики, у тому числi на чергах будiвництва електричних станцiй (пускових комплексах), введених в експлуатацiю з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2024 року, Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюється надбавка за дотримання на вiдповiдних об`єктах визначеного статтею 9-2 цього Закону рiвня використання обладнання українського виробництва. Надбавка до "зеленого" тарифу за дотримання рiвня використання обладнання українського виробництва встановлюється та пiдлягає застосуванню на весь строк дiї "зеленого" тарифу. Надбавка за дотримання рiвня використання обладнання українського виробництва не встановлюється до "зеленого" тарифу на електричну енергiю, вироблену об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) споживачiв, у тому числi енергетичних кооперативiв, приватних домогосподарств.

Постановою НКРЕКП вiд 30.06.2020 р. № 1230 "Про встановлення надбавки до "зеленого" тарифу за дотримання рiвня використання обладнання українського виробництва ТОВ "АЯКС ДНIПРО"…" з урахуванням змiн, внесених постановою вiд 05.05.2021 р. № 765 "Про внесення змiни до постанови НКРЕКП вiд 30 червня 2020року № 1230" для ТОВ "АЯКС ДНIПРО" установлено надбавку до "зеленого" тарифу за дотримання рiвня використання обладнання українського виробництва у розмiрi 20 %.

Вiдповiдно до ч. 32 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" держава гарантує, що для суб`єктiв господарювання, якi виробляють електричну енергiю з альтернативних джерел енергiї на введених в експлуатацiю об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергiї з альтернативних джерел енергiї, встановлений вiдповiдно до положень цiєї статтi на дату введення в експлуатацiю об`єктiв електроенергетики, у тому числi введених в експлуатацiю черг будiвництва електричних станцiй (пускових комплексiв), якi виробляють електричну енергiю з альтернативних джерел енергiї. У разi внесення змiн до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергiї з альтернативних джерел енергiї, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Iз наведених норм слiдує, що ставка "зеленого" тарифу пiдлягає перегляду щоквартально - такий перегляд ставки є аспектом гарантованої державою пiдтримки електроенергетики iз альтернативних джерел.

Постановою НКРЕКП "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дiї "зеленого" тарифу на електричну енергiю для суб`єктiв господарської дiяльностi, споживачiв електричної енергiї, у тому числi енергетичних кооперативiв, та приватних домогосподарств, генеруючi установки яких виробляють електричну енергiю з альтернативних джерел енергiї" вiд 30.08.2019 № 1817 (далi - Порядок № 1817) встановлено формулу перерахунку "зеленого" тарифу. Метою Порядку № 1817 є прозорiсть цiноутворення та загальнодоступнiсть показникiв, з яких вираховується "зелений" тариф.

Вiдповiдно до п. 1.5. Порядку № 1817, "зелений" тариф для суб`єктiв господарювання, споживачiв електричної енергiї встановлюється на квартал та розраховується шляхом множення фiксованого мiнiмального розмiру "зеленого" тарифу (п. 1.4.) на середнiй курс гривнi до євро за останнi 30 календарних днiв, що передують датi останнього у попередньому кварталi засiдання НКРЕКП.

Таким чином, при визначеннi вартостi електричної енергiї у спiрний перiод необхiдно виходити iз застосування норм Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї", згiдно з якими оплата вартостi електричної енергiї не може проводитись iз розрахунку ставки, що є нижчою нiж фiксований мiнiмальний розмiр "зеленого" тарифу, перерахований щоквартально вiдповiдно до вимог ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї". В iншому випадку порушуються майновi права виробника електричної енергiї.

Гарантований покупець взяв на себе обов`язок дотримуватися вищевказаних вимог Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї", вступаючи у правовiдносини iз позивачем, що зафіксовано у пункті 2.1. договору.

30.12.2021 НКРЕКП прийнято Постанову №3024 "Про встановлення "зелених" тарифiв на електричну енергiю та надбавки до "зелених" тарифiв за дотримання рiвня використання обладнання українського виробництва для суб`єктiв господарювання". Вiдповiдно до пункту 1 якої установлено "зелені" тарифи на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва згідно з додатком. Ця постанова набрала чинностi з 01.01.2022.

