ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2025 року
м. Київ
справа № 440/6434/22
адміністративне провадження № К/990/3018/24
адміністративне провадження № К/990/3245/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року (головуючий суддя - Сич С.С.)
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді: Катунов В.В., Чалий І.С.)
на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року (головуючий суддя - Сич С.С.)
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді: Катунов В.В., Чалий І.С.)
у справі № 440/6434/22
за позовом ОСОБА_1
до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Полтавська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи",
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) щодо ненадання доступу приватному нотаріусу Кременчуцького районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України та поновленню в Єдиному реєстрі нотаріусів внаслідок сплину 6-місячного строку тимчасового блокування на підставі наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 604/8 від 14 вересня 2021 року "Про зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1";
- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - Управління) негайно направити Полтавській філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про відновлення заблокованого на підставі наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 604/8 від 14 вересня 2021 року доступу приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.
2. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Полтавську регіональну філію державного підприємства "Національні інформаційні системи".
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), що полягає у не надісланні адміністратору Єдиного реєстру нотаріусів повідомлення для внесення відомостей про нотаріусів, які займаються приватною нотаріальною діяльністю, до Єдиного реєстру нотаріусів про поновлення нотаріальної діяльності щодо приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу ОСОБА_1, нотаріальна діяльність якого зупинена на підставі наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 604/8 від 14 вересня 2021 року "Про зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 ", після закінчення шестимісячного строку, встановленого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону № 3425-XII. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496 грн 20 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.
4. Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині витрат на правничу допомогу оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції в цій частині залишено без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалось.
6. Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн.
7. Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційними скаргами, в яких просив:
- скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його користь витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 67 600 грн;
- скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 24 000 грн.
8. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2024 року та 24 січня 2024 року відповідно, касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя-доповідач Шарапа В.М., судді: Берназюк Я.О., Тацій Л.В.
9. Ухвалами Верховного Суду від 01 лютого 2024 року та 02 лютого 2024 року відповідно, відкрито касаційні провадження за вказаними скаргами.
10. До початку розгляду справи по суті суддею-доповідачем Шарапою В.М., суддями Берназюком Я.О., Тацій Л.В. заявлено самовідводи.
11. Ухвалами Верховного Суду від 15 лютого 2024 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Тацій Л.В., матеріали справи передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду.
12. За наслідками повторного автоматизованого розподілу від 16 лютого 2024 року справу № 440/6434/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя-доповідач Білак М.В., судді: Губська О.А., Мацедонська В.Е.
13. 04 лютого 2025 року ухвалою судді підготовчі дії у справі закінчено та справу призначено до розгляду в письмовому провадженні.
14. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., яка входить до складу постійної колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл вказаних касаційних скарг.
15. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі № 440/6434/22 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Білак М.В., судді: Желєзний І.В., Мацедонська В.Е.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що представництво інтересів позивача - ОСОБА_1 у вказаній справі здійснювалося адвокатом Колодою Л.В. на підставі ордеру про надання правової допомоги серії ВІ № 1135328.
17. 30 серпня 2022 року позивач до суду першої інстанції подавав заяву про стягнення на свою користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 67 600 грн.
18. На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: копію договору про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року, копію додатку № 1 від 15 липня 2022 року до договору "Розмір гонорару адвоката, умови та порядок розрахунків", копію акту наданих послуг від 23 серпня 2022 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане Колоді Л.В.
19. Відповідно до пункту 3.1 договору про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
20. За умовами пункту 4.2 цього договору, за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2. договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) протягом місяця з дня виставлення рахунку. Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначається сторонами в додатках до цього договору.
21. За змістом акту наданих послуг від 23 серпня 2022 року адвокат надав позивачу такі послуги:
1) усна консультація без вивчення документів (2 год) вартість - 800 грн, загальна вартість - 1600 грн; 2) робота адвоката по справі: опрацювання законодавчої бази, вивчення судової практики, вивчення наданих клієнтом документів (5 год), вартість - 1500 грн, загальна вартість - 7500 грн; 3) усна юридична консультація з вивченням документів та ознайомлення з наданими письмовими доказами (1 год), вартість- 1500 грн, загальна вартість - 1500 грн; 4) складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії (16 год), вартість - 1500 грн, загальна вартість - 24000 грн; 5) виготовлення необхідної кількості копій з документів до позову, надіслання копій позовної заяви до суду (4 год), вартість - 1500 грн, загальна вартість - 6000 грн; 7) складання відповіді на відзив (9 год), вартість - 1500 грн, загальна вартість - 13500 грн, 8) надіслання копії відповіді на відзив учасникам (1 год), вартість - 1500 грн, загальна вартість - 1500 грн; 9) складання заяви про розподіл (компенсацію) судових витрат у справі № 440/6434/22 (6 год), вартість - 1500 грн, загальна вартість - 9000 грн; 10) виготовлення необхідної кількості копій з документів до заяви про розподіл судових витрат, направлення учасникам та до суду (2 год), вартість - 1500 грн, загальна вартість - 3000 грн. Всього - 67 600 грн.
