ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 380/13595/24
адміністративне провадження № К/990/2537/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року (суддя Чаплик І. Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року (судді Ніколін В. В., Гінда О. М., Матковська З. М.) у справі № 380/13595/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 скласти та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення № 402.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указав, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 19-20 жовтня 2022 року позивач отримав травму під час захисту Батьківщини внаслідок обстрілу села Торське Донецької області, однак відповідної довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення № 402, командиром військової частини НОМЕР_1 видано не було.
3. 03 квітня 2024 року позивач засобами поштового зв`язку надіслав військовій частині НОМЕР_1 рапорт про видачу наказу про призначення розслідування та видачу довідки про обставини травми.
4. Військова частина НОМЕР_1 листом від 20 травня 2024 року № 1627/1474 повідомила, що рапорт солдата ОСОБА_1 був опрацьований, відповідь була надіслана засобами поштового зв`язку, а в листі від 08 травня 2024 року № 1627/1307 вказала, що: в журналі бойових дій від 20 жовтня 2022 року не зафіксовано факту отримання ОСОБА_1 травми; у медичній службі військової частини НОМЕР_1 не зафіксовано отримання позивачем травми 20 жовтня 2022 року.
5. Вважаючи своє право на отримання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) порушеним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
6. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 липня 2024 року залишив позовну заяву без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та надав позивачу десятиденний строк для подання клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
7. 15 липня 2024 року представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, яка мотивована тим, що позивач 03 квітня 2024 року звернувся до відповідача із рапортом, у якому просив видати йому довідку про обставини травми. Відповідь на вказане звернення надійшла 24 травня 2024 року. Відтак, на думку представника позивача, саме з вказаного моменту розпочинається відлік для звернення позивача до суду з адміністративним позовом. Також представник позивача зазначає, що позивач довгий час перебував на лікуванні внаслідок травми і не мав можливості звернутися до відповідача і до суду. Представник позивача також покликається на введення воєнного стану в Україні та на те, що суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
8. 22 липня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропонував відповідачу у п`ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву та всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. При цьому зазначив, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі.
9. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, та в клопотанні про його поновлення відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 - залишено без розгляду.
Роз`яснено, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
10. Суд першої інстанції указав, що військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
11. Львівський окружний адміністративний суд установив, що позивач проходив лікування внаслідок травми до 22 березня 2023 року та в подальшому брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України до 25 липня 2023 року. Однак, доказів неможливості дізнатися про порушення своїх прав з моменту завершення лікування, протягом подальшого перебування на військовій службі у цій же частині та надалі протягом тривалого терміну (з 20 серпня 2023 року по 03 квітня 2024 року) у вигляді невидачі довідки про обставини травми, звернення з рапортом до відповідача або до суду за захистом своїх прав позивачем та його представником наведено не було, як і не було вказаного встановлено судом.
12. Суд першої інстанції зазначив, що звернення позивача до відповідача з рапортом від 03 квітня 2024 року та отримання відповіді на нього від 08 травня 2024 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти активні дії щодо захисту своїх прав, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду із позовною заявою. Відтак суд відхилив вказані доводи позивача щодо поважності пропуску строку на звернення до суду як необґрунтовані.
13. Крім того, Львівський окружний адміністративний суд урахував і значний проміжок часу від дати, коли позивач після завершення лікування мав можливість дізнатися про невидачу йому довідки про обставини травми до дати вчинення ним дій шляхом звернення із рапортом, що перевищує встановлений місячний строк, і доказів поважності пропуску такого строку позивачем не подано. До того ж, суд першої інстанції указав, що представником позивача та позивачем не подано доказів вчинення будь-яких дій з метою отримання додаткової винагороди, що стало підставою для звернення за довідкою про обставини травми.
14. Суд першої інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, вказаних у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду. При цьому, на переконання Львівського окружного адміністративного суду, порушення позивачем строку звернення до суду спричинено виключно пасивною поведінкою позивача, яка не є поважною причиною для поновлення такого строку. Вказане зумовлює залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15. Залишаючи без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, Восьмий апеляційний адміністративний суд наголосив на значному проміжку часу від дати, коли позивач після завершення лікування мав можливість дізнатися про невидачу йому довідки про обставини травми до дати вчинення ним дій шляхом звернення із рапортом, що перевищує встановлений місячний строк, і доказів поважності пропуску такого строку позивачем не подано.
16. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
17. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, на обґрунтування якої зазначив, що висновки в оскаржуваних рішеннях свідчать про упереджений підхід до відправлення правосуддя, необ`єктивний та поверховий розгляд питань поновлення строку, необізнаність із змістом позову, а в цілому - про небажання судді першої інстанції розглядати цю справу, що призвело до позбавлення позивача права на правосуддя, на підставі чого судове рішення постановлене з порушенням норм процесуального права, є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
18. Скаржник зауважив, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки КАС України не передбачено відкривати провадження у справі, при цьому зазначити, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача в цій справі, а після цього залишати позовну заяву позивача без розгляду.
19. ОСОБА_1 указав, що спершу позивач звернувся з вимогою до військової частини НОМЕР_1 про видачу йому відповідної довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а потім, після відмови останньої, негайно звернувся до суду. Отже, отримання позивачем листа військової частини НОМЕР_1 і є точкою відліку, з якого починається строк для подання позову до суду, оскільки саме відповідним листом відповідач поінформував, що в медичній службі не зафіксовано отримання травми, у зв`язку із чим не було видано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом про бездіяльність військової частини НОМЕР_1 .
20. Крім того, суди не взяли до уваги, що ОСОБА_1 у зв`язку із пораненням довготривалий період перебував на лікуванні, що підтверджується медичними довідками, які подані до позовної заяви, а також, що позивач перебував у зоні бойових дій, що є об`єктивною підставою для поновлення строку звернення до суду.
21. На думку скаржника, у даному випадку строк звернення до суду першої інстанції було пропущено з поважних причин та, враховуючи обставини справи, джерела права, а також права на доступ до правосуддя, існують підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на подачу позову.
22. На підставі викладеного скаржник просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
23. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
24. Військова частина НОМЕР_1 звернула увагу, що позивач стверджує, що його право було порушено в жовтні 2022 року, а фактично до військової частини НОМЕР_1 звернувся із рапортом у квітні 2024 року. Отже, позивач пропустив строк на таке звернення. Також позивач не вчиняв жодних дій з моменту повернення його на службу у військову частину НОМЕР_1 для з`ясування оспорюваних обставин.
25. У зв`язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
26. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 380/13595/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, та витребував із Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/13595/24.
27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2025 року справу № 380/13595/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
28. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить із такого.
29. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
30. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
31. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
32. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
33. Спір у цій справі виник у зв`язку із протиправними, на думку позивача, бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення № 402.
34. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
35. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
36. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
37. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, зазначив, що військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець установив місячний строк звернення до адміністративного суду. Звернення позивача до відповідача з рапортом від 03 квітня 2024 року та отримання відповіді на нього від 08 травня 2024 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти активні дії щодо захисту своїх прав, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду із позовною заявою. Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
38. Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 у касаційній скарзі послався на те, що суди не взяли до уваги, що позивач у зв`язку із пораненням довготривалий період перебував на лікуванні, що підтверджується медичними довідками, які подані до позовної заяви, а також, що позивач перебував у зоні бойових дій, що є об`єктивною підставою для поновлення строку звернення до суду.
39. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії