ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 307/3081/17
провадження № 61-9648св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Тячівський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тячівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_6, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Крец Марини Юріївни про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання нерухомого майна, договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна та скасування реєстрації нерухомого майна,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року у складі судді Бобрушко В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили:
- визнати недійсними електронні торги з реалізації однокімнатної квартири АДРЕСА_1, які були проведені 11 вересня 2017 року Державним підприємством "Сетам" (далі - ДП "Сетам");
- визнати недійсним та скасувати протокол ДП "Сетам" про проведення електронних торгів від 11 вересня 2017 року за № 284522 з реалізації спірної квартири;
- визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 27 вересня 2017 року у виконавчому провадженні серії ВП № НОМЕР_3, складений старшим державним виконавцем Тячівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Тячівський РВ ДВС) Голубкою І. І., з примусового виконання виконавчого листа № 711/9680/2012 щодо реалізації спірної квартири;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28 вересня 2017 року, посвідчене та зареєстроване приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М. Ю. (далі - приватний нотаріус Крец М. Ю.) у реєстрі за № 8707, згідно з яким власником спірної квартири є ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу квартири від 06 листопада 2017 року, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Крец М. Ю. у реєстрі за № 9776, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 придбала спірну квартиру;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Крец М. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяження за індексним номером 37959655 від 06 листопада 2017 року щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно - спірну квартиру;
- скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилалися на те, що вони, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
13 грудня 2017 року ОСОБА_2 у поштовій скриньці знайшов лист, адресований на ім`я ОСОБА_8, з протоколом проведення електронних торгів від 11 вересня 2017 року № 284522, згідно з яким їхню квартиру продано на електронних торгах та відповідно до протоколу від 11 вересня 2017 року № 284522 покупцем квартири є ОСОБА_3 . Про прилюдні торги їх ніхто не повідомляв, вони не є боржниками у жодному виконавчому провадженні, тому їх незаконно позбавили права власності на їхню спільну власність.
14 грудня 2017 року від державних виконавців їм стало відомо про те, що один із співвласників квартири ОСОБА_8 (частка власності - 1/4) є боржником у виконавчому провадженні, відповідно до якого з нього стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") заборгованість у розмірі 172 240,76 грн та 1 722,41 грн судових витрат.
11 вересня 2017 року відбулися електронні торги, об`єктом продажу яких є спірна квартира. Надалі право власності на їхню квартиру перереєстровано з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 шляхом укладення договору купівлі-продажу від 06 листопада 2017 року. Проведення прилюдних торгів та оформлення права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 та подальше відчуження її ОСОБА_4 є незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними і скасуванню.
Зазначали, що продавець квартири ДП "Сетам" не мало повноважень на продаж спірної квартири, оскільки вони (позивачі) не є боржниками у жодному виконавчому провадженні та не існує будь-якого рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Спірна квартира відповідно до іпотечного договору від 30 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гундою А. М., є предметом іпотеки, наданої на забезпечення кредиту в іноземній валюті. Державний виконавець, усупереч Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті", без рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, без їхнього відома та повідомлення виставив предмет іпотеки на електронні торги, який реалізовано.
Державний виконавець не врахував, що боржник з виконавчого провадження володіє лише 1/4 частини квартири, а не квартирою в цілому, та грубо порушив норми законодавства. Відповідно до свідоцтва про право власності боржник ОСОБА_8 є лише співвласником спірної квартири. Його частка у спільній сумісній власності не визначалася та в натурі не виділялася, експертиза вартості його частки у спільній сумісній власності не призначалася.
Оскільки, ОСОБА_8 є лише співвласником майна, то державний виконавець мав право накладати арешт виключно на майно, належне боржнику (тобто частку у власності, після її виділення). Дії державного виконавця щодо виставлення на прилюдні торги всієї квартири є незаконними та такими, що порушують право приватної власності, яке відповідно до імперативних норм Конституції України, є непорушним. Державному виконавцю було відомо про належність спірної квартири ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 .
Відповідно до звіту від 14 березня 2017 року № 01-03 про незалежну оцінку оцінювач ОСОБА_9 проводив оцінку ринкової вартості спірної квартири та зазначив лише одного співвласника - ОСОБА_1, яка не є боржником у виконавчому провадженні. Державний виконавець та оцінювач не повідомляли ОСОБА_1 про проведення оцінки її власності та результати такої оцінки. Оцінка нерухомого майна мала здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", яким визначено загальні засади. Позивачі, як власники майна, не надавали доступу до своєї власності, оскільки їм взагалі не було відомо про проведення такої оцінки. Оцінювач ОСОБА_10 не проводив фактичне ознайомлення з об`єктом оцінки за місцезнаходженням майна, що є порушенням процедури оцінки майна. Тому непроведення суб`єктом оцінювання огляду (обстеження) об`єкта оцінки є доказом протиправної оцінки майна відповідно до звіту про незалежну оцінку. Звіт про оцінку майна є незаконно замовлений та складений, оскільки у звіті береться до уваги вся загальна площа квартири, а не її частина, на яку ОСОБА_8 як боржник у виконавчому провадженні має законне право.
Державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 24 січня 2014 року, також не отримав згоди органу опіки та піклування на продаж із торгів квартири, у якій постійно проживав неповнолітній ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки ОСОБА_3 набув право власності на спірну квартиру неправомірно, то подальше укладення ним договору купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_4 також є незаконним.
У зв`язку з цим позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсними електронні торги з реалізації однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 29,76 кв. м, які були проведені 11 вересня 2017 року ДП "Сетам"; визнано недійсним та скасовано протокол ДП "Сетам" про проведення електронних торгів від 11 вересня 2017 року за № 284522 з реалізації спірної квартири; визнано недійсним та скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 27 вересня 2017 року у виконавчому провадженні серії ВП НОМЕР_2, складений старшим державним виконавцем Тячівського РВ ДВС Голубкою І. І. з примусового виконання виконавчого листа № 711/9680/2012 щодо реалізації спірної квартири; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28 вересня 2017 року, посвідчене та зареєстроване приватним нотаріусом Крец М. Ю. у реєстрі за № 8707, згідно з яким власником спірної є ОСОБА_3 ; визнано недійсним та скасовано договір купівлі-продажу квартири від 06 листопада 2017 року, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Крец М. Ю. у реєстрі за № 9776, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 придбала спірну квартиру за ціною 48 598,00 грн; скасовано рішення приватного нотаріуса Крец М. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяження за індексним номером 37959655 від 06 листопада 2017 року щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно - спірну квартиру; скасовано державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державний виконавець не вирішив питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. На електронних торгах відчужено майно, яке, щонайменше, на 1/2 частки належало позивачам, а не боржнику, чим були порушені їхні права як співвласників. Державний виконавець під час організації та проведення електронних торгів не дотримався вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, внаслідок яких відбулося відчуження всього спірного нерухомого майна, зокрема, частки, яка належить позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, чим порушені їхні права, а тому такі електронні торги необхідно визнати недійсними. Також суд першої інстанції зазначив, що підлягають задоволенню всі інші позовні вимоги, які є похідними.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_5, як особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4, ДП "Сетам", Тячівський РВ ДВС та ОСОБА_3 звернулися з апеляційними скаргами на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що, пред`являючи позов, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили відповідачами Тячівський РВ ДВС, ДП "Сетам", ОСОБА_3, ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Крец М. Ю. Водночас оспорюваний договір купівлі-продажу від 06 листопада 2017 року укладений під час перебування ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у шлюбі, а отже, набута за таким договором спірна квартира є фактично їхньою спільною сумісною власністю подружжя відповідно до статті 60 СК України. Тому визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу безперечно порушує права ОСОБА_5 як співвласника квартири. Суд апеляційної інстанції зазначив, що обов`язковим є залучення як співвідповідача ОСОБА_5 як особи, що набула майнових прав на квартиру на підставі оспорюваного правочину та реєстраційних дій. Невчинення судом першої інстанції зазначеної процесуальної дії призвело до порушення прав ОСОБА_5, передбачених статтями 43, 49 ЦПК України.
Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи судове рішення апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_5, не врахував, що відсутність порушення оскаржуваним судовим рішенням прав особи, яка не брала участі у справі, є підставою для закриття апеляційного провадження за скаргою цієї особи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та скасування рішення суду першої інстанції з мотивів незалучення до участі у справі належних відповідачів та всупереч вимогам статті 367 ЦПК України не розглянув справу з урахуванням доводів апеляційних скарг ОСОБА_4, ДП "Сетам", Тячівського РВ ДВС та ОСОБА_3, які стосуються оскарження рішення суду першої інстанції по суті.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
При новому апеляційному розгляді справи постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року закрито.
Апеляційні скарги ОСОБА_4, ДП "Сетам", Тячівський РВ ДВС та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року залишено без змін.
Враховуючи, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_5 не вирішувалося, апеляційний суд закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
У іншій частині апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим та не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 червня 2023 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявниця, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Зазначає, що апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не звернув увагу на те, що підставою недійсності правочину є недотримання стороною чи сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.
Однак ні з рішення суду першої інстанції, ні з оскаржуваної постанови не вбачається, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 06 листопада 2017 року було порушено вимоги, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Тому підстав для задоволення позовних вимог, в частині визнання договору купівлі-продажу від 06 листопада 2017 року та скасування рішення про державну реєстрацію майна і скасування реєстрації нерухомого майна не було.
Крім того, позивачі, які вважають себе володарем титульного права власності, з метою захисту порушеного права, повинні були звернутися до суду з віндикаційним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, а не з негаторним позовом.
Вирішуючи спір, суд зобов`язаний був виходити з того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі правовідносин, що виникли між сторонами. Обрання позивачем при зверненні до суду неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, також обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права є підставою для відмови в задоволенні позову.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 11 липня 2023 року справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_12, судді, які входять до складу колегії: Ступак О. В., Олійник А. С .
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_12 призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2023 року справу передано судді-доповідачеві Червинській М. Є.; судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Коротун В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року справу № 307/3081/17 призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі № 307/3081/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24).
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 307/3081/17.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про право власності на житло № 907, виданого представництвом Фонду державного майна Тячівського району 09 березня 1995 року, власниками квартири АДРЕСА_1, були ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_8, ОСОБА_7
30 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум") та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 0253/08/26-СL, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 16 485,00 дол. США з терміном повернення до 27 квітня 2018 року.
Цього ж дня для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 30 квітня 2008 року № 0253/08/26-СL, між АКБ "Форум" як іпотекодержателем, та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 як іпотекодавцями був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гундою А. М. у реєстрі за № 1920, за умовами якого в іпотеку АКБ "Форум" передано квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2012 року у справі № 711/9680/2012 з ОСОБА_8 на користь ПАТ "Банк Форум" стягнуто заборгованість у розмірі 172 240,76 грн за кредитним договором від 30 квітня 2008 року № 0253/08/26-СL та 1 722,41 грн судових витрат.
На підставі зазначеного рішення виданий виконавчий лист та постановою державного виконавця від 01 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження серії ВП № НОМЕР_3 щодо стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості у розмірі 172 240,76 грн та 1 722,41 грн судових витрат.
01 квітня 2016 року державний виконавець у виконавчому провадженні серії ВП №5 0662563 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та наклав арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_8 .
Відповідно до постанови від 24 листопада 2016 року державний виконавець описав та наклав арешт на майно боржника - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
29 травня 2017 року начальник Тячівського РВ ДВС Андрійцьо Р. В. звернувся до ДП "Сетам" із заявою про реалізацію арештованого майна (як предмета іпотеки), а саме: квартири АДРЕСА_1, боржником-іпотекодавцем за якою є ОСОБА_8 .
Згідно з протоколом ДП "Сетам" № 284522 про проведення електронних торгів, торги відбулися 11 вересня 2017 року з 09:00 год до 18:16 год, найменування майна іпотеки: однокімнатна квартира АДРЕСА_3, стартова ціна - 160 000,00 грн, ціна продажу - 207 300,00 грн, переможець торгів - ОСОБА_3 .
Актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27 вересня 2017 року стверджується, що відбулися торги з реалізації предмета іпотеки - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва від 28 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Крец М. Ю. та зареєстрованого у реєстрі за № 8707, ОСОБА_3 став власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 29,76 кв. м, яку він придбав за 207 300,00 грн.
23 листопада 2017 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження серії ВП № НОМЕР_3.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 06 листопада 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Крец М. Ю. та зареєстрованим у реєстрі за № 9776, спірну квартиру ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_4 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02 березня 2020 року № 202528688 власниками квартири АДРЕСА_1, загальною площею 29,76 кв. м, на момент її продажу на електронних торгах були ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7, у подальшому - на підставі рішення реєстратора приватного нотаріуса Крец М. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 жовтня 2017 року за № 37367735 - ОСОБА_3 .
На підставі рішення реєстратора - приватного нотаріуса Крец М. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 листопада 2017 року за № 37959655 власником вказаної квартири стала ОСОБА_4 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.