31.03.2022 НКРЕКП прийнято Постанову № 363 "Про внесення змiн до деяких постанов НКРЕКП", вiдповiдно до пункту 1 якої внесено змiни до п. 3 постанови НКРЕКП вiд 30.12.2021 № 3024 продовживши дiю постанови вiд 30.12.2021 № 3024 з 01 сiчня 2022 р. "до останнього дня кварталу в якому буде припинена або скасована дiя воєнного стану".

Таким чином, Регулятор шляхом прийняття постанови № 363 вiд 31.03.2022 фактично зупинив процедуру щоквартального перегляду "зеленого" тарифу, яка прямо передбачена статтею 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї".

Законнiсть постанови НКРЕКП №363 вiд 31.03.2022 була предметом розгляду у справах № 640/13467/22 та № 500/3045/22.

У цих справах Касацiйний адмiнiстративний суд дiйшов висновку про те, що в силу положень ст. 9-1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" НКРЕКП було зобов`язано щоквартально переглядати ставки "зеленого" тарифу. А прийняття НКРЕКП Постанови №363 вiд 31.03.2022 є бездiяльнiстю органу, що не може бути причиною обмеження майнових прав виробникiв електричної енергiї на отримання належного в силу прямої норми закону розмiру оплати за продану електроенергiю.

У зв`язку з цим, у тому числі на виконання судових рішень у справах № 640/13467/22 та № 500/3045/22, НКРЕКП прийнята постанова № 2057 вiд 03.11.2023 "Про встановлення на 2 квартал 2022 року "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання", тобто цією постановою врегульовані правовідносини, які виникли до набрання нею чинності.

Разом з тим, НКРЕКП до цього вже було прийнято рiшення про затвердження розмiру вартостi послуги, наданої у спірному перiодi - 2 квартал 2022 року (постанова НКРЕКП № 1117 вiд 09.09.2022), відповідно подальша змiна розмiру вартостi такої послуги (яка спричинена дiями самого Регулятора) не спричиняє змiну строку здiйснення гарантованим покупцем повного розрахунку з виробниками електричної енергiї.

Таким чином, за розрахунками позивача ставка "зеленого" тарифу, яка мала застосовуватись при визначенні вартості електричної енергії, відпущеної у квітні-червні (ІІ квартал) 2022 року з урахуванням надбавки для ТОВ "Аякс Дніпро" складає 489,10 коп./кВт*год, з яких:

- 407,58 коп./кВт*год без ПДВ - ставка "зеленого" тарифу, визначена згідно з ч.ч.29-31 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та Порядку "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії" затвердженого постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817;

- 81,52 коп./кВт*год без ПДВ - надбавка "зеленого" тарифу у розмірі 20% від ставки "зеленого" тарифу, встановлена для ТОВ "Аякс Дніпро" постановою НКРЕКП від 30.06.2020 №1230 "Про встановлення надбавки до "зеленого" тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва ТОВ "Аякс Дніпро"…" з урахуванням змін, внесених постановою від 05.05.2021 №765 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 30.06.2020 №1230".

Отже, ставка "зеленого" тарифу з урахуванням надбавки для ТОВ "Аякс Дніпро" на період квітень - червень (ІІ квартал) 2022 року: 40758 + 81,52 = 489,10 коп./кВт*год без ПДВ.

Згідно з постановою НКРЕКП від 03.11.2023 №2057 "Про встановлення на ІІ квартал 2022 року "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" регулятором переглянуто ставки "зеленого" тарифу на ІІ квартал (квітень-червень) 2022 року. Зокрема для ТОВ "Аякс Дніпро" "зелений" тариф на електричну енергію із урахуванням надбавки встановлено у розмірі 489,10 коп./кВт*год.

І хоча у справі, яка розглядається, позов подано ТОВ "Аякс Дніпро" у серпні 2022 року, а заява про зменшення позовних вимог - у серпні 2023 року, із розрахунків ціни позову, доданих до цих процесуальних документів вбачається, що ставка розрахованого позивачем "зеленого" тарифу на ІІ квартал 2022 року становить 489,10 коп./кВт*год, що відповідає постанові НКРЕКП від 03.11.2023 №2057, яка прийнята після винесення судом першої інстанції у цій справі рішення від 26.09.2023, однак, до винесення постанови апеляційним судом.

З огляду на викладене, слід погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, що немає підстав стверджувати, що позивач при розрахунку суми основного боргу застосував неправильну та/або завищену ставку "зеленого" тарифу, адже за висновками Верховного Суду, викладеними у справах № 640/13467/22 та № 500/3045/22 п. 1 постанови №363 не відповідав положенням ні ст.9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", ні Постанові № 1817, а строк дії тарифу, встановлений постановою №3024 діяв до 31.03.2022 включно.

Також безпідставними є доводи касацiйної скарги про неврахування судом апеляцiйної iнстанцiї висновкiв щодо застосування норм матерiального права, викладених у постановi об`єднаної палати Касацiйного господарського суду вiд 21.06.2024 у справi № 910/4439/23.

Апеляцiйний господарський суд у оскарженій постанові врахував позицiю об`єднаної плати Касацiйного господарського суду, викладену у постановi вiд 21.06.2024 у справi № 910/4439/23 відповідно до якої наказ Мiнiстерства енергетики України вiд 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як i попереднiй наказ Мiнiстерства енергетики України вiд 28.03.2022 року "Про розрахунки на ринку електричної енергiї" № 140 нiяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергiї за "зеленим" тарифом на отримання повної вартостi проданої електричної енергiї, встановленої укладеним сторонами в справi договором, а також не змiнює термiни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахункiв за договором та згiдно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Об`єднана палата Касацiйного господарського суду у своїй постанові погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах вiд 21.03.2024 року у справi № 910/6185/23, вiд 11.04.2024 року у справi № 910/9100/22 щодо застосування положень ч. 8 ст. 16 Закону України "Про ринок електричної енергiї", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, згiдно з якими положення Наказу № 206 не змiнюють i не припиняють обов`язок ДП "Гарантований покупець" здiйснити своєчасний розрахунок вiдповiдно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.

Оскiльки за висновками об`єднаної палати, положення Наказiв № 140 та №206 не змiнюють порядок та строки розрахункiв за придбану електричну енергiю за договором, укладеним з виробником електричної енергiї за "зеленим" тарифом на час дiї особливого перiоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмiрi 100 % оплати за поставлену електричну енергiю виробника за "зеленим" тарифом у період дiї воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявностi вiдсутностi на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштiв, необхiдних для розрахунку з виробниками електричної енергiї з альтернативних джерел, позаяк визначення строкiв розрахункiв наведено у пунктi 10.4 Порядку № 641.

Щодо наведених у касаційній скарзі доводів про неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 903/91/21, то правовідносини у цій справі та справі № 910/7945/22 не є подібними. А щодо того, що суди не надали обґрунтованої відповіді, чому вони відхиляють документи первинного бухгалтерського обліку та не надано обґрунтованого розрахунку задоволених позовних вимог та з чого суд виходив, застосовуючи інший "зелений" тариф ніж той, що зазначений в актах купівлі-продажу, то оцінка наведеним доводам буде надана при розгляді касаційної скарги з підстав передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 та пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Іншою підставою касаційного оскарження скаржником визначено пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В силу приписів пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.

У цьому аспекті Суд зауважує, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

Крім того, Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, який є сталим і послідовним щодо причин для відступу.

Проаналізувавши правові висновки, викладені у постанові у справі № 910/1703/23, на яку посилається скаржник, Верховний Суд зазначає, що у наведеній постанові Касацiйний господарський суд у складi Верховного Суду виходив з того, що відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2022 року - у строк до 26.09.2022 (включно), а у серпні 2022 року - у строк до 20.03.2023 (включно) і такі висновки відповідають позиції Об`єднаної палати у постанові від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21 (між тими ж сторонами про стягнення боргу за поставлену електроенергію за тим же договором, однак у період січень-серпень 2021 року), згідно з якою грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електроенергії мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення постанови НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Надаючи правову оцінку змісту наказів Міненерго № 140, № 206, Об`єднана палата у справі № 910/4439/23 виснувала, що вказані накази, які до дня їх скасування 01.04.2024 встановлювали регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, були видані з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану. Отже, Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Наказ Міненерго № 206, як і попередній наказ № 140, ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з п. 10.4 Порядку № 641, тобто названі накази Міненерго не змінюють і не припиняють обов`язок відповідача здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641, тому не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Таким чином, апеляційний суд в оскаржуваній постанові у справі, яка розглядається, дійшов цілком правильного висновку про наявність у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електроенергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів № 140, № 206, і такі висновки зроблені з урахуванням наведеної вище правової позиції Об`єднаної палати у справі № 910/4439/23.

Враховуючи, що обов`язок зі сплати отриманої від позивача електричної енергії у ДП "Гарантований покупець" настав з моменту прийняття НКРЕКП постанов № 1190, № 473 щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці; відсутність доказів добровільного виконання відповідачем свого грошового зобов`язання має наслідок його порушення та прострочення; розрахунки суми боргу в частині визначення ставки "зеленого" тарифу, надані позивачем, не суперечать постанові НКРЕКП № 2058, незважаючи на її прийняття після подачі позову, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень про стягнення з відповідача наявної заборгованості. Висновки апеляційного суду у цій справі щодо питання застосування, зокрема п. 10.4 Порядку № 641 в сукупності з положеннями Наказів №140, № 206 відповідають (не суперечать) висновкам Об`єднаної палати у наведеній справі. Підстави для відступу від висновків Об`єднаної палати у справі № 910/4439/23 щодо питання застосування, зокрема п. 10.4 Порядку № 641 в сукупності з положеннями Наказів №140, № 206, позаяк такі висновки є чіткими, зрозумілими та сприяють однозначному застосуванню норм права у подібних правовідносинах.

Такі висновки постанови Верховного Суду у справах № 910/1703/23 є чіткими, зрозумілими, послідовними та сприяють однозначному застосуванню норм матеріального права.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків та не містять вагомих причин, які можуть бути підставою для відступу від цих висновків.

Таким чином касаційний суд не вбачає підстав для відступу від правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові у справі № 910/1703/23.

Також у касацiйнiй скарзi вiдповiдач вказує на те, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові вiд 21.06.2024 у справi № 910/4439/23 не надала правових висновків про застосування статті 625 ЦК України в період дії воєнного стану та з урахуванням наказів Міненерго №140 та № 206, у зв`язку з чим вважає, що наявні всі підстави для відступу від зазначеної постанови.

Однак, як вже зазначив Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі № 910/1703/23, відхиляючи аналогічні доводи касаційної скарги відповідача, чинним процесуальним законодавством не передбачено уточнення висновків щодо застосування норми права, висновки щодо якої наведена скаржником постанова Верховного Суду не містить.

Відповідачем при поданні касаційної скарги у цій справі № 910/7945/22 наведеного не враховано, у касаційній скарзі скаржник знову вказує на те, що об`єднана палата у постанові 21.06.2024 у справi № 910/4439/23 не надала правових висновків про застосування статті 625 ЦК України, однак підставою касаційного оскарження в цій частині пункти 1 чи 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не визначає, а просить відступити від постанови, в якій такі висновки відсутні.

З огляду на принцип диспозитивності, враховуючи, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла своє підтвердження під час касаційного провадження, підстави для задоволення касаційної скарги з наведених підстав відсутні.

З огляду на необґрунтованість наведених відповідачем у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника і на пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України та доводи, що стосуються порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не дослідження зібраних у справі доказів.

Фактично доводи скаржника, наведені в обґрунтування пункту 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до необхідності встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

................

Перейти до повного тексту