22. Водночас, разом із заявою від 08 вересня 2023 року позивачем додатково надано до суду копію акту наданих послуг від 07 вересня 2023 року (додаток № 2 до договору про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року), за змістом якого адвокат надав клієнту такі послуги/виконав роботи: 1) 07 вересня 2022 року - складання пояснення на заперечення, надіслання копії пояснення на заперечення учасникам справи (4 год) вартість - 1500 грн, загальна вартість - 6000 грн; 2) 30 червня 2023 року - складання відповіді на відзив, надіслання копії відповіді на відзив учасникам (4 год) вартість - 1500 грн, загальна вартість - 6000 грн; 3) 19 липня 2023 року - участь у судовому засіданні - 6000 грн; 4) 07 вересня 2023 року - участь у судовому засіданні - 6000 грн. Всього - 24 000 грн.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Суд першої інстанції ухвалюючи рішення в частині визначення розміру витрат на правову допомогу, виходив з того, що сума, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у розмірі 67 600 грн, є завищеною щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи та витрачений адвокатом час.
24. При цьому, суд зазначив, що виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу та об`єму наданих послуг, а також враховуючи часткове задоволення позову, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн (6000 грн/2).
25. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в цій частині, погодився з його висновком та визначеною судом сумою. Зазначив, що результатом наданих юридичних послуг є фактично лише складання адміністративного позову, а такі дії як складання відповіді на відзив, заяви про розподіл судових витрат, надіслання їх копій не мали жодного впливу на рух справи та вирішення її на користь позивача, отже не підлягають відшкодуванню.
26. Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що сума в розмірі 24000 грн, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача за роботи та послуги, зазначені у акті наданих послуг є завищеною щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони. Тому, вказуючи, що загальний розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи суд зменшив розмір таких витрат з 24 000 грн до 1 500 грн.
27. При цьому, суд першої інстанції, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, а також враховуючи кваліфікацію адвоката та час необхідний для виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг), дійшов висновку, що виконані адвокатом роботи щодо складання пояснення на заперечення, надіслання копії пояснення на заперечення учасникам справи та складання відповіді на відзив, надіслання копії відповіді на відзив учасникам мають бути оцінені загалом в суму 1000 грн (500 грн + 500 грн), а участь адвоката Колоди Л.В. у двох судових засіданнях 19 липня 2023 року та 07 вересня 2023 року слід оцінити у 2000 грн із розрахунку 1000 грн за участь у кожному із цих судових засідань.
28. Суд першої інстанції зазначив, що дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, значенню справи для сторони, враховуючи часткове задоволення позову, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн ((500 грн + 500 грн + 1000 грн + 1000 грн)/2).
29. Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком вказуючи, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо розподілу судових витрат.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
30. Касаційні провадження у справі відкрито на підстав пункту 1 частини четвертої статі 328 КАС України.
31. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
32. Позивач звертає увагу, що всі послуги з правничої допомоги, які зазначені в актах, надані адвокатом в повному обсязі.
33. Зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях об`єднали кілька окремих дій з надання правової допомоги позивачу (надання консультацій, підготовка та складання процесуальних документів, додатків до процесуальних документів, як того вимагають норми КАС України) в одну дію та вказали, що це все лише одна послуга зі складання адміністративного позову; а складання відповіді на відзив, заяви про розподіл судових витрат та інше це взагалі дії, які не мали жодного впливу на рух справи та вирішення її на користь позивача.
34. Вказаний висновок судів попередніх інстанцій, на думку скаржника, суперечить наведеним вище правовим висновкам Верховного Суду та рішенню Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009. Конституційний Суд зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, тощо.
35. Позивач наголошує, що під час складання позовної заяви необхідно провести ряд юридичних дій: опрацювати законодавчу базу з врахуванням обставин справи, що виникли у клієнта, вивчити надані клієнтом документи, провести юридичну консультацію з клієнтом, скласти позовну заяву, належним чином направити копії учасникам та до суду та вчинити інші дії, направлені на вирішення справи на користь клієнта. Тобто, адвокат (представник) зобов`язаний вчинити дії, які забезпечать повний та об`єктивний розгляд судом позову на користь позивача, якщо не вчинити хоча б одну дію з перелічених, результат значно вплине на рух справи та вирішення її на користь позивача. Тому, кожна дія представника, вчинена за актом наданих послуг від 23 серпня 2023 року є такою, що несе в собі певну цінність, оскільки представник вкладає в кожну таку дію свій час, знання, досвід, ступінь кваліфікації, тому кожна дія повинна розглядатись судом окремо та оцінюватись відповідно до вартості таких послуг, часу, витраченого представником на її вчинення.
36. На думку позивача, витрати на правову допомогу в сумі 67600 грн є цілковито обґрунтованими та співмірними таким критеріям, як складність справи та витрачений адвокатом час: справа розглянута судом в загальному провадженні, а не в спрощеному, а отже вона є складною; розгляд справи через її складність затягнувся на строк більше року; саме через надану правничу допомогу адвоката суд виніс рішення, яким захистив права позивача; суд задовольнив позов частково, але, фактично визнав бездіяльність відповідача протиправною; в іншій частині відмовлено лише тому, що відповідач, після подання позову до суду, вчинив дію, яку вимагав позивач в позові, а не через необґрунтованість цієї позовної вимоги. Отже, права позивача відновлені та захищені, тому послуги адвоката виконані в повному обсязі.
37. Крім того, позивач вказує на надання відповідачем до суду першої інстанції заперечення щодо заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
38. Що стосується додаткового рішення суду першої інстанції, то позивач не погоджується з висновком суду, що такі дії як складання пояснення на заперечення, відповіді на відзив, надіслання їх копій, не мали жодного впливу на рух справи та вирішення її на його користь, тому дійшов висновку про відсутність юридичних наслідків для нього та підстав для відшкодування зазначених витрат.
39. Позивач вважає, що такий висновок суперечить пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, де зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Це право, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежено.
40. На думку позивача, суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги, що КАС України передбачені вимоги до складання процесуальних документів, порядок їх подання, додержання яких впливає на рух справи та вирішення її на його користь.
41. Позивач наголошує, що кожна вчинена адвокатом дія згідно з актом наданих послуг від 07 вересня 2023 року є такою, що несе в собі певну цінність, оскільки представник вкладає в кожну таку дію свій час, знання, досвід, ступінь кваліфікації, тому кожна дія повинна розглядатись судом окремо та оцінюватись відповідно до вартості таких послуг, часу, витраченого представником на її вчинення. Виключивши певні види послуг з переліку зазначеного в акті, суд першої інстанції не послався на джерело правової підстави таких дій і належно не обґрунтував їх.
42. Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про розподіл (компенсацію) судових витрат лише в частині 1500 грн із заявлених 24000 грн не обґрунтував, яким чином зробив такий розрахунок, оскільки з його висновку (з яким погодився суд апеляційної інстанції) вбачається, що суд визнав надання такої правничої допомоги як участь представника позивача у судових засіданнях 19 липня 2023 року та 07 вересня 2023 року у цій справі.
43. У відзивах на вказані касаційні скарги відповідач просив у задоволенні касаційних скарг відмовити, а оскаржувані судові рішення в частині відмови залишити без змін.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
44. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
45. Касаційні провадження у справі відкрито з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в пункті 1 частини четвертої статі 328 КАС України.
46. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.
47. На стадії касаційного перегляду спірним питанням є стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
48. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
49. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.
50. Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 грудня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
51. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
52. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
53. Види адвокатської діяльності перелічені у статті 19 Закону № 5076-VI.
54. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття Закону № 5076-VI).
55. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
56. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
57. Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
58. За змістом статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
59. Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
60. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
61. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
62. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
63. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
64. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
65. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
66. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
67. Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
68. При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
69. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
70. У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
71. Наведене дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
72. У справі, що розглядається суд першої інстанції вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу (заява позивача від 30 серпня 2022 року), виходив з того, що сума, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у розмірі 67 600 грн, є завищеною щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи та витрачений адвокатом час.
73. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу та об`єму наданих послуг, а також враховуючи часткове задоволення позову, стягнув на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн (6000 грн/2).
74. Наведене дає підстави для висновку, що суд першої інстанції у своєму рішенні фактично навів загальний перелік критеріїв співмірності витрат на правову допомогу, однак, не надав оцінки документам наданим позивачем на підтвердження складу та розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, не дослідив обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений у тому числі в акті наданих послуг (правової допомоги), їх результат, складність процесуальних документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, істотний критерій визначення важливості (значення) справи для позивача (через протиправну бездіяльність відповідача позивач більше року перебував без роботи та без доходів), конкретні обставини справи (яка не є справою незначної складності) та її багатоепізодність (адвокат доводив протиправність бездіяльності суб`єкта владних повноважень та підстави для зобов`язання вчинити певні дії).
75. При цьому, розрахунок витрат на правничу допомогу суду першої інстанції наведений в оскаржуваному судовому рішенні (6000 грн/2) є незрозумілим та необґрунтованим.
76. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами пункту 4.2 договору про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2. договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) протягом місяця з дня виставлення рахунку. Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначається сторонами в додатках до цього договору.
