ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 752/5284/23
провадження № 61-14397св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ультра Альянс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року складі судді Хоменко В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотової Є. В., Кулікової С. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ультра Альянс" (далі - ПрАТ "СК "Ультра Альянс") про стягнення страхового відшкодування.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
3. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що двічі належним чином повідомлений про розгляд справи позивач не з`явився у судові засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
4. У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судові рішення та направити справу для продовження розгляду до місцевого суду.
7. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не врахував об`єктивні підстави не прибуття в судове засідання в призначений час після відбою тривоги та перебування в укритті, тобто не врахував час, необхідний для прибуття до суду, що є поважною причиною неявки в судове засідання, з цього приводу відсутній висновок Верховного Суду; суд першої інстанції не вирішував питання про визнання обов`язкової участі сторони позивача в судовому засіданні.
8. Заявник вказує, що про причини неявки в судове засідання 22 січня 2024 року на 14:00 год. було завчасно повідомлено суд. Так, представником позивача було надіслано клопотання про відкладення судового засідання, яке було мотивовано тим, що у м. Києві 22 січня 2024 року з 12:08 год. оголошено повітряну тривогу, що зумовлює необхідність перебування мешканців в укритті для захисту та збереження життя.
9. Посилається на те, що відбій повітряної тривоги був за півгодини до призначеного часу судового засідання, що виключало можливість адвоката дістатись будівлі суду за такий короткий проміжок часу.
10. Також заявник вказує, що не було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 27 березня 2024 року.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ "СК "Ультра Альянс" про стягнення страхового відшкодування.
12. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Позиція Верховного Суду
13. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
14. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
15. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
16. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
17. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
18. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
19. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
20. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
21. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
22. Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
23. Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
24. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
25. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
26. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
27. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
28. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
29. Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
30. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
31. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
32. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
33. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду
від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі
№ 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня
2024 року у справі № 686/15042/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.
34. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримуєтьмя правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
35. Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі
№ 756/7038/15-ц).
36. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого суду від 17 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи на 22 січня 2024 року об 14:00 год. (а. с. 96).
37. Представник позивача був повідомлений про розгляд справи, який призначено на 22 січня 2024 року об 14:00 год., що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а. с. 98).
38. 22 січня 2024 року представником позивача подано клопотання, у якому остання просила відкласти засідання, оскільки станом на 13:10 год. в м. Києві була повітряна тривога, тому прибути на розгляд справи об 14:00 год. не вбачається за можливе (а. с. 113-114).
39. Згідно довідки від 22 січня 2024 року, складеної секретарем судового засідання, у зв`язку із неявкою сторін фіксування судового процесе не здійснювалось, розгляд справи призначено на 27 березня 2024 року об 14:00 год (а. с. 117).
40. Згідно довідки про доставку електронного документа в електронний кабінет Бардіної О. О. від 23 січня 2024 року її повідомлено про те, що розгляд справи відкладено на 27 березня 2024 року на 14:00 (а. с. 121).
41. Згідно довідки від 27 березня 2024 року, складеної секретарем судового засідання, у зв`язку із неявкою сторін фіксування судового процесу не здійснювалось (а. с. 123).
42. Таким чином, оскільки про обізнаність сторони позивача (його представника) про дату, час та місце проведення судових засідань у справі свідчать наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки двічі належним чином повідомлений про розгляд справи позивач не з`явився у судові засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.
43. Доводи заявника про те, що в день судового засідання 22 січня 2024 року було оголошено повітряну тривогу, відбій якої відбувся за тридцять хвилин до початку судового засідання, що унеможливило вчасне прибуття представника позивача, відхиляються колегією суддів, оскільки відбій повітряної тривоги відбувся об 13:26, тому не можна вважати, що судове засідання не відбулось у зв`язку із повітряною тривогою.
44. Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується належне повідомлення представника позивача про судові засідання, які були призначені на 23 січня 2024 року та 27 березня 2024 року, колегія суддів відхиляє посилання заявника про порушення місцевим судом норм процесуального права.
45. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
46. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
47. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду