ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2025 року
м. Київ
справа № 760/25662/21
провадження № 61-11185св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом),
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сидоренко Вадим Анатолійович, на рішення Солом`янського районного суду
міста Києва від 20 лютого 2023 року і додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року, ухвалені у складі судді Українця В. В., та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, прийняту колегією у складі суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування первісного позову вказував, що з 24 листопада
1999 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . На час звернення з позовом шлюбні відносини між ним та відповідачем фактично припинені, вони проживають окремо та спільне господарство не ведуть.
У шлюбі сторони набули у власність квартиру
АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя, просив визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири.
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування зустрічного позову вказувала, що у шлюбі сторони за спільні кошти придбали машиномісце (паркомісце) № НОМЕР_1 загальною площею 41,5 кв.м
на АДРЕСА_2 та автомобіль марки "Land Rover Discovery", 2016 року випуску. Право власності на вказане майно було зареєстровано за ОСОБА_1 .
У листопаді 2021 року вона дізналась про те, що 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 без її згоди відчужив автомобіль марки "Land Rover Discovery" за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2021/2741814 та 1/2 частку вартості проданого автомобіля їй не передав.
За таких обставин просила:
- визнати за нею право власності на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_1 загальною площею 41,5 кв.м на АДРЕСА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки вказаного машиномісця в сумі 225 500 грн та грошову компенсацію вартості
1/2 частки відчуженого автомобіля марки "Land Rover Discovery"
в розмірі 450 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 за кожним.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці машиномісця
АДРЕСА_3 за кожним.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 450 000 грн вартості її частки відчуженого автомобіля.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову в іншій частині.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що спірне майно набуте подружжям за час шлюбу, належить сторонам на праві спільної сумісної власності, тому вказане майно підлягає поділу між сторонами, частки яких є рівними.
Також суд першої інстанції зазначив, що автомобіль марки "Land Rover Discovery", 2016 року випуску VIN НОМЕР_2 був зареєстрований за ОСОБА_1, який відчужив вказаний автомобіль 17 серпня 2021 року без згоди ОСОБА_2 . Суму компенсації вартості частки відчуженого майна місцевий суд визначив на підставі поданої ОСОБА_2 роздруківки з веб-порталу з купівлі-продажу транспортних засобів, згідно з якою орієнтовна ринкова вартість транспортних засобів, які мають схожі технічні характеристики, становить 900 000 грн. Суд врахував, що ОСОБА_1 доказів на спростування такої вартості транспортного засобу не надав і клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи з метою встановлення його вартості не заявляв.
Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 24 000 грн у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу та 1 000 грн у відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням оцінки ринкової вартості квартири. ОСОБА_2 подала заперечення, в яких просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.
Місцевий суд, що вважав витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню
у розмірі 15 000 грн, що є співмірним зі складністю справи. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з проведенням оцінки ринкової вартості квартири, у зв`язку з неподанням ним доказів оплати таких витрати.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діяв адвокат Сидоренко В. А., залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 березня 2023 року - без змін
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації вартості частки відчуженого майна та в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і витрат, пов`язаних з проведенням оцінки ринкової вартості квартири, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про помилкове визначення місцевим судом вартості автомобіля на підставі роздруківки з веб сайту auto.ria.com, зазначивши про те, що ОСОБА_1 на підтвердження заперечень щодо визначеної ринкової вартості спірного автомобіля ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному судів доказів не надав, клопотань про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу не заявив.
Також апеляційний суд відхилив аргументи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення фактично не сплачених витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що місцевий суд, стягуючи 15 000 грн у відшкодування зазначених судових витрат, виходив зі співмірності заявлених вимог складності справи.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про недоведення ОСОБА_1 факту понесення витрат за проведенням оцінки ринкової вартості квартири у розмірі 1 000 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко В. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права просив:
- скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року в частині вирішення вимог зустрічного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 450 000 грн вартості частки відчуженого автомобіля і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;
- скасувати додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва
від 14 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року в частині відмови ОСОБА_1 у відшкодуванні 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 000 грн витрат, пов`язаних з проведенням оцінки ринкової вартості квартири, і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення зазначених витрат.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), та
постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), від 9 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17 (провадження № 61-5392св19) щодо визначення вартості транспортних засобів при поділі майна подружжя на підставі звіту або висновку експертної оцінки.
Вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 1,
12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та статті 1 Закону України "Про судову експертизу" у подібних правовідносинах щодо можливості самостійного визначення вартості транспортного засобу особою, яка не є суб`єктом оціночної діяльності.
Також зазначає про те, що суди безпідставно відмовили йому у відшкодуванні витрат, пов`язаних з проведенням оцінки квартири. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відшкодування фактично сплачених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн і не врахував, що їх інша частина у розмірі 9 000 грн має бути сплачена адвокату. Такий висновок судів суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 2 грудня
2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19) та від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19 (провадження № 61-9343св19).
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ковбасюк В. А. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність її доводів, просив рішення Солом`янського районного суду
міста Києва від 20 лютого 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 20 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року залишити без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про:
- неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року
у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18),
у постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19 (провадження № 61-9343св19), від 9 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17 (провадження № 61-5392св19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 1 та 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 1 Закону України "Про судову експертизу" (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції фактичні обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 з 24 листопада 1999 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року.
У шлюбі сторонами було придбано, в тому числі, автомобіль "Land Rover Discovery".
З відповіді Головного сервісного центру МВС від 16 листопада 2021 року
суди встановили, що автомобіль марки "Land Rover Discovery" 2016 року випуску VIN № НОМЕР_2 був зареєстрований за ОСОБА_1 24 березня
2016 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного
засобу № ПАСА-0001/067 від 7 березня 2016 року. 17 серпня 2021 року територіальним сервісним центром № 8046 транспортний засіб перереєстровано на нового власника ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2021/2741814.
Суди встановили, що на підтвердження вартості спірного автомобіля ОСОБА_2 надала суду витяг з відкритого ресурсу мережі Інтернет "auto.ria.com", відповідно до якого середня ринкова вартість колісного транспортного засобу "Land Rover Discovery", 2016 року випуску, який має схожі технічні характеристики,
становить 900 000 грн.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права та додержання норм процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, дійшов таких висновків.
Статтею 60 Сімейного кодексу (далі - СК) України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
За змістом частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого із подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року
у справі № 740/3930/15-ц (провадження № 61-10751св19).
Відповідно до частин першої, третьої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті 65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої
Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).
У справі, яка переглядається, суди встановили що спірний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності, який ОСОБА_1 відчужив без згоди іншого з подружжя - ОСОБА_2 . Вказані висновки судів заявник не оскаржує.
Виходячи зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується із визначеним судами розміром грошової компенсації вартості частки автомобіля, що підлягає стягненню з нього на користь ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
За змістом частин першої, другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша
статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
На підтвердження вартості спірного автомобіля ОСОБА_2 надала суду витяг з відкритого ресурсу мережі Інтернет "auto.ria.com", відповідно до якого середня ринкова вартість колісного транспортного засобу "Land Rover Discovery", 2016 року випуску, який має схожі технічні характеристики, становить 900 000 грн.
Доказів на підтвердження своїх заперечень щодо іншої ринкової вартості спірного автомобіля ОСОБА_1 не надав під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи для визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу не заявив.
Установивши вказані обставини, надавши належну правову оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, суди дійшли правильного висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню компенсація 1/2 частки транспортного засобу, розмір якої становить 450 000 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) та постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) і від 9 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17 (провадження № 61-5392св19), оскільки на підтвердження вартості транспортних засобів сторони подавали такі докази: - у справі № 127/7029/15-ц - звіт
про незалежну оцінку ринкової вартості транспортного засобу;
-у справі № 127/7029/15-ц - звіт про ринкову вартість автомобіля;
- у справі № 301/2231/17 - висновок (акт) експертної оцінки. У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 не надав судам будь-яких доказів на спростування вартості спірного транспортного засобу, визначеної на підставі даних веб сайту https://auto.ria.com.
Враховуючи викладене, правовідносини у вказаних справах та у справі, яка переглядається, не є подібними в контексті досліджених судами доказів, якими сторони підтверджували вартість транспортних засобів. При цьому у зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд не зазначали про неможливість визначення вартості транспортного засобу на підставі інших доказів, ніж ті, що подані сторонами у справах, які переглядалися ними у касаційному порядку.
Безпідставними є доводи касаційної скарги про відсутність у подібних правовідносинах висновків Верховного Суду щодо можливості самостійного визначення вартості транспортного засобу особою, яка не є суб`єктом оціночної діяльності, оскільки в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 619/3759/17 (провадження № 61-48129св18) Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення компенсації вартості частки транспортних засобів, вартість яких визначена з урахуванням ринкових цін на підставі даних веб сайту https://auto.ria.com.
Заявник у касаційній скарзі не просив відступити від зазначеного висновку Верховного Суду і колегія суддів підстав для відступлення від цього висновку не вбачає.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про необхідність викладення у подібних правовідносинах висновку щодо питання застосування статей 1 та 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 1 Закону України "Про судову експертизу".
Колегія суддів відхиляє доводи про безпідставну відмову судами у відшкодуванні витрат, пов`язаних з проведенням оцінки квартири, з підстав недоведення їх понесення, оскільки такі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів та їх оцінкою. Натомість, з огляду на положення
статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Заявник помилково вважає, що суд першої інстанції відмовив у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн з підстав відсутності доказів їх фактичної сплати, оскільки зміст додаткового рішення місцевого суду свідчить про те, що розмір зазначених витрат суд зменшив, врахувавши заперечення ОСОБА_2 щодо співмірності заявлених вимог зі складністю справи.
За таких обставин безпідставними є доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 2 грудня 2020року
у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19) та від 28 травня 2021 року
у справі № 727/463/19 (провадження № 61-9343св19).
Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Підстав для виходу за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в частині, що оскаржена, та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено процесуальне право, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення вимог зустрічного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 450 000 грн вартості частки відчуженого автомобіля і в частині розподілу судових витрат не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у вказаній частині не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у вказаній частині, додаткового рішення цього ж суду та постанови апеляційного
суду - без змін.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.