77. До того ж, в заяві про розподіл (компенсацію) судових витрат від 30 серпня 2022 року позивач стверджує, що поніс витрати, проте доказів на підтвердження понесення таких витрат не надає, що є ключовим для вирішення питання щодо їх відшкодування.
78. З огляду на наведене, необхідно було встановити, чи виставлявся адвокатом рахунок позивачу на сплату винагороди (гонорару), що передбачено пунктом 4.2 договору про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року, а також, чи сплачена фактично позивачем така винагорода (гонорар) адвокату (67 600 грн).
79. Крім того, в касаційній скарзі скаржник звертає увагу, що відповідачем до суду першої інстанції подано заперечення щодо заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
80. Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню, суд першої інстанції, не врахував позицію відповідача та не надав жодної правової оцінки його доводам щодо зменшення витрат на правничу допомогу, що викладені ним у відзиві на позовну заяву від 13 червня 2023 року (а.с.31-42 т.ІІ).
81. Отже, мотиви рішення суду першої інстанції в цій частині висловлені безвідносно до викладених відповідачем доводів про зменшення витрат на правничу допомогу.
82. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині витрат на правничу допомогу, не звернув увагу на вказані порушення та погодився з визначеною судом сумою таких витрат, обмежившись загальними висновками.
83. Вказане у сукупності свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій за наслідками розгляду заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу від 30 серпня 2022 року.
84. Що стосується додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі, яким вирішено питання витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача, то підставою для прийняття вказаного рішення була заява позивача від 19 вересня 2023 року.
85. Так, за наслідками розгляду вказаної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у розмірі 24 000 грн є завищеною щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони.
86. При цьому, суд першої інстанції, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, а також враховуючи кваліфікацію адвоката та час необхідний для виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг), дійшов висновку, що виконані адвокатом роботи щодо складання пояснення на заперечення, надіслання копії пояснення на заперечення учасникам справи та складання відповіді на відзив, надіслання копії відповіді на відзив учасникам мають бути оцінені загалом в суму 1000 грн (500 грн + 500 грн), а участь адвоката Колоди Л.В. у двох судових засіданнях 19 липня 2023 року та 07 вересня 2023 року слід оцінити у 2000 грн із розрахунку 1000 грн за участь у кожному з цих судових засідань.
87. Таким чином, суд першої інстанції, посилаючись на обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, значенню справи для сторони, часткове задоволення позову, дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн ((500 грн + 500 грн + 1000 грн + 1000 грн.)/2).
88. Однак, наведений висновок зроблений судом першої інстанції без відповідного обґрунтування, оскільки виключивши певні види послуг з переліку акту наданих послуг від 07 вересня 2023 року, суд першої інстанції не послався на джерело правової підстави таких дій і не обґрунтував їх. Що стосується розрахунку 1500 грн ((500 грн + 500 грн + 1000 грн + 1000 грн.)/2), то такий є незрозумілим та необґрунтованим.
89. Крім того, в заяві про розподіл (компенсацію) судових витрат від 08 вересня 2023 року позивач також стверджує, що поніс витрати, проте доказів на підтвердження понесення таких витрат не надає, що є ключовим для вирішення питання щодо їх відшкодування.
90. Таким чином, враховуючи умови договору про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року, як вже зазначалось в пункті 78 цієї постанови, необхідно було встановити, чи виставлявся адвокатом рахунок позивачу на сплату винагороди (гонорару) та, чи сплачена фактично позивачем така винагорода (гонорар) адвокату (24 000 грн).
91. До того ж, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню в сумі 1 500 грн, суд першої інстанції не врахував позицію відповідача та не надав жодної правової оцінки поданому ним 28 вересня 2023 року запереченню на заяву про ухвалення додаткового рішення (а.с.186-188 т.ІІ), наявності чи відсутності у ньому обґрунтованих доводів щодо неспівмірності таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
92. Отже, мотиви додаткового рішення суду першої інстанції також висловлені безвідносно до викладених відповідачем доводів про зменшення витрат на правничу допомогу.
93. Суд апеляційної інстанції переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції на допущені порушення уваги не звернув, при цьому, вказуючи, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо розподілу судових витрат, погодився з його рішенням.
94. В контексті встановлених обставин та у взаємозв`язку із наведеними вище нормами права, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях передчасними, оскільки вони зроблені за формального підходу до вирішення питання понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не ґрунтуються на всебічно та повно досліджених доказах, наявних в матеріалах справи.
95. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
96. Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виключає можливість дійти висновку щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
97. Враховуючи, що допущені судами попередніх інстанцій порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, оскаржувані судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа в частині вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтовані і законні судові рішення.
98. Отже, доводи касаційних скарг частково знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
99. З огляду на результат касаційного розгляду та за відсутності понесених судових витрат судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 345, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд