iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року

м. Київ

справа № 520/2230/23

адміністративне провадження № К/990/27951/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник - Томенко Ж.М.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 520/2230/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року (головуючий суддя Бадюков Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року (головуючий суддя - Чалий І.С., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі -ГУНП в Харківській області, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 11 квітня 2022 року № 241 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 13 квітня 2022 року № 202 о/с "По особовому складу" в частині звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 77 від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію України" (далі - Закон № 580-VIII) (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- поновити на службі в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 .

- зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2022 року по день поновлення на посаді;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 16 по 26 лютого 2022 року перебував за кордоном у щорічній основній відпустці за 2021 рік. У зв`язку із тим, що після введення воєнного стану 24 лютого 2022 року були закриті авіасполучення з Україною та скасовані всі авіарейси, а також через захворювання на COVID-19 позивач не зміг своєчасно повернутись до України. Проте ці форс-мажорні обставини не були враховані під час проведення службового розслідування. Позивач наголошує про відсутність у його діях вини та ознак дисциплінарного проступку та вважає своє звільнення незаконним.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивач вчиняв всі залежні від нього дії щодо повернення до України, однак у період з 24 лютого до 11 квітня 2022 року, з незалежних від нього причин, був позбавлений можливості прибути за місцезнаходженням ГУНП в Харківській області у місто Харків. Як під час проведення службового розслідування, так і при винесенні оскаржуваних наказів, відповідачем не надавалась оцінка позитивній характеристиці, попередньої бездоганної поведінки та оцінки показників роботи позивача, вжиття ним заходів з повернення на роботу. Суди дійшли висновку, що застосування такого виду дисциплінарної відповідальності як звільнення зі служби в поліції є неспівмірним із виявленим порушенням.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУНП в Харківській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Підставою касаційного оскарження скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи наявність вказаної підстави касаційного оскарження, заявник касаційної скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 наказу Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" у подібних правовідносинах (у контексті правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у разі невиходу на службу під час дії воєнного стану).

За доводами відповідача, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, а тому спірні рішення є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку. При визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача, його характеристика, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції.

На переконання скаржника, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив дотримання частини другої статті19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував повно, діяння поліцейського кваліфікував правильно, норму закону визначив вірно, зміст приписів цієї норми витлумачив без помилок (перекручень), взяв до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, наслідки вчиненого поліцейським діяння не спотворив, міру юридичної відповідальності обрав без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.

Зауважує, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУНП в Харківській області.

У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Ухвалою від 00 березня 2025 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

08 листопада 2016 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 склав Присягу працівника поліції.

З 01 лютого 2021 року ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції у званні старшого лейтенанта поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.

Згідно з копією витягу з наказу від 01 лютого 2022 року № 66 о/с "По особовому складу" вирішено надати частину щорічної оплачуваної відпустки за 2021 рік старшому лейтенанту поліції інспектору сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ОСОБА_1 на 11 діб з 16 до 26 лютого 2022 року, з виїздом до Шрі-Ланки.

Згідно копії квитка SQP 0013018324, виданої перевізником SkyUP на ім`я ОСОБА_1, виліт до Шрі-Ланки відбувся 16 лютого 2022 року о 02:05 з міста Києва, рейс НОМЕР_2 з прибуттям 16 лютого 2022 року о 16:30 HRI (LK) Hambantota.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 24 лютого 2022 року № 125 о/c "По особовому складу" у зв`язку з крайньою необхідністю, на підставі частини одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII поліцейські ГУНП в Харківській області (у тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ), котрі перебували у чергових відпустках (невикористаних за 2021 рік) були відкликані з них.

Водночас, як убачається із офіційного сайту https://lowcost.ua/ukraine-in-war/ та не заперечується учасниками справи, у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року російська федерація почала повномасштабну війну, "Україна атакована зі сходу, півночі та півдня. По всій території нашої країни введено воєнний стан, небо над Україною закрито на невизначений термін. Українські авіакомпанії МАУ, SkyUp, Windrose, Мотор Січ та Bees Airline повідомили про зупинення всіх рейсів, а деякі про зупинку продажу квитків. На невизначений термін припинили рейси в Україну й іноземні авіакомпанії.

Відповідно до Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

10 квітня 2022 року до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Плотнікова Д.В. про те, що інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 24 лютого 2022 року на службу за командою "Тривога" не прибув.

На підставі вказаного рапорту начальником ГУНП в Харківській області 11 квітня 2022 року видано наказ № 534 "Про призначення та проведення службового розслідування".

