ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 686/20468/22
провадження № 61-779 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, акціонерне товариство "Укрпошта", Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Укрпошта" на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта"), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання рішення державного реєстратора незаконним та його скасування, визнання права на приватизацію.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 1975 року; ОСОБА_2 (дочка ОСОБА_1 ) зареєстрована та проживає у цій квартирі з 05 січня 1972 року, а з часу реєстрації шлюбу у квартирі зареєстрований та проживає ОСОБА_3 (зять ОСОБА_1 ). Всі ці особи відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" мають право на приватизацію вказаного житла.
Загальна площа будівлі по АДРЕСА_1 складає 221, 2 кв. м, з яких нежитлове приміщення поштового зв`язку - 78 кв. м, та житлові приміщення - квартира № 1, площею 78 кв. м, та квартира № 2, площею 66, 3 кв. м.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року (справа № 686/985/16), визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року № 1377 в частині оформлення права власності на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1, за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України; скасовано свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, за вказаною адресою, видане управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради 16 грудня 2009 року.
Водночас, незважаючи на вказані судові рішення, 14 листопада 2018 року державним реєстратором управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради було прийнято рішення, індексний номер 44028249, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого за ПАТ "Укрпошта" була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації зазначено, зокрема, свідоцтво про право власності, видане Управлінням житлово-комунального господарства 16 грудня 2009 року.
Вказували, що внаслідок реєстрації права власності на будівлю по АДРЕСА_1, загальною площею 221, 2 кв. м, за ПАТ "Укрпошта" порушуються їх права користування квартирою № 1 за вказаною адресою, у якій вони зареєстровані та тривалий час проживають.
Посилаючись на те, що станом на час проведення державної реєстрації права власності на спірне приміщення за ПАТ "Укрпошта" свідоцтво про право власності, видане управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради 16 грудня 2009 року, вже було скасовано судовими рішеннями у справі № 686/985/16, вважали, що належним способом захисту їх порушеного права є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Укрпошта" на будівлю, загальною площею 221, 2 кв. м, індексний номер 44028249 від 14 листопада 2018 року, яке перешкоджає вирішенню питання про приватизацію ними квартири АДРЕСА_1, площа якої увійшла до загальної площі будівлі по АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ПАТ "Укрпошта".
Ураховуючи викладене, позивачі просили суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Воротної О. І. за індексним номером 44028249 від 14 листопада 2018 року про внесення запису про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Укрпошта" на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1 ; визнати за ними право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 09 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обраний позивачами спосіб захисту не відповідає змісту їх порушеного права та не є ефективним інструментом для його відновлення. Крім того, позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким чином реєстрацією права власності на спірне приміщення за ПАТ "Укрпошта" порушуються їх права.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Воротної О. І. від 14 листопада 2018 року, індексний номер 44028249 про державну реєстрацію права власності за АТ "Укрпошта" на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1 .
В решті позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наданими сторонами доказами доведено, що об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 є житловим будинком з 1959 року. За даними технічного паспорту від 30 жовтня 2008 року на вказане приміщення встановлено, що його загальна площа складає 221, 2 кв. м, з якої площа приміщення поштового зв`язку -76, 9 кв. м; площа квартири № 1 - 78, 0 кв. м, площа квартири № 2 - 66, 3 кв. м. Отже, окрім приміщення поштового зв`язку, за вказаною адресою знаходяться ще й житлові квартири, загальна площа яких складає 144, 3 кв. м.
Апеляційним судом встановлено, що на час вчинення оспорюваних реєстраційних дій 14 листопада 2018 року свідоцтво від 16 грудня 2009 року про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1, було скасовано судовими рішеннями у справі № 686/985/16.
Встановивши наявність права користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для судового захисту їх порушених прав на житло, у якому вони зареєстровані та тривалий час проживають та обґрунтованість їх позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачами права на приватизацію квартири АДРЕСА_1, апеляційний суд виходив з того, що порядок приватизації державного житлового фонду, регулює Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", а тому звернення позивачів до суду з такими вимогами є передчасними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року АТ "Укрпошта" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначене судове рішення у задоволеній частині скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/20468/22, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У березні 2024 року матеріали цивільної справи № 686/20468/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "Укрпошта" мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив належним чином надані сторонами доказам, зокрема, документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за АТ "Укрпошта", а саме: наказ Міністерства інфраструктури України "Про затвердження акта передавання майна до статутного капіталу ПАТ "Укрпошта" від 05 липня 2017 року № 240; додаток № 41 до акту передавання до статутного капіталу ПАТ "Укрпошта" від 05 липня 2017 року, яким у власність АТ "Укрпошта", як внесок до статутного капіталу, передані об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1, загальною площею 221, 2 кв. м. Вказані документи не скасовані та є чинними. Державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за АТ "Укрпошта" проведена у відповідності до вимог закону, на підставі документів, які відповідають Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Звертає увагу на те, що позивачі не є власниками квартири, розташованої по АДРЕСА_1, не надали належних та допустимих доказів порушення їх прав при здійсненні державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна - відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1 за АТ "Укрпошта", про що правильно вказав суд першої інстанції.
