ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 580/6514/22
адміністративне провадження № К/990/28138/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 (суддя - Кульчицький С. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 (колегія суддів у складі: Мєзєнцева Є. І., Губської Л. В., Файдюка В. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у розмірі до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні бойової травми (26.03.2022) в закладах охорони здоров`я за період з 29.03.2022 по 04.04.2022 (включно); у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 05.04.2022 по 10.05.2022 (включно); у розмірі до 30 000 гривень на період дії воєнного стану пропорційно в розрахунку на місяць за період з 10.05.2022 по 31.05.2022 (включно);
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні бойової травми (26.03.2022) в закладах охорони здоров`я за період з 29.03.2022 по 04.04.2022 (включно); у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 05.04.2022 по 10.05.2022 (включно); у розмірі до 30 000 гривень на період дії воєнного стану пропорційно в розрахунку на місяць за період з 10.05.2022 по 31.05.2022 (включно).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України. 26.03.2022 під час бойових дій він отримав травму, у зв`язку з чим з 29.03.2022 по 04.04.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у Краматорській міській лікарні № 3. У період з 05.04.2022 по 10.05.2022 вибував для виконання бойових завдань із м. Слов`янська до АДРЕСА_1 . У період з 08.05.2022 до дня звільнення зі служби 08.07.2022 позивач перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 .
Позивач указує, що відповідач нарахував йому додаткову винагороду, згідно з Постановою № 168, за період служби з квітня по липень 2022 року в таких розмірах: квітень - 0,00 грн; травень - 0,00 грн; червень - 29 550,00 грн; липень - 7625,81 грн. Тому, він уважає, що відповідач протиправно не здійснив виплату йому передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди. При цьому, зазначає, що відповідач не довів належним чином факт відмови 27.04.2022 позивача від виконання наказу командира частини, що стало підставою для невиплати зазначеної винагороди. Також, зазначає, що на момент спірних правовідносин не існувало регуляторних актів Міноборони в розумінні вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", нормативно-правових актів або наказів Міноборони, якими визначені умови застосування відмови виплати додаткової винагороди при участі в бойових діях.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.12.2020 № 251, зарахований з 02.12.2020 до списків особового складу військової частини, як такий, що уклав контракт на військову службу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.10.2021 № 241, позивач уважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків, до пункту тимчасової дислокації АДРЕСА_2, в складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.03.2022 № 161, позивачу виплачено додаткову винагороду за період з 01.03.2022 по 25.03.2022 з розрахунку 30000 грн.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.04.2022 № 183, позивачу здійснено доплату за період безпосередньої участі або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 24.02.2022 по 25.03.2022 (підстава БН від 30.10.2022 № 3т/ОТУ).
Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.04.2022 № 187, позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн та 100 000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 26.03.2022 по 31.03.2022 за безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій та участі у таких діях та заходах, відповідно до Бойового розпорядження від 24.03.2022 № 177.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарській діяльності) від 03.05.2022 № 212, позивач уважається таким, що відмовився виконувати бойовий наказ. Підстава пункт 10 Телеграми ДФ МОУ від 25.03.2022 № 248/1298 (далі - Телеграма № 248/1298). Додаткова винагорода за квітень 2022 року позивачу не виплачувалася.
Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.05.2022 № 135, позивач уважається таким, що вибув 14.05.2022 з оперативної групи в місто Житомир на лікування до Обласного медичного спеціалізованого центру, село Зарічани Житомирської області.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.06.2022 № 154, позивач уважається таким, що з 01.06.2022 був зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарській діяльності) від 03.06.2022 № 298, позивач уважається таким, що відмовився виконувати бойовий наказ. Підстава пункт 10 Телеграми № 248/1298. Додаткова винагорода за травень 2022 року позивачу не виплачувалася.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.06.2022 № 182, позивач уважається таким, що прибув після лікування та приступив до виконання службових обов`язків до оперативній групі в АДРЕСА_3 та, відповідно до пункту 4.2. зазначеного Наказу був направлений на лікування в період з 29.06.2022 по 04.07.2022.
Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2022 № 191, позивач уважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, АДРЕСА_1 . З 08.07.2022 позивач виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 № 133/771, нарахований дохід позивача за період з 29.03.2022 по 31.05.2022 у військовій частині НОМЕР_1 склав: грошове забезпечення за березень 2022 року - 17 671,18 грн; додаткова винагорода на період дії військового стану за березень 2022 року - 100 000,00 (31 день березня з розрахунку 100 000,00 грн); грошове забезпечення за квітень 2022 року - 17 671,18 грн; додаткова винагорода на період дії військового стану за квітень 2022 року - 0,00 (не виконання бойового наказу); грошове забезпечення за травень 2022 року - 18 021,00 грн; додаткова винагорода на період дії військового стану за травень 2022 року - 0,00 (не виконання бойового наказу).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1442, виданої Краматорською міською лікарнею № 3, позивач з 29.03.2022 по 04.04.2022 перебував на стаціонарному лікуванні та йому поставлено діагноз: мінно-вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, акубаротравма, забійна рана лівого плеча.
Листом від 06.12.2022 № 8645 відповідач повідомив представника позивача - адвоката Задорожнього В. О. про те, що порушень у виплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення ОСОБА_1 не виявлено. Також зазначено, що виплата додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану за квітень-травень 2022 року позивачу не здійснювалась, оскільки 27.04.2022 останній відкрито відмовився від виконання наказу. На підставі пункту 10 рішення МОУ від 25.03.2022 № 248/1298 такі військовослужбовці до наказів на виплати не включаються. Крім того, повідомив, що у військової частини НОМЕР_1 відсутня інформація щодо можливого поранення 26.03.2022 ОСОБА_1 .
Позивач, уважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Беручи до уваги відсутність доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірних періодах, а також зважаючи на чинність наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарській діяльності) від 03.05.2022 № 212 та від 03.06.2022 № 298, якими зафіксована відмова позивача виконувати бойовий наказ (не були оскаржені позивачем), суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- абзацу 1 пункту 1 Постанови № 168, пункту 10 Телеграми № 248/1298, частини першої статті 48 Закону України від 24.03.1999 № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Дисциплінарний Статут), частин першої та другої статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), частини першої статті 51 Кримінального кодексу України (далі - КК України) в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил та командуванням військових частин у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, внаслідок: як власне притягнення їх до юридичної відповідальності (накладення дисциплінарного стягнення та/або накладення адміністративного стягнення чи призначення кримінального покарання); так і вирішення питання про притягнення до юридичної відповідальності (проведення службового розслідування, складення протоколу про адміністративне правопорушення, внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення);
- пункту 2-1 Постанови № 168, абзаців 3, 4 пункту 3 та пункту 5 Телеграми № 248/1298 в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил та командуванням військових частин у зв`язку з використанням зазначеної телеграми для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати додаткової винагороди; порядку підготовки та надання необхідних для нарахування та виплати додаткової винагороди документів, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, в тому числі й перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
Скаржник наголошує на тому, що на час спірних правовідносин не існувало жодного наказу Міноборони, який би одночасно: зачіпав соціально-економічні права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, що проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, а саме: визначав порядок та умови нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168; містив відомості про реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а, відтак, вважався таким, що пройшов правову експертизу і набрав законної сили у порядку, встановленому законодавством; підлягав застосуванню при не включенні позивача до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої саме Постановою № 168.
На переконання скаржника, Телеграма № 248/1298, на яку посилаються суди попередніх інстанцій, не була зареєстрована, не пройшла правову експертизу та не набрала чинності у встановленому законодавством порядку, - положення даного акту не підлягали застосуванню під час позбавлення позивача права на додаткову винагороду за спірний період.
Звертає увагу на те, що факт вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення (як і накладення дисциплінарного стягнення) не може бути підставою для не включення позивача до наказу на виплату додаткової винагороди, передбаченої саме Постановою № 168.
Наведений у Дисциплінарному Статуті перелік видів дисциплінарних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення не передбачено нормами Дисциплінарного Статуту, отже знаходиться поза межами правового поля. Водночас Постанова № 168 також не містить будь яких виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватись військовослужбовцю за перебування на військовій служби у період дії воєнного стану.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
14.08.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Єресько Л. О., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 580/6514/22.
Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзаців 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 до Постанови № 168 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України № 400, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII "Про Збройні Сили України" (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298 та від 18.04.2022 № 248/1529, доведені у формі телеграм до кожної військової частини, які діяли до 01.06.2022 та регламентували порядок документального підтвердження участі.
Надання цих телеграм, як обов`язкових рішень Міністра оборони, обґрунтовано особливостями правового режиму воєнного стану.
У Телеграмі № 248/1298 (пункт 1) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме: виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Згідно з пунктом 3 Телеграми № 248/1298, райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) головнокомандувача Збройних сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з Пунктом 5 Телеграми № 248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин(військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини. У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).
Пункт 6 Телеграми № 248/1298 передбачає, що накази про виплату за попередній місяць повинні бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 8 Телеграми № 248/1298 у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100 000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
Відповідно до пункту 10 Телеграми № 248/1298 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн не включати військовослужбовців, які, зокрема, відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.