Цього ж дня, 11 квітня 2022 року, начальником ГУНП в Харківській області полковником В. Тимошко затверджено висновок службового розслідування за фактами, викладеними у рапорті начальника Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Плотнікова Д.В.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 24 лютого по 10 квітня 2022 року відсутній за місцем несення служби, що є порушенням службової дисципліни, а саме: недотримання вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII у частині професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказу ГУНП в Харківській області від 15 серпня 2016 року № 818 у частині дотримання правил внутрішнього розпорядку.

За результатами проведеного службовим розслідування комісія ухвалила: за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу ГУНП в Харківській області від 24 лютого 2022 року № 125 о/с, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", пункту 3 наказу Національної поліції України від 07 квітня 2022 року № 239 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області № 241 від 11 квітня 2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу ГУНП в Харківській області від 24 лютого 2022 року № 125 о/с, пунктів 3 наказів Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" та від 07 квітня 2022 року № 239 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" застосувати до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області №202 о/с від 13 квітня 2022 року позивача звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи накази відповідача протиправними, а своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом № 580-VIII (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 18 Закону № 580-VIII визначає обов`язки поліцейських, зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зі статтею 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту встановлює, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин першої - третьої статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статями 14, 19 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень наведено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частина третя якої передбачає, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За змістом статті 26 Дисциплінарного статуту в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.

Частина друга статті 2 КАС України закріплює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

VІ. Позиція Верховного Суду

Предметом судового контролю у справі № 520/2230/23 є накази ГУНП в Харківській області № 241 від 11 квітня 2022 року та № 202 о/с від 13 квітня 2022 року про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Касаційне провадження відкрите з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, на обґрунтування наявності якої скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 наказу Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" у подібних правовідносинах (у контексті правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у разі невиходу на службу під час дії воєнного стану), які, на його думку, неправильно застосовані судами першої та апеляційної інстанцій.

Переглянувши оскаржувані судові рішення у визначених статтею 341 КАС України межах, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Окреслюючи загальні риси професії поліцейського варто вказати, що з аналізу положень Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту НПУ слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема, відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.

Загальновідомим є те, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року воєнний стан було продовжено і він діє по даний час.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Статтею 24 Закону № 580-VIII установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Отже на позивача, який проходить службу особливого характеру та склав Присягу поліцейського, покладено додаткові повноваження щодо захисту інтересів держави під час воєнного стану.

У розглядуваному випадку підставою для видання ГУНП в Харківській області спірних наказів слугували матеріали службового розслідування, проведеного за фактами, викладеними у рапорті начальника Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Плотнікова Д.В., та висновок дисциплінарної комісії.

Так, рапортом від 10 квітня 2022 року полковник поліції Плотніков Д.В. доповів начальникові ГУНП в Харківській області полковнику поліції Володимиру Тимошку про те, що 24 лютого 2022 року на службу за командою "Тривога" не прибув інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . З 16 лютого по 26 лютого 2022 року останній знаходився на території Республіки Шрі-Ланка, перебуваючи у черговій щорічній відпустці, та мав повернутися до України 27 лютого 2022 року. Втім, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не зміг покинути територію Республіки Шрі-Ланка у зв`язку з припиненням авіасполучення з Україною через ведення активних бойових дій на території України. Старшим інспектором кадрового забезпечення відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 капітаном поліції Дадикіною Н.В. у месенджері "WhatsApp" 24 лютого 2022 року доведено до відома старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказ ГУНП в Харківській області від 24 лютого 2022 року № 125 о/c, на що він пояснив, що у нього запланований виліт в Україну з Республіки Шрі-Ланка на 26 лютого 2022 року відповідно до його раніше придбаного туристичного білету; 10 березня 2022 року до відома старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 доведено наказ Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190, на що останній повідомив, що 26 лютого 2022 року авіакомпанія "SKY UP" відмінила його виліт та не компенсувала кошти за авіаквиток, він не має можливості повернутися та чекає на авіарейс; 07 квітня 2022 року до відома старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 доведено наказ Національної поліції України від 07 квітня 2022 року № 239, на що останній повідомив, що він придбав квиток на 07 квітня 2022 року, але не зміг вилетіти у зв`язку з позитивним тестом на СOVID-19". Станом на 10 квітня 2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на територію України не прибув, до несення служби не приступив.

У висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Харківській області 11 квітня 2022 року, зазначено, що в ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час телефонної розмови із використанням мобільного додатку "WhatsApp" пояснив, що вів переговори із представниками туроператора "JoinUP" та авіакомпанією "SkyUP" Airlines, з приводу повернення йому грошових коштів за квитки на авіарейс 26 лютого 2022 року Республіка Шрі-Ланка - Київ. У подальшому він придбав білет на авіарейс сполученням Шрі-Ланка - Федеративна Республіка Німеччина, із вильотом 07 квітня 2022 року до Федеративної Республіки Німеччина та подальшим прямуванням до України. 07 квітня 2022 року він зробив експрес - тест на "Covid-19" та отримав позитивний результат, у зв`язку із чим був поміщений на обсервацію строком на чотирнадцять діб, територію Республіки Шрі-Ланка покинути не зміг.

Однак, такі доводи старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 щодо неможливості прибуття в Україну до моменту придбання авіаквитка на 07 квітня 2022 року сполученням Коломбо (Республіка Шрі-Ланка) - Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина) дисциплінарна комісія уважала недостатніми, щоб обґрунтувати поважність причин відсутності ОСОБА_1 на службі та вчинення ним усіх можливих дій для якнайшвидшого повернення до України.

Комісія зазначила, що не вчинено відповідних дій спрямованих на придбання авіаквитка до іншої країни Європи раніше за 07 квітня 2022 року. Крім того, у разі неможливості (з будь-яких причин) повернутися на територію України, кожний громадянин має право звернутися до консульської служби МЗС України, яке здійснює свою діяльність з захисту прав та інтересів громадян України за кордоном. Враховуючи те, що Україна окремого дипломатичного представництва у Республіці Щрі-Ланка не має, а його функції виконує посольство України в Індії (ІНФОРМАЦІЯ_1), громадянин України може цілодобово звернутися до консульства України за телефоном служби оперативних чергових НОМЕР_3 (https://roadsweb.wordpress.com/about/департамент-консульської-служби/), що також ОСОБА_1 зроблено не було. Навіть за відсутності засобів зв`язку, коштів, ОСОБА_1 міг встановити зв`язок із дипломатичними представниками України звернувшись до правоохоронних органів Республіки Шрі-Ланка, чого також останнім зроблено не було.

На тлі зазначених мотивів дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у період з 24 лютого по 11 квітня 2022 року інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції.

У постанові від 17 листопада 2022 у справі № 480/9492/20 Верховний Суд наголошував, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: (1) чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Отже, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати насамперед склад дисциплінарного проступку в його діях, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.

Поряд із цим, при кваліфікації дій ОСОБА_1 як скоєння дисциплінарного проступку важливим аспектом є встановлення під час службового розслідування наявності/відсутності поважних причин, які зумовили невиконання вимог наказів керівництва та неприбуття до місця несення служби.

Особливістю спірних правовідносин є те, що вони виникли у період дії воєнного стану в Україні.

Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 24 лютого 2022 року № 125 о/с "По особовому складу" у зв`язку з крайньою службовою необхідністю, на підставі частини одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII поліцейські ГУНП в Харківській області, які перебували у чергових відпустках, були з них відкликані, у тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1

10 березня 2022 року Національною поліцією України видано наказ № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", пунктом 1 якого поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом доби повинні прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме:

поліцейським, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв`язку з об`єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення);

поліцейським, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини), які є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби;

поліцейським, які мають статус одинокої матері (батька).

Згідно з пунктом 3 наказу поліцейські, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов`язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не підпадає під категорію поліцейських згідно переліку, зазначеного у пункті 1 наказу.

Відповідно до вимог пункту 1 наказу Національної поліції України від 07 квітня 2022 року № 239 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, починаючи з 11 квітня 2022 року протягом 1 доби після прибуття до відповідного регіону прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме:

поліцейським, які мають статус одинокої матері (батька).

Згідно вимог пункту 3 наказу поліцейські, які не відносяться до категорії визначених пунктом 1 цього наказу, зобов`язані прибути до органу поліції за місцем несення служби 11 квітня 2022 року.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, станом на 24 лютого 2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на підставі наказу від 01 лютого 2022 року № 66 о/с "По особовому складу" перебував у черговій щорічній відпустці за 2021 рік на 11 діб з 16 до 26 лютого 2022 року, з виїздом до Шрі-Ланки. Відповідно до копії квитка SQP 0013018324, виданої перевізником SkyUP на ім`я ОСОБА_1, виліт до Шрі-Ланки відбувся 16 лютого 2022 року о 02:05 з міста Києва, рейс НОМЕР_2 з прибуттям 16 лютого 2022 року о 16:30 HRI (LK) Hambantota.