Також звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, площа якої складає 78 кв. м, незаконно позбавив АТ "Укрпошта" права власності на весь об`єкт нерухомого майна, площею 221, 2 кв. м.
Водночас суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам і обставинам справи, правильно вказав про те, що обраний позивачами спосіб захисту не є ефективним та таким, що відповідає змісту їх порушеного права чи інтересу, за захистом якого вони звернулись до суду, та ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачами права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 не оскаржується, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року ОСОБА_1, представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подали відзив на касаційну скаргу, в якому зазначили, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим. Вважали висновки суду такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
У лютому 2024 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України надало пояснення, у якому фактично підтримало доводи касаційної скарги АТ "Укрпошта".
Звертало увагу на те, що на час здійснення оспорюваних реєстраційних дій 14 листопада 2018 року, судове рішення у справі № 686/985/16-ц, яким скасовано свідоцтво від 16 грудня 2009 року про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1, не було пред`явлено до виконання, що свідчить про відсутність ознак протиправності як у діях АТ "Укрпошта", так і у діях державного реєстратора при вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.
Стверджувало, що при затвердженні акту передавання нерухомого майна по АДРЕСА_1 до статутного капіталу ПАТ "Укрпошта" Міністерство діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією ж адресою зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується довідкою № Г-03-28108 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, відмітками у паспорті ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно матеріалів інвентаризаційної справи Хмельницького бюро технічної інвентаризації об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 є житловим будинком з 1959 року - первинна інвентаризація.
Відповідно до рішення Хмельницької міської ради від 24 листопада 1994 року № 122 земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, передана в постійне користування для житлового будинку обласного виробничого управління поштового зв`язку.
При підготовці технічного паспорту на будівлю відділення поштового зв`язку № 21 поштамту - Центру поштового зв`язку № 1 Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим оформленням свідоцтва на право власності, бюро технічної інвентаризації м. Хмельницького було складено поверхневий план, експлікацію внутрішніх площ будівлі літ. "А1", з яких убачається, що загальна площа приміщення складає 221, 2 кв. м; площа приміщення поштового зв`язку -76, 9 кв. м; площа квартири № 1 - 78, 0 кв. м, площа квартири № 2 - 66, 3 кв. м; загальна площа Квартир № 1 та № 2 складає 144, 3 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року № 1377 оформлено право власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на об`єкти нерухомого майна: будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 .
16 грудня 2009 року Управлінням житлово-комунального господарства на підставі зазначеного рішення міської ради видано свідоцтво про право власності на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначені обставини встановлені рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року (справа № 686/985/16).
Зазначеним рішенням у справі № 686/985/16 визнано, зокрема, незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року №1377 в частині оформлення права власності на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221,2 кв. м, по АДРЕСА_1, за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України; скасовано свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, за вказаною адресою, видане управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради 16 грудня 2009 року.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 09 листопада 2018 року державним реєстратором Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Воротною О. І. проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ "Укрпошта" на об`єкт нежитлової нерухомості - будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 44028249 від 14 листопада 2018 року. Підстава для державної реєстрації: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за № 31083691; свідоцтво про право власності від 16 грудня 2009 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства, наказ Міністерства інфраструктури України від 05 липня 2017 року № 240 "Про затвердження акта передання майна до статутного капіталу ПАТ "Укрпошта", технічний паспорт від 30 жовтня 2008 року виданий Хмельницьким бюро технічної інвентаризації.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "Укрпошта" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19, підпункт 7.23) та від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 (провадження 12-10гс22, підпункт 8.47)).
Ефективність способу захисту порушених прав позивача підлягає оцінці саме на час вирішення спору, коли суд встановлює чи в межах відповідної вимоги може бути захищене право або інтерес позивача та чи відповідне рішення призведе до того, що заявнику не потрібно буде додатково звертатися до суду із позовом.
Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилалися на порушення їх житлових прав - права на проживання та на приватизацію квартири АДРЕСА_1, у зв`язку з державною реєстрацією за АТ "Укрпошта" права власності на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1, до якої увійшла площа їх квартири (78, 0 кв. м), у якій вони зареєстровані та тривалий час проживають.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 1983 року зареєстрована і проживає у квартирі АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі також зареєстровані та проживають члені її сім`ї - ОСОБА_2 з травня 1989 року та ОСОБА_3 з квітня 1994 року.
Об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 є житловим будинком з 1959 року. Відповідно до рішення Хмельницької міської ради від 24 листопада 1994 року № 122 земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, передана в постійне користування для житлового будинку обласного виробничого управління поштового зв`язку.
10 грудня 2009 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення № 1377 про оформлення права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на об`єкт нерухомого майна: будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення Управлінням житлово-комунального господарства видано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 16 грудня 2009 року про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року (справа № 686/985/16), визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року № 1377 в частині оформлення права власності на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1, за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України; скасовано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 16 грудня 2009 року про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, за вказаною адресою.
Підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, заявлених у справі № 686/985/16, стало встановлення судом факту порушення її житлових прав (права на проживання та користування квартирою АДРЕСА_1 ), у зв`язку з неправомірним рішенням виконавчого комітету про оформлення права власності на будівлю за вказаною адресою та видачею на підставі цього рішення свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, за вказаною адресою.
Водночас 14 листопада 2018 року державним реєстратором управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради було прийнято рішення, індексний номер 44028249, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого за ПАТ "Укрпошта" була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації зазначено, зокрема, свідоцтво про право власності, видане Управлінням житлово-комунального господарства 16 грудня 2009 року, яке станом на час проведення вказаних реєстраційних дій скасовано судовими рішеннями у справі № 686/985/16.
Апеляційний суд зауважив, що при підготовці технічного паспорту від 30 жовтня 2008 року, який було надано ПАТ "Укрпошта" державному реєстратору для проведення державної реєстрації на будівлю відділення поштового зв`язку № 21 по АДРЕСА_1, бюро технічної інвентаризації м. Хмельницького було складено поверхневий план, експлікацію внутрішніх площ будівлі літ. "А1", з яких убачається, що загальна площа приміщення за вказаною адресою складає 221, 2 кв. м; площа приміщення поштового зв`язку -76, 9 кв. м; площа квартири № 1 - 78, 0 кв. м, площа квартири № 2 - 66, 3 кв. м; загальна площа Квартир № 1 та № 2 складає 144, 3 кв. м.
Отже наданими сторонами доказами підтверджено, що окрім приміщення поштового зв`язку, площею 76, 9 кв. м; за вказаною адресою знаходяться ще й житлові квартири, загальна площа яких складає 144, 3 кв. м.
Крім того, Державному реєстрі речових прав наявна інформація щодо права власності на квартиру АДРЕСА_7 .
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини частиною четвертою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом (частини перша, друга статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку, що оспорювані реєстраційні дії були проведені без дотримання вимог чинного законодавства України, зокрема на підставі скасованого судовими рішеннями у справі № 686/985/16 свідоцтва серії НОМЕР_1 від 16 грудня 2009 року про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на будівлю відділення поштового зв`язку № 21 загальною площею 221, 2 кв. м, що по АДРЕСА_1,
Реєстрація права власності ПАТ "Укрпошта" на нежитлову будівлю відділення поштового зв`язку № 21 по АДРЕСА_1 порушує права позивачів, які проживають та зареєстровані протягом тривалого періоду часу у квартирі АДРЕСА_1, площа якої (78, 0 кв. м) увійшла до загальної площі будівлі (221, 2 кв. м), право власності на яку зареєстровано за ПАТ "Укрпошта", без дотримання встановленого законом порядку переведення житлових приміщень у нежитлові.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини проживання позивачів у квартирі АДРЕСА_1, площа якої увійшла до загальної площі нежитлового приміщення, на яке зареєстровано право власності за ПАТ "Укрпошта", суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підлягають захисту в судовому порядку, та скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 44028249 від 14 листопада 2018 року про реєстрацію права власності ПАТ "Укрпошта" на будівлю відділення поштового зв`язку № 21, загальною площею 221, 2 кв. м, по АДРЕСА_1 .
Доводи касаційної скарги щодо недоведеності порушення прав позивачівпри здійсненні державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна є необґрунтованими.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам правомірності проживання та користування позивачами квартирою АДРЕСА_1 та дійшов обґрунтованого висновку про порушення житлових прав позивачів, які підлягають захисту.
Обраний позивачами спосіб захисту спрямований на відновлення житлових прав позивачів, як осіб, які тривалий час проживають у вказаній квартирі, а тому відповідні доводи касаційної скарги колегією суддів відхиляються.
Доводи касаційної скарги про те, що позивачі не є власниками квартири, розташованої по АДРЕСА_1, не впливають на висновки суду апеляційної інстанції щодо порушення їх житлових прав.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженому судовому рішенні суду апеляційної інстанції, питання вмотивованості висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.