У зв`язку із веденням воєнного стану 24 лютого 2022 року повітряний простір України закрито для цивільних перевезень, а авіасполучення з Україною припинено.

Також на сайті https://lowcost.ua/ukraine-in-war/ міститься повідомлення, що " 24 лютого 2022 року російська федерація почала повномасштабну війну! Україна атакована зі сходу, півночі та півдня. По всій території нашої країни введено воєнний стан, небо над Україною закрито на невизначений термін. Українські авіакомпанії МАУ, SkyUp, Windrose, Мотор Січ та Bees Airline повідомили про зупинення всіх рейсів, а деякі про зупинку продажу квитків. На невизначений термін припинили рейси в Україну й іноземні авіакомпанії.".

26 лютого 2022 року, коли у позивача був запланований виліт із Шрі-Ланки до України, авіакомпанія "SKY UP" скасувала авіарейс. При цьому на сайті компанії було розміщено повідомлення про те, що кошти за квитки у зв`язку з відміною рейсів буде повернуто покупцеві в особисті кабінети, а тим особам, які придбали витки через посередника, необхідно звернутися за місцем покупки або написати на letstalk@skyup.aero для оформлення промокоду в розмірі повної вартості квитка.

До адміністративного позову ОСОБА_1 додав докази на підтвердження вчинення дій задля повернення до України, а саме, копії скріншотів листування з туроператором та авіаперевізником. Так, від ОСОБА_4, разом із якою позивач мав повертатися із Шрі-Ланки, до туроператора ОСОБА_5 направлено повідомлення 26 лютого 2022 року про те, що дзвонили у посольство, ніхто не відповідає, спробують ще сьогодні зранку та що гід взагалі нічого не говорить, та відправляти їх ніхто нікуди не буде. Квитки коштують від 800 доларів з людини до Польщі. Також щодо повернення коштів за білет було направлено звернення до перевізника SkyUp, 17 березня 2022 року, що " 26.02 мусив бути наш виліт зі Шрі-Ланки, виконаний компанією SkyUp, рейс PQ5158G до Києва. Номер бронювання SQP0013018327 (Stanislav Liubich), SQP00130118328 (Pidoprygora Ievgeniia). Прошу повернути кошти за квитки на банківську картку, для можливості придбання квитків і вильоту з Шрі-Ланки в іншу країну". 18 березня 2022 року надійшла відповідь від Customer Service SkyUp наступного змісту: "Ви придбали квиток не через наш офіційний сайт, а через посередника. Для розгляду запиту щодо повернення коштів вам необхідно звертатися за місце придбання квитків". Також туроператору направлено повідомлення із проханням про те, щоб хоч хтось їх забрав.

У подальшому, ОСОБА_1 придбав білет на авіарейс сполученням Шрі-Ланка - Федеративна Республіка Німеччина, із вильотом 07 квітня 2022 року до Федеративної Республіки Німеччина та подальшим прямуванням до України. 07 квітня 2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зробив експрес - тест на "COVID-19" та отримав позитивний результату, у зв`язку із чим був поміщений на обсервацію строком на чотирнадцять діб, територію Республіки Шрі-Ланка покинути не зміг.

Зазначені обставини захворювання підтверджуються копією результатів лабораторних досліджень від 07 квітня 2022 року, здійснених у клініці "Аsiri laboratories", згідно яких Liubich Stanislav паспорт № НОМЕР_4 має позитивний результат з аналізу на наявність SARS-CoV-2.

Про вищевказані обставини позивач повідомляв старшого інспектора кадрового забезпечення відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 капітаном поліції Дадикіну Н.В. під час телефонної розмови у месенджері "WhatsApp", що знайшло своє відображення у висновку службового розслідування.

Беручи до уваги встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, колегія суддів погоджується із тим, що 24 лютого 2022 року позивач не з власної волі опинився у ситуації, яка унеможливлювала виконання наказів відповідача та Національної поліції України про невідкладне прибуття до місця несення служби. Перебуваючи у щорічній відпустці за кордоном в острівній державі Шрі-Ланка, позивач, у зв`язку з відміною запланованого авіарейсу через військову агресію росії проти України, був вимушений самостійно шукати всі можливі шляхи повернення додому. При цьому, як слушно зауважили суди, дії позивача щодо намагання повернути вартість квитка на зворотній рейс до України, є досить логічними, адже повернення із Шрі-Ланки до України транзитом через країни Європи потребує значних додаткових грошових витрат на дорогу.

Зібрані по справі докази підтверджують те, що ОСОБА_1 вчиняв усі можливі дії задля виконання наказів керівництва, про що повідомляв працівника відділу кадрового забезпечення.

У свою чергу, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 усе ж таки мав можливість придбати зворотній квиток зі Шрі-Ланки до будь-якої країни Європи, а потім до України раніше, аніж на 07 квітня 2022 року, проте цього не зробив, як-от наприклад, інформацію про наявність авіарейсів зі Шрі-Ланки до європейських країн (із пересадками чи без) у період з 24 лютого до 07 квітня 2022 року, на яких були вільні місця.

Також колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості тверджень відповідача про те, що позивач не звертався за допомогою до посольства України в Індії, оскільки з наданих позивачем копій скріншотів листування з туроператором підтверджується намагання позивача зв`язатися з Посольством, утім за номером телефону ніхто не відповідав. Окрім того, позивачем було придбано білет на авіарейс сполученням Шрі-Ланка - Федеративна Республіка Німеччина, із вильотом 07 квітня 2022 року.

З огляду на це колегія суддів уважає такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах, доводи відповідача про те, що позивач не вживав усіх можливих дій, спрямованих на виконання наказів керівництва. Водночас відповідач чітко не зазначає, які саме дії повинен був вчинити, але не вчинив ОСОБА_1, задля невідкладного прибуття до м. Харкова для несення служби, знаходячись за тисячі кілометрів від дому в умовах відсутності авіасполучення між Шрі-Ланкою та Україною та браком коштів на зворотній білет, що сталося не з його вини.

Аналізуючи зміст положень Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту, вимоги яких, на думку відповідача, порушив позивач варто зазначити, що під час службового розслідування не встановлено та судом не здобуто доказів, які б вказували на умисне вчинення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дій щодо ухилення від несення служби в умовах воєнного стану, виконання наказів керівництва чи допущення бездіяльності щодо якнайшвидшого повернення в Україну.

Так само не встановлено вчинення позивачем дій, які підривають авторитет органів Національної поліції України. Вчинки, які підривають авторитет Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до поліцейських під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Під час службового розслідування не встановлено вчинення позивачем дій або допущення поведінки проти інтересів служби в поліції. Установлені обставини доводять, що з 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 вчиняв усі можливі дії задля подолання перешкод у виконанні наказів керівництва та повернення в Україну з метою подальшого проходження служби в органах поліції під час дії воєнного стану.

Наведене у сукупності дає підстави не погодитися із твердженнями відповідача, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції.

Повертаючись до підстави касаційного оскарження судових рішень, нагадаємо, що відповідач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 наказу Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" у подібних правовідносинах - щодо правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у разі невиходу на службу під час дії воєнного стану.

Як бачимо відповідач посилається саме на ті норми Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту, порушення вимог яких було поставлено в провину старшому лейтенанту ОСОБА_1 .

Не повторюючи зміст цих норм, який наведений вище, Суд зауважує, що вони встановлюють обов`язок працівників поліції неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; не допускати дій, що підривають авторитет Національної поліції України; виконувати повноваження щодо забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Зазначені вимоги поширюються на всіх без винятку поліцейських, а отже, є загальними правилами поведінки для працівників поліції.

Водночас рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є індивідуалізованим і ґрунтується на фактичних даних і матеріалах, зібраних про поліцейського під час службового розслідування, в рамках якого дисциплінарна комісія повинна дослідити поважність причин невиходу поліцейського на службу в розрізі його індивідуальних обставин.

Необхідно зауважити, що судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів на тлі правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності формування висновку щодо питання застосування наведених норм матеріального права при розгляді цієї справи, оскільки обставини невиходу поліцейського на службу під час дії воєнного стану в кожному конкретному випадку є різними і в залежності від них адміністративні суди приймають рішення крізь призму нормативного регулювання правовідносин.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Відтак, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Разом із тим, доводи скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду з питань застосування зазначених правових норм та відповідно потреби у такому висновку не пов`язані з наявністю колізій, можливістю неоднозначного тлумачення, їх різним застосуванням, судами тощо, натомість по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлення обставин справи.

Проте, до повноважень Верховного Суду не належить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

У підсумку Верховний Суд констатує, що погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Харківській області № 241 від 11 квітня 2022 року та № 202 о/с від 13 квітня 2022 року про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, оскільки оспорювані накази не відповідають критерію правомірності, обґрунтованості та розсудливості.

Суд уважає, що в контексті обставин цієї справи та підстави касаційного оскарження, ним надано відповідь на всі доводи учасників, які можуть вплинути на правильне вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки Суд не встановив підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

................

Перейти до